Рішення № 79088116, 21.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

21 грудня 2018 року №826/7750/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Шрамко Ю.Т., розглянувши у спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Окружного адміністративного суду міста Києва (також далі - суд) знаходиться справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 (далі - позивачі) до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича (далі - відповідач, Уповноважена особа) про:

- визнання бездіяльності відповідача щодо неподання звернення про задоволення вимог кредиторів четвертої черги на погодження до відповідного структурного підрозділу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у належному обсязі, виходячи з обсягу наявних у банку коштів на накопичувальному рахунку на момент задоволення вимог кредиторів четвертої черги;

- зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернення щодо додаткового задоволення кредиторських вимог позивачів у розмірі 20% від акцептованої вимоги кредитора.

Ухвалою суду від 14.06.2018 відкрито провадження в адміністративній справі №826/7750/18, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Позов мотивовано тим, що розмір часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги, до якої включено позивачів, є необґрунтовано низьким, Уповноважена особа мала підстави для подання додаткової пропозиції щодо задоволення кредиторських вимог у розмірі додаткових 20% від акцептованої суми вимог кредиторів.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому просив закрити провадження у справі з огляду на те, що її не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, а також заперечив проти позовних вимог з огляду на те, що станом на момент подання позовної заяви на сайті відповідного банку був розміщений звіт про виплати та надходження ПАТ «Діамантбанк» станом на 01.04.2018, який містить інші дані, аніж ті, на які посилається позивач.

Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (далі - Фонд) - подав пояснення на позовну заяву, у яких зазначив, що позовні вимоги суперечать процедурі, передбаченій Законом України «про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та можуть призвести до порушення прав і законних інтересів інших кредиторів четвертої черги.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність та достатність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

07.04.2017 між ПАТ «Діамантбанк» та гр. ОСОБА_2 було укладено договір строкового банківського вкладу №17-04-07-003895. 07.04.2017 ОСОБА_2, як вбачається з копії платіжного доручення №2203_4, згідно вказаного договору на депозитний рахунок перераховано 600 000,00 грн.

07.04.2017 між ПАТ «Діамантбанк» та гр. ОСОБА_1 було укладено договори строкового банківського вкладу №17-04-07-003896 та №17-04-07-003897. 07.04.2017 ОСОБА_1, як вбачається з копії платіжного доручення №2493_5, згідно договору №17-04-07-003897 від 07.04.2017, на депозитний рахунок перераховано 120 000,00 доларів США.

Відповідно до рішення Правління Національного банку України від 22.06.2017 №394-рш «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Діамантбанк», виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб прийнято рішення від 23.06.2017 №2663 «Про початок процедури ліквідації ПАТ «Діамантбанк» та делегування повноважень ліквідатора банку». Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Діамантбанк» з 24.06.2017 по 23.06.2019 включно, призначено Тімоніна О.О. уповноваженою особою Фонду та делеговано йому всі повноваження ліквідатора ПАТ «Діамантбанк». Перелік (реєстр) вимог кредиторів було затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду від 11.09.2017 №4077.

Вимоги ОСОБА_1 акцептовані в сумі 4 947 351,96 грн., а вимоги ОСОБА_2 акцептовані в сумі 422 393,31 грн., та віднесені до четвертої черги погашення акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк».

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 17.12.2017 №5322 погоджено початок процедури задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк», а саме 1066 кредиторів на загальну суму 755 892 291,87 грн. та розпочато часткове задоволення вимог шляхом перерахування коштів в сумі 113 397 343,97 грн., що складає 15% від загальної суми акцептованих вимог четвертої черги. Також зазначено, що вимоги задовольняються в безготівковій формі пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору четвертої черги.

Крім того, рішенням виконавчої дирекції Фонду від 02.04.2018 №958 погоджено збільшення на 10% розміру часткового задоволення вимог кредиторів четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк» у сумі 75 536 455,40 грн.

Позивачі, приймаючи до уваги дані загальнодоступного звіту про виплати та надходження ПАТ «Діамантбанк» станом на 01.01.2018, а саме надходження у загальному розмірі 236 820 340 грн., виплати у загальній сумі 274 909 038,87 грн., а також враховуючи залишок грошових коштів у категорії «Каса та накопичувальний рахунок в НБУ» станом на 01.09.2017 у розмірі 379 944 595,56 грн., вважають, що залишок на накопичувальному рахунку банку в НБУ орієнтовно повинен складати 341 854 851,69 грн., які повинні були виплачуватися кредиторам четвертої черги. Таким чином, позивачі вважають, що часткове задоволення вимог кредиторів четвертої черги у загальному розмірі 25% є необґрунтовано низьким, а тому звернулися до суду з позовною заявою.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються та визначаються Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» № 4452-VI від 23.02.2012 (далі - Закон).

Так, ч. 1 ст. 3 Закону встановлено, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом.

Згідно з ч.ч.1, 5 ст.45 Закону, Фонд не пізніше робочого дня, наступного за днем отримання рішення Національного банку України про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет.

Протягом 30 днів з дня опублікування відомостей про відкликання банківської ліцензії, ліквідацію банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Вимоги фізичних осіб-вкладників у межах гарантованої Фондом суми відшкодування за вкладами не заявляються.

Протягом 90 днів з дня опублікування відомостей відповідно до частини другої статті 45 цього Закону Фонд здійснює такі заходи:

1) визначає суму заборгованості кожному кредитору та відносить вимоги до певної черги погашення;

3) складає реєстр акцептованих вимог кредиторів відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Фонду (п.п.1, 3 ч.2 ст.49 Закону).

Реєстр акцептованих вимог кредиторів та зміни до нього підлягають затвердженню виконавчою дирекцією Фонду (ч.3 ст.49 Закону).

Статтею 52 Закону визначено черговість та порядок задоволення вимог до банку, оплата витрат та здійснення платежів

Так, згідно з ч.1 вказаної статті, кошти, одержані в результаті ліквідації та продажу майна (активів) банку, спрямовуються Фондом на задоволення вимог кредиторів у такій черговості:

1) зобов'язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян;

2) грошові вимоги щодо заробітної плати, що виникли із зобов'язань банку перед працівниками до прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку;

3) вимоги Фонду, що виникли у випадках, визначених цим Законом, у тому числі покриття витрат Фонду, передбачених пунктом 7 частини другої статті 20 цього Закону, витрат, пов'язаних із консолідованим продажем активів Фондом;

4) вимоги вкладників - фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, у частині, що перевищує суму, виплачену Фондом,

5) вимоги Національного банку України, що виникли в результаті зниження вартості застави, наданої для забезпечення кредитів рефінансування, а також для забезпечення повернення банкнот і монет, переданих Національним банком України на зберігання та для проведення операцій з ними;

6) вимоги фізичних осіб (у тому числі фізичних осіб - підприємців), які не є пов'язаними особами банку, платежі яких або платежі на ім'я яких заблоковано;

7) вимоги інших вкладників, які не є пов'язаними особами банку, юридичних осіб - клієнтів банку, які не є пов'язаними особами банку;

8) інші вимоги, крім вимог за субординованим боргом;

9) вимоги кредиторів банку (фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, а також юридичних осіб), які є пов'язаними особами банку;

10) вимоги за субординованим боргом.

Оплата витрат, пов'язаних із здійсненням ліквідації, проводиться позачергово протягом усієї процедури ліквідації банку в межах кошторису витрат, затвердженого Фондом (ч.2 ст.52 Закону).

Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру надходження коштів від продажу майна (активів) банку після повного задоволення вимог попередньої черги. У разі, якщо обсяг коштів, одержаних від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення всіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно до суми вимог, що належать кожному кредитору однієї черги. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в установленому порядку вимоги Фонд не враховує суму грошових вимог цього кредитора (ч.4 ст.52 Закону).

Відповідно до п.3 розділу VІІІ Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються (затверджено рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб від 21.08.2017 № 3711 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 вересня 2017 р. за № 1104/30972, далі - Положення), у результаті отримання та накопичення коштів від управління та продажу майна (активів) банку на накопичувальному рахунку, відкритому банком в Національному банку України, уповноважена особа Фонду (у разі делегування їй відповідних повноважень) на паперовому носії подає звернення про задоволення вимог кредиторів до відповідного структурного підрозділу Фонду для подальшого винесення питання на розгляд виконавчої дирекції Фонду.

У зверненні про задоволення вимог кредиторів, згідно з п.4 розділу VІІІ Положення, зазначаються:

- загальна сума кредиторських вимог;

- кількість кредиторів;

- черга;

- пропорційність виплат (у разі недостатності коштів);

- обсяг коштів, достатній для повного погашення вимог кредиторів попередньої черги, але які не виконані в зв'язку з неможливістю безготівкового перерахування коштів на відповідні рахунки за призначенням у разі відсутності або невірності необхідних реквізитів у заяві кредитора або у разі, якщо за рахунками кредиторів обліковується арешт (на кошти яких накладено арешт).

Рішенням виконавчої дирекції Фонду від 03.07.2017 №2826 затверджено кошторис витрат Фонду на здійснення ліквідації ПАТ «Діамантбанк» на період з 24 червня 2017 по 23 червня 2019 року, який складає 2 132,0 тис.грн.

Як вбачається з рішення Фонду №5172 від 27.11.2017 «Про затвердження акту формування ліквідаційної маси ПАТ «ДІАМАНТБАНК», станом на 01.09.2017, у складі ліквідаційної маси балансова вартість групи активів «Каса та накопичувальний рахунок в НБУ» складає 379 982 637,93 грн. (зазначене рішення міститься у відкритому доступі в мережі Інтернет: http://www.fg.gov.ua/images/docs/information_about_banks/Rez_invlikvmasu/%D0%94%D1%96%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D1%82%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D0%BA_%D1%96%D0%BD%D1%84%D0%BE_%D1%96%D0%BD%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B2%D1%96%D0%B4-%D0%BC%D0%B0%D1%81%D0%B0.pdf).

З матеріалів справи вбачається, що вимоги третьої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк» погашено та розпочато процедуру задоволення вимог кредиторів четвертої черги (рішення виконавчої дирекції Фонду від 14.09.2017 №4146 та від 17.12.2017 №5322).

При цьому, за відомостями наданого відповідачем звіту про виплати та надходження ПАТ «Діамантбанк» станом на 01.04.2018, надходження від погашення заборгованості за кредитами становить 123 105,61 тис.грн., від реалізації майна банку 10 972,09 тис.грн., інші надходження 401 089,25 тис.грн.; інформація про розрахунки з кредиторами: 3 черга - 120 158,61 тис.грн., 4 черга - 104 967,86 тис.грн., 7-ї черги (позачергове задоволення забезпечених вимог кредиторів) - 41 850,72 тис.грн.

Таким чином, з урахуванням наведеного позивачем способу розрахунку, а саме: коштів за актом формування ліквідаційної маси банку станом на 01.09.2017 та загальної суми надходжень станом на 01.04.2018 та вирахуванням загальної суми розрахунків з кредиторами станом на 01.04.2018 і витрат на здійснення ліквідації, вбачається наявність позитивного значення різниці між надходженнями та виплатами ПАТ «Діамантбанк». Вказані кошти повинні обліковуватися на накопичувальному рахунку ПАТ «Діамантбанк» в Національному банку України за наслідком отримання та накопичення коштів від управління та продажу майна (активів) банку.

Враховуючи те, що відповідачем заперечень стосовно способу розрахунків позивача у відзиві на позовну заяву не наведено (заперечення стосувались використаних сум), інших доводів стосовно обґрунтованості та підстав позовних вимог не зазначено, при цьому судом встановлено, що станом на 01.04.2018 на накопичувальному рахунку ПАТ «Діамантбанк» в Національному банку України має обліковуватися сума коштів за наслідком отримання та накопичення коштів від управління та продажу майна (активів) банку, суд вбачає, що відповідач не виконав свого обов'язку відповідно до вимог ст.52 Закону та п.3 розділу VІІІ Положення про порядок складання і ведення реєстру акцептованих вимог кредиторів та задоволення вимог кредиторів банків, що ліквідуються, - не подано звернення про задоволення вимог кредиторів, за наслідком надходження коштів від продажу майна (активів) банку, до відповідного структурного підрозділу Фонду для подальшого винесення питання на розгляд виконавчої дирекції Фонду. Зворотного відповідачем не повідомлено, а судом не встановлено.

А відтак, позовні вимоги стосовно визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання звернення про задоволення вимог кредиторів четвертої черги, за наслідком надходження коштів від продажу майна (активів) банку, на погодження до відповідного структурного підрозділу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у належному обсязі, виходячи з обсягу наявних у банку коштів на накопичувальному рахунку - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

При цьому, суд не вправі перебирати на себе повноваження відповідача та здійснювати розрахунок додаткового задоволення кредиторських вимог четвертої черги, а тому позовні вимоги щодо зобов'язання вчинити дії підлягають задоволенню в частині, а саме щодо зобов'язання відповідача подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернення стосовно додаткового задоволення кредиторських вимог позивачів, включених до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк».

Відповідно до п.1 ч.1 ст.19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно з п.п. 2, 7 ч.1 ст. 4 КАС України, публічно-правовий спір - спір, у якому, зокрема, хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Клопотання відповідача про закриття провадження у справі задоволенню не підлягає, оскільки відповідачем у справі є суб'єкт владних повноважень, який здійснює публічно-владні управлінські функції і спір виник у зв'язку із невиконанням такою стороною зазначених функцій (стосовно подачі звернення про задоволення вимог кредиторів до відповідного структурного підрозділу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у результаті отримання та накопичення коштів від управління та продажу майна (активів) банку, що ліквідується).

Позивач, в силу положень ч.1 ст.77 КАС України, довів суду належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги частково.

Відповідач 2, всупереч вимог частини 2 статті 77 КАС України, не довів відповідність оскаржуваної бездіяльності вимогам ч.3. ст.2 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (частина третя).

За змістом статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

До витрат, пов'язаних з розглядом справи, поміж іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу.

У позовній заяві позивач просить покласти судові витрати на відповідача. При цьому, зазначає, що сума витрат, які позивач поніс і очікує понести у зв'язку з розглядом справи складається з оплати витрат на професійну правничу допомогу адвокатом у розмірі 20 000,00 грн. відповідно до умов договору №2018-0602/1 від 06.02.2018.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги позивачами надано копію договору №2018-0602/1 від 06.02.2018 та акт прийому-передачі грошових коштів у сумі 20 000,00 грн. по вищевказаному договору.

Приписами статті 134 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Однак, всупереч вимогам статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України позивачем не надано детального опису робіт, виконаних адвокатам, необхідних для надання правничої допомоги.

За таких обставин у суду відсутні підстави для відшкодування позивачам витрат на правову допомогу.

Водночас суд вважає за необхідне відшкодувати позивачам витрати, понесені у зв'язку зі сплатою судового збору, пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме в розмірі 704,80 грн. ОСОБА_2 та 704,80 грн. ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 72-73, 76-77, 139, 143, 243-246, 255 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича щодо неподання звернення про задоволення вимог кредиторів четвертої черги, за наслідком надходження коштів від продажу майна (активів) ПАТ «Діамантбанк», на погодження до відповідного структурного підрозділу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у належному обсязі, виходячи з обсягу наявних коштів на накопичувальному рахунку, відкритому ПАТ «Діамантбанк» в Національному банку України.

3. Зобов'язати Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «Діамантбанк» Тімоніна Олександра Олексійовича (місцезнаходження: 04070, м.Київ, Контрактова площа, 10-А; поштова адреса: 04112, м.Київ, вул. Дегтярівська, 48; код ЄДРПОУ 23362711) подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб звернення стосовно додаткового задоволення кредиторських вимог ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1), ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2), включених до четвертої черги реєстру акцептованих вимог кредиторів ПАТ «Діамантбанк».

4. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

5. Присудити на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) сплачений нею судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016).

6. Присудити на користь ОСОБА_2 (АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_2) сплачений нею судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні вісімдесят копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (місцезнаходження: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17; код ЄДРПОУ 21708016).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ю.Т. Шрамко