Постанова № 7902047, 21.01.2010, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 січня 2010 р. Справа № 2а-247/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.,

за участю секретаря судового засідання- Шевченко В.М.,

представника позивача - Дудко В.М.,

представника відповідача - Чередниченка М.В.,,< Текст >

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

21 вересня 2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, який його представник підтримав в судовому засіданні, мотивуючи позовні вимоги тим, що в квітні 2009 року ВАТ «Свеський насосний завод» отримало податкове повідомлення-рішення від 17.04.2009 року № 00000042350/0, яким Шосткинська міжрайонна державна податкова інспекція у Сумській області зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 260162 грн. 00 коп.

Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став акт № 383/2350/05785454 від 14.04.2009 року за наслідками невиїзної позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Свеський насосний завод» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника та включення до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Туркарго» за листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2008 року. Податковим повідомленням - рішенням Шосткинська МДПІ у Сумській області встановила порушення з боку ВАТ «Свеський насосний завод» вимог п.п. 7.4. і, 7.4.4, 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 1,5, ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ВАТ «Свеський насосний завод» зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 260162 грн. 00 коп., а саме: за грудень місяць 2007 року на 67367 грн.; за січень 2008 року на суму 36380 грн. 00 коп., за лютий 2008 року на суму 73418 грн. 00 коп., за березень 2008 року на суму 17700 грн., за квітень 2008 року на суму 46400 грн., за травень 2008 року на суму 18627 грн. Позивач просить визнати протиправним зазначене рішення та скасувати його з наступних підстав.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг). ВАТ «Свеський насосний завод», сплатив кошти за надані послуги (в т.ч. суми ПДВ) та фактично отримав послуги і податкові накладні від свого контрагента, віднесення до податкового кредиту перевіряємого періоду зазначених у акті перевірки сум ПДВ та заявлення його до бюджетного відшкодування у відповідних податкових періодах є правильним і грунтується на вимогах чинного законодавства.

Віднесення позивачем відповідних сум сплаченого ПДВ до сум податкового кредиту та подальше заявлення їх до бюджетного відшкодування здійснювалося на підставі первинних бухгалтерських та податкових документів (Звіти агента, акти приймання - передачі виконаних робіт, податкові накладні) виписаних з боку ТОВ «Компанія «Туркарго» та переданих підприємству згідно умов укладеної Агентської угоди № 005 від 01.11.2007 року на надання послуг.

При цьому, у п. 2.12 акту перевірки чітко зазначено перевіряючим, що перевіркою не виявлено взаємовідносин із суб'єктами господарювання, які припинили діяльність на підставі рішення суду, або договори, первинні та інші документи яких визнано судом недійсними.

Позивач вважає, що факт відсутності відношення громадян ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до підприємства ТОВ «Компанія Туркарго» є недоведеним з боку відповідача, адже взяття до уваги відповідачем лише пояснень громадянина ОСОБА_1, в даному випадку є некоректним, так як вони могли бути надані даною особою з метою уникнення відповідальності за допущені порушення податкового законодавства. При цьому, в даному випадку відсутні будь-які належні докази (зокрема факт проведення експертизи його підпису на документах), які б доводили те, що їх підписувала та чи інша особа, а тому твердження в акті перевірки , що документи підписані не ідентифікованою особою є помилковими і недоведеними.

Факти, які викладені по громадянину ОСОБА_2 стосовно підроблення паспорта, також позивач вважає недоведеними, адже жодні докази, які б підтверджували даний факт, відповідачем не наводяться (зокрема відсутні дані про притягнення винних осіб до кримінальної чи іншої відповідальності по даному факту, тощо).

Крім того, факт відсутності підприємства за його місцезнаходженням та невизнання зазначеними в реєстраційних документах особами причетності до діяльності даного підприємства жодним чином не можуть свідчити про фіктивне підприємництво даного суб'єкта господарювання . При цьому, відповідачем не наводяться жодні дані про порушення відповідними правоохоронними чи іншими органами питання стосовно визнання недійсними установчих документів ТОВ «Компанія Туркарго» або його свідоцтва про реєстрацію платником ПДВ.

На момент здійснення господарських операцій ТОВ «Компанія «Туркарго» знаходилося, і на даний час продовжує знаходитися, в Єдиному державному реєстрі, мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість, і будь-які питання про його анулювання у встановленому порядку не порушувалися.

