Рішення № 79119952, 04.01.2019, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

04 січня 2019 року м. Ужгород№ 0740/806/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ващиліна Р.О.

при секретарі судового засідання Неміш Т.В.

за участю:

позивача: представник - ОСОБА_1,

відповідача: представник - Рачкулинець М.Ю.,

третьої особи: представник - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Державної архітектурно-будівельної інспекції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 про визнання неправомірної відмови та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_4 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, в якому просить: 1) визнати неправомірною відмову Державної архітектурної інспекції в Закарпатській області у проведенні перевірки та скасування реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт від 19.07.2017 р. №ЗК 061172000100 та декларації про готовність до експлуатації об'єкта від 09.10.2017 р. №ЗК 141172820680 за заявою ОСОБА_4 від 01.03.2018 р.; 2) зобов'язати Державну архітектурну інспекцію в Закарпатській області (88008, м. Ужгород, вул. Гойди, буд. 8) провести позапланову перевірку, в тому числі, з виїздом за місцезнаходженням житлового будинку: АДРЕСА_1, за фактом звернення ОСОБА_4 про порушення ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, в тому числі, щодо достовірності даних, наведених ОСОБА_5 у повідомленні про початок виконання будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації. Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 01 березня 2018 року звернувся до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області із заявою про проведення позапланової перевірки, скасування реєстрації повідомлення про початок будівництва та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, зареєстрованих на ім'я ОСОБА_5, проте у проведенні такої було відмовлено. Зазначену відмову вважає протиправною, оскільки підставою для звернення стала купівля позивачем за договором купівлі-продажу від 04.09.2017 р. житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1. Незважаючи на це, ОСОБА_5 шляхом обману та внесення недостовірних відомостей у офіційні документи отримала будівельний паспорт на будівництво та зареєструвала повідомлення про початок будівельних робіт від 19.07.2017 р. та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 09.10.2017 р., що є безпосередньою підставою для скасування уповноваженим органом, яким є відповідач, вказаних документів.

В підготовчому судовому засіданні 24 вересня 2018 року замінено первісного відповідача - Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області, на належного - Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

Окрім того, за заявою ОСОБА_5 до участі в справі було залучено в якості 3-ї особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_5.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав в повному обсязі з мотивів, наведених в позовній заяві та відповіді на відзив, та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечила з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву б/н від 12.09.2018 р. та запереченнях від 10.10.2018 р.

Представник 3-ї особи у засіданні суду 04 січня 2019 року проти позову заперечив, аргументуючи мотивами, зазначеними в поясненні б/н від 16.10.2018 р.

18 вересня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 12.09.2018 р., відповідно до якого проти задоволення позову заперечив. Зокрема вважає, що державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності згідно з чинним законодавством здійснюється під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Разом з тим, станом на день звернення позивача із заявою стосовно перевірки житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1", будь-яких доказів про факт виконання підготовчих або будівельних робіт фізичними чи юридичними особами, які є безумовною підставою для проведення перевірки, не надано. У зв'язку з чим вважає, що правові підстави для здійснення держархбудконтролю відсутні. Окрім того, зазначив, що в ході розгляду звернення ОСОБА_4 за результатами пошуку серед даних Єдиного реєстру інформація стосовно декларації про готовність до експлуатації щодо об'єкта "Індивідуальний житловий будинок, господарські будівлі" за адресою: АДРЕСА_1", замовником якого був би ОСОБА_6, відсутня. Натомість наявна інформація щодо замовника вказаного об'єкту - ОСОБА_5

24 вересня 2018 року до Закарпатського окружного адміністративного суду надійшла відповідь на відзив позивача від 21.09.2018 р., в якій аргументи відповідача вважає хибними, оскільки законодавство передбачає серед підстав для проведення перевірки надходження звернення фізичних або юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності. Доказами на підтвердження порушення прав позивача вважає наявний договір купівлі-продажу зазначеного житлового будинку від 04.09.2017 р., а також те, що такий був збудований ОСОБА_6 ще в 2013 році.

