Постанова № 7901414, 08.02.2010, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

08.02.10Справа №2а-8142/08/2 Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Яковлєва С.В. , при секретарі Слабун О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Сільськогосподарського виробничого кооперативу «Дружба»

до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Роздольненського відділу Кримської регіональної філії Відділу Держкомзему в Роздольненському районі АР Крим третя особа Зиминської сільської ради Роздольненського району АР Крим

за участю Прокуратури АРК

про визнання бездіяльності протиправною та спонукання до виконання певних дій

за участю представників:

від позивача – Кошенко А.Ф. – пред-к, дов. від 03.03.2009 р.

від відповідачів – 1) не з’явився

2) Третяк К.А. – пред-к дов. № 13 від 12.01.2010 р.

від третьої особи – не з’явився .

за участю Прокурора Горна К.В. – посвід № 09194

Суть спору: Сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба» (далі позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просив визнати бездіяльність посадових осіб Роздольненського відділу Державного підприємства «Цент державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», Роздольненського районного відділу земельних ресурсів (далі відповідач) протиправною; зобов’язати відповідачів заповнити та видати позивачеві державний акт про право постійного користування землею від 14.01.1998 року з обов’язковим внесенням змін в найменування землекористувача; зобов’язати відповідачів присвоїти та видати кадастрові номери на земельні ділянки, які знаходяться у користування позивача (згідно з планом державного акту про право постійного користування землею від 14.01.1998 року.

Позивач наполягав на задоволенні позовних вимог з підстав, визначених у позові.

Від Роздольненського відділу Державного підприємства «Цент державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» 03.02.2009 р. надійшли пояснення, в яких він заперечував проти задоволення позовних вимог.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог.

Суд ухвалою від 30.04.2009 р. залучив до участі у справі Зиминську сільську раду (далі третя особа).

Ухвалою від 25.11.2009 року суд провів заміну первинного першого відповідача у справі на належного першого відповідача - Державне підприємство «Центр державного земельного кадастру при державному комітеті України по земельних ресурсах» в особі Роздольненського відділу Кримської регіональної філії (далі відділ).

23.12.2009 року від Прокуратури Автономної Республіки Крим надійшло клопотання в порядку ст. 60 КАС України вступ до участі у справі прокуратури АР Крим.

У судовому засіданні, яке відбулось 13.01.2010 року, представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог з мотивів, викладених у адміністративному позові.

Відділ явку свого представника у судове засідання не забезпечив, про час та день розгляду справи повідомлений належним чином.

Представник відповідача надав заяву про заміну відповідача на правонаступника – Відділ Держкомзему в Роздольненському районі АР Крим, у зв’язку з реорганізацією. Суд, керуючись ст.55 КАС України, ухвалив провести заміну відповідача по справі.

У судовому засіданні, яке відбулось 27.01.2010 р. , Відділ та третя особа, явку своїх представників не забезпечили про час та день проведення судового засідання були сповіщені належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надіслали.

Представники позивача та відповідача 27.01.2010 р. наполягали на вимогах та запереченнях , викладених у позві та відзиві на позовну заяву, не заперечували проти продовження розгляду справи на підставі залучених до неї документів, прокурор вважав, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Суд вислухавши думку представників позивача та відповідача особи, прокурора, приймаючи до уваги відсутність клопотання Відділу та третьої особи про відкладення розгляду справи, ,керуючись ст. 128 КАС України, ухвалив продовжити розгляд справи на підставі залучених до неї документів, за участю представників учасників процесу , яки з’явились у судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши представників учасників процесу, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до відповідача з заявою № 036 від 13.05.2008 р. (т. 1 ар.с 13), в який просив видати державний акт на право постійного користування землею, взамін держаного акту старого зразку, присвоїти кадастрові номери на земельні ділянки, яки знаходяться у нього в користуванні на підставі держаного акту від 14.01.1998 р. Зазначена заява була отримана відповідачем 13.05.2008 р., про що свідчить штамп останнього.

Позивач 23.09.2008 р. звернувся до відділу з заявою вих. № 09/23 від 23.09.2008 р. (т.1 ар.с.14), в який просив терміново виконати дії щодо видачі йому держаного акту на право постійного користування земельною ділянкою, замість держаного акту старого зразку. Вказана заява була отримана Відділом 24.09.2008 р. про що свідчить запис.