Таким чином, ВАТ «Свеський насосний завод» придбав у одного із своїх контрагентів ТОВ «Компанія «Туркарго» агентські послуги, які в подальшому були використані у власній господарській діяльності нашого підприємства, адже в результаті проведеної ТОВ «Компанія «Туркарго» роботи, нашому підприємству вдалося значно підвищити план реалізації виготовленої продукції нашим контрагентам, які знаходяться як на території України, так і на території країн СНД. Таким чином, зазначення перевіряючим на сторінці 9 акту перевірки того, що ним начебто встановлений факт відсутності реального надання послуг з боку ТОВ «Компанія «Туркарго» не відповідає дійсності.

Домовленість на надання таких послуг у перевіряємому періоді, що мала місце між ПАТ «Свеський насосний завод» та ТОВ «Компанія Туркарго» на підставі Агентської угоди № 005 від 01.11.2007 року виконано сторонами, що підтверджується відповідними актами, звітами, податковими накладними , платіжними дорученнями на оплату наданих послуг , в т.ч. ПДВ, і не заперечується з боку перевіряючого в акті перевірки.Таким чином, на підставі виписаних податкових накладних у ТОВ «Компанія Туркарго» виникли обов'язки по включенню вказаних в ній сум до складу податкового зобов'язання з ПДВ, а у ВАТ «Свеський насосний завод» виникло право на включення сплачених ним сум до податкового кредиту з ПДВ з від'ємним значенням, що й було фактично зроблено. При цьому, перевіряючий взагалі не наводить в акті перевірки жодних доказів, що з боку ТОВ «Компанія «Туркарго» не було дотримано вимог чинного податкового законодавства стосовно включення ним отриманих від нашого товариства сум ПДВ до складу податкового зобов'язання, а також щодо несплати їх до бюджету у встановленому порядку.

Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав, в обгрунтування своїх заперечень зазанчив, що перевіркою встановлено, що ВАТ "Свеськии насосний завод" в порушення підпункту 7.4.1, підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» безпідставно завищило податок на додану вартість, що підлягав бюджетному відшкодуванню на загальну суму 260162,00 грн., в тому числі за грудень 2007 року на 67637,00 грн., за січень 2008 року на і 36380,00 грн., за лютий 2008 року на 73418,00 грн., за березень 2008 року на 17700,00 грн., за квітень 2008 року на 46400,00 грн., за травень 2008 року на 18627,00 грн. у зв'язку з безпідставним віднесенням до складу податкового кредиту податку на додану вартість по операціям, щодо надання маркетингових послуг ТОВ «Компанія «Туркарго», в тому числі в листопаді 2007 року - 105445,00 грн., в грудні 2007 року - 77127,00 грн., в лютому 2008 року - 77590,00 грн.

01.11.2007 року ПАТ "Свеський насосний завод" уклало з ТОВ «Компанія «Туркарго» агентську угоду № 005, щодо надання останнім маркетингових послуг на території держав СНД. На виконання умов вказаної угоди ТОВ «Компанія «Туркарго» було надано маркетингові послуги на суму 694657,02 грн., в тому числі податок на додану вартість 115776,17 грн.

ПАТ "Свеський насосний завод" перерахувало ТОВ «Компанія «Тур карго» за надані послуги 694657,02 грн., в тому числі податок на додану вартість 115776,17 грн.

По вказаній операції податок на додану вартість в сумі 115776,17 грн. згідно податкової накладної № 275 від 30.11.2007 року включено ПАТ «Свеський насосний завод» до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за листопад 2007 року. Вказана податкова накладна підписана директором ТОВ «Компанія «Тур карго» ОСОБА_1.

На виконання умов вказаної угоди ТОВ «Компанія «Туркарго» було надано маркетингові послуги на суму 504181,30 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 84030,22 грн. (звіт агента № 2 від 21.12.2007 року, акт здачі - прийняття робіт від 21.12.2007 року).

ВАТ "Свеський насосний завод" перерахувало ТОВ «Компанія «Туркарго» за надані послуги 504181,30 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 84030,22 грн.

По вказаній операції податок на додану вартість в сумі 84030,22 грн. згідно податкової накладної № 336 від 21.12.2007 року включено ВАТ «Свеський насосний завод» до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року. Вказана податкова накладна підписана директором ТОВ «Компанія «Туркарго» ОСОБА_1.

На виконання умов вказаної угоди ТОВ «Компанія «Тур карго» було надано маркетингові послуги на суму 465544,97 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 77590,83 грн. (звіт агента № 3 від 13.02.2008 року, акт здачі - прийняття робіт від 13.02.2008 року).

ВАТ "Свеський насосний завод" перерахувало ТОВ «Компанія «Тур карго» за надані послуги 465544,97 грн., в тому числі податок на додану вартість в сумі 77590,83 грн.

