Постанова № 7902035, 25.01.2010, Сумський окружний адміністративний суд

<Копія >

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 січня 2010 р.                                                             Справа № 2а-46/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

          за участю секретаря судового засідання-Нероди Г.М.,

представника позивача – Терещенко В.В.

представника відповідача – Мельниченко І.З.

представника третьої особи – Нагорна Т.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» до Державної податкової інспекції в м. Суми, третя особа Головне управління Державного казначейства України в Сумській області про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення та стягнення з державного бюджету України відшкодування податку на додану вартість ,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» (далі по тексту – ДП «ОБ та ВТ» - позивач) до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі –відповідач, ДПІ в м. Суми), в якому просить суд:

-визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в м. Суми від 16.04.2009р. №0000112306/0/25098.

-стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 25730 грн. (двадцять п'ять тисяч сімсот тридцять грн.).

-стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» 1703,4 (одна тисяча сімсот три грн.) судових витрат, понесених підприємством у зв'язку зі зверненням до суду.

          Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачем неправомірно було прийнято податкове повідомлення-рішення від від 16.04.2009р. №0000112306/0/25098 в частині зменшення заявленої ДП «ОБ та ВТ» до бюджетного відшкодування суми ПДВ за квітень 2008 р. на 25730 грн. через відсутність можливості встановити факт надходження до бюджету суми ПДВ сплаченої позивачем за товар, придбаний у ТОВ ТД «Арго» оскільки один з постачальників по ланцюгу – ТОВ «Стройконтинент» визнаний банкрутом. Позивач стверджує, що Закон України «Про податок на додану вартість» не містить обов’язкової умови для відшкодування ПДВ з бюджету, як підтвердження надходження цих сум до бюджету, за умови якщо платник виконав всі передбачені законом вимоги для отримання такого відшкодування, та має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Відповідач з позовом не погодився, обґрунтовуючи свою позицію тим, що за змістом Закону України «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість до бюджету, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав у повному обсязі. Представник відповідача проти позову заперечував з підстав, зазначених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що ДП «Завод ОБ та ВТ» з 31.05.2000 року зареєстроване юридичною особою згідно свідоцтва про державну реєстрацію серії А 01 № 103506 (а.с. 63), взято на облік в якості платника податків 08.06.2000 року в ДПІ в м. Суми, зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 16.06.2000 року № 25754833 про що зазначено в акті перевірки від 09.04.2009р. №2794/23-6/30991664 (а.с.10).

09.04.2009 року посадовими особами Державної податкової інспекції в м. Суми було проведено невиїзну документальну перевірку ДП «Завод ОБ та ВТ» з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008р., за наслідками якої складено акт від 09.04.2009р. №2794/23-6/30991664 (а.с.9-35). На підставі даного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішсння 16.04.2009р. №0000112306/0/25098 (а.с.8), яким відповідач зменшив позивачеві суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 25730 грн.00 коп.

Суд не погоджується з зазначеними вище висновкам відповідача з наступних підстав.

Відповідно до підпункту 7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

          Підпункт 7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлює, що протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Судом встановлено, що ДП «Завод ОБ та ВТ» подало до ДПІ в м. Суми податкову декларацію з ПДВ за квітень 2008 р. разом з розрахунком суми бюджетного відшкодування та заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (а.с.56-62). У рядку 25 декларації зазначило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню, в розмірі 915455 грн. 00 коп.

ДПІ в м. Суми на підставі п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» провело документальну невиїзну (камеральну) перевірку ДП «Завод ОБ та ВТ».

