Рішення № 79015874, 27.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

27 грудня 2018 року № 826/15462/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Григоровича П.О., за участі секретаря судового засідання Морозової Я.В., розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Акціонерного товариства «ОТП Банк»доОфісу великих платників податків Державної фіскальної служби Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльність, стягнення коштів,

Представники сторін:

позивача: Мельниченко А.В., Тарасенко В.С;

відповідача 1: Кирилов О.В.;

відповідача 2: не прибув.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство «ОТП Банк» (надалі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби (надалі - відповідач-1), Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві (надалі - відповідач-2), в якому просило суд:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДФС щодо вжиття заходів спрямованих на повернення на користь АТ «ОТП Банк» надміру сплачених коштів з податку на прибуток у розмірі 179 667 132,44 грн;

- стягнути з Державного бюджету України в особі ГУ ДКС України в м. Києві на користь АТ «ОТП Банк» надміру сплачені Позивачем кошти з податку на прибуток у розмірі 179 667 132,44 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 24.09.2018 відкрито провадження та призначено підготовче засідання.

В подальшому позивачем подано заяву про зменшення розміру позовних вимог, яка розцінена судом, як заява про зміну позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд:

- визнати протиправною бездіяльність Офісу ВПП ДФС щодо вжиття заходів спрямованих на повернення на користь АТ «ОТП Банк» надміру сплачених коштів з податку на прибуток у розмірі 179 667 132,44 грн;

- зобов'язати відповідача підготувати висновок про повернення коштів.

- повернути судовий збір в сумі 614 938,00 грн.

Вказана заява прийнята судом до розгляду. При цьому, судовий збір за другу позовну вимогу про зобов'язання відповідача вчинити дії, що має немайновий характер, позивачем окремо не сплачувався.

Таким чином, оскільки на розгляді в суді перебувають дві позовні вимоги немайнового характеру, судовий збір в сумі 614 938,00 грн (616 700 - 1762 грн), підлягає поверненню позивачу, як надміру сплачений, про що судом постановлено ухвалу від 27.11.2018.

Під час розгляду справи в судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити, посилаючись при цьому на те, що відповідачем 1 в рамках спірних правовідносин не було дотримано вимог Порядку взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 15.12.2015 №1146.

Також позивачем 22.11.2018 через відділ документального обігу та контролю (канцелярію) суду подано клопотання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.

Представник відповідача-1 заперечив по суті заявлених позовних вимог, посилаючись при цьому на те, що станом на дату звернення позивача до контролюючого органу з заявою про повернення надміру сплачених коштів, у відповідача-1 були відсутні підстави для підготовки відповідного висновку та передачу його на виконання до органу, що здійснює казначейське обслуговування.

Представник відповідача-2 в судове засідання не прибув, про дату час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, докази чого наявні в матеріалах справи. Згідно наданого відповідачем-2 до матеріалів справи письмового відзиву, останній проти позову заперечує, посилаючись при цьому на те, що до органу казначейства не надходило висновків про повернення позивачу надміру сплачених коштів.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 17 травня 2016 року AT «ОТП Банк» було сплачено до Державного бюджету України податок на прибуток в сумі 180 664 057,00 грн, що підтверджується належним чином засвідченою копією платіжного доручення № 2901376771 від 17 травня 2016 року про сплату податку на прибуток на відповідний рахунок Головного управління Державної казначейської служби України в м. Києві.

У наступних звітних періодах Позивач задекларував збитки, в зв'язку із чим у Позивача виникла переплата з податку на прибуток в розмірі 179 667 132,44 гривень, що сформувалася внаслідок сплати вищезазначених грошових коштів до Державного бюджету України.

16 березня 2018 року AT «ОТП Банк» направило до Офісу ВПП ДФС України лист №01-05-19-6/986 з проханням повернути йому надміру сплачені кошти з податку на прибуток (код платежу 11020600) в сумі 179 667 000,00 грн.

Листом від 23.03.2018 №13134/10/28-10-43-01-11 відповідач-1 повідомив позивача про те, що діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств.