По вказаній операції податок на додану вартість в сумі 77590,83 грн. згідно податкової накладної № 439 від 13.02.2008 року включено ВАТ «Свеський насосний завод» до складу податкового кредиту в декларації з податку на додану вартість за лютий 2008 року. Вказана податкова накладна підписана директором ТОВ «Компанія «Туркарго» ОСОБА_2 ГВПМ ДПІ у Голосіївському районі м. Києва листом від 08.05.2008 року № 2082/7/26-151 повідомив про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Компанія «Туркарго» в зв'язку з тим, що за адресою реєстрації підприємство не знаходиться, фактичне місцезнаходження підприємства та його службових осіб не встановлено.

Згідно пояснення громадянина ОСОБА_1 від 26.03.2009 року, про те що він є керівником підприємства ТОВ «Компанія «Туркарго» йому стало відомо від працівників податкової міліції, до реєстрації та діяльності підприємства ТОВ «Компанія Туркарго» відношення не має, ОСОБА_2 йому невідомий. Зокрема ОСОБА_1 зазначив, що про ПАТ «Свеський насосний завод» та його посадових осіб йому не відомо, агентську угоду № 005 від 01.11.2007 року з вказаним підприємством не укладав та не, підписував, паспорт НОМЕР_1 було втрачено в 2007 році.

Згідно інформації ВПМ Шосткинської МДПІ засновник, директор та головний бухгалтер ТОВ «Компанія «Туркарго» ОСОБА_2 відповідно до реєстраційних даних та копії паспорта з реєстраційної справи 20.12.2007 року отримав паспорт серії СМ № 987190, але фотографія в даному паспорті належить ОСОБА_1 ОСОБА_2 прописаний за адресою АДРЕСА_1, але відповідно до пояснень отриманих від завідувача гуртожитку № 4 за адресою АДРЕСА_1 останній та ніколи не мешкав та не реєструвався.

Фінансовий директор ВАТ "Свеський насосний завод" ОСОБА_3 пояснив, що він ніколи не бачив керівників ТОВ «Компанія «Туркарго», всі переговори здійснювались виключно у телефонному режимі, а всі документи отримував поштою.

Відповідно до пункту 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженої Наказом ДПА України від 30.05.1997 року № 165, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за № 233/2037, податкові накладні підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів .

Згідно вимог пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", одним з обов'язкових реквізитів первинних документів є особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» платники податків та зборів зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів у встановлені законом терміни.

Від імені ТОВ «Компанія «Туркарго» у фінансово - господарських відносинах з ПАТ «Свеський насосний завод», не маючи відповідних повноважень та законних підстав, діяла невстановлена особа , що уклала та підписала угоду, виписувала та підписувала податкові накладні, звіти агента, підписувала акти здачі - прийняття робіт та отримувала грошові кошти.

Укладаючи відповідну угоду та виписуючи податкові накладні від імені ТОВ «Компанія «Туркарго» невстановлена особа вчиняла умисні протизаконні дії спрямовані на ухилення від сплати податків. Вона не мала наміру сплачувати податки та збори, а разом із тим надала право ПАТ «Свеський насосний завод» включити до складу податкового кредиту 260162,00 грн. податку на додану вартість, а відповідно на бюджетне відшкодування. Оскільки відшкодування сум податку на додану вартість відбувається з державного бюджету, то в даному випадку держава повинна була б відшкодувати суми податку на додану вартість, які фактично до бюджету не надійшли, що завдало б збитки державі у вигляді витрат державних коштів на користь осіб, які не мають правових підстав та права на їх отримання.

Дії ТОВ «Компанія «Туркарго» по укладенню угоди ПАТ «Свеський насосний завод» та видачі податкових накладних є безсумнівним підтвердженням мети завідомо суперечної інтересам держави та суспільства. Посилаючись на норми статті 203, 215, 228 Цивільного кодексу України відповідач вважає агентську угоду укладену між ТОВ «Компанія «Туркарго» і ПАТ «Свеський насосний завод» нікчемною.

Також відповідач зазначає, що Постановою прокуратури Сумської області від 31.08.2009 року порушено кримінальну справу відносно службових осіб ВАТ «Свеський насосний завод» за ознаками ст. ст. 15, 191 ч. 5, 366 ч.2 Кримінального кодексу України, кримінальну справу для організації досудового слідства за підслідністю направлено до СВ ПМ ДПА України в Сумській області.