В акті перевірки від 09.04.2009р. №2794/23-6/30991664 (а.с. 9-15) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008 р. встановлено, що відповідно до акта позапланової виїзної документальної перевірки ДП «Завод ОБ та ВТ» ВАТ «СМНВО ім. М.В.Фрунзе» від 28.07.08 № 123-6130991664 (а.с. 16-35) з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за квітень 2008р. встановлено, що одним з постачальників сировини у перевіряємому періоді є ТОВ ТД «Арго», сума ПДВ - 25730грн., з вартості феросилікомарганця, згідно отриманої податкової накладної №032704 від 27.03.08р. на загальну суму 154380,00грн. За місцем реєстрації платника, на адресу Костянтинівської ОДПІ направлено запит №41450/7/23-610/653 від 31.05.08р. щодо проведення зустрічної перевірки. Згідно довідки зустрічної перевірки Костянтинівською ОДПІ від 24.06.08р. №18613/7/23-311-3, ТОВ ТД «Арго» є посередником, одним із постачальників сировини якого є ТОВ ТД «Селена», сума ПДВ- 432398,17грн., з вартості феросилікомарганця, згідно отриманої податкової накладної №040105 від 01.04.08р.на загальну суму 1368837,61грн. За місцем реєстрації платника на адресу Костянтинівської ОДПІ направлено запит №50623/7/23-610/771 від 10.07.2008р. щодо проведення зустрічної перевірки. Відповідно довідки зустрічної перевірки Костянтинівської ОДПІ від 24.07.08р. №440/23-3/32857541, ТОВ ТД «Селена» є посередником, постачальником якого є ТОВ «Максіторг», сума ПДВ- 257732,10грн. з вартості феросилікомарганця, згідно отриманої податкової накладної №140201 від 14.02.08р.на загальну суму 1546392,60грн. За місцем реєстрації платника на адресу ДПІ у Ленінському районі м. Дніпропетровська було зроблено запит №62685/7/23-610/927 від 27.08.2008р., щодо проведення зустрічної перевірки. Відповідно довідки зустрічної перевірки ДПІ у Ленінському р-ні м. Дніпропетровська від 10.11.08р. №2933/23-3/35395835, підприємство є посередником, постачальником є ТОВ «Стройконтинент» м. Дніпропетровськ, сума ПДВ- 257732,19грн. з вартості феросилікомарганця, згідно отриманої податкової накладної №140211 від 14.02.08р.на загальну суму 1546393,14грн. За місцем реєстрації платника на адресу ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська направлено запит №87263/7/23-610/1166 від 17.11.2008р., 17.12.08р. щодо проведення зустрічної перевірки. Отримано відповідь ДПІ у Бабушкінському р-ні м. Дніпропетровська від 29.12.08р. № 58910/7/233, де зазначено, що згідно ухвали Господарського суду №Б26/130-08 від 13.06.08р. ТОВ «Стройконтинент» визнано банкрутом (стан 14).

Посилаючись на те, що за змістом Закону України від 03.04.97р. № 168/97-ВР «Про податок на додану вартість», право на відшкодування виникає лише при фактичній надмірній сплаті податку на додану вартість, а не з самого факту існування зобов'язання по сплаті податку на додану вартість в ціні товару, з урахуванням викладених вище обставини, відповідач виніс оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Спірні правовідносини, що виникли між позивачем та відповідачем, врегульовані, зокрема Законом України «Про податок на додану вартість».

          Пункт 1.8 ч.1 ст.1 Закону України «Про податок на додану вартість» визначає бюджетне відшкодування як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

          Відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку, а також у зв’язку з придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

          Підпунктом 7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Згідно з п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

В розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» існують декілька підстав для формування податкового кредиту, а саме наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також сплата грошових коштів контрагенту, в сумі визначеній в податковій накладній.

Так п 7.5. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

- або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

- або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

В той же час, варто звернути увагу на те, що згідно договору від 09.11.2007р. №79/9-68-07 (а.с.36-39), що був укладений між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Арго» здійснювались поставки позивачу товару - ферохрому, ферованадію, сілікомарганцю, феросиліцію, зокрема у березні 2008р.

