Постанова № 7902033, 26.01.2010, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2010 р.                                                             Справа № 2а-69/10/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

          за участю секретаря судового засідання-Нероди Г.М.,

представника позивача - Хоменко С.І.,

представника відповідача - Циганенко О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Макс ЛЛС «Автоінвестстрой-Суми» до державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень ,-

В С Т А Н О В И В:

До Сумського окружного адміністративного суду звернулось Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Макс ЛЛС «Автоінвестстрой-Суми» (далі по тексту – Позивач, ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС «Автоінвестстрой-Суми») до державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту – Відповідач, ДПІ в м.Суми) та просить суд скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ в м.Суми від 06.02.2009 року № 0000122314\0\6780; від 12.03.2009 року № 0000122314\1\6780; від 07.07.2009 року № 0000122314\2\6780; від 16.06.2009 року №0000122314\3\6780.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, за наслідками виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2008 р., результати якої викладені в акті № 462/2314/30845637/7 від 26.01.2009 р., безпідставно донарахував податкові зобов’язання з податку на додану вартість на загальну суму 95 315,00 грн. у зв'язку з тим, що підприємство у перевіряємому періоді не нарахувало і не включило до складу податкового зобов'язання податок на додану вартість на відшкодовані комітентом послуги, які були придбані комісіонером у неплатників податку.

Відповідач з позовом не погодився з посиланням на те, що законом України «Про податок на додану вартість» передбачена спеціальна норма, яка регулює особливості визначення бази оподаткування при здійсненні платником податків діяльності з продажу товарів, отриманих у межах договорів комісії, а саме абз.2 п.4.7. ст. 4 цього Закону, де визначено, що у випадках, коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом.

З огляду на те, що норми Закону України «Про податок на додану вартість» не містять інших норм, що регулюють порядок визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні платником податків діяльності з продажу товарів, отриманих у межах договору комісії, відповідач зробив висновок, що комісіонер повинен нараховувати податкові зобов'язання з ПДВ як на суму комісійної винагороди, так і на суму коштів, які пов'язані з відшкодуванням (компенсацією) понесених витрат, відповідно до звітів комісіонера - незалежно від того, чи є продавці цих товарів (послуг) платниками ПДВ чи ні.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився з підстав, викладених в запереченнях.

Заслухавши повноважного представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Дочірнє підприємство товариства з обмеженою відповідальністю «Девелопмент Макс ЛЛС «Автоінвестстрой-Суми» є юридичною особою, зареєстрованою виконавчим комітетом Сумської міської ради 06.03.2000 року про що видано свідоцтво серії А 00 № 731805, дані обставини підтверджуються довідкою з ЄДРПОУ (а.с. 7), підприємство взято на податковий облік в ДПІ в м. Суми 23.03.2000 року за № 01930928, з 30.03.2000 року зареєстроване платником ПДВ згідно свідоцтва від 30.03.2000 року № 25752962, дані обставини викладені в акті перевірки № 462/2314/30845637/7 від 26.01.2009 р. (а.с.17-18).

ДПІ у м. Суми було проведено виїзну планову перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС «Автоінвестстрой-Суми» за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2008 р., за результатами якої складено акт № 462/2314/30845637/7 від 26.01.2009 р. (а.с. 17-40).

В акті перевірки посадовими особами відповідача констатуються порушення п. 4.1, абз. 2 п. 4.7 ст. 4 , пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», в результаті чого виявлено заниження податкового зобов'язання з податку на додану вартість за період з 01.10.2006 р. по 30.09.2008 р. - на загальну суму 95 315,00 грн. у зв'язку з тим, що підприємство у перевіряємому періоді не нарахувало і не включало до складу податкового зобов'язання податок на додану вартість на відшкодовані комітентом послуги, які були придбані комісіонером у неплатників податку.

За наслідками перевірки, на підставі зазначеного вище акту було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000122314/0/6780 від 06.02.2009р. (а.с.14), яким позивачеві визначено зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 142 973,00 грн. (в тому числі 95 315 грн. - основний платіж та 47 658 грн. - штрафні санкції).

Рішеннями начальника ДПІ у м. Суми за результатами розгляду первинної скарги від 06.03.2009р. № 14213/10/25-010/14,СК, рішенням голови ДПА у Сумській області про результати розгляду повторної скарги № 5415/10/25-005-35/36/СК від 31.03.2009р. та рішенням заступника голови ДПА України про результати розгляду повторної скарги від 05.06.2009р. № 5263/6/25-0115, податкове повідомлення-рішення залишено без змін, а скарги залишені без задоволення. За результатом розгляду скарг прийняті податкові повідомлення-рішення від 12.03.2009 року №0000122314\1\6780 (а.с.15); від 07.07.2009 року №0000122314\2\6780 (а.с. 16); від 16.06.2009 року №0000122314\3\6780 (а.с.123), якими позивачеві були визначені нові граничні строки сплати податкового зобов’язання по податковому повідомленню рішенню від 06.02.2009 року № 0000122314\0\6780.

З наведеними висновками відповідача суд не погоджується з огляду на наступні обставини.

