Ухвала суду № 7903235, 28.10.2009, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

                                                            < Копія >

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

                                                                                Справа № 2-31/1053-08А/5002

28.10.09 м. Севастополь

                    Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді          Курапової З.І.,

суддів           Дугаренко О.В. , Санакоєвої М.А.                      секретар судового засідання          Антонова Н.В.

за участю сторін:

представник позивача Сімферопольського комунального підприємства "Полігон ХХІ" - Шахматова Наталя Володимирівна, довіреність дійсна до 31.12.09 року; представник відповідача Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим- Бугаєва Лариса Григорівна довіреність № 9/10-0 від 19.01.09; представник третьої особи Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природногосередовища- не з’явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно, про причину неявки суд не повідомив; представник третьої особи Управління міського господарства Сімферопольської міської ради - Халаімов Володимир Геннадійович довіреність № 370/03 від 30.09.09; розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим на постанову Господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Привалова А.В. ) від 10.02.09 по справі №2-31/1053-08А/5002 за позовом          Сімферопольського комунального підприємства "Полігон ХХІ" (вул. Трубаченка, 25,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95048) до Державної податкової інспекції в м.Сімферополі АР Крим (вул. Мате Залки 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

3-ті особи: Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (вул. Кечкеметська, 198, Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95020) Управління міського господарства Сімферопольської міської ради (вул. Толстого, 15,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду АР Крим (суддя Привалова А.В.) від 10.02.2009. у справі № 2-31/1053-2008А позов Сімферопольського комунального підприємства “Полігон ХХ1” до відповідача - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища, Управління міського господарства Сімферопольської міської Ради про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, задоволений.

Не погодившись з постановою суду, Державна податкова інспекція в м. Сімферополі звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 10.02.2009. у справі № 2- 31/10534-2008А та в позові Сімферопольського комунального підприємства “Полігон ХХ1” відмовити.

Апеляційна скарга ДПІ в м. Сімферополі мотивована тим, що згідно Статуту СКП «Полігон ХХ1»предметом діяльності є організація збору, розміщення, утилізація і поховання твердих побутових відходів з урахуванням правил екологічної безпеки з правом збору платежів за надані послуги, і розміщення ТБО на ділянці «Полігон». Апелянт зазначає, що відповідно до ст. 17, 39 Закону України «Про відходи», суб’єкти підприємницької діяльності зобов’язані забезпечувати повний збір і належне збереження відходів, своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів; за розміщення відходів з суб’єктів підприємницької діяльності стягується плата, яка розраховується на основі нормативу на одиницю об’єму освічених відходів, залежно від рівня їх небезпеки і цінності території на якій вони розмішені і лімітів. Також апелянт вказує, що згідно ст. 38 Закону України «Про ліцензування певних видів господарської діяльності»ліцензуванню підлягає діяльність по збору, заготовці окремих видів відходів як вторинної сировини.

Також, не погодившись з постановою суду, Республіканський комітет Автономної Республіки Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Господарського суду АР Крим від 10.02.2009 року у справі № 2а-31/10534-2008А, у позові відмовити.

Апеляційна скарга Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища мотивована тим, що постанова суду прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права. Апелянт зазначає, що позивач, як суб’єкт господарювання у сфері поводження з відходами згідно ст. 17, 39 Закону України “Про відходи” зобов’язаний своєчасно в установленому порядку вносити плату за розміщення відходів.

У судовому засіданні 28.10.2009. представник апелянта - Державної податкової інспекції в м. Сімферополі доводи апеляційної скарги підтримав, просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у позові.

Представники позивача у судовому засіданні 28.10.2009. доводи апеляційних скарг не визнали, просили залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник третьої особи –Управління міського господарства Сімферопольської міської ради у судовому засіданні 28.10.2009. доводи апеляційних скарг вважав необґрунтованими, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін.

Представник апелянта –третя особа Республіканський комітет АР Крим з охорони навколишнього природного середовища у судове засідання 28.10.2009. не з’явився. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

Відповідно до пункту 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухав доводи представника апелянта, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Як слідує із матеріалів справи, Сімферопольське комунальне підприємство «Полігон ХХ1»звернулось до господарського суду АРК з адміністративним позовом до відповідача –Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АРК з позовними вимогами про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0008642301/0 вів 08.06.07., яким визначено податкове зобов’язання по сплаті збору за забруднення навколишнього природного середовища у розмірі 7950386,84 грн.

Заявою від 20.05.2008. позивач уточнив позовні вимоги, просить визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0008642301/0 від 08.07.2007., № 0008642301/1 від 10.07.2007., № 0008642301/2 від 15. 10.2007., № 0008642301/3 від 27.12.2007. в частині збору на розміщення відходів як складової частини збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 7945749,38 грн. (т.1 а. с. 84).