07 травня 2018 року позивач заправив до ДФС України аналогічний за змістом лист №01-05-19-6/1881 про повернення надміру сплачених коштів.

Листом від 30.05.2018 №18756/6/99-99-12-03-06-15 Державна фіскальна служба повідомила позивача про те, що станом на 25.05.2018 за даними обліково-звітної інформаційної системи ДФС, переплата позивача з податку на прибуток становить 179 667 132,44 грн, внаслідок чого лист позивача від 07.05.2018 було направлено ДФС України на адресу відповідача-1 для вжиття заходів відповідно до вимог чинного законодавства.

Втім, листами від 27.06.2018 №27934/10/28-10-43-01-11, від 23.08.2018 №35266/10/28.10.43-01-11 відповідач-1 повторно повідомив позивача про відсутність бюджетного фінансування на повернення надміру сплачених коштів.

Інших обставин щодо не повернення позивачу надміру сплачених коштів відповідачем-1 у зазначених вище листах наведено не було.

При цьому, як на час звернення позивача до суду з даним позовом, так і станом на час вирішення спору по суті заявлених позовних вимог, відповідного висновку про повернення коштів суб'єктом владних повноважень не складено.

За таких обставин позивач просить позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Оцінивши за правилами ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України надані сторонами докази та пояснення, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Підпунктом 14.1.115 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено, що надміру сплачені грошові зобов'язання - суми коштів, які на певну дату зараховані до відповідного бюджету понад нараховані суми грошових зобов'язань, граничний строк сплати яких настав на таку дату.

Відповідно до підпункту 17.1.10 пункту 17.1 статті 17 Податкового кодексу України платник податків має право на залік чи повернення надміру сплачених, а також надміру стягнутих сум податків та зборів, пені, штрафів у порядку, встановленому цим Кодексом.

За приписами ст. 43 Податкового кодексу України помилково та/або надміру сплачені суми грошового зобов'язання підлягають поверненню платнику відповідно до цієї статті та статті 301 Митного кодексу України, крім випадків наявності у такого платника податкового боргу.

У разі наявності у платника податків податкового боргу, повернення помилково та/або надміру сплаченої суми грошового зобов'язання на поточний рахунок такого платника податків в установі банку або шляхом повернення готівковими коштами за чеком, у разі відсутності у платника податків рахунку в банку, проводиться лише після повного погашення такого податкового боргу платником податків.

Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання є подання платником податків заяви про таке повернення (крім повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку з доходів фізичних осіб, які розраховуються органом державної податкової служби на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку) протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Платник податків подає заяву про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені у довільній формі, в якій зазначає напрям перерахування коштів: на поточний рахунок платника податків в установі банку; на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на контролюючі органи, незалежно від виду бюджету; повернення у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунка в банку (п.43.4 Податкового кодексу України).

Буквальне тлумачення зазначених вище норм, дає змогу дійти висновку, що обов'язковою передумовою повернення платнику податків надміру/помилково сплачених коштів, є одночасна наявність наступних обставин: 1) відсутність у такого платника податкового боргу; 2) подання платником податків заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; 3) відповідність поданої заяви вимогам п.43.4 Податкового кодексу України.

Інших обставин повернення надміру/помилково сплачених коштів законодавчо не визначено, а отже, суб'єкт владних повноважень, враховуючи обмеження, визначені ст. 19 Конституції України, при вирішенні питання щодо повернення платнику податків сум надміру/помилково сплачених коштів, не може виходити за межі дослідження обставин достатності підстав для такого повернення, що визначені, в даному випадку, в ст. 43 Податкового кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, контролюючим органом в листах від 23.03.2018 №13134/10/28-10-43-01-11, від 27.06.2018 №27934/10/28-10-43-01-11 та від 23.08.2018 №35266/10/28.10.43-01-11 не заперечуються та не ставляться під сумнів обставини: відсутності у позивача податкового боргу; подання позивачем заяви про повернення коштів протягом 1095 днів від дня виникнення переплати; відповідність поданої заяви вимогам п.43.4 Податкового кодексу України.