Як було встановлено в судовому засіданні, між ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС «Автоінвестстрой-Суми» (Комісіонер) та ТОВ «АІС – моторс» (Комітент) був укладений договір комісії № АМ\К 009-41 від 30.09.2004 року (а.с. 73), також був укладений договір № АТ\К 009-21 від 28.04.2007 року (а.с. 74) між ДП ТОВ «Девелопмент Макс ЛЛС «Автоінвестстрой-Суми» (Комісіонер) та ТОВ «Автосервіс-Т» (Комітент). Відповідно до даних договорів комісіонер бере на себе зобов’язання від свого імені та за рахунок комітента за обумовлену винагороду здійснювати реалізацію третім особам автомобілів та обладнання до них.

Згідно наведених вище договорів комісії позивач отримував комісійну винагороду у розмірі 0,6 % від вартості проданих машин та обладнання з ПДВ. Крім комісійної винагороди позивачеві відшкодовуються витрати, по виконанню покладених на нього обов'язків, перелік даних витрат зазначений в п.2. вищевказаних договорів, а саме: витрати по вантажно-розвантажувальним роботам, витрати по супроводженню та охороні товарів, витрати на зберігання товару, витрати по охороні складів, площадок та офісу, витрати по рекламі товару, витрати по доукомплектації та перепродажній підготовці, витрати пов'язані з придбанням і установкою табличок під номерні знаки та транзитні номери, витрати пов'язані з виплатою комерційному банку винагороди, при реалізації товару у кредит та інше.

Для виконання своїх зобов'язань, згідно договору комісії, позивач придбав вищезгадані товари, роботи, послуги від свого імені та за рахунок комітента з подальшим відшкодуванням комітенту понесених витрат, пов'язаних з реалізацією автомашин, при чому позивач підтверджує свої витрати звітами комісіонера (а.с. 47-72), де відображає свої розрахунки по комісійній винагороді.

На виконання договору комісії позивач укладав угоди від свою імені зі сторонніми організаціями на придбання товарів та послуг. При цьому товари та послуги придбавались як у платників ПДВ так і не у платників ПДВ. Придбані послуги з ПДВ відносились позивачем до податкового кредиту.

Як вважає відповідач, при отриманні коштів від комітента за понесені витрати комісіонер повинен був нараховувати податкові зобов'язання по податку на додану вартість на отримані кошти, незалежно від того, чи є продавці товарів та послуг платниками ПДВ.

В той же час варто зазначити, що відповідно до ст. 1011 Цивільного кодексу України за договором комісії одна сторона (комісіонер) зобов'язується за дорученням другої сторони (комітента) за плату вчинити один або кілька правочинів від свого імені, але за рахунок комітента.

Абзацом другим п. 4.7. ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість» встановлено, що у випадках коли платник податку здійснює діяльність з поставки товарів, отриманих у межах договорів комісії (консигнації), поруки, доручення, довірчого управління, інших цивільно-правових договорів, що уповноважують такого платника податку (далі - комісіонера) здійснювати поставку товарів від імені та за дорученням іншої особи (далі - комітента) без передання права власності на такі товари, базою оподаткування є продажна вартість цих товарів, визначена у порядку, встановленому цим Законом. Датою збільшення податкових зобов'язань комісіонера є дата, визначена за правилами, встановленими пунктом 7.3 цього Закону, а датою збільшення суми податкового кредиту комісіонера є дата перерахування коштів на користь комітента або поставки останньому інших видів компенсації вартості зазначених товарів. При цьому датою збільшення податкових зобов'язань комітента є дата отримання коштів або інших видів компенсації вартості товарів від комісіонера.

В той же час, посилання відповідача на те, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати виключно наведену норму оскільки Закон України «Про податок на додану вартість» не містить інших норм, що регулюють порядок визначення бази оподаткування ПДВ при здійсненні платником податків діяльності з продажу товарів, у межах договору комісії є необґрунтованими, оскільки наведена норма не врегульовує порядку формування бази оподаткування при відшкодуванні витрат понесених комісіонером при виконанні зобов’язань за договором комісії.

Визнання базою оподаткування витрат платника податку суперечить і положенням підпункту 3.11.1 пункту 3.1. статті 3 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно з яким об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об’єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об’єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Разом з тим відповідач відшкодування витрат комісіонера вважає платою за поставлені (передані) послуги з відповідним донарахуванням податкових зобов'язань з податку на додану вартість, що не збігається з предметом договорів комісії , а також суперечить змісту пункту 4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», який не передбачає нарахування податкових зобов'язань на грошові виплати, які не є компенсацією вартості послуг, що надаються платником податку.

Таким чином, висновки відповідача, щодо нарахування податкових зобов'язань по податку на додану вартість на отримані кошти від комітента за понесені витрати не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому податкове повідомлення - рішення відповідача № 0000032305/0/1973 від 15.01.2 року підлягає скасуванню разом і з похідними податковими повідомленнями-рішеннями від 12.03.2009 року № 0000122314\1\6780; від 07.07.2009 року № 0000122314\2\6780; від 16.06.2009 року №0000122314\3\6780.

Керуючись ст. ст. 86, 94, 98, 158-163, 167, 186, 254 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю “Девелопмент Макс ЛЛС “Автоінвестстрой-Суми” до державної податкової інспекції в м. Суми про скасування податкових повідомлень-рішень – задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 06.02.2009 року № 0000122314\0\6780; від 12.03.2009 року № 0000122314\1\6780; від 07.07.2009 року № 0000122314\2\6780; від 16.06.2009 року №0000122314\3\6780.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови в повному обсязі та подання після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови складений 02.02.2010 року

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя                                                                       В.М. Соколов