Заявою № 119 від 07.12.2008. позивач просить визнати протиправним і недійсним податкові повідомлення-рішення № 0008642301/0 від 08.07.2007., № 0008642301/1 від 10.07.2007., № 0008642301/2 від 15. 10.2007., № 0008642301/3 від 27.12.2007. в частині збору на розміщення відходів як складової частини збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 7945749,38 грн. (т.2 а. с.75).

У період з 10.05.2007. по 23.05.2007. ДПІ в м. Сімферополі АР Крим провела виїзну планову перевірку з питання дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства Сімферопольським комунальним підприємством «Полігон ХХ1»за період з 01.01.2004. по 31.12.2006., за результатами якої складено акт № 3182/23-2/32401924 від 31.05.2007. (т.1 а. с. 7- 21).

На підставі вказаного акту перевірки ДПІ в м. Сімферополі винесено податкове повідомлення-рішення № 0008642301/0 від 08.06.2007., яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 7950386,84 грн., у тому числі 3975193,42 грн. основного платежу та 3975193,42 грн. штрафних санкцій (а. с. 34).

Позивач скористався своїм правом на адміністративне оскарження податкового повідомлення-рішення відповідно до Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». За результатами адміністративного узгодження ДПІ у м. Сімферополі винесено позивачу податкові повідомлення-рішення № 0008642301/1 від 10.07.2007., № 0008642301/2 від 15.10.2007., № 0008642301/3 від 27.12.2008., якими визначено податкове зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища у той же сумі 7950386,84 грн. (т.2 а. с. 103-105).

Актом перевірки встановлено, що Сімферопольське комунальне підприємство «Полігон ХХ1»є платником збору за забруднення навколишнього природного середовища щодо розміщення відходів, за обсяги відходів, прийнятих на розміщення від суб’єктів підприємницької діяльності, але ліміти на розміщення відходів у 2004 р., 2005 р., 2006 р. підприємство не отримувало, суму податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в частині за викиди стаціонарними джерелами забруднення і за розміщення відходів самостійно не нараховувало, сплату збору не проводило. В акті перевірки зроблено висновок про порушення позивачем п.п. 2.1, п.п. 3.1, п.4, п.п. 5.5., п.п. 6.1, п.п. 6.2, п.п. 6.4 Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999 р. № 1662/379, ст. 1, 13, 17, 39 Закону України «Про відходи»від 05.03.1998. № 187/98-ВР, ст. 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»від 25.06.1991 р. № 1264-ХП, в результаті чого донараховано податкове зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища за період з 2 кварталу 2004 року по 4 квартал 2006 року на загальну суму 3975193,41 грн., в тому числі за 2 квартал 2004 р. –189327,55 грн., 3 квартал 2004 р. –195286,54 грн., 4 квартал 2004 р. –201767,07 грн., 1 квартал 2005 р. –218229,90 грн., 2 квартал 2005 р. -219510,64 грн., 3 квартал 2005 р. –203407,34 грн., 4 квартал 2005 р. –274813,80 грн., 1 квартал 2006 р. –540486,57 грн., 2 квартал 2006 р. –621608,65 грн., 3 квартал 2006 р. –637691, 4 квартал 2006 р. –673063,95 грн.

Із загальної суми донарахованого податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища –7950386,84 грн. позивач не оспорює суму 4637,46 грн., яка визначена за викиди стаціонарними та пересувними джерелами забруднення.

Згідно Статуту Сімферопольського комунального підприємства «Полігон ХХ1»предметом діяльності позивача є ,зокрема, організація збору, розміщення, утилізації та захоронення твердих побутових відходів з рахунком правил екологічної безпеки з правом збору платежів за надані послуги (т.1 а. с. 59-65). Згідно довідки Головного управління статистики в АРК про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України основним видом діяльності Сімферопольського комунального підприємства «Полігон ХХ1»є діяльність з обробці твердих відходів (с.1 а. с. 67).

Матеріалами справи підтверджується, що позивач у процесі своєї господарської діяльності не утворює тверді побутові відходи, а здійснює остаточне розміщення твердих побутових відходів при їх видалені, утворених іншими суб’єктами господарювання.

Як слідує із акту ДПІ № 3182/23-2/32401924 від 31.05.2007., у періоді, що перевірявся, СКП «Полігон»уклало договори на розміщення твердих побутових відходів на міському звалищі з ЖЕО Київського, Центрального, Залізничного районів м. Сімферополя, підприємством «Комунальник», ДП ХТО Залізничного району, бюджетними і іншими різними установами, підприємствами і організаціями м. Сімферополя. За умовами вказаних договорів замовник здійснює доставку твердих побутових відходів своїм автотранспортом, несе відповідальність за відповідність відходів, що привезені на міське звалище, лімітам (т. 1 а. с. 90-102).

Відповідно до статті 44 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища»збір за забруднення навколишнього природного середовища встановлюється на основі фактичних обсягів викидів, лімітів скидів забруднюючих речовин в навколишнє природне середовище і розміщення відходів.

Саме замовники за договорами з позивачем є власниками твердих побутових відходів, які отримували ліміти на утворення та розміщення відходів і сплачували збір за забруднення навколишнього природного середовища.

Відповідно до статі 39 Закону України «Про відходи»за розміщення відходів суб’єктів підприємницької діяльності стягується плата, яка розраховується на основі нормативу на одиницю обсягу утворених відходів, залежно від рівня їх небезпеки і цінності території на якій вони розміщені та лімітів. За понадлімітне розміщення відходів плата стягується у підвищеному розмірі. Нормативи плати за розміщення відходів визначає Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п.2 Порядку встановлення нормативів збору на забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.03.1999. № 303 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), збір за забруднення навколишнього природного середовища справляється за :

- викиди в атмосферне повітря забруднюючих речовин (далі –викиди стаціонарними та пересувними джерелами забруднення);

- скиди забруднюючих речовин безпосередньо у водні об’єкти (далі –скиди);

- розміщення відходів.

Пунктом 2.1. Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України, Державної податкової адміністрації України від 19.07.1999. (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) передбачено, що платники збору є суб’єктами господарювання, незалежно від форм власності, включаючи їх об’єднання, філії, відділення та інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, розташовані на території іншої територіальної громади, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи і організації; постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи в Україні; громадяни, які здійснюють на території України і в межах її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони викиди і скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище та розміщення відходів.

Відповідно до положень пункту 4 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору та забруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору та положень пункту 6.4. Інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забруднення навколишнього природного середовища, суми збору, який справляється за викиди стаціонарними джерелами забруднення, скиди і розміщення відходів, обчислюється платниками збору самостійно на підставі затверджених лімітів (щодо скидів і розміщення відходів) виходячи з фактичних обсягів викидів, скидів і розміщення відходів, нормативів збору та визначених за місцем знаходження цих джерел коригуючи коефіцієнтів, наведених відповідно в таблицях додатків 1 і 2, і визначаються за формулою, наведеною в п.6.4 вказаної Інструкції.

Пунктом 2 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.1998. № 1218 (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), який визначає правила розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів на території України, передбачено, що розміщення відходів –зберігання та захоронення відходів у спеціально відведених для цього місцях чи на об’єктах, а ліміт на розміщення відходів –обсяг відходів (окремо для кожного класу небезпеки), на який у власника відходів є дозвіл на їх розміщення, виданий органами Мінекоресурсів на місцях.

Пунктом 18 Порядку розроблення, затвердження і перегляду лімітів на утворення та розміщення відходів, передбачено, що ліміти на утворення та розміщення відходів встановлюються терміном на один рік і доводяться до власників відходів до 1 жовтня поточного року. У разі утворення відходів , що перевищують обсяги затверджених лімітів, власник відходів повинен одержати на них окремий дозвіл.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідно до норм законодавства ліміти на розміщення відходів встановлюються для власників відходів, тому у позивача у періоді, що перевірявся відповідачем, не виникло податкове зобов’язання зі збору на забруднення навколишнього природного середовища, оскільки позивач не є власником твердих побутових відходів, які утворені у процесі діяльності інших суб’єктів господарювання.

При таких обставинах, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що визначення позивачу спірними податковими повідомленнями-рішеннями податкового зобов’язання зі збору за забруднення навколишнього природного середовища в сумі 3972874,69 грн. та, відповідно, застосування штрафних санкцій в сумі 3972874,69 грн. є неправомірним.

Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

З рахунком викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, постанова Господарського суду АР Крим від 10.02.2009. у справі № 2-31/1053-2008А підлягає залишенню без змін, апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі та Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища задоволенню не підлягають.

                    Керуючись статтями 195,196, п.1 ч.1 ст.198,200, п.1 ч.1 ст.205,206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги Державної податкової інспекції в м. Сімферополі та Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища на постанову Господарського суду АР Крим від 10 лютого 2009 року у справі № 2-3/1053-2008 А залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду АР Крим від 10 лютого 2009 року у справі № 2-3/1053-2008 А («2-31/1053-08А/5002) залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу –з дня складення постанови в повному обсязі.

Повний текст судового рішення виготовлений 02 листопада 2009 р.

Головуючий суддя          < підпис >                              З.І.Курапова

Судді           <підпис >                              О.В.Дугаренко <підпис >                              М.А.Санакоєва <З оригіналом згідно >

<Підпис >                                                            <Довідник працівників >