Рішення № 79060227, 28.12.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2018 року м. Ужгород№ 0740/966/18 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання - Кубічек Н.І.

учасники справи:

позивач: Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 - не з'явився;

представник позивача: ОСОБА_2;

відповідач: Управління Держпраці у Закарпатській області - представник - Фалес Руслан Сергійович,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Управління Держпраці у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування постанови, -

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1.) звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) (далі відповідач), яким з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просив суд: "1. Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Закарпатській області № ЗК366/217/НД-СПТД-ФС-164 від 22.08.2018 року щодо накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу, передбаченого абз. 7 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України у розмірі 372 300 грн.".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 13 вересня 2018 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 11 жовтня 2018 року у відповідності до статті 47 КАС України, було прийнято до розгляду щодо зміни предмету позову.

11 жовтня 2018 року відповідно до заяви позивача від 08.10.2018 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду вжито заходів забезпечення позову у виді зупинення стягнення за постановою Управління Держпраці у Закарпатській області № ЗК366/217/НД-СПТД-ФС-164 від 22.08.2018 року до набрання законної сили судовим рішенням у даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2018 року було закрито підготовче провадження у даній адміністративній справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач безпідставно призначив інспекційне відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 та безпідставно проводив його в с. Петрово Виноградівського району Закарпатської області; обставини, викладені у акті щодо недопущення інспекторів Управління Держпраці у Закарпатській області до виробничих приміщень птахоферми на околиці с. Петрово Виноградівського району Закарпатської області не відповідають дійсності, оскільки інспектори мали вільний доступ до виробничих приміщень вказаної птахоферми, змогли їх оглянути та вільно пересуватися територією; застосувавши Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2018 р при прийняті оскаржуваної постанови, відповідач діяв у спосіб, що не визначений чинним законодавством України.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги заперечив повністю. Зазначає, що інспекційне відвідування призначено у порядку та з підстав, визначених законодавством. Однак позивач не допустив уповноважених осіб Управління Держпраці у Закарпатській області до проведення інспекційного відвідування, не надав необхідні для перевірки щодо дотримання трудового законодавства при оформленні трудових відносин з найманими працівниками документи. Тому вважає, що були наявні підстави для накладення на позивача штрафу на підставі статті 265 частини 2 абзацу 7 Кодексу законів про працю України у розмірі 372300 грн..

Під час розгляду справи по суті представник позивача позов підтримав повністю, просив суд його задовольнити з мотивів, що у ньому наведені.

Представник відповідача в судовому засіданні, проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Розглянувши подані сторонами докази, (заслухавши сторони та їх представників) всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

26 липня 2018 року начальником відділу Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_4 на ім'я начальника Управління Держпраці у Закарпатській області подано доповідну записку, згідно якої, повідомлено, що в ході проведення профілактичного відвідування, зокрема ФОП ОСОБА_1 може використовувати найманих працівників без оформлення трудових договорів, а саме залучає до роботи працівником інкубатору "Арнорльда" на території де здійснює підприємницьку діяльність, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2. З огляду на викладене, запропонував призначити інспекційне відвідування у ФОП ОСОБА_1 (а.с. 60).

Згідно наказу начальника Управління Держпраці у Закарпатській області від 26 липня 2018 року № 139 про проведення інспекційних відвідувань, керуючись Положенням про Державну службу України з питань праці, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 96 від 11.02.2015 року, Конвенцією про інспекцію праці у промисловості і торгівлі № 81 ратифікованою Законом України № 1984 від 08.09.2004 року, Конвенцією про інспекцію праці в сільському господарстві № 129 ратифікованою Законом України № 1986-4 від 08.09.2004 року, Порядком здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 295 від 26.04.2017 року, пунктом 11 Положення про Управління Держпраці у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної служби України з питань праці № 75 від 22.06.2016 року, на підставі службової записки головного державного інспектора Халанти І.Ю. від 18 липня 2018 року, службових записок головного державного інспектора Дудуша Е.В. від 24 липня 2018 року, доповідної записки начальника відділу ОСОБА_4 від 256 липня 2018 року та листів ГУ ПФУ у Закарпатській області № 10202/04.03 та 10203/04.03 від 26 липня 2018 року, начальнику відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів ОСОБА_4 необхідно було організувати проведення інспекційних відвідувань суб'єктів господарювання, в тому числі, ФОП ОСОБА_1, АДРЕСА_2 щодо дотримання законодавства про працю при оформленні трудових відносин пункти 3.7; 3.9; 3.10 та керуючих Конвенціями про інспекцію праці пункти 7.12-7.24 акту інспекційного відвідування (а.с. 23).