16 жовтня 2018 року представник відповідача подав до суду заперечення на відповідь на відзив від 10.10.2018 р., в якому зазначив, що в Управлінні відсутні дані, які б свідчили про внесення недостовірних відомостей ОСОБА_5 в повідомлення про початок будівельних робіт та декларацію про готовність об'єкта до експлуатації, що є підставою для проведення перевірки, на якому ґрунтується звернення. У зв'язку з чим вважає, що проведення перевірки було недоцільним.

17 жовтня 2018 року 3-я особа подала письмові пояснення щодо позову, відповідно до яких позовні вимоги вважає необґрунтованими. Зокрема, зазначає, що право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку засвідчене договором дарування земельної ділянки від 04.07.2017 р. Тому з огляду на вищенаведене та наявну в Єдиному реєстрі інформацію, вважає, що ОСОБА_4 у своїй заяві не навів достатніх підстав, які б вказували на зазначення ОСОБА_5 у повідомленні про початок будівельних робі та декларації про готовність об'єкта до експлуатації недостовірних даних. Звертає увагу суду на те, що доводи, на які посилається позивач щодо замовника та періоду будівництва, згідно з нормами КАС України, не є належними доказами у даній адміністративній справі.

Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та 3-ї особи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.

Судом встановлено, що 01 березня 2018 року ОСОБА_4 (далі - ОСОБА_4.) звернувся до Управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Закарпатській області (далі - Управління ДАБІ у Закарпатській області) із заявою про скасування реєстрації повідомлення про початок будівництва та декларації про готовність об'єкта до експлуатації, в якій просить:

1) провести позапланову перевірку, в тому числі з виїздом за місцезнаходженням житлового будинку: АДРЕСА_1;

2) скасувати право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення ОСОБА_5 про початок будівельних робіт від 19.07.2017 р. №ЗК061172000100;

3) скасувати реєстрацію декларації ОСОБА_5 про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 09.10.2017 р. №ЗК141172820680 (т. 1, акр. спр. 44 - 46).

Подану заяву обґрунтовував тим, що він на підставі договору купівлі-продажу від 04.09.2017 р. придбав у ОСОБА_6 житловий будинок площею 145,4 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 та зареєстрував право власності на такий в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 04.09.2017 р. Проте станом на день звернення колишня дружина власника, ОСОБА_5 (далі - ОСОБА_5.), шляхом обману та внесення недостовірних відомостей у офіційні документи зареєструвала в Управлінні ДАБІ у Закарпатській області повідомлення про початок будівельних робіт від 19.07.2017 р. №ЗК061172000100 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 09.10.2017 р. №ЗК141172820680. На підтвердження заявлених відомостей повідомив, що вказаний житловий будинок був збудований іншою особою ще в 2013 році, а не в 2017 році, як стверджує ОСОБА_5, а тому є підстави для проведення перевірки та скасування відповідних документів.

Листом від 05.03.2018 р. Управлінні ДАБІ у Закарпатській області повідомило ОСОБА_4, що згідно з вимогами п. 2 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю такий здійснюється за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт. Проте зі змісту поданої заяви факту виконання на час звернення підготовчих або будівельних робіт будь-якими фізичними чи юридичними особами, які є безумовною підставою для проведення перевірки, не зазначено. Тому правові підстави для здійснення держархбудконтролю відсутні. Окрім того, зазначено, що Управління ДАБІ у Закарпатській області не наділене повноваженнями щодо здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо об'єктів завершених будівництвом та зданих в експлуатацію, а також об'єктів, на які в установленому порядку зареєстровано право власності. Також ОСОБА_4 повідомлено, що відповідно до Єдиного реєстру інформація стосовно декларації про готовність до експлуатації щодо об'єкта "Індивідуальний житловий будинок, господарські будівлі" за адресою: АДРЕСА_1", замовником якого був би ОСОБА_6 відсутня. (т. 1, акр. спр. 47 - 49).

Не погоджуючись із зазначеною відмовою суб'єкта владних повноважень, ОСОБА_4 звернувся з даним адміністративним позовом до суду.

Приймаючи рішення по суті спірних правовідносин, суд виходить з наступного.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів регулюються Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» №3038-VI від 17.02.2011 р. (далі - Закон).