В процесі досудового слідства працівниками податкової міліції були допитані та опитані службові особи контрагентів ПАТ «Свеський насосний завод», пошук яких нібито було здійснено ТОВ «Компанія «Туркарго» на виконання агентської угоди № 005 від 01.11.2007 року, і котрі підтвердили, що встановлювали відносини та укладали угоди з ПАТ «Свеський насосний завод» безпосередньо самі та без участі ТОВ «Компанія «Туркарго», що в свою чергу додатково свідчить про нереальність, а відповідно про нікчемність агентської угоди № 005 від 01.11.2007 року.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши письмові матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задовленню, виходячи з наступного. Статтями 6,17 КАС України передбачено, що кожному гарантується право на захист його прав, свобод та інтересів незалежним і неупередженим судом. Компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб”єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 71 ч.2 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб”єкта владних повноважень обов”язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Судом встановлено, що 17.04.2009 року Шосткинською міжрайонною державною податковою інспекцією в Сумській області прийняте податкове повідомлення-рішення № 00000042350/0, про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 260162 грн. 00 коп. ( т.1 а.с.10). Підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення став акт № 383/2350/05785454 від 14.04.2009 року за наслідками невиїзної позапланової перевірки Відкритого акціонерного товариства «Свеський насосний завод»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника та включення до податкового кредиту сум ПДВ по взаємовідносинах з ТОВ «Компанія «Туркарго»за листопад, грудень 2007 року, січень, лютий, березень, квітень, травень 2008 року. (т.1 а.с. 11-22). Податковим повідомленням - рішенням Шосткинська МДПІ у Сумській області встановила порушення з боку ВАТ «Свеський насосний завод»вимог п.п. 7.4. і, 7.4.4, 7.4.5, п. 7.4, п.п. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 1,5, ст. 203, ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України, внаслідок чого ВАТ «Свеський насосний завод»зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних податкових періодів) з податку на додану вартість у розмірі 260162 грн. 00 коп., а саме: за грудень місяць 2007 року на 67367 грн.; за січень 2008 року на суму 36380 грн. 00 коп., за лютий 2008 року на суму 73418 грн. 00 коп., за березень 2008 року на суму 17700 грн., за квітень 2008 року на суму 46400 грн., за травень 2008 року на суму 18627 грн.

Із попередніх актів перевірок позивача з питань достовірності нарахувань суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість правомірність завлених до бюджетного відшкодування вищевказаних сум податковим органом вже перевірялась, однак підтвердження цих сум поставлено в залежність від сплати їх до бюджету основними постачальниками. ( т.2 а.с.2-52, 53-95, 96-215, 216-308). В ході невиїзної позапланової перевірки позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника та включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Компанія "Туркарго" відповідач дійшов висновку про нікчемність агентської угоди №005 від 01.11.2007 року на підставі п.1 ст.203,п.1,2 ст.215, ст.228 ЦК України. Як на обгрунтування послався на неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ "Компанія "Туркарго" в зв"язку з тим, що за адресою реєстрації підприємство не знаходиться, а податкові накладні, звіти , акти здачі-прийняття робіт підписані сторонніми особами, а не керівниками цього суб"єкта господарювання. Окрім того, відповідач зазаначив, що відносно службових осіб ПАТ "Свеський насосний завод" 31.08.2009 року порушена кримінальна справа за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 15,191ч.5, 366 КК України, в межах розслідування якої були опитані та допитані працівники підприємств-покупців продукції позивача, пошуком яких нібито займалось ТОВ "Компанія "Туркарго". Дані особи пояснювали, що господарські операції з позивачем здійснювались без участі ТОВ "Компанія "Туркарго".

Однак, такі висновки відповідача суд вважає необгрунтованими, з наступних підстав.

Підпунктом 7.4.5 Закону України "Про податок на додану вартість» не дозволяється включення до податкового кредиту видатків по сплаті податку, не підтверджених податковими накладними або митними деклараціями.

Пунктом 1.7 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Відповідно до п.п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

ПАТ «Свеський насосний завод» сплатив кошти за надані послуги (в т.ч. суми ПДВ) отримав послуги і податкові накладні від свого контрагента, то віднесення ним до податкового кредиту перевіряємого періоду зазначених у акті перевірки сум ПДВ та заявлення його до бюджетного відшкодування у відповідних податкових періодах є правильним і грунтується на вимогах чинного законодавства.

