Постанова № 7901962, 01.12.2009, Сумський окружний адміністративний суд

Копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 грудня 2009 р.                                                             Справа № 2а-1669/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М,

          за участю секретаря -Нерода Г.М.,

представника позивача – Рудченко О.М.

представника відповідача –Шаповал Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист-Схід» до Державної податкової інспекції в м. Суми, про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист-Схід» (далі по тексту – Позивач) звернулось з позовом до Державної податкової інспекції в м. Суми (далі по тексту – Відповідач) та просить суд визнати нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2008 року № 0009972304\0\93876.

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач, за результатами перевірки дотриманням суб’єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, безпідставно прийняв рішення про застосування фінансових санкцій від 08.12.2008 року № 0009972304\0\93876. Дане твердження позивач обґрунтовує тим, що, на його думку, при реалізації основних засобів підприємства, в даному випадку нежитлового приміщення, не потрібно застосовувати реєстратор розрахункових операцій, оскільки даний продаж не можна вважати торгівельною діяльністю підприємства в розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

В судовому засіданні представник позивача свої позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позові.

Представник відповідача в судовому засіданні з позовом не погодився з підстав, викладених в запереченнях.

Заслухавши повноважного представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає за необхідне позов задовольнити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрозахист-Схід» зареєстроване юридичною особою згідно свідоцтва про реєстрацію № 113143, серія А 00 та довідки з ЄДРПОУ № 882 (а.с. 19),.

Державною податковою інспекцією в м. Суми було проведено перевірку дотриманням ТОВ «Агрозахіст-Схід» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів і ліцензій, про що було складено акт № 9769\18\19\23\30698444\974 від 28.11.2008 року (а.с. 5-9). На підставі даного акту було прийнято рішення про застосування фінансових санкцій від 08.12.2008 року № 0009972304\0\93876 в сумі 989750 грн. 00 коп.

Підставою прийняття даного рішення послугувало те, що позивачем, згідно договору купівлі-продажу від 24.07.2008 року (а.с.32), було реалізоване нежитлове приміщення за ціною 227950 грн. 00 коп. Отримані у вигляді часткової оплати за даним договором грошові кошти в сумі 197950 грн. 00 коп., були оприбутковані в касі підприємства згідно прибуткового касового ордеру № 36 від 24 липня 2008 року (а.с. 35). При цьому, відповідач вважає, що дана операція мала бути проведена через реєстратор розрахункових операцій. Таким чином, у зв’язку з не проведенням Позивачем грошових коштів отриманих від продажу нежитлового приміщення через реєстратор розрахункових операцій, відповідач, згідно п. 1 ст. 17 «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», застосував то позивача фінансові санкції у п'ятикратному розмірі від суми грошових коштів отриманих від продажу приміщення.

Суд не може погодитись з такими висновками відповідача з огляду на наступне.

В преамбулі до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що цей закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.

Статтею 1 зазначеного вище Закону встановлено, що реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

З огляду на зазначені вище положення закону, з метою окреслення меж його застосування та, як наслідок, вирішення спірних правовідносин між позивачем та відповідачем, необхідно дослідити нормативне визначення терміну торгівлі (торгівельної діяльності).

Загальні умови провадження торговельної діяльності визначені Порядком провадження торговельної діяльності та правилами торговельного обслуговування населення, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 N 833.

Порядком встановлено, що торговельна діяльність провадиться суб'єктами господарювання у сфері роздрібної та оптової торгівлі. У цьому Порядку та правилах визначено, що терміни вживаються у значенні, наведеному у ДСТУ 4303-2004 «Роздрібна та оптова торгівля. Терміни та визначення понять» і ДСТУ 4281-2004 «Заклади ресторанного господарства. Класифікація».

Так, згідно з ДСТУ 4303-2004, роздрібна торгівля – це вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів кінцевому споживачу і надання йому торговельних послуг.

Оптова торгівля - вид економічної діяльності у сфері товарообігу, що охоплює купівлю-продаж товарів за договорами поставки партіями для подальшого їх продажу кінцевому споживачу через роздрібну торгівлю або для виробничого споживання і надання пов'язаних з цим послуг.

Також зазначеним вище порядком встановлено, що торговельна діяльність регулюється Господарським і Цивільним кодексами України, Законом України «Про захист прав споживачів», іншими актами законодавства.