З позовних вимог вбачається, що предметом позову є вимога позивача щодо зобов'язання орган державного архітектурно-будівельного контролю провести позапланову перевірку стосовно житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1, відносно яких ОСОБА_5 зареєструвала повідомлення про початок будівельних робіт від 19.07.2017 р. та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 09.10.2017 р.

Поняття державного архітектурно-будівельного контролю та порядок його здійснення регулюється нормами ст. 41 Закону.

Так, відповідно до визначення, наданого зазначеною статтею, таким є сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Згідно абз. 3 ч. 1 ст. 41 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Нормами ст. 41 Закону передбачено виключні підставами для проведення позапланової перевірки, серед яких:

1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;

2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;

3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;

4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;

5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;

6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;

7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

Вищезазначений перелік підстав є вичерпний та розширеному тлумаченню не підлягає. Таким чином, суд вважає, що Закон встановлює певний порядок проведення позапланових перевірок, в тому числі, шляхом визначення вичерпних підстав для проведення таких, з метою гарантування суб'єкту, відносно якого здійснюються заходи державного контролю, певного механізму захисту від безпідставного та необґрунтованого здійснення такого з боку контролюючого органу.

Звернувшись до Управління ДАБІ у Закарпатській області зі заявою про проведення позапланової перевірки та скасування права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі повідомлення про початок будівельних робіт від 19.07.2017 р. №ЗК061172000100; а також реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 09.10.2017 р. №ЗК141172820680, позивач посилається на подання ОСОБА_5 недостовірних даних.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 41 Закону органам державного архітектурно-будівельного контролю надано право на проведення позапланової перевірки об'єктів будівництва, в тому числі, за зверненням фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.

Однак, проаналізувавши мотиви, наведені у заяві від 01.03.2018 р., суд зазначає, що жодних доказів порушення ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності заявником надано не було. Необхідність проведення перевірки ОСОБА_4 аргументує виключно зазначенням ОСОБА_5 при поданні для реєстрації повідомлення про початок будівельних робіт та декларації про готовність об'єкта до експлуатації недостовірних відомостей щодо будівництва житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1.

Як вбачається з листа-відповіді від 05.03.2018 р., ОСОБА_4 повідомлено про те, що за результатами розгляду його звернення від 01.03.2018 р. проаналізовано відомості, що містяться в Єдиному реєстрі документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт і засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, відомостей про повернення на доопрацювання, відмову у видачі, скасування та анулювання зазначених документів, відповідно до яких в реєстрі наявна інформація про зареєстровану декларацію про готовність до експлуатації об'єкта за найменуванням «Будівництва житлових будинків на власній земельній ділянці АДРЕСА_2», замовником якої являють не ОСОБА_6, а інша фізична особа, право власності на земельну ділянку якої посвідчується державним актом НОМЕР_3 від 28.10.2008 р. Відомості щодо реєстрації декларації про готовність до експлуатації вказаного об'єкта, замовником якої був би ОСОБА_6, відсутні. У зв'язку з чим зроблено висновок, що декларація у встановленому порядку для реєстрації ОСОБА_6 не подавалась, а її реєстрація не здійснювалась.

З огляду на вимоги законодавчих актів, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи мотиви, якими ОСОБА_4 обґрунтовує звернення до Управління ДАБІ у Закарпатській області від 01.03.2018 р. та не зазначення жодних фактів порушення ОСОБА_5 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, суд вважає, що у відповідача були відсутні повноваження для проведення перевірки з підстав, передбачених п. 6 ч. 1 ст. 41 Закону.

Посилання представника позивача на надані ОСОБА_5 під час проведення реєстрації дозвільних документів недостовірні відомості щодо будівельного паспорта на житловий будинок, в якому зазначена адреса не співпадає з адресою об'єкта будівництва, суд вважає безпідставними з огляду на наявну в матеріалах справи копію будівельного паспорта житлового будинку №06-11/01-25 від 12.07.2017 р., розташованого за адресою: АДРЕСА_1, виданого на ім'я ОСОБА_5, що повністю співпадає з адресою, зазначеною в повідомленні та декларації (т. 2, акр. спр. 14 - 32).