На підставі вказаного наказу, видано направлення на проведення інспекційного відвідування від 01 серпня 2018 року № 880 (а.с. 24).

02 серпня 2018 року інспекторською групою, в складі начальника відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість та інших нормативно-правових актів Управління Держпраці в Закарпатській обл. ОСОБА_4 головних державних інспекторів Лопіт 1.1, та ОСОБА_5, складено Акт про створення перешкоди, згідно якого, інспекторською групою здійснено спробу проведення інспекційного відвідування у фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, за місцем здійснення господарської діяльності, птахоферма на околиці с. Петрово Виноградівського р-ну, приблизно о 10 годині. Проте ФОП ОСОБА_1 необхідні для проведення перевірки документи надати відмовився, вхід на територію птахофабрики заборонив чим створив перешкоду інспекційного відвідування (а.с. 61).

Також, 02 серпня 2018 року, головним державним інспектором Управління Держпраці у Закарпатській області Лопіт І.І. складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування № ЗК 366/217/НД, із змісту якого вбачається, що інспекційне відвідування не можливо провести у зв'язку з ненаданням доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень суб'єкта відвідування, в яких використовується наймана праця (а.с.а.с. 19, 20).

09 серпня 2018 року начальником Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_6 було прийнято рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу № ЗК366/217/НД-СПТД. Розгляд справи призначено на 21 серпня 2018 року (а.с. 63).

Згідно повідомлення № 07-02/2874 від 09 серпня 2018 року розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю призначено на 21 серпня 2018 року о 09:30 год. (а.с. 64).

Постановою від 22 серпня 2018 року начальником Управління Держпраці у Закарпатській області ОСОБА_6, керуючись статтею 259 Кодексу законів про працю України, статтею 53 Закону України "Про зайнятість населення", статтею 34 частиною 3 Закону України "Про місцеве самоврядування", пунктом 8 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення та на підставі статті 265 частини 2 абзацу 7 Кодексу законів про працю України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 372300 грн. (а.с.а.с. 12-14).

22 серпня 2018 року позивачем, в особі його представника, до управління Держпраці в Закарпатській області було подано заперечення (зауваження) на акт про неможливість проведення інспекційного відвідування від 02 серпня 2018 року № ЗК366/217/НД, в якому було вказано, що обставини, викладені у акті щодо недопущення інспекторів Управління Держпраці у Закарпатській області до виробничих приміщень птахоферми на околиці с. Петрово, Виноградівського району Закарпатської області не відповідають дійсності. Інспектори мали вільний доступ до виробничих приміщень вказаної птахоферми, змогли їх оглянути та вільно пересуватися територією. Просив внести зміни до Акту про неможливість проведення інспекційного відвідування та виключити із нього положення про неможливість проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 (а.с.а.с. 15-17).

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з приписів статті 2 частини 2 КАС України, відповідно до яких у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють: чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії): безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Пунктом 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 року № 96 (далі по тексту - Положення № 96) передбачено, що Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов'язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Держпраці відповідно до покладених на неї завдань, здійснює державний контроль за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю (пункт 4 підпункт 6 Положення № 96).

Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об'єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці (пункт 6 підпункт 5 Положення № 96).

Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи (Пункт 7 Положення № 96).

Статтею 1 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" № 877-V (далі по тексту - Закон України № 877-V) надано визначення поняттю державного нагляду (контролю), відповідно якої це діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, допустимого рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.

Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються у формі перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та в інших формах, визначених законом.