Відтак, єдиною підставою не складення висновку, є доводи контролюючого органу про те, діючим бюджетним розписом не передбачено окремого ресурсу для повернення надміру сплачених коштів з податку на прибуток підприємств.

Окружний адміністративний суд міста Києва вважає зазначені доводи контролюючого органу неправомірними, як такі, що суперечать вимогам імперативної норми, визначеної в ст.43 Податкового кодексу України, щодо обов'язку контролюючого органу підготувати висновок про повернення коштів, у випадку існування законодавчо визначених на те підстав.

До того ж, визначення бюджетних ресурсів для повернення надміру сплачених коштів не входить до повноважень відповідача-1, та належить до компетенції органів казначейської служби.

При цьому, навіть у випадку відсутності відповідних бюджетних асигнувань, а ні Податковим кодексом України, а ні іншими законодавчими актами, відповідачу-1 не надано повноважень на відмову в підготовці відповідного висновку.

Враховуючи викладене, Окружний адміністративний суд міста Києва дійшов висновку про наявність в рамках досліджуваного юридичного спору протиправної бездіяльності відповідача-1 щодо вжиття заходів спрямованих на повернення на користь АТ «ОТП Банк» надміру сплачених коштів з податку на прибуток у розмірі 179 667 132,44 грн, внаслідок чого позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Посилання представника відповідача-1 на обставини не складення Офісом ВПП висновку, з огляду на те, позивачем в первинній заяві про повернення коштів зазначено суму 179 667 000 грн, а не 179 667 132,44 грн, судом відхиляються, адже навіть у випадку допущення платником податків помилки в сумі повернення, контролюючим органом не було складено висновку на суму переплати, що зазначена позивачем та є меншою на 132,44 грн від фактичної суми переплати.

До того ж, як вже зазначалось, листом від 30.05.2018 №18756/6/99-99-12-03-06-15 Державна фіскальна служба повідомила позивача і відповідача-1 про те, що станом на 25.05.2018 за даними обліково-звітної інформаційної системи ДФС, переплата позивача з податку на прибуток становить 179 667 132,44 грн, однак станом на дату звернення позивача до суду, висновок контролюючим органом не складено.

За таких обставин, надаючи правову оцінку щодо обґрунтованості позовних вимог в частині зобов'язання контролюючий орган підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ - 21685166) надмірно сплачених платежів до бюджету, а саме з податку на прибуток підприємств у розмірі 179 667 132,44, Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.

Наказом Міністерства фінансів України № 1146 від 15.12.2015 затверджений Порядок взаємодії територіальних органів Державної фіскальної служби України, місцевих фінансових органів та територіальних органів Державної казначейської служби України у процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань (далі - Порядок № 1146).

Цей Порядок регламентує взаємовідносини територіальних органів Державної фіскальної служби України (далі - органи ДФС) з місцевими фінансовими органами та територіальними органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) в процесі повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань за платежами, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, з метою належного виконання положень статей 43, 102 Податкового кодексу України, частини другої статті 45 та частини другої статті 78 Бюджетного кодексу України.

Дія цього Порядку не поширюється на: 1) відшкодування податку на додану вартість; 2) повернення авансових платежів (передоплати), помилково та/або надміру внесених платниками податків за власним бажанням на рахунки, відкриті на ім'я відповідних органів ДФС, як попереднє грошове забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів до/або під час митного оформлення, та грошової застави; 3) повернення помилково та/або надміру перерахованих (унесених) платниками коштів, сплачених шляхом надання при митному оформленні податкового векселя; 4) повернення суми акцизного податку, внесеної в рахунок погашення податкових векселів; 5) виконання рішень судів щодо безспірного списання коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджетів.

