Рішення № 79012546, 26.12.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/3874/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 грудня 2018 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді Карп'як О.О.,

секретар судового засідання Гулкевич В.О.,

за участю:

представника позивача – ОСОБА_1,

представника відповідача – ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові справу Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профітплюс” про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, що знаходяться у банківських установах,-

в с т а н о в и в:

До суду надійшла позовна заява Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профітплюс” про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, що знаходяться у банківських установах.

Ухвалою від 10.11.2017 року відкрито провадження в адміністративній справі.

Ухвалою від 10.11.2017 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою від 14.12.2017 року зупинено провадження у справі № 813/3874/17 за позовом ГУ ДФС у Львівській області до ТзОВ "Профітплюс" про застосування арешту коштів на рахунках платника податків до набрання законної сили рішення у адміністративній справі №813/4457/17 за позовом ТзОВ "Профітплюс" до ГУ ДФС у Львівській області про визнання протиправним та скасування наказу від 18.10.2017 року №4779 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "Профітплюс".

Ухвалою від 11.10.2018 року поновлено провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відповідач неправомірно не допустив посадових осіб органу державної податкової служби до проведення перевірки на підставі наказу позивача. Директор підприємства ОСОБА_3, отримано копію наказу від 18.10.2017 року № 4779, однак він не допустити до проведення перевірки. Враховуючи вищезазначене, провести перевірку ТзОВ «Профітплюс» не було можливості, про що складено акт відмови від допуску до проведення перевірки ТОВ «Профітплюс» від 18.10.2017 року № 521/13-01-14-02/40155104.

Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила суд у задоволенні позову відмовити за безпідставністю, з підстав, що зазначені у відзиві на позовну заяву.

Розглянувши долучені до справи документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов не належить до задоволення з наступних підстав.

18.10.2017 начальником Головного управління ДФС у Львівський області ОСОБА_4, відповідно до вимог пп. 16.1.5, пп. 16.1.7, п. 16.1 ст. 16, пп. 20.1.2. п. 20.1 ст. 20, п. 73.3 ст. 73, п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України, розглянувши доповідну записку начальника управління аудиту ГУ ДФС у Львівській області ОСОБА_5 від 13.10.2017 № 239/13-01-14-14-15, видано наказ № 4779 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профітплюс» по взаємовідносинах з ТОВ «Край-транс» за лютий 2017 року, ПП «Техніка тепла і води» за березень 2017 року, ТОВ «МУК Дістрібюшн», ТОВ «Лембуд» за травень 2017 року, ТОВ «Марселл», ТОВ «Автохелп 2016» за червень 2017 року. На підставі пп.16.1.5, пп.16.1.7 п.16.1.7 п.16.1 ст. 16, пп.20.1.2 ст.20, пп.73.3 ст.73, пп.78.1.1 п.78.1, ст.78, п.82.2 ст.82 Податкового кодексу України та наказу ГУ ДФС у Львівській області від 18.10.2017 року №4779, виписано направлення на позапланову виїзну перевірку відповідача від 18.10.2017 року за № 7975.

18 жовтня 2017 року посадовими особами ГУ ДФС у Львівській області було складено акт не допуску до проведення позапланової виїзної документальної перевірки ТзОВ «Профітплюс» (код ЄДРПОУ -40155104).

24 жовтня 2018 року начальником Головного управління ДФС у Львівській області прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків Товариства на підставі статті 94 Податкового кодексу України.

Податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків у зв'язку із не допуском до проведення виїзної позапланової документальної перевірки.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, судом враховано наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

У відповідності до вимог ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Пунктом 94.1 статті 94 ПК України встановлено, що адміністративний арешт майна платника податків є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.

Згідно з пунктом 94.4 статті 94 ПК України арешт може бути накладено контролюючим органом на будь-яке майно платника податків, крім майна, на яке не може бути звернено стягнення відповідно до закону, та коштів на рахунку платника податків.

Так, арешт коштів на рахунку платника податків здійснюється виключно на підставі рішення суду шляхом звернення контролюючого органу до суду (пп.94.6.2 п. 94.6 ст. 94 ПК України).

