Ухвала суду № 79122008, 10.01.2019, Черкаський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

10 січня 2019 року справа № 2340/5035/18 м. Черкаси

Суддя Черкаського окружного адміністративного суду Кульчицький С.О., розглянувши заяви ОСОБА_1 про виконання ухвали про залишення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача — фермерське господарство “Чирви Лесі Іванівни” про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, без руху, та про роз'яснення вказаної ухвали,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі — позивач) з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області (далі — відповідач), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, що пов’язана з порушенням розгляду клопотання ОСОБА_2 від 25.07.2018 (зареєстроване Відповідачем 26.07.2018 року за № М-5856/0/94-18) та як наслідок визнання бездіяльності протиправною,

- зобов’язати Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повторно розглянути клопотання ОСОБА_2 від 25.07.2018 року (зареєстроване Відповідачем 26.07.2018 року за № М-5856/0/94-18) та прийняти рішення у Формі наказу про надання дозволу ОСОБА_2 (РНОКІІД НОМЕР_1) на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 2.0000га, яка розташована на адмінтериторії Катеринівської сільської ради Кам’янського району Черкаської області згідно поданого клопотання від 25.07.2018 року (зареєстроване Відповідачем 26.07.2018 року за № М-5856/0/94-18), яку виділити із земельної ділянки площею 44,5262га (кадастровий номер 7121882200:02:000:0573) шляхом надання згоди на її поділ.

Ухвалою від 26.12.2018 у зв'язку із ненаданням позивачем при зверненні до суду з даним позовом оригіналу квитанції про сплату судового збору, вказаний позов залишено без руху.

У межах наданого судом строку на усунення зазначених вище недоліків позовної заяви, позивачем подано до суду заяву про роз'яснення ухвали про залишення позову без руху (вх. № 554/19 від 08.01.2019), відповідно до якої позивач просить суд роз'яснити спосіб усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача — фермерське господарство “Чирви Лесі Іванівни” про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії. Також позивачем до суду надано заяву про виконання ухвали про залишення позовної заяви без руху (вх. № 553/19 від 08.01.2019), згідно з якою з огляду на повторне подання до суду дублікату квитанції про сплату судового збору, просить суд визнати недоліки позовної заяви усуненими.

Вирішуючи вказані заяви, суд зазначає наступне.

Згідно із частинами 1-2 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, (далі - КАС України), за заявою учасника справи, державного виконавця суд роз'яснює ухвалене ним судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення, шляхом постановлення ухвали.

Подання заяви про роз'яснення судового рішення допускається, якщо воно ще не виконано або не закінчився строк, протягом якого судове рішення може бути подане для примусового виконання.

Розглядаючи та вирішуючи подані заяви, суд зазначає, що роз’яснення судового рішення повинно бути зумовлене його нечіткістю за змістом, а саме, коли воно є незрозумілим як для осіб, стосовно яких його прийнято, так і для тих, хто буде його виконувати. Це стосується випадків недотримання вимог ясності і визначеності судового рішення. Невизначеність судового рішення, у свою чергу, означає, що таке рішення містить норми, які викликають суперечки щодо його розуміння під час виконання. Однак, конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення судового рішення незрозумілим та/або підстав для його роз’яснення ст. 254 КАС України не містить.

Суд зазначає, що за змістом ст. 254 КАС України роз'ясненим може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення існують складнощі в його виконанні, оскільки без такого роз'яснення існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Як вбачається зі змісту заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали про залишення її позову без руху, позивач зокрема вказує на відсутність підстав для визнання позовної заяви такою, що не відповідає вимогам ст. 161 КАС України.

Згідно з ч. 3 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд бере до уваги, що при вирішенні питання щодо відповідності позовної заяви вимогам ст. ст. 160, 161 КАС України судом враховано, що позивач додала до позову дублікат квитанції про сплату судового збору, проте такий дублікат квитанції не відповідає вимогам законодавства.

У законодавстві не встановлено спеціальних вимог до оформлення платіжних документів, на підставі яких перераховуються суми судового збору. Таке перерахування здійснюється за загальними правилами Закону України від 05 квітня 2001 року «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» і відповідних нормативно-правових актів Національного банку України.

Суд повинен перевірити, щоб платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою, що додаються до позовної заяви (заяви, скарги), містили відомості про те, за яку саме позовну заяву (заяву, скаргу, дію) сплачується судовий збір.

Відповідно до інформаційного листа Державної судової адміністрації від 10 листопада 2011 року № 12-6621/11 щодо застосування Закону України «Про судовий збір», документом про сплату судового збору є квитанція установи банку або відділення зв'язку, які прийняли платіж або платіжне доручення, підписане уповноваженою посадовою особою банку і скріплене печаткою установи банку з відміткою про дату виконання платіжного доручення.

При сплаті судового збору готівкою до документа, щодо якого вчинюється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні судового збору з рахунка платника - останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту: «Зараховано в дохід бюджету _ грн. (дата)». Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб, відбитком печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Документ про сплату судового збору додається до позовної заяви, апеляційних і касаційних скарг на рішення та постанови суду, до інших заяв щодо здійснення судом певних дій, за які передбачено сплату судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір».

За таких обставин документи про сплату судового збору подаються до суду тільки в оригіналі; копії, дублікати у тому числі виготовлені із застосуванням технічних засобів (фотокопії тощо), цих документів не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Аналогічної правової позиції підтримується Верховний Суд, що зокрема підтверджується ухвалами від 27.02.2018 (справа № 266/1994/17), від 29.10.2018 (справа № 757/7529/17-ц).

Наданий суду дублікат квитанції про сплату судового збору №0.0.1215197735.1 від 18.12.2018 не відповідає зазначеним вимогам законодавства.

Водночас, суд наголошує, що підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.

При цьому, при розгляді заяви про роз'яснення ухвали про залишення позову без руху суд бере до уваги, що у прохальній частині вказаної заяви позивач фактично просить роз'яснити не ухвалу суду, а порядок її виконання.

Дослідивши зміст ухвали Черкаського окружного адміністративного суду від 26.12.2018 про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача — фермерське господарство “Чирви Лесі Іванівни” про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, суд зауважує, що в резолютивній частині вказаної ухвали чітко та зрозуміло зазначено спосіб усунення недоліків даної позовної заяви — шляхом надання оригіналу про сплату судового збору.

А тому суд висновує, що судове рішення в цій частині є чітким, зрозумілим і додаткового роз`яснення не потребує, а обставини, на які посилається заявник, фактично вказують на нерозуміння ним порядку виконання цього рішення.

З огляду на викладене, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про роз’яснення судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 118 Кодексу адміністративного судочинства України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Згідно з ч. 2 ст. 121 цього Кодексу встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Враховуючи наведене вище, суд дійшов до висновку про необхідність продовження на п'ять днів строку для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду оригіналу документа про сплату судового збору.

Тобто, позивачу необхідно привести позовну заяву у відповідність до вимог ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241-243, 248, 254, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача — фермерське господарство “Чирви Лесі Іванівни” про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Продовжити строк на усунення недоліків позовної заяви ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали про залишення позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача — фермерське господарство “Чирви Лесі Іванівни” про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії.

Встановити позивачеві п'ятиденний строк від дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Ухвала набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 256 КАС України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції порядку та в строки, передбачені ст. ст. 295 - 297 КАС України.

Суддя С.О. Кульчицький