Згідно з положеннями п.5-11 Порядку (в редакції від 06.04.2018) повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у випадках, передбачених законодавством, здійснюється виключно на підставі заяви платника податку (за винятком повернення надміру утриманих (сплачених) сум податку на доходи фізичних осіб, які розраховуються органом ДФС на підставі поданої платником податків податкової декларації за звітний календарний рік шляхом проведення перерахунку за загальним річним оподатковуваним доходом платника податку), яка може бути подана до територіального органу ДФС за місцем адміністрування (обліку) помилково та/або надміру сплаченої суми протягом 1095 днів від дня її виникнення.

У заяві платник вказує суму і вид помилково та/або надміру сплаченого платежу та визначає напрям(и) перерахування коштів, що повертаються:

1) на поточний рахунок платника податку в установі банку;

2) на погашення грошового зобов'язання (податкового боргу) з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДФС, незалежно від виду бюджету;

3) готівкою за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

4) готівкою з рахунків банків у разі відсутності у платника податків рахунку в установі банку;

5) поштовим переказом через підприємства поштового зв'язку;

6) для подальших розрахунків як авансові платежі (передоплата) або грошова застава:

на небюджетний рахунок з обліку коштів забезпечення сплати майбутніх митних та інших платежів - рахунок 3734, відкритий на балансі Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві;

банківський балансовий рахунок 2603, відкритий для органу ДФС у відповідному уповноваженому банку (у разі якщо кошти авансових платежів (передоплати), доплати тощо вносилися готівкою).

Після реєстрації в органі ДФС заява платника про повернення помилково та/або надміру сплачених грошових зобов'язань та пені (крім грошових зобов'язань та пені з митних та інших платежів, які сплачуються під час митного оформлення товарів) передається на розгляд до структурних підрозділів, що виконують функції з адміністрування відповідних податків і зборів та погашення заборгованостей. Не пізніше другого робочого дня, наступного за днем реєстрації, заява з відміткою вказаних підрозділів щодо правомірності повернення передається до структурного підрозділу, на який покладено функцію з підготовки висновку.

У разі якщо вказана у заяві платника сума (її частина) за даними інформаційних систем обліковується як помилково та/або надміру сплачена, орган ДФС готує:

висновок на повернення такої суми (її частини) за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку;

два примірники реєстру висновків за платежами, належними державному бюджету, за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку;

три примірники реєстру висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, за формою згідно з додатком 3 до цього Порядку.

Контроль за прийняттям/передаванням висновків органи ДФС, місцеві фінансові органи, органи Казначейства здійснюють шляхом проставляння на відповідних примірниках Реєстрів відміток про надходження документів до установи у порядку, визначеному Типовою інструкцією з діловодства у центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року N 1242 (із змінами).

За платежами, належними державному бюджету, орган ДФС у строк не пізніше ніж за п'ять робочих днів до закінчення двадцятиденного строку з дня подання платником податків заяви передає висновки згідно з реєстром висновків за платежами, належними державному бюджету, для виконання відповідному органу Казначейства.

Відповідний місцевий фінансовий орган протягом двох робочих днів погоджує отримані висновки шляхом засвідчення підписом керівника місцевого фінансового органу, скріпленим гербовою печаткою, і не пізніше наступного робочого дня після погодження повертає їх згідно з реєстром висновків за платежами, належними місцевим бюджетам, та платежами, які підлягають розподілу між державним та місцевими бюджетами, відповідному органу ДФС.

Орган ДФС несе відповідальність згідно із законом за несвоєчасність передачі висновку органу Казначейства для виконання.

На підставі отриманих висновків відповідний орган Казначейства здійснює повернення платникам податків помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені у визначеному законодавством порядку.

Тобто, законодавчо встановленою умовою повернення коштів, вказаних в позовній заяві, є складення контролюючим органом висновку про повернення надмірно сплачених платежів.

Як вже зазначалось, єдиною підставою для відмови позивачу в складенні висновку про повернення коштів, стали обставини відсутності, на думку відповідача-1 бюджетного ресурсу на повернення коштів.

Втім, як встановлено судом, дані доводи контролюючого органу є безпідставними, як такі, що суперечать положенням ст.43 Податкового кодексу України.

