Постанова № 7901736, 08.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 лютого 2010 року <ЧАС >м.ПолтаваСправа № 2а-48518/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Чеснокової А.О.,

при секретарі Лисенко М.С.,

за участю представника прокуратури - Черновської О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особідо Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1про стягнення фінансових санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

18 грудня 2009 року Полтавський транспортний прокурор в інтересах держави в особі, Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу Територіального управління Головної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській областізвернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до СПДФО ОСОБА_1.про стягнення фінансових санкцій.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що при здійсненні рейдової перевірки було зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме: надання послуг з перевезень пасажирів на таксі без оформлення ліцензійної картки, в Дорожньому листі відсутній номер та дата видачі, а також дані про проходження водієм медичного огляду. Результати перевірки зафіксовані в акті на підставі якого прийнято постанову про застосування до СПДФО ОСОБА_1. фінансових санкцій. Боржник зазначену постанову не оскаржував, штрафні санкції до бюджету не сплатив.

В судове засідання зявився представник позивача, підтримав позовні вимоги, просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Відповідач заперечення на позов не надав, в судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про що свідчить поштове повідомлення, наявне в матеріалах справи, причини неявки суду не повідомив, заперечень не надав.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

19 листопада 2008 року в було проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки ВАЗ 21099 номерний знак НОМЕР_1, власником якого згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 є ОСОБА_2.

ОСОБА_1 використовує вказаний автомобіль згідно доручення.

Перевірку проведено на підставі завдання на перевірку № 014804 від 18 листопада 2008р.

Під час перевірки було зафіксовано порушення законодавства про автомобільний транспорт, а саме:

- надання послуг з перевезень пасажирів на таксі без оформлення ліцензійної картки;

- дорожній лист виданий ПП "ОСОБА_1" без номера та дати видачі.

- вістуні дані про проходження водієм медичного огляду водієм.

Результат перевірки зафіксований в акті № 057839.

Справа про зазначене порушення розглядалась 22 грудня 2008 року за відсутності Відповідача, оскільки він не з'явився, хоча про дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

22 грудня 2008 року за результатом розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт на підставі акту перевірки винесена постанова № 016915 про застосування до СПДФО ОСОБА_1. фінансової санкції - в розмірі ста неоподаткованих мінімумів доходів громадян, в сумі 1700,00 грн.

Зазначену вище постанову ОСОБА_1. отримав 24 грудня 2008 року, про що свідчить відмітка відділення зв'язку (копія наявна в матеріалах справи).

Постанову про застосування фінансових санкцій Відповідач не оскаржував, проте фінансової санкції до Державного бюджету України не сплатив.

Відповідно до Положення про Міністерства транспорту та зв'язку України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2004 № 1009/2004, Мінтрансзв'язку є центральним органом виконавчої влади, що здійснює державне управління в галузі транспорту.

У сфері автомобільного транспорту Головна державна інспекція на автомобільному транспорті (урядовий орган державного управління на автомобільному транспорті, що підпорядковується Міністерству транспорту та зв'язку України як центральному органу виконавчої влади в галузі транспорту) - це єдиний орган державного управління, на який безпосередньо покладені повноваження щодо здійснення державного контролю за дотриманням автомобільними перевізниками, які здійснюють свою діяльність у сфері автомобільного транспорту загального користування, вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Територіальні управління Головавтотрансінспекції відповідно до покладених повноважень здійснюють функції державного контролю на автомобільному транспорті загального користування та застосовують до порушників законодавства про автомобільний транспорт фінансові санкції у вигляді штрафу від імені центрального органу виконавчої влади з питань автомобільного транспорту згідно ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

Відповідно до ст. 6 Закону України "Про автомобільний транспорт" Головавтотрансінспекція, як урядовий орган державного управління з питань контролю на автомобільному транспорті здійснює державний контроль, зокрема за:

- додержанням суб'єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту, вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів законодавчо регульованої сфери, що визначають організацію перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом;

- недопущенням надання послуг з перевезення пасажирів і вантажів автомобільними перевізниками, які не одержали відповідної ліцензії та ліцензійних карток на транспортні засоби, що при цьому використовуються.

Пунктом 5 Положення про Теруправління визначено, що Головавтотрансінспекція має право проводити перевірку автомобільних транспортних засобів загального користування щодо їх відповідності вимогам законодавства про автомобільний транспорт. Дане право закріплене і за Територіальними управліннями Головавтотрансінспекції в п.6 Положення про територіальні органи Головавтотрансінспекції.

Процедуру здійснення державного контролю визначено постановою Кабінету Міністрів України від 08 листопада 2006 № 1567 "Про затвердження Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті".

Пунктом 4 зазначеного Порядку встановлено, що державний контроль на автомобільному транспорті здійснюється посадовими особами органу державного контролю шляхом проведення планових, позапланових та рейдових перевірок.

Статтею 34 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлені вимоги до автомобільного перевізника.

Автомобільний перевізник повинен:

утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог ст. 21 цього Закону;

забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут;

забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров'я водіїв;

організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання першої медичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод;

забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства;

забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади з питань автомобільного транспорту;

забезпечувати безпеку дорожнього руху;

забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Автомобільні перевізники з кількістю транспортних засобів десять і більше зобов'язані організовувати підвищення кваліфікації керівників і спеціалістів автомобільного транспорту, діяльність яких пов'язана з наданням послуг автомобільного транспорту, у термін один раз на п'ять років, а з питань безпеки перевезень, охорони праці та пожежної безпеки - у термін один раз на три роки в порядку, який визначає центральний орган виконавчої влади з питань автомобільного транспорту.

Згідно вимог ст. 39 Закону України "Про автотранспорт" визначено, що автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для юридичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, дорожній лист, інші документи, передбачені законодавством України.

Документи для фізичної особи, що здійснює перевезення пасажирів на таксі:

для автомобільного перевізника - ліцензія, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія таксі - посвідчення водія відповідної категорії, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, ліцензійна картка, інші документи, передбачені законодавством України.

Згідно ст. 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Пунктами 25, 26 Порядку контролю визначено, що справа про порушення розглядається посадовою особою органу державного контролю за місцезнаходженням суб'єкта господарювання не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення.

Відповідно до пункту 27 Порядку контролю у разі неявки уповноваженої особи суб'єкта господарювання справа розглядається без її участі.

Відповідно до абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються санкції за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян;

Відповідач не скористався своїм правом оскаржити Постанову про застосування фінансових санкцій в порядку адміністративного або судового оскарження, отже, сума штрафних санкцій в розмірі 1700,00 грн. є узгодженою та підлягає стягненню до Державного бюджету України.

Таким чином, із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що позовні вимоги Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу Територіального управління Головної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій - обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, -

П О С Т А Н О В И В :

< ТЕКСТ ПОСТАНОВИ >

Позовні вимоги Полтавського транспортного прокурора в інтересах держави в особі Головної державної інспекції на автомобільному транспорті в особі структурного підрозділу Територіального управління Головної інспекції на автомобільному транспорті у Полтавській області до Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення фінансових санкцій - задовольнити.

Стягнути з Суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_3) фінансову санкцію в сумі 1700 (одна тисяча сімсот) грн. 00 коп. до Державного бюджету на р/р № 31115106700002 в УДКУ у м. Полтаві, код ЄДРПОУ 34698804, банк одержаувача: ГУДКУ в Полтавській області, м. Полтава, МФО 331019 згідно бюджетної класифікації 21081100, символу 106.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративному суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України з дня складення в повному обсязі і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 12 лютого 2010 року.

СуддяА.О. Чеснокова