Рішення № 79012565, 03.01.2019, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 1340/4231/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 січня 2019 року

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Москаля Р.М., за участі секретаря судового засідання Михалюк М.Ю., представника третьої особи ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Львові за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_2 до Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, за участі третіх осіб на стороні відповідача, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, ОСОБА_3, про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2, головний лікар комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, 17.09.2018 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови від 07.05.2018 про відкриття виконавчого провадження № 56333453. Позовні вимоги обґрунтовано такими доводами (а.с. 7-9):

- рішення комісії по трудових спорах від 08.02.2018, на підставі якого виданий виконавчий документ (посвідчення комісії по трудових спорах), оскаржено в судовому порядку;

- посвідчення комісії по трудових спорах комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова б/н від 26.02.2018 (виконавчий документ, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 56333453) за своїм змістом не відповідає рішенню комісії по трудових спорах від 08.02.2018.

Ухвалою від 21.09.2018 суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду з цим позовом та поновив такий, а також відкрив провадження в адміністративній справі. До участі у справі в якості третіх осіб на стороні відповідача без самостійних вимог на предмет спору суд залучив Личаківський відділ державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області (орган ДВС, якому передано виконавче провадження ВП № 56333453) та ОСОБА_3 (стягувача у виконавчому провадженні ВП № 56333453).

Представник позивача подав заяву та повідомив суд, що підтримує позовні вимоги та просив 03.01.2019 розглянути справу без участі позивача та його представника.

Відповідач позов не визнає з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (а.с.101-102). Посвідчення комісії по трудових спорах комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова б/н від 26.02.2018, яке 05.05.2018 надійшло до Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області 05.05.2018 разом із заявою стягувача ОСОБА_3 відповідно до ст.ст. 3, 4, 24, 25, 27 Закону України «Про виконавче провадження» було належною підставою для відкриття виконавчого провадження і здійснення заходів примусового виконання. Повідомляє, що позивач не додав до матеріалів виконавчого провадження доказів оскарження рішення комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова. Представник відповідача подав суду заяву, просив завершити розгляд справи без його участі, врахувати доводи відзиву.

Представник третьої особи Личаківського відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області 18.10.2018 повідомив, що на підставі постанови державного виконавця Залізничного ВДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області від 27.07.2018 виконавчий документ (посвідчення комісії по трудових спорах комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова б/н від 26.02.2018) разом з матеріалами виконавчого провадження передано Личаківському ВДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області, надав суду для огляду передані йому матеріали (копії суд долучив до матеріалів справи, а.с. 23-37).

17.10.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_3 (вх. № 32803) про вступ у цю справу в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. Ухвалою № 1340/4231/18 від 19.10.2018, що 19.12.2018 набрала законної сили, суд повернув без розгляду цю заяву ОСОБА_3, оскільки така за своїм змістом є новим адміністративним позовом, вимоги котрого звернені не до відповідача у справі, а до Управління державної реєстрації юридичного департаменту Львівської міської ради (особи, що не є учасником цієї справи) та стосуються правомірності реєстраційних дій, що не є предметом спору у справі №1340/4231/18. В судовому засіданні 18.10.2018 представник ОСОБА_1 не дотримувався порядку та порушував розпорядження головуючого судді, перебивав його та не реагував на зауваження, тому був попереджений про видалення із залу судових засідань у разі продовження такої процесуальної поведінки. Після цього представник ОСОБА_1 звернувся до суду із клопотанням про пред’явлення йому службового посвідчення головуючого судді, оскільки в нього виникла підозра, що правосуддя здійснює особа, яка видає себе за суддю Москаля Р.М., а не суддя Москаль Р.М. Суд відмовив у задоволенні цього клопотання. 25.10.2018 представник ОСОБА_1 заявив головуючому судді відвід, головні доводи якого зводилися до незгоди з постановленими суддею процесуальними рішеннями – ухвалою № 1340/4231/18 від 19.10.2018 про повернення заяви ОСОБА_3 без розгляду та ухвалою про відмову у задоволенні клопотання про пред’явлення службового посвідчення головуючого судді. Головуючий суддя передав заяву про відвід на розгляд суду в іншому складі. Ухвалою з питань відводу від 26.10.2018 суд (головуюча суддя Лунь З.І.) відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід головуючого судді Москаля Р.М. у справі №1340/4231/18. Надалі суд ухвалою від 03.01.2019, без виходу до нарадчої кімнати, залишив без розгляду подану 29.11.2018 заяву про відвід головуючому судді, оскільки доводи ОСОБА_1 щодо необхідності пред’явлення службового посвідчення головуючого судді та «привласнення особою, яка іменує себе як суддя Р.Москаль» повноважень на здійснення правосуддя вже були предметом дослідження при розгляді заяви про відвід від 25.10.2018. Суд також не встановив передбачених частиною третьої статті 39 КАС України виняткових обставин, що дозволили б представнику ОСОБА_1 заявляти в судовому засіданні 03.01.2019 нові відводи після спливу десятиденного строку з дати першого судового засідання, в якому цей представник брав участь (18.10.2018).