З огляду на викладене, Управління Держпраці у Закарпатській області це територіальний орган Державної служби України з питань праці, вповноважений, серед іншого на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Відповідно до статті 259 частини 1 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2018 року за № 295 (далі по тексту - Порядок № 295).

За змістом пункту 2 Порядку № 295, державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку № 295 визначено, що інспекційні відвідування проводяться:

1) за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю;

2) за зверненням фізичної особи, стосовно якої порушено правила оформлення трудових відносин;

3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту;

4) за рішенням суду, повідомленням правоохоронних органів про порушення законодавства про працю;

5) за повідомленням посадових осіб органів державного нагляду (контролю), про виявлені в ході виконання ними контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю;

6) за інформацією:

Держстату та її територіальних органів про наявність заборгованості з виплати заробітної плати;

ДФС та її територіальних органів про:

- невідповідність кількості працівників роботодавця обсягам виробництва (виконаних робіт, наданих послуг) до середніх показників за відповідним видом економічної діяльності;

- факти порушення законодавства про працю, виявлені у ході здійснення контрольних повноважень;

- факти провадження господарської діяльності без державної реєстрації у порядку, встановленому законом;

- роботодавців, що мають заборгованість із сплати єдиного внеску на загальнообовязкове державне соціальне страхування у розмірі, що перевищує мінімальний страховий внесок за кожного працівника;

Пенсійного фонду України та його територіальних органів про:

- роботодавців, які нараховують заробітну плату менше мінімальної;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутнє повідомлення про прийняття на роботу;

- роботодавців, у яких протягом місяця кількість працівників, що працюють на умовах неповного робочого часу, збільшилась на 20 і більше відсотків;

- працівників, які виконують роботи (надають послуги) за цивільно-правовими договорами в одного роботодавця більше року;

- роботодавців, у яких стосовно працівників відсутні нарахування заробітної плати у звітному місяці (відпустка без збереження заробітної плати без дотримання вимог Кодексу Законів про працю України та Закону України "Про відпустки" );

- роботодавців, у яких протягом року не проводилась індексація заробітної плати або сума підвищення заробітної плати становить менше суми нарахованої індексації;

- роботодавців, у яких 30 і більше відсотків працівників працюють на умовах цивільно-правових договорів;

- роботодавців з чисельністю 20 і більше працівників, у яких протягом місяця відбулося скорочення на 10 і більше відсотків працівників;

7) за інформацією профспілкових органів про порушення прав працівників, які є членами профспілки, виявлених в ході здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про працю.

Наведені підстави для проведення інспекційного відвідування юридичних та фізичних осіб, які використовують найману працю, з питань додержання цими суб'єктами законодавства про працю (у тому числі з питань виявлення неоформлених трудових відносин) є вичерпними та розширеному тлумаченню не підлягають.

Судом встановлено, що на виконання наказу № 139 від 26 липня 2018 року про проведення інспекційних відвідувань та направлення № 880 від 01 серпня 2018 року посадовими особами Управління Держпраці у Закарпатській області головним державним інспектором Лопіт Іваном Івановичем за участю головних державних інспекторів Попкова В'ячеслава Семеновича, Севча Володимира Євгеновича та начальника відділу ОСОБА_4 - 02 серпня 2018 року здійснено спробу інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 щодо дотримання законодавства про працю при оформленні трудових відносин. У зв'язку з цим складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємеця ОСОБА_1 від 02 серпня 2018 року за № ЗК366/217/НД. За змістом вищезазначеного акту встановлено ненадання доступу до виробничих, службових, адміністративних приміщень фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в яких використовується наймана праця, за що передбачена відповідальність статтею 265 частиною 2 абзацом 7 КЗпП України. ОСОБА_1 з вищенаведеними висновками акту не погодився, надав відповідачу до розгляду акту зауваження разом із документами, що спростовують обставини, викладені у акті. Відповідач розглянув акт, не врахував обставини наведені позивачем та прийняв постанову за № ЗК366/217/НД-СПТД-ФС-164 від 22 серпня 2018 року про накладення на ФОП ОСОБА_1 штрафу, передбаченого статтею 265 частиною 2 абзацом 7 КЗпП України у розмірі 372300 грн. (а.с.а.с. 12-24).