При поставці товару, у відповідності з вимогами пп.7.2.1, 7.2.3 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», ТОВ ТД «Арго» було надано позивачу наступні податкові накладні: № 32704 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 25730 грн.; № 32603 від 26.03.2008р. на суму ПДВ 402816 грн.; № 32705 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 42000 грн.; № 32708 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 4800000 грн.; № 32706 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 53600 грн.; № 32602 від 26.03.2008р. на суму ПДВ 247100 грн.; № 32802 від 28.03.2008р. на суму ПДВ 510720 грн.; № 32707 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 257500 грн.; №31101 від 11.03.2008р. на суму ПДВ 178000 грн. (а.с. 40-44).

Оплата за поставлений товар, з урахуванням ПДВ, була здійснена позивачем у березні 2008р., що підтверджується платіжними дорученнями № 416 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 21666,67 гри.; № 1334 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 4063,33 грн.; № 1326 від 26.03.2008р. на суму ПДВ 402816 грн.; № 1332 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 42000 грн.; № 1337 від 28.03.2008р. на суму ПДВ 480000 грн.; № 1336 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 53600 грн.; № 1325 від 26.03.2008р. на суму ПДВ 247100 грн.; № 1348 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 257500 грн.; № 1308 від 20.03.2008р. на суму ПДВ 177985 грн.; № 1350 від 28.03.2008р. на суму ПДВ 372203,33 грн.; № 417 від 28.03.2008р. на суму ПДВ 138516,67 грн.

Поставка товару також підтверджується накладними, які були досліджені в судовому засіданні та наявні в матеріалах справи (а.с. 45-51).

Таким чином, в судовому засіданні було достовірно встановлено, що на виконання зазначеного вище договору між позивачем та ТОВ «Торговий дім «Арго», відбулась поставка товару на підприємство позивача, згідно специфікації, товар був оплачений позивачем. Дані обставини не заперечувались відповідачем як під час проведення перевірки так і в судовому засіданні. Таким чином, операція по придбанню товару за договором від 09.11.2007р. №79/9-68-07 носила реальний характер та була виконана сторонами належним чином.

Із вказаного випливає, що суму податкового кредиту та, відповідно, суму бюджетного відшкодування позивач сформував правомірно, оскільки ПДВ входить до складу договірної суми, сплаченої продавцеві.

Таким чином, для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту та подальшого відшкодування ПДВ з бюджету, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість», не передбачається обов’язкова умова про сплату цих сум до бюджету контрагентами. Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.

Інших обставин, які б свідчили про порушення позивачем порядку бюджетного відшкодування податку на додану вартість, відповідач суду не повідомив. Тому суд вважає, що ДПІ в м. Суми безпідставно зменшила заявлену позивачем до бюджетного відшкодування суму ПДВ за квітень 2008 р. на 25730 грн. 00 коп., сформовану на підставі податкової накладної № 32704 від 27.03.2008р. на суму ПДВ 25730 грн.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення від 16.04.2009р. №0000112306/0/25098 щодо зменшення заявленої ДП «Завод ОБ та ВТ» до бюджетного відшкодування суми ПДВ за квітень 2008 р. на 25730 грн. 00 коп. необґрунтовано з порушенням вимог ст.19 Конституції України та ч.3 ст.2 КАС України, тому вказане податкове повідомлення-рішення є протиправним.

На підставі ст.94 КАС України за рахунок Державного бюджету України належить стягнути судові витрати в сумі 260,4 грн., сплачених позивачем при подачі позову до суду, що підтверджується копією платіжного доручення від 16 вересня 2009 року № 878 (а.с.2).

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства "Завод обважнених бурильних та ведучих труб" до Державної податкової інспекції в місті Суми про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення, стягнення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість –задовольнити в повному обсязі.

Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в місті Суми від 16.04.2009 року № 0000112306\0\25098.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 25730 грн.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Дочірнього підприємства «Завод обважнених бурильних та ведучих труб» 260, 40 грн. судових витрат.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складено 01.02.2010 року.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя                                                                       В.М. Соколов