Суд зазначає, що при розгляді заяви про проведення позапланової перевірки та реєстрації декларації, орган державного архітектурно-будівельного контролю не наділений повноваженнями надавати оцінку поданим документам з точки зору їх фіктивності, не доведеної у встановлений законом спосіб.

Разом з тим, суд зазначає, що п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону уповноваженому органу державного архітектурно-будівельного контролю надано також право на проведення позапланової перевірки у разі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації.

Однак для забезпечення стабільності та правової визначеності відносин у сфері містобудування строк, протягом якого суб'єкт владних повноважень може провести позапланову перевірку з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону, обмежено періодом протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів.

З матеріалів справи вбачається, що повідомлення про початок виконання будівельних робіт №ЗК061172000100 щодо житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 зареєстроване 19 липня 2017 року (т. 1, акр. спр. 16), Декларація ОСОБА_5 про готовність до експлуатації об'єкта, будівництво якого здійснено на підставі будівельного паспорта від 09.10.2017 р. №ЗК141172820680, зареєстрована Управлінням ДАБІ у Закарпатській області 09 жовтня 2010 року (т. 1, акр. спр. 19), а із заявою про скасування такої та проведення перевірки у зв'язку з поданням недостовірних відомостей ОСОБА_4 звернувся до Управління ДАБІ у Закарпатській області тільки 01 березня 2018 року.

Тому суд вважає, що у відповідача також не було правових підстав для проведення позапланової перевірки на підставі п. 2 ч. 1 ст. 41 Закону.

Європейський суд неодноразово зазначав, що національне право має передбачати засіб правового захисту від свавільного втручання державних органів у права, гарантовані Конвенцією. Наділення виконавчих органів широкими дискреційними повноваженнями, які надають їм необмежену владу у питаннях, що зачіпають основоположні права, суперечитиме принципу верховенства права, одному з фундаментальних принципів, закріплених Конвенцією (див. Lupsa v. Romania № 10337/04, 8 червня 2006, п. 34). Відповідно, законом має бути визначений об'єм будь-яких дискреційних повноважень компетентних органів та порядок їх здійснення з достатньою ясністю, беручи до уваги законну мету певного заходу, щоб забезпечити особі адекватний захист від свавільного втручання (див. Volokhy v. Ukraine № 23543/02, 02 листопада 2006 року, п. 49; Al-Nashif v. Bulgaria № 50963/99,20 червня 2002, п. 119).

Також Європейський Суд з прав людини Рішенням у справі «Круслена» від 24 квітня 1990 року зазначає, що «закон, який надає дискреційне право, має визначати межі здійснення такого права, хоча докладні правила та умови мають міститися в нормах субстантивного права. Проте надання законом виконавчій владі, чи судді нічим не обмеженого дискреційного права, суперечило б принципові верховенства права. Отже, закон має досить чітко визначати межі будь-яких таких повноважень, наданих компетентним органам, а також спосіб їх застосування, щоб забезпечувати належний захист особистості від свавільного втручання».

Ч. 2 ст. 6 КАС України передбачає, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Зазначене кореспондується також з положеннями ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», якою передбачено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Згідно з нормами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідності до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, провівши правовий аналіз законодавчих норм, що регулюють спірні правовідносини, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд дійшов висновку, що відмовляючи у проведенні позапланової перевірки, відповідач діяв у спосіб, передбачений законодавством, а тому позовні вимоги задоволенню не підлягають.

У зв'язку з відмовою у задоволенні позову судові витрати з відповідача не стягуються.

Керуючись ст. 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. У задоволенні позову ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_3 ідентифікаційний код - НОМЕР_1) до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (місцезнаходження: бульвар Лесі України, буд. 26, м. Київ, 01133, код ЄДПРОУ - 37471912), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, ОСОБА_5 (місце проживання: АДРЕСА_4, ідентифікаційний код - НОМЕР_2) про визнання неправомірної відмови та зобов'язання вчинити дії - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України).

Повний текст рішення виготовлено 11 січня 2019 року.

СуддяР.О. Ващилін