Постанова № 79032309, 03.01.2019, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/3388/18 Провадження № 3/459/5/2019

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 січня 2019 р. суддя Червоноградського міського суду Львівської області Жураковський А.І., з участю секретаря Черник Т.І., особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1, захисника ОСОБА_2,

розглянувши матеріали, які надійшли від Червоноградського ВП ГУ НП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, працюючого підземним електро-слюсарем шахти «Межирічанська», проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

за ч. 2 ст. 130 КУпАП,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 02.11.2018 р. о 21:20 год. на вул. Грушевського, 1 у смт. Гірник Львівської області керував автомобілем марки «BMW 318» д.н.з. DL2782A у стані алкогольного сп’яніння, чим порушив вимоги п. 2.9.а ПДР України.

ОСОБА_1 у судовому засіданні свою вину заперечив. Пояснив, що 02.11.2018 р. перебував на стаціонарному лікуванні. Його провідувала донька, тому він відвозив її додому. Близько 20-00 год. був зупинений працівниками поліції, тому що не світила фара його автомобіля, та після цього його відвезли у лікарню для медичного огляду. Вказав, що у стані алкогольного сп’яніння не перебував.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини, суд вважає, що її наявність повністю підтверджена наявними належними і допустимим доказами: протоколом про адміністративне правопорушення серії БД № 082206 від 02.11.2018 р., висновком щодо результатів медичного огляду № 211 від 02.11.2018 р.; довідками від 02.11.2018 р.; витягом з системи ОСОБА_3 від 05.11.2018 р.; актом медичного огляду № 211 від 02.11.2018 р.; свідоцтвом про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 12-01/4198 від 25.07.2018 р.; витягом з журналу реєстрації медичного огляду за 02.11.2018 р.; показами свідка ОСОБА_4

Твердження й доводи ОСОБА_1 та його захисника є непереконливими та не знайшли свого підтвердження виходячи з таких доказів, фактів і міркувань.

Свідок ОСОБА_4 суду пояснив, що працює в поліції. Під час виконання службових обов’язків 02.11.2018 р. у смт. Гірник Львівської області був виявлений автомобіль, що рухався з вимкненими фарами, та у зв’язку з цим зупинений. Під час спілкування з водієм, яким був ОСОБА_1, було встановлено, що у нього закінчився термін тимчасового талону. Також у нього було виявлено ознаки алкогольного сп’яніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота. З метою медичного огляду ОСОБА_1 відвезли до лікарня. На місці зупинки огляд не проводився, оскільки екіпаж не був забезпечений «Драгером».

Факт, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «BMW 318» д.н.з. DL2782A на вул. Грушевського, 1 у смт. Гірник Львівської області під час його виявлення та зупинки 02.11.2018 р., ним визнаний та не оспорений.

Так само визнано та не оспорено факт добровільного проходження ОСОБА_1 медичного огляду у закладі охорони здоров’я.

Факт перебування ОСОБА_1 у стані алкогольного сп’яніння беззаперечно підтверджений висновком щодо результатів медичного огляду № 211 від 02.11.2018 р., актом медичного огляду № 211 від 02.11.2018 р., витягом з журналу реєстрації медичного огляду за 02.11.2018 р.

При цьому, висновок щодо результатів медичного огляду № 211 від 02.11.2018 р. не був оскаржений у встановленому законом порядку.

Відповідний огляд був проведений за допомогою сертифікованого засобу.

Медичний огляд проведений лікарями закладу охорони здоров’я з дотримання встановленого порядку.

Зі змісту пп. 5, 7, 8, 10-15 розділу 3 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп’яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затв. наказом МВС України, Міністерства охорони здоров’я України від 09.11.2015 № 1452/735, чітко і однозначно випливає, що медичний огляд проводиться шляхом огляду на стан сп’яніння та/або лабораторними дослідженнями. При цьому лабораторні дослідження є обов’язковими лише для визначення наркотичного засобу або психотропної речовини. Вибір методу дослідження у випадку виявлення стану алкогольного сп’яніння належить до дискреційних повноважень лікаря, який проводить огляд.

У цій справі огляд проводився стосовно стану виявлення алкогольного сп’яніння, тому лікар мав право не проводити лабораторних досліджень.

При цьому, у своїх письмових поясненнях захист безпідставно посилається на відсутність у висновку № 211 від 02.11.2018 р. результатів відповідних досліджень, оскільки за приписами вище вказаної Інструкції № 1452/735 такі дані не вказуються у висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп’яніння.

Відносно доводів і аргументів захисту щодо не проведення поліцією огляду на місці зупинки у присутності двох свідків, а також складання відповідного акту та направлення на огляд у лікарню, суд звертає увагу на те, що за правилами ст. 266 КУпАП, розділу 9 Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, що затверджена наказом МВС України від 07.11.2015 № 1395, розділу 2 Інструкції від 09.11.2015 № 1452/735, проведення поліцейськими огляду на стан алкогольного сп’яніння водія транспортного засобу здійснюється з використанням спеціальних технічних засобів.

У тому випадку, коли право водія транспортного засобу на проходження огляду на стан алкогольного сп’яніння на місці зупинки з використанням спеціальних технічних засобів не забезпечено державою, процедура й алгоритм, що встановлені вище вказаними актами, передбачають можливість проведення відповідного огляду в закладах охорони здоров’я.

Не проходження водієм такого огляду на місці зупинки транспортного засобу через відсутність у поліцейського «Драгера», що мало місце у цій справі, не може мати наслідком визнання недопустимими всіх доказів, що зібрані поліцейським під час проведення огляду у відповідній лікарні. Зміна поліцейським алгоритму проведення огляду у такому разі не може вважатися істотним порушенням прав та інтересів водія транспортного засобу. Натомість дії й рішення поліцейського у такому випадку не є свавільними, оскільки здійснені обґрунтовано, розсудливо, з використанням повноваження з тією метою, з якою це повноваження йому надано.

Дії поліції є законними й пропорційними, якщо спрямовані на забезпечення дотримання справедливого балансу між публічними інтересами, якими є охорона встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, та несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів водія транспортного засобу.

За таких міркувань і сукупності фактів добровільної згоди ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп’яніння в закладі охорони здоров’я, дотримання процедури такого огляду, відсутності істотного порушення прав та інтересів ОСОБА_1, пропорційності дій поліції, суд не вбачає будь-яких порушень процедури медичного огляду чи законних прав ОСОБА_1

Підстави для закриття провадження у справі чи направлення справи на до оформлення відсутні.

Постановою Сокальського районного суду Львівської області від 10.09.2018 р. у справі № 459/2362/18 ОСОБА_1 був визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст.ст. 130 ч. 1, 124 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн. та позбавлення права керування транспортними засобами на строк один рік.

Виходячи з викладеного, вважаю, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 130 КУпАП.

Враховуючи обставини вчиненого, особу порушника, вважаю за необхідне обрати адміністративне стягнення у вигляді штрафу з позбавлення права керування транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст.ст. 283-285 КУпАП, –

П О С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 20400 (двадцять тисяч чотириста) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 3 (три) роки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України судовий збір в сумі 384 (триста вісімдесят чотири) грн. 20 коп. (стягувач: Державна судова адміністрація України, вул. Липська, 18/5, м. Київ, 01021; отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106; код за ЄДРПОУ: 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: 31211256026001; код класифікації доходів бюджету: 22030106).

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду на протязі 10-ти днів з дня її винесення.

Суддя: ОСОБА_3