У відповідності до статті 265 частини 2 абзаців 2, 6 та 7 КЗпП України, юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі, зокрема, фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення; недопущення до проведення перевірки з питань додержання законодавства про працю, створення перешкод у її проведенні - у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення; вчинення дій, передбачених абзацом шостим цієї частини, при проведенні перевірки з питань виявлення порушень, зазначених в абзаці другому цієї частини, - у стократному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення.

Судом також встановлено, що підставою прийняття наказу № 139 від 26 липня 2018 року щодо проведення інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 стала доповідна записка начальника відділу ОСОБА_4 від 26 липня 2018 року.

Із змісту доповідної записки випливає, що начальником відділу ОСОБА_4 здійснено профілактичне відвідування ФОП ОСОБА_1, якому проведено інформаційно-роз'яснювальну роботу з питань трудового законодавства. Вказане оформлено відповідною довідкою (а.с.а.с. 60, 88).

У довідці зазначено, що начальник відділу ОСОБА_4 здійснив профілактичне відвідування ФОП ОСОБА_1 25.07.2018 р. та надав останньому роз'яснення з питань дотримання законодавства про працю в частині належного оформлення найманої праці та дотримання мінімальних гарантій в оплаті праці, строки виплати заробітної плати та наслідки за порушення цих норм. Також роз'яснено підстави здійснення інспекційних відвідувань.

У той же час начальником відділу ОСОБА_4 у ході судового розгляду усно пояснено, що підставою такого профілактичного відвідування стало звернення громадянина "Арнольда" на "гарячу лінію" Держпраці про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про працю при оформлені трудових відносин, у тому числі стосовно заявника.

Під час судового розгляду відповідач не зміг повідомити, яка саме особа звернулася із скаргою до Держпраці у відношенні позивача та не надав докази такого звернення.

З врахуванням вказаного суд приходить до висновку, що начальник відділу ОСОБА_4 отримав інформацію про те, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 може використовувати найманих працівників без оформлених трудових договорів з анонімного джерела. Вказане виключало можливість призначення керівником органу контролю інспекційного відвідування, що випливає з положень статті 3 абзацу 6 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" згідно якого державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом об'єктивності та неупередженості здійснення державного нагляду (контролю), неприпустимості проведення перевірок суб'єктів господарювання за анонімними та іншими безпідставними заявами, а також невідворотності відповідальності осіб за подання таких заяв.

Суд відхиляє твердження відповідача про те, що підставою прийняття наказу про інспекційне відвідування стало повідомлення начальника відділу ОСОБА_4 як посадової особи органу державного контролю про виявлені в ході виконання ним контрольних повноважень ознак порушення законодавства про працю з огляду на наступне.

Судом встановлено, що начальник відділу ОСОБА_4, здійснюючи 25 липня 2018 р. профілактичне відвідування ФОП ОСОБА_1 (як і 26 липня 2018 року складаючи доповідну записку), не виконував контрольні повноваження так як такі можуть виникати виключно на підставі та після призначення інспекційного відвідування. Тому безпідставне посилання відповідача з приводу цього на пункт 6 Порядку № 295, яким передбачено, що під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування інспектор праці, якщо тільки він не вважатиме, що це завдасть шкоди інспекційному відвідуванню або невиїзному інспектуванню, може одержати інформацію та/або документи, що стосуються предмета інспекційного відвідування чи невиїзного інспектування, від об'єкта відвідування, державних органів, а також шляхом проведення аналізу наявної (загальнодоступної) інформації про стан додержання законодавства про працю.

У той же час відповідно до пункту 6 абзацу 2 Порядку № 295, документи, отримані під час підготовки до проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, що містять інформацію про порушення об'єктом відвідування вимог законодавства про працю, долучаються до матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Однак матеріали інспекційного відвідування відповідача, які надані суду, не містять жодного документу, який би свідчив про порушення ФОП ОСОБА_1 вимог законодавства про працю станом на дату прийняття наказу № 139 від 26 липня 2018 року.

Таким чином, керівником відповідача у порушення вказаних норм права було прийнято рішення про проведення інспекційного відвідування позивача.

Статтею 3 абзацом 7 Закону України № 877-V визначено принцип здійснення державного нагляду (контролю), за яким здійснення державного нагляду (контролю) допускається лише за наявності підстав та в порядку, визначених законом.

Статтею 19 частиною 2 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Із врахуванням вказаних норм, суд приходить до висновку, що при призначенні інспекційного відвідування відповідачем не дотримано вищезазначених положень законодавства.

У зв'язку з чим суд констатує, що інспекційне відвідування позивача на підставі наказу № 139 від 26 липня 2018 року та направлення № 880 від 01 серпня 2018 року здійснено не на підставах та не у порядку, визначеному законом.

Таким чином у відповідача станом на 02 серпня 2018 року були відсутні правові підстави та відповідні повноваження на здійснення інспекційного відвідування як за місцем проживання позивача так і за іншим місцем здійснення ним господарської діяльності, що виключає можливість притягнення ФОП ОСОБА_1 до відповідальності за недопущення до проведення перевірки та/або створення перешкод у її проведенні, передбаченої статтею 265 частиною 2 абзацом 7 КЗпП України.

Відповідно до статті 77 частин 1 та 2 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

У той же час із наданого позивачем відеозапису вбачається, що уповноважені особи відповідача змогли оглянути територію та виробничі приміщення птахоферми на околиці с. Петрово Виноградівського району Закарпатської області. Відповідач цих обставин не спростував. Вказане у свою чергу беззаперечно спростовує обставини, викладені у акті про неможливість проведення інспекційного відвідування, зазначені на сторінці 2 цього акту (а.с. 20).

Стосовно твердження позивача про те, що Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 509 від 17 липня 2018 р. (далі по тексту - Порядок накладення штрафу) не поширюється на відносини, пов'язані із розглядом актів про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування та стосовно неврегульованості законодавством на сьогодні порядку розгляду актів про неможливість проведення інспекційного відвідування суд зазначає наступне. З встановлених обставин справи вбачається, що інспекційне відвідування позивача призначене безпідставно, а відтак у відповідача не було правових підстав для застосування вищезазначеного Порядку накладення штрафу незалежно від урегульованості чи неурегульованості ним розгляду подібних актів.

Досліджені судом докази та встановлені обставини справи свідчать про відсутність підстав для притягнення до відповідальності позивача за статтею 265 частиною 2 абзацом 7 КЗпП України, а відтак постанова за № ЗК366/217/НД-СПТД-ФС-164 від 22 серпня 2018 року є протиправною.

Статтею 2 частиною другою КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням вищевикладених норм діючого законодавства та встановлених обставин даної справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для визнання протиправною та скасування постанови про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу, передбаченого статтею 265 частиною 2 абзацом 7 КЗпП України у розмірі 372300 гривень, а тому викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 139 частини 1 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Згідно зі статтею 132 частини 1 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Відповідно до квитанції від 07 вересня 2018 року за № НОМЕР_2 позивачем сплачено 3723 грн. судового збору за подання позовної заяви, тому такі витрати підлягають відшкодуванню у повному розмірі на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб'єкта владних повноважень.

Керуючись статтями 2, 6, 9, 72-79, 139, 243-246, 255 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Позов Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Держпраці в Закарпатській області № ЗК366/217/НД-СПТД-ФС-164 від 22 серпня 2018 року щодо накладення на Фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу, передбаченого статтею 265 частиною 2 абзацом 7 Кодексу законів про працю України у розмірі 372300 грн..

Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) за рахунок бюджетних асигнувань Управління Держпраці у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Минайська, 16, код ЄДРПОУ 39795035) судові витрати у розмірі 3723 грн. (трьох тисяч семиста двадцяти трьох гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 28 грудня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Рішення суду у повному обсязі було складено у перший робочий день, а саме 08 січня 2019 року.

СуддяС.Є. Гаврилко