За таких обставин, оскільки листи відповідача-1 від 23.03.2018 №13134/10/28-10-43-01-11, від 27.06.2018 №27934/10/28-10-43-01-11 та від 23.08.2018 №35266/10/28.10.43-01-11, не містять в собі викладення фактичних, обґрунтованих та законодавчо визначених обставин не складення висновку про повернення коштів, суд приходить до висновку про помилковість тверджень відповідача щодо відсутності законних підстав для повернення коштів.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Суд зазначає, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Оскільки під час розгляду справи судом встановлено факт протиправної бездіяльності контролюючого органу у складенні відповідного висновку про повернення коштів, Окружний адміністративний суд міста Києва вбачає наявність підстав для зобов'язання відповідача-1 підготувати висновок про повернення з Державного бюджету України АТ «ОТП Банк» (код ЄДРПОУ - 21685166) суми надмірно сплачених платежів до бюджету, а саме з податку на прибуток підприємств у розмірі 179667132,44 грн та подати його для виконання відповідному органові Державного казначейства України.

Аналогічна позиція викладена в Постанові Верховного Суду України від 01.03.2016 №21-4564а15.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, Окружний адміністративний суд міста Києва, з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

За змістом ч.1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи те, що висновок суду про наявність підстав для задоволення позовних вимог в повному обсязі, нерозривно пов'язаний з протиправною бездіяльністю відповідача-1, Окружний адміністративний суд міста Києва вважає за правильне обов'язок щодо відшкодування судових витрат в повному обсязі покласти на Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби.

Вирішуючи питання про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Частиною 2 ст. 14 КАС України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду та вирішується на його розсуд.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги, що виконання рішення в даній справі становить значний інтерес для позивача та вимагає від відповідача-1 вчинення певних дій, а саме підготовки висновку та направлення його відповідному органу казначейства, суд з метою захисту прав позивача та належного виконання судового рішення вважає за необхідне зобов'язати відповідача-1 подати звіт про виконання рішення суду в цій частині у місячний строк з дня набрання рішенням законної сили.

Керуючись статтями 2, 6, 72-77, 139, 241-246, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною бездіяльність Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби щодо вжиття заходів, спрямованих на повернення на користь АТ «ОТП Банк» надміру сплачених коштів з податку на прибуток у розмірі 179 667 132,44 грн.

3. Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби підготувати та подати для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України висновок про повернення з Державного бюджету України Акціонерному товариству «ОТП Банк» суми надмірно сплаченого платежу до бюджету, а саме, податку на прибуток підприємств у розмірі 179 667 132,44 (сто сімдесят дев'ять мільйонів шістсот шістдесят сім тисяч сто тридцять дві грн 44 коп.).

4. Стягнути на користь Акціонерного товариства «ОТП Банк» понесені витрати по сплаті судового збору в сумі 3524,00 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Офісу великих платників податків Державної фіскальної служби.

5. Зобов'язати Офіс великих платників податків Державної фіскальної служби подати звіт про виконання судового рішення в частині підготовки та подання для виконання відповідному органу Державної казначейської служби України висновку про повернення з Державного бюджету України Акціонерному товариству «ОТП Банк» суми надмірно сплаченого платежу до бюджету, а саме, податку на прибуток підприємств у розмірі 179 667 132,44 грн у місячний строк з дати набрання цим рішенням законної сили.

АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «ОТП БАНК» (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 21685166, адреса: 01033, м.Київ, ВУЛИЦЯ ЖИЛЯНСЬКА, будинок 43)

ОФІС ВЕЛИКИХ ПЛАТНИКІВ ПОДАТКІВ ДЕРЖАВНОЇ ФІСКАЛЬНОЇ СЛУЖБИ (ідентифікаційний код ЄДРПОУ 39440996, адреса: 04119, м.Київ, ВУЛИЦЯ ДЕГТЯРІВСЬКА, будинок 11 Г).

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Повний текст складно 27.12.2018.

Суддя П.О. Григорович