Постанова № 7902034, 25.01.2010, Сумський окружний адміністративний суд

<Копія >

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2010 р.                                                             Справа № 2а-282/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

          за участю секретаря судового засідання-Нероди Г.М.,

представника позивача – Терещенко В.В.

представника відповідача – Волинцева І.В.

представника відповідача – Мельниченко І.З.

представника третьої особи – Нагорна Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» до Державної податкової інспекції в м. Суми, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Сумській області, про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення з державного бюджету України бюджетного відшкодування податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (далі по тексту – ДП «ОБ та ВТ» - позивач) до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі –відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

-визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 21.09.2009р. №0000652306/0/62540; -стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 275176,50 грн. (двісті сімдесят п'ять тисяч сто сімдесят шість грн. п'ятдесят коп.); -стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» 1703,4 (одна тисяча сімсот три грн.) судових витрат, понесених підприємством у зв'язку зі зверненням до суду.           Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем неправомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0000652306/0/62540 в частині зменшення заявленої ДП «ОБ та ВТ» до бюджетного відшкодування суми ПДВ за квітень 2009 р. на 275176,50 грн. через відсутність можливості встановити факт надходження до бюджету суми ПДВ сплаченої позивачем за товар, придбаний у ТОВ «Селена-С» оскільки його постачальник – ТОВ «Компанія «Мега» визнано банкрутом. Позивач стверджує, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить обов’язкової умови для відшкодування ПДВ з бюджету, як підтвердження надходження цих сум до бюджету, за умови якщо платник виконав всі передбачені законом вимоги для отримання такого відшкодування, та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту. Відповідач з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ДП «Завод ОБ та ВТ» з 31.05.2000 року зареєстроване юридичною особою згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А 01 № 103506 (а.с. 51), взято на облік в якості платника податків 08.06.2000 року в ДПІ в м. Суми, зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 16.06.2000 року № 25754833 про що зазначено в акті перевірки від 14.09.2009р. № 6359/23-6/30991664 (а.с.9).

14.09.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Завод ОБ та ВТ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2009р., за наслідками якої складено акт від 14.09.2009р. №6359/23-6/30991664 (а.с. 9-11). На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішсння від 21.09.2009 р. №0000652306/0/62540 (а.с.8), яким відповідач зменшив позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 275176,50 грн.

Суд не погоджується з зазначеними вище висновкам відповідача з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

          Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що ДП «Завод ОБ та ВТ» подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з ПДВ за квітень 2009 р. разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.44-50). У рядку 25 декларації зазначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 1087966 грн.

ДПІ в м. Суми на підставі п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» провело документальну невиїзну (камеральну) перевірку ДП «Завод ОБ та ВТ».

Відповідно до довідки позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Завод ОБ та ВТ» , від 23.06.09р. № 4483/23-6/30991664-98 (а.с. 12-25) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2009 р. встановлено, що одними з постачальників сировини позивачеві у перевіряємому періоді є ТОВ «Селена-Н» . Товар був придбаний позивачем згідно договору про постачання №79/9-20-09 від 27.02.09р. (а.с. 26-29).

Згідно довідки зустрічної перевірки ТОВ «Селена-Н» є імпортером та посередником. Постачальником є ТОВ «Компанія «Мега», і.п.н. 339046605648, м. Донецьк.

Відповідачем був направлений запит до ДПІ у Київському районіні м. Донецька від 25.08.2009р. №56904/23-610/464, на який отримано відповідь від 24.06.09р. №5473/7/23-113, де зазначено, що Ухвалою Господарського суду Донецької області від 30.01.2009р. порушено провадження по справі №45/8Б про банкрутство ТОВ «Компанія Мега» за ст.52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Постановою Господарського суду Донецької області від 07.04.09р. по справі №45/8Б затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ «Компанія Мега», юридичну особу банкрута ліквідовано. 12.05.09р. з Управління державної реєстрації Донецької міської ради надійшли відомості про внесення 08.05.09р. до ЄДР запису №12661170011013236 про державну реєстрацію припинення за судовим рішенням, щодо визнання юридичної особи банкрутом.