В судовому засіданні 03.01.2019 представник ОСОБА_1 на запитання суду повідомив, що вважає оскаржену постанову про відкриття виконавчого провадження законною, а ОСОБА_2 - належним боржником у цьому виконавчому провадженні. Водночас наполягає на тому, що ОСОБА_2 на момент подання позову не був головним лікарем комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, що підтверджується наданими третьою особою відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців та розпорядчими документами органів місцевого самоврядування щодо реорганізації поліклініки. Стверджує, що суд помилково відкрив провадження у цій справі, оскільки ОСОБА_2 не має адміністративної правосуб’єктності для звернення до суду з цим позовом, як керівник установи.

Суд дослідив долучені до матеріалів справи заяви по суті спору та письмові докази, заслухав пояснення учасників справи, оцінив їх в сукупності та встановив такі фактичні обставини справи, що входять в предмет доказування у спорі щодо правомірності постанови про відкриття виконавчого провалдження:

Комісія по трудових спорах комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова розглянула скаргу лікаря ОСОБА_3 на наказ головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_2 від 31.01.2018 про застосування до ОСОБА_3 дисциплінарного стягнення у вигляді догани та 08.02.2018 прийняла рішення (а.с.11).

03.05.2018 комісія по трудових спорах зареєструвала та видала ОСОБА_4 посвідчення № 6 на примусове виконання рішення комісії із трудових спорів від 08.02.2018, виписане 26.02.2018 (а.с. 33), відповідно до котрого:

- стягувачем є ОСОБА_3, що працює в комунальній 3-й стоматологічній поліклініці на посаді лікаря-стоматолога-терапевта;

- божником є ОСОБА_2, що працює в комунальній 3-й стоматологічній поліклініці на посаді головного лікаря;

- зміст рішення комісії по трудових спорах, відповідно до якого задоволено вимоги заяви ОСОБА_3 від 31.01.2018, такий: зобов’язати головного лікаря ОСОБА_2 скасувати наказ від 31.01.2018 №1-к/тм «Про застосування дисциплінарного стягнення»;

- вказано дату набрання рішенням комісії по трудових спорах чинності (20.02.2018) та строк пред’явлення виконавчого документа до виконання (26.05.2018).

05.05.2018 ОСОБА_3 звернувся до Залізничного ВДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області із заявою від 03.05.2018, просив прийняти до виконання посвідчення на примусове виконання рішення комісії із трудових спорів, видане 26.02.2018 комісією по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова (вхідний №4314/09-36 від 05.05.2018, а.с. 32).

07.05.2018 державний виконавець прийняв постанову про відкриття виконавчого провадження № 56333453 з виконання посвідчення б/н від 26.02.2018 комісії по трудових спорах Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова (а.с. 31). Божником у цьому виконавчому провадженні визначено ОСОБА_2, а стягувачем ОСОБА_3.

22.03.2018 комунальна 3-тя стоматологічна поліклініка м. Львова звернулася до Залізничного районного суду м. Львова з позовом про скасування рішення комісії по трудових спорах комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова (а.с. 12-14), провадження у судовій справі відкрито 01.08.2018 (а.с. 15).

При прийнятті рішення суд керується такими правовими нормами:

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України "Про виконавче провадження" від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі – Закон № 1404-VIII).

Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі посвідчень комісій по трудових спорах, що видаються на підставі відповідних рішень таких комісій.

Вимоги до виконавчого документа визначено у статті 4 Закону № 1404-VIII.

Згідно частини першої цієї статті у виконавчому документі зазначаються:

1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім’я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;

2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;

3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім’я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;

4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);

5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;

6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);

7) строк пред’явлення рішення до виконання.

Згідно із приписами пункту 1 частини першої, частини п’ятої статті 26 Закону № 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону, за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до статті 229 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню власником або уповноваженим ним органом у триденний строк по закінченні десяти днів, передбачених на їх оскарження (стаття 228), за винятком випадків, передбачених частиною п'ятою статті 235 цього Кодексу.

Стаття 230 КЗпП визначає порядок виконання рішень комісії по трудових спорах. Так, у разі невиконання власником або уповноваженим ним органом рішення комісії по трудових спорах у встановлений строк (стаття 229) працівникові комісією по трудових спорах підприємства, установи, організації видається посвідчення, що має силу виконавчого листа. У посвідченні вказуються найменування органу, який виніс рішення щодо трудового спору, дати прийняття і видачі та номер рішення, прізвище, ім'я, по батькові та адреса стягувача, найменування та адреса боржника, номери його рахунків у банках, рішення по суті спору, строк пред'явлення посвідчення до виконання. Посвідчення засвідчується підписом голови або заступника голови комісії по трудових спорах підприємства, установи, організації та печаткою комісії по трудових спорах. На підставі посвідчення, пред'явленого не пізніше тримісячного строку до органу державної виконавчої служби або приватному виконавцю, державний виконавець чи приватний виконавець виконує рішення комісії по трудових спорах у примусовому порядку.

При прийнятті рішення суд керується такими мотивