Постанова № 7901959, 25.11.2009, Сумський окружний адміністративний суд

копія

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

<(ВСТУПНА ТА РЕЗОЛЮТИВНА ЧАСТИНА) >

25 листопада 2009 р.                                                             Справа № 2а-1842/09/1870

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Соколова В.М.,

за участю секретаря - за участю секретаря – Михайленко О.В.,

представника позивача –Косакова Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення ,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Конвалія» (далі по тексту – позивач, ТОВ «Конвалія») звернулося до суду з позовом до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції (далі по тексту – відповідач, Шосткинська МДПІ) з вимогою про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000262347/0 від 24.04.2008 року, яким позивачу визначено податкове зобов’язання в розмірі 13177грн. 20коп., з яких 10981грн. 00коп. – за основним платежем та 2196грн. 20коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями та стягнути судові витрати на сплату судового збору, сплаченого при подачі позову до суду .

Свої позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідач за результатами планової виїзної перевірки, які зафіксовані в акті від 14.04.2008 року № 587/2300/14024122, безпідставно прийняв оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Причини не згоди позивача, полягають в тому, що при донарахуванні податкових зобов’язань по податку на додану вартість (далі по тексту – ПДВ) в сумі 87 048 грн. 18 коп. Шосткинською МДПІ були порушені вимоги ст.15 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податку перед бюджетами та державними цільовими фондами» (далі-по тексту – Закону №2181), зокрема в порушення 1095-денного строку, після закінчення строку давності, відповідач донарахував ТОВ «Конвалія» податкове зобов’язання по деклараціям, поданим до Шосткинської МДПІ ще 22.09.2003 року та 19.12.2003.

Позивач вважає, що податкові накладні ТОВ «Конвалія» були складені у відповідності до вимог п.п.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року за №165. Позивач зазначив, що він належним чином виконував угоди З ПП «Буан-Плюс», сплачував грошові кошти за отриманий товар, відповідно має право на формування податкового кредиту, навіть за умови того, що угоди між ТОВ «Конвалія» та ПП «Буан-Плюс» були визнані судом недійсним.

Відповідач з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у запереченні (а.с.27-30), податкове повідомлення-рішення вважає таким, що прийняте з дотриманням вимог чинного законодавства та просить у задоволенні позову відмовити.

Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, з підстав, викладених у позові та просив їх задовольнити.

Представник відповідача, повідомлений належним чином про час і місце розгляду справи (а.с.81), в судове засідання не з’явився, в попередніх судових засіданнях з позовними вимогами не погодився з підстав, зазначених у запереченні, просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши повноважних представників сторін, перевіривши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, суд вважає необхідним в задоволенні позову відмовити, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що ТОВ «Конвалія» 07.09.1995 року зареєстровано юридичною особою, що підтверджується копією свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи серія А00 за №114904 (а.с.23).

З 01.03.2008 року по 07.04.2008 року на підставі направлень від 11.03.2008 року за №000357 посадовими особами Шосткинської МДПІ було проведено виїзну планову перевірку ТОВ «Конвалія» на предмет дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2006р. по 31.12.2007р., про що складено акт від 14.04.2008 року № 587/2300/14024122 (а.с.7-14).

За результатами даної перевірки 24.04.2008року було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0000262347/0 (а.с.15), яким позивачу було визначено податкове зобов’язання з ПДВ в загальному розмірі 13177грн. 20коп., з яких 10981грн. 00коп. – за основним платежем та 2196грн. 20коп. – за штрафними (фінансовими) санкціями.

Підставою прийняття податкового повідомлення-рішення послугувало те, що на порушення п.п. 7.4.5, п. 7.4, п.п.7.5.1 п.7.5 ст. Закону України «Про податок на додану вартість», з урахуванням вимог п.2.1. ст.2, п.п.7.2.4., п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», п. 2, п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної» затвердженого Наказом ДПА України від 30.05.1997 року за № 165 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997р.за № 233/2037 зі змінами та доповненнями, підприємством ТОВ «Конвалія» в жовтні 2006 року безпідставно було скориговано податковий кредит в сторону збільшення на загальну суму 87048,0 грн. згідно уточнюючого розрахунку № 4368 від 06.03.2008 року, з посиланням на визнання недійсною усної угоди на поставку товарно-матеріальних цінностей між ТОВ «Конвалія» та ПП «Буан-Плюс».

           Суд погоджується з висновками викладеними в акті перевірки з огляду на наступне.

Рішенням Господарського суду Сумської області від 12.10.2006 року по справі № 16/101-06 визнана недійсною з моменту укладання усна угода між ПП «Буан-Плюс» м.Київ та ТОВ «Конвалія» на поставку товарно-матеріальних цінностей по податковим накладним:

№ 138 від 04.08.2003р. на суму 75021,0 грн. в т.ч.ПДВ 12503,50 грн.;

№ 152 від 28.08.2003р. на суму 24891,84 грн. в т.ч. ПДВ 4148,64 грн.;

№ 153 від 29.08.2003р. на суму 24891,84 грн. в т.ч. ПДВ 4148,64 грн.;

№ 155 від 29.08.2003р. на суму 227283,36 грн. в т.ч. ПДВ 37880,56 грн.;

№ 156 від 29.08.2003р. на суму 37841,04 грн. в т.ч. ПДВ 6306,84 грн.;

№ 194 від 14.11.2003р. на суму 132360,0 грн. в т.ч. ПДВ 22060,0 грн.