Свідоцтво платника ПДВ №7784812 від 11.11.05р., анульоване 07.04.09р., згідно акту №72 від 22.04.09р. З обліку в ДПІ у Київському районі м. Донецька ТОВ «Компанія Мега» знято 10.06.09р.

Посилаючись на те, що за змістом Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, з урахуванням викладених вище обставини, відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовані, зокрема Законом України «Про податок на додану вартість».

          Пункт 1.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

          Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

          Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

          В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так п 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В той же час, варто звернути увагу на те, що згідно договору про постачання №79/9-20-09 від 27.02.09 р. позивачем були придбані феросплави та нікель у ТОВ «Селена-Н», що підтверджується податковими накладними № 031804 від 18.03.2009р. на суму ПДВ 3000,00 грн., № 031803 від 18.03.2009р. на суму ПДВ 50901,50 грн., № 031802 від 18.03.2009р. на суму ПДВ 29595,20 грн., № 031801 від 18.03.2009р. на суму ПДВ 18706,80 грн., № 031304 від 13.03.2009р. на суму ПДВ 6307,00 грн. та № 031302 від 03.03.2009р. на суму ПДВ 166666,00 грн.; видатковими накладними №№ 031801, 031802, 031803, 031804 від 18.03.2009р., №№ 031302, 031304 від 13.03.2009р. (а.с. 32-34), а також видатковими накладними №№ 031801, 031802, 031803, 031804 від 18.03.2009р., №№ 031302, 031304 від 13.03.2009р. (а.с. 35-40).

Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, була здійснена позивачем у квітні - липні 2009р., що підтверджується платіжними дорученнями: №667 від 03.04.09р.; №1299 від 18.06.09р., №№ 1374, 1375 від 22.06.09р.; №14 від 26.06.09р., №1495 від 30.06.09р., № 1524 від 01.07.09р. та №7 від 03.07.09р. (а.с. 41-43).

Згідно умов п.п. 2.1. договору про постачання №79/9-20-09 від 27.02.09р., постачальник ТОВ «Селена-Н» поставляє товар автомобільним транспортом на умовах поставки - DDR (м. Суми, вул. Комарова,2, склад покупця), тобто поставка відбувається силами постачальника.

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання зазначеного вище договору між позивачем та ТОВ «Селена-Н», відбулась поставка сировини на підприємство позивача, згідно специфікації, товар був оплачений позивачем. Дані обставини не заперечувались відповідачем як під час проведення перевірки так і в судовому засіданні. Таким чином, операція по придбанню сировини за договором про постачання №79/9-20-09 від 27.02.09 р. носила реальний характер та була виконана сторонами належним чином.

Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Таким чином, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування ПДВ з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обов’язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Інших обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідач суду не повідомив. Тому суд вважає, що ДПІ в м. Суми безпідставно зменшила заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму ПДВ за квітень 2009 р. на 275176,50 грн.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 21.09.2009р. №0000652306/0/62540 щодо зменшення заявленої ДП «Завод ОБ та ВТ» до бюджетного відшкодування суми ПДВ за квітень 2009 р. на 275176,50 грн. необґрунтовано з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України належить стягнути судові витрати в сумі 1703,4 грн., сплачені позивачем при подачі позову до суду.

Керуючись ст. ст. 8, 19 Конституції України, ст. ст. 4, 7, 8, 17, 71, 94, 161-163, 167, 186, 254 КАС України, ст.ст.1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість», суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення з відповідача суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 275176,50 грн. ––задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним та нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ в м. Суми від 21.09.2009 року № 0000652306\0\62540.

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (і.н. 30991664) суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 275176,50 грн.

Стягнути з державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» 1703,4 грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 01.02.2010 року.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя                                                                       В.М. Соколов