Так, господарсько-торговельною діяльністю, згідно з главою 30 ст. 263 Господарського кодексу України, є діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання у сфері товарного обігу, спрямована на реалізацію продукції виробничо-технічного призначення і виробів народного споживання, а також допоміжна діяльність, яка забезпечує їх реалізацію шляхом надання відповідних послуг.

Згідно ч. 3 ст. 263 Господарсько кодексу України встановлено, що торговельна діяльність може здійснюватися суб'єктами господарювання в таких формах: матеріально-технічне постачання і збут; енергопостачання; заготівля; оптова торгівля; роздрібна торгівля і громадське харчування; продаж і передача в оренду засобів виробництва; комерційне посередництво у здійсненні торговельної діяльності та інша допоміжна діяльність по забезпеченню реалізації товарів (послуг) у сфері обігу.

Тому для визначення необхідності застосування реєстратора розрахункових операцій у разі здійснення несистематичного продажу основних засобів необхідно визначити, чи може розглядатися така операція, як торговельна діяльність.

Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.

У свою чергу статтею 42 Господарського кодексу України встановлено, що підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

Тобто торговельна діяльність, як вид економічної та господарської діяльності, передбачає систематичність її здійснення та отримання відповідного прибутку.

У випадку, якщо реалізація основних засобів, в даному випадку нежитлового приміщення, здійснюється несистематично та має разовий характер, то така реалізація не може розглядатись як торговельна діяльність у розумінні Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Варто також звернути увагу на лист Державної податкової адміністрації України від 10.04.2009 року № 7612\7\23-7017\264 «Щодо продажу основних фондів». В даному листі, серед іншого зазначено про наступне.

Об'єкт основних засобів вилучається з активів (списується з балансу) у разі його вибуття внаслідок продажу, безоплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом. Фінансовий результат від вибуття об'єктів основних засобів визначається вирахуванням з доходу від вибуття основних засобів їх залишкової вартості, непрямих податків і витрат, пов'язаних з вибуттям основних засобів. Регістри аналітичного обліку основних засобів, що вибули, додаються до документів, якими оформлені факти вибуття основних засобів.

Враховуючи вищезазначене, ДПА України вважає, що у разі продажу основних засобів (основних фондів) за готівкові кошти, які вилучені з активів (списані з балансу) внаслідок їх продажу і які згідно бухгалтерського обліку обліковувались на рахунку 10 "Основні засоби", суб'єкти господарювання можуть проводити такі розрахунки у касах цих суб'єктів з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи.

Дана позиція підтверджена також в листі Державної податкової адміністрації України від 06.07.2009 року № 14083\7\23-7017\572.

Нежитлове приміщення, що було продано позивачем, обліковувалось в бухгалтерському обліку ТОВ «Агрозахист-Схід», як основний засіб. Дана обставина підтверджується наступними письмовими доказами: копія акту № ВЭАС-0009 введення в експлуатацію основних засобів від 18 травня 2000 року (а.с. 36), довідкою про бухгалтерський облік основного засобу (а.с. 38).

Також варто звернути увагу на положення розділу «д» підпункту 4.4.2 пункту 4.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не може бути притягнутим до відповідальності платник податків, який діяв відповідно до наданого йому податкового роз'яснення (за відсутності податкових роз'яснень з цього питання, що мають пріоритет) або узагальнюючого податкового роз'яснення, тільки на підставі того, що у подальшому таке податкове роз'яснення чи узагальнююче податкове роз'яснення було змінено або скасовано, чи надано нове податкове роз'яснення такому платнику податків або узагальнююче податкове роз'яснення, що суперечить попередньому, яке не було скасовано (відкликано).

Таким чином, з урахуванням позиції ДПА України, викладеної в наведених вище листах, при продажу нежитлового приміщення розрахунки можуть проводитись у касах суб'єктів господарювання з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку, або у безготівковій формі через банківські установи, без проведення через реєстратор розрахункових операцій.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача є обґрунтованими, а рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2008 року № 0009972304\0\93876 не відповідає вимогам ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 17, 71, 94, 161-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрозахист-Схід» до Державної податкової інспекції в м. Суми, про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій – задовольнити.

Визнати протиправним та нечинним в повному обсязі рішення Державної податкової інспекції в м. Суми про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 08.12.2008 року № 0009972304\0\93876 за порушення п.1 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» на суму 989750 грн.

За рахунок Державного бюджету України повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Агрозахист-Схід» сплачений при поданні позову до суду судовий збір у розмірі 3 грн. 40 коп. <Текст >

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня її проголошення та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя                                                                       В.М. Соколов