В другий раз 24.09.2008 р. позивач звернувся до відповідача з заявою (т.1 ар.с 15), в який просив заповнити та видати державний акт на право постійного користування землею нового зразку, присвоїти земельним ділянкам кадастрові номери. Вказана заява отримана відповідачем 24.09.2008 р., вхід.№ 361.

Позивач також 24.09.2008 р. звернувся до відповідач з письмовою заявою (т.1 ар.с17). в який просив присвоїти та видати кадастрові номери на земельні ділянки, яки знаходяться у нього в постійному користуванні.

Відповідач, розглянувши заяву позивача від 13.05.2008 р., підготував відповідь вих.№ 181 від 04.07.2008 р. (т.1 ар./с. 35), в який зазначив, що для надання державного акту на право постійного користування землею необхідно надати рішення суду, на яке посилається останній в заявах, відповідь на вимоги щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам була викладені раніше у листі №164 від 06.05.2008р.

Ст.19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд має з’ясувати, чи використане повноваження, надане суб’єкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

Відповідно до ст. 9 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Суд вирішує справи на підставі Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно зі ст. 14 Конституції України земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави. Право на землю набувається і реалізується громадянами і суб'єктами господарської діяльності (юридичними і фізичними особами) виключно відповідно до закону.

У ст.92 ЗК України визначено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою , яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Земельний кодекс України ( ст. 116 ЗК України).

У ст. 141 ЗК України наданий вичерпний перелік підстав для припинення права користування земельною ділянкою, до яких відноситься добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Відповідно до ч.6 Перехідних положень ЗК України громадяни та юридичні особи, які мають у постійному користуванні земельні ділянки, але за цим Кодексом не можуть мати їх на такому праві, повинні до 01.01.2005 р. переоформити у встановленому порядку право власності або право оренди на них до розмежування земель державної та комунальної власності

До матеріалів справи залучена копія Державного акту на право постійного користування землею ІІ- КМ № 000599 (т.1 ар.с.6-9 ), відповідно до якого колективному сільськогосподарському підприємству «Дружба» на підставі рішення ІІІ сесії 22 скликання Зиминської сільської ради від 25.06.1996 р., для ведення сільськогосподарського виробництва надано у постійне користування земельна ділянка площею 769,1 га. Зазначений акт зареєстрований в Книзі записів держаних актів на право постійного користування землею за № 95.

На час оформлення Державного акту на право постійного користування землею ІІ- КМ № 000599 діяв Земельний кодекс УСРС (далі ЗК), ст. 7 якого визначала, що користування землею могло бути постійним або тимчасовим. Постійним визначалось землекористування без заздалегідь установленого строку. У ст. 22 ЗК було визначено, що право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникало після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчувалось державними актами,видавались і реєструвались сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів (ст.23 ЗК) . У гл. 3 ЗК був встановлений порядок припинення прав на землю . Так відповідно до ст.27 ЗК право користування земельною ділянкою чи її частиною припинялось у разі: добровільної відмови від земельної ділянки; закінчення строку, на який було надано земельну ділянку; припинення діяльності підприємства, установи, організації, селянського (фермерського) господарства; систематичного невнесення земельного податку в строки, встановлені законодавством України, а також орендної плати в строки, визначені договором оренди; нераціонального використання земельної ділянки; використання земельної ділянки способами, що призводять до зниження родючості грунтів, їх хімічного і радіоактивного забруднення, погіршення екологічної обстановки; використання землі не за цільовим призначенням; невикористання протягом одного року земельної ділянки, наданої для сільськогосподарського виробництва, і протягом двох років - для несільськогосподарських потреб; вилучення земель у випадках, передбачених статтями 31 і 32 цього Кодексу.

Під час розгляду справи позивачем надані копії рішень Арбітражного суду АРК від 08.02.2001 р. по справі № 2-2/2009-2001, від 23.10.2000 р. по справі № 2-14/6219-2000, рішення Господарського суду АРК від 20.01.2009 р. по справі № 2-26/8765-2008, яке залишено без змін Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 30.03.2009р. та Постановою Вищого господарського суду України від 16.07.2009 р. Під час розгляду вказаних справ судами був встановлений факт того, що позивач є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба». За таких обставин, керуючись ст. 72 КАС України, суд приходить до висновку, що не потребує повторному доказуванню тій факт, що позивач є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба», якому на підставі рішення ІІІ сесії 22 скликання Зиминської сільської ради від 25.06.1996 р. для ведення сільськогосподарського виробництва було надано у постійне користування земельна ділянка площею 769,1 га, про що свідчить Державний акт на право постійного користування землею ІІ- КМ № 000599.