на загальну суму 522289,08 грн., в т.ч. ПДВ 87048,18 грн.

Згідно листа ДПІ у Деснянському районі м.Київа № 3121/7/23-202 від 22.09.2005 року ПП «Буан-Плюс» виключено з реєстру платників ПДВ. Свідоцтво про реєстрацію платника ПДВ анульовано 22.07.2003 року. Тобто операції з придбання ТМЦ та виписка в подальшому податкових накладних ПП «Буан-Плюс» суперечать вимогам п.2.1. ст.2, п.п.7.2.4., п.п.7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 2, п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної».

Відповідно до вимог п.2.1 ст.2 Закону України «Про податок на додану вартість», платником податку є, зокрема, будь-яка особа, яка здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку. Підпунктом 7.2.4 п. 7.2, ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

При складанні податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року підприємством ТОВ «Конвалія», на підставі вищенаведеного рішення Господарського суду Сумської області, було проведено коригування податкового кредиту на загальну суму 87048,18 грн. в сторону зменшення (рядок 16 декларації з податку на додану вартість). Підставми такого корегування послугувало саме прийняття рішення Господарського суду Сумської області про визнання недійсною угоди.

У березні 2008 року до Шосткинської МДПІ підприємством ТОВ «Конвалія» був наданий уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 4368 від 06.03.2008 року за жовтень 2006 року в якому проведено коригування податкового кредиту в сторону збільшення на загальну суму 87048,0 грн., по вищевказаним податковим накладним отриманих від ПП «Буан-Плюс» в 2003 році. Підставою такого корегування послугувало те, що на думку позивача, закон не зобов’язує зменшувати податковий кредит з ПДВ у разі визнання угод недійсними, а його зменшення в 2006 році було помилковим.

Таким чином, суми ПДВ по вказаних податкових накладних були спочатку виключені з податкового кредиту, а потім поновлені у складі податкового кредиту згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість, що є порушенням п.п.7.4.5. п.7.4., п.п.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».

Підпунктом 7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). В даному ж випадку податкові накладні були надані позивачу ПП «Буан-Плюс» за період, коли підприємство вже не було зареєстроване платником ПДВ, крім того усна угода, на виконання якої видавались і накладні визнана судом недійсною. Відповідно вони не можуть бути підставою формування податкового кредиту.

Щодо пропущення строків донарахування податкових зобов’язань, передбачених статтею 15 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на що звертає увагу позивач, слід зазначити наступне.

Підпунктом 15.1.1. цього закону визначено, що, за винятком випадків, визначених підпунктом 15.1.2 цього пункту, податковий орган має право самостійно визначити суму податкових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Законом, не пізніше закінчення 1095 дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку податковий орган не визначає суму податкових зобов'язань, платник податків вважається вільним від такого податкового зобов'язання, а спір стосовно такої декларації не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

В даному випадку підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення стало корегування позивачем зобов’язань з ПДВ згідно уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 4368 від 06.03.2008 року за жовтень 2006 року. Тобто, відлік 1095 діб повинен обраховуватись саме з 06.03.2008, а не з 2003 року, коли безпосередньо виписувались накладні та на підставі них подавались поточні декларації. Дане твердження випливає з того, що при складанні податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року підприємством ТОВ «Конвалія», на підставі рішення Господарського суду Сумської області та згідно листа, отриманого від Шосткинської МДПІ № 13448/10/15-03/010 від 01.12.2006 року, було проведено коригування податкового кредиту на загальну суму 87048,18 грн. в сторону зменшення (рядок 16 декларації з податку на додану вартість). В 2008 році, позивач провів корегування на таку ж суму в сторону збільшення податкового кредиту, зазначивши при цьому, що Законом України «Про податок на додану вартість» не передбачено обов’язок платника податку проводити корегування податкових зобов’язань, внаслідок визнання судом угоди недійсною.

Таким чином, з врахуванням встановлених судом обставин у справі, та досліджених доказів, суд приходить до висновку, що відповідач при винесенні податкового повідомлення-рішення №0000262347/0 від 24.04.2008 року, діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений, зокрема, Законом № 2181, ст. 19 Конституції України.

Спірне податкове повідомлення-рішення відповідає вимогам ч.3 ст. 2 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 7, 8, 17, 71, 94, 161-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Конвалія» до Шосткинської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000262347/0 від 24.04.2008 року –відмовити за його необґрунтованістю.

Постанова може бути оскаржена в Харківський апеляційний адміністративний суд через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження постанови суду в десятиденний строк з дня складення постанови у повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя                               (підпис)                               В.М. Соколов

З оригіналом згідно

Суддя                                                                                 В.М. Соколов