Відповідно до підпункту 20.1.33 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо накладення арешту на кошти та інші цінності, що знаходяться в банку, платника податків, який має податковий борг, у разі якщо у такого платника податків відсутнє майно та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

За змістом наведених правових норм законодавець передбачив два види арешту майна залежно від підстав та порядку його застосування:

- арешт на кошти та інші цінності платника податків, що перебувають у банку, який застосовується за рішенням суду як спосіб забезпечення погашення податкового боргу, підставою для застосування якого є відсутність або недостатність у платника податків майна для погашення податкового боргу;

- адміністративний арешт майна, в тому числі коштів на банківському рахунку, як спосіб забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом (не виключно обов'язку сплатити податкове зобов'язання), який застосовується за адміністративним або судовим рішенням (залежно від виду майна).

Право у контролюючого органу для звернення до суду з вимогою про застосування арешту коштів на рахунку платника податків виникає, якщо: 1) у платника податків наявний податковий борг; 2) у платника податків відсутнє майно для погашення цього податкового боргу та/або його балансова вартість менша суми податкового боргу, та/або таке майно не може бути джерелом погашення податкового боргу.

Згідно матеріалів справи, Головне управління ДФС у Львівській області просить застосувати арешт коштів Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітплюс» (код ЄДРПОУ 40155104), що знаходяться на рахунках цього платника податків у банківських установах

Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не подано довідки про наявність заборгованості, податкових повідомлень - рішень, податкових декларацій, податкової вимоги тощо. Відтак, позивачем доказів наявності у ТзОВ «Профітплюс» податкового боргу та відсутності майна для погашення податкового боргу суду не надано.

Згідно з п.94.10 ст.94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника органу державної податкової служби (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.

Таким чином, ГУ ДФС у Львівській області, у разі його недопуску платником податків до проведення перевірки, може звернутися до суду з заявою про зупинення видаткових операцій платника податків на рахунках такого платника податків в банках та інших фінансових установах в порядку п.20.1.31 ст.20 ПК України.

Проте, податковий орган звернувся до суду з вимогою про застосування адміністративного арешту коштів на рахунках платника податків.

Враховуючи вимоги ст.94 ПК України, які визначають арешт коштів на рахунках платника податків у якості складової загального арешту майна, що відрізняється виключно процедурою застосування, застосування арешту коштів є можливим лише у разі існування арешту майна, застосованого згідно з п.94.2 ст.94 ПК України.

Суд встановив, що відповідач оскаржував у судовому порядку наказ від 18.10.2017 року № 4779 “Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Профітплюс».

Так, постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 року у справі №876/4949/18 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Профітплюс» - задоволено. Рішення Львівського окружного адміністративного суду від 25 квітня 2018 року у справі №813/4457/17 – скасовано та прийнято нове рішення, яким позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Львівській області № 4779 від 18.10.2017 р. «Про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «Профітплюс». Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Львівській області на користь ТзОВ «Профітплюс» судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4000 грн. Відповідно до ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

А тому, враховуючи, що постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 27.09.2018 року № 876/4949/18, яка набрала законної сили, визнано протиправним та скасовано наказ ГУ ДФС у Львівській області № 4779 від 18.10.2017 р. «Про проведення документальної позапланової перевірки ТзОВ «Профітплюс», відтак при розгляді цієї справи, з огляду на імперативні приписи процесуального Закону, дані обставини не можуть оспорюватися і не підлягають доказуванню.

З огляду на вищенаведене, суд приходить до висновку, про відсутність підстав для застосування арешту коштів на рахунках відповідача.

При прийнятті рішення судом враховується правова позиція, викладена постановах Верховного Суду від 06.02.2018 року у справі №К/9901/944/17, від 27.03.2018 року у справі №К/9901/1695/18 та від 27.11.2018 року у справі №813/1080/18.

Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв’язок доказів у їх сукупності.

Згідно ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Враховуючи вищенаведене, позовні вимоги є необґрунтованими та спростованими відповідачем. Тому у задоволенні позову слід відмовити повністю.

Відповідно до вимог ст.139 КАС України судові витрати стягненню із сторін не підлягають. Керуючись ст.ст. 19-20, 22, 25-26, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII “Перехідні положення” КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Головного управління Державної фіскальної служби у Львівській області до Товариства з обмеженою відповідальністю “Профітплюс” про застосування арешту коштів на рахунках платника податків, що знаходяться у банківських установах,- відмовити повністю.

Судові витрати стягненню не підлягають.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 03 січня 2019 року.

Суддя Карп'як Оксана Орестівна