Законом України "Про податок на додану вартість" визначено, що підставою для отримання відшкодування є дані податкової декларації за звітний період, і даний Закон не ставить в залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від фактичної сплати контрагентами податку до бюджету. Питання від'ємного значення суми ПДВ поширюється тільки на окремо взятого платника податків і не ставить цей факт у залежність від розрахунків з бюджетом третіх осіб. Віднесення позивачем відповідних сум сплаченого ПДВ до сум податкового кредиту та подальше заявлення їх до бюджетного відшкодування здійснювалося на підставі первинних бухгалтерських та податкових документів, зокрема звіти агента, акти приймання - передачі виконаних робіт, податкові накладні( т.1 а.с. 43-54), виписаних з боку ТОВ «Компанія «Туркарго» та переданих підприємству згідно умов укладеної між ними Агентської угоди № 005 від 01.11.2007 року про на надання послуг ( а.с. 55-61).

Окрім того, Законом України "Про податок на додану вартість"не передбачено обов»язку особи при включенні сум податку, сплаченого в ціні товару або послуги, до податкового кредиту пересвідчитися у фактичному надходженні таких сум до бюджету та не наділено її відповідними повноваженнями для таких дій. Незважаючи на це, відповідачем право позивача на формування податкового кредиту поставлено в залежність від добросовісності контрагента. Невиконання ТОВ "Компанія "Туркагро" свого зобовязання по сплаті податку до бюджету, тягне негативні наслідки саме для нього.

Частинами 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців»встановлено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою доки до них не внесено відповідних змін. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними.

Суд вважає, що факт відсутності підприємства за його місцезнаходженням та невизнання зазначеними в реєстраційних документах особами причетності до діяльності даного підприємства не можуть свідчити про фіктивне підприємництво даного суб'єкта господарювання, оскільки даний факт не підтверджений відповідними судовими рішеннями. На момент здійснення господарських операцій та на час розгляду справи ТОВ «Компанія «Туркарго» знаходилося і знаходиться в Єдиному державному реєстрі ( а.с. 81-83), мало свідоцтво про реєстрацію платником податку на додану вартість. При цьому безпідставним є посилання відповідача на пояснення громадянина ОСОБА_1 ( т.1 а.с.100), даними останнім начальнику ВПМ Шосткинської МДПІ, оскільки у відповідності до ст.11-1,ст.19 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" підстави для участі у проведенні перевірки працівників податкової міліції відсутні.

Посилання відповідача як на доказ, що підтверджує нікчемність правочину, на порушення відносно службових осіб ПАТ "Свеський насосний завод" 31.08.2009 року кримінальної справи за ознаками злочинів, передбачених ст. ст. 15,191ч.5, 366 КК України, та на отриману в межах розслідування кримінальної справи інформацію, суд також вважає необгрунтованим, оскільки саме по собі порушення кримінальної справи не свідчить про наявність чи відсутність злочину, встановлення певних обставин, доведеність умислу певних осіб , а відповідно не може тягти за собою негативні наслідки для позивача. При кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

Таким чином позивачем правомірно сформовано податковий кредит з врахуванням господарських операцій в листопаді, грудні 2007 року, січні, лютому, березні, квітні, травні 2008 року, а висновок податкового органу про нікчемність цих правочинів є хибним. Своїми рішеннями відповідач встановив для позивача додаткові обмеження, що не відповідає повноваженням відповідача, передбаченим ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" та суперечить вимогам ст. 19 ч. 2 Конституції України, яка зобов`язує органи державної влади, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За таких обставин повідомлення-рішення № 00000042350/0 від 17 квітня 2009 року про зменшення Публічному акціонерному товариству "Свеський насосний завод" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 260162 грн. 00 коп., а саме: за грудень місяць 2007 року на 67367 грн.; за січень 2008 року на суму 36380 грн. 00 коп., за лютий 2008 року на суму 73418 грн. 00 коп., за березень 2008 року на суму 17700 грн., за квітень 2008 року на суму 46400 грн., за травень 2008 року на суму 18627 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

На підставі ч.1 ст. 94 КАС України на користь позивача належить стягнути за рахунок державного бюджету понесені ним витрати по сплаті судового збору в розмірі 03 гривні 40 копійок.

Керуючись ст.19 Конституції України, ст.ст.11, 11-1, 19 Закону України «Про Державну податкову службу», п.п. 7.7.1 - 7.7.4 п.7.1 ст..7 Закону України “Про податок на додану вартість”, ст.ст. 3, 17, 69-71,76-86, 94, 99-100, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення-рішення Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції у Сумській області № 00000042350/0 від 17 квітня 2009 року про зменшення Публічному акціонерному товариству "Свеський насосний завод" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 260162,00 грн.

Стягнути за рахунок державного бюджету на користь публічного акціонерного товариства "Свеський насосний завод" судовий збір у розмірі 3 грн 40 коп.

<Сума стягнення (цифрами) ><Текст >

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Л.М. Опімах