Крім того до матеріалів справи залучена копія Статут позивача, в п.1.2. якого також зазначено, що Сільськогосподарський виробничий кооператив «Дружба» є правонаступником колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба».

В силу викладеного, приймаючи до уваги те, що рішенням Конституційного суду України № 5-рп/2005від 22.09.2005 р. визнаний неконституційним п. 6 розділу Х "Перехідні положення" ЗК України щодо зобов'язання переоформити право постійного користування земельною ділянкою на право власності або право оренди, відсутність в матеріалах справи доказів наявності згідно з зазначеними вище вимогами ЗК и ЗК України будь - яких підстав для припинення право постійного користування колективним сільськогосподарським підприємством «Дружба» земельною ділянкою, визначеною в Державному акті на право постійного користування землею ІІ- КМ № 000599, суд вважає, що відсутні підстави для переоформлення вказаного Державного акту, надання позивачу Державного акту нового зразку.

Посилання відповідача на встановлення в Постанові Вищого господарського суду України по справі № 2-21/1732-2009 від 08.12.2009 р. факту відсутності будь-якого правонаступництво у земельних відносинах у разі правонаступництва прав попереднього землекористувача судом не приймаються до уваги в наслідок того, що під час розгляду зазначеної справи був визначений факт реорганізації суб’єкта земельних відносин в наслідок приватизації державного підприємства, що призвело до зміна організаційно правової форми суб’єкта господарювання та зміни його форми власності. В той час, як надані позивачем документи свідчать по зміну назви попереднього землекористувача - колективного сільськогосподарського підприємства «Дружба», що не призвело ані до зміни форми власності, ані до зміни організаційно-правової форми господарювання. В силу викладеного на думку суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог в частині спонукання відповідачів видати позивачу новий державний акт на право постійного користування землею, взамін держаного акту старого зразку.

Відповідач під час розгляду справи надав копію Порядку присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам для ведення Державного реєстру земель, який є додатком до вказівки Держкомзему від 20.03.2002 р. № 12.

В порядку, передбаченому ст. 71 КАС України, відповідачами не надані докази неможливості розгляду заяв позивача щодо присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам з причин їх неналежного оформлення або ненадання всіх необхідних документів для прийняття рішення з цього питання.

В силу викладеного суд вважає, що не розгляд заяви позивача порушує встановленні чинним законодавством його права на користування землями, в наслідок чого є підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправною відмову відповідача у присвоєнні кадастрових номерів та спонуканні його вичинити дії, щодо присвоєння кадастрових номерів.

Під час судового засідання, яке відбулось 27.01.2010 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАСУ постанову складено 03.02.2010р.

Керуючись ст.ст. 160-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними дії Відділу Держкомзему в Роздольненському районі АР Крим (смт. Роздольне, вул. Леніна 71, код ЄДРПО 22295183) по відмові Сільськогосподарському виробничому кооперативу «Дружба» (Роздольненський район, с.Красноармійське, вул. Жовтнева,8, код ЄДРПО 20687080) у вчинені дії по присвоєнню кадастрових номерів на земельну ділянку, яка знаходиться у постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ- КМ № 000599.

3. Зобов’язати Відділ Держкомзему в Роздольненському районі АР Крим (смт.Роздольне, вул. Леніна, 71, код ЄДРПО 22295183) в порядку, передбаченому чинним законодавством, вчинити дії щодо присвоєння кадастрових номерів земельній ділянки, яка знаходиться у постійному користуванні на підставі Державного акту на право постійного користування землею ІІ- КМ № 000599.

4. В іншій частині позовних вимог – у позові відмовити.

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то постанова набирає законної сили через 10 днів з дня отримання особою копії постанови, у разі неподання нею заяви про апеляційне оскарження.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, постанова вступає в законну силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя                                         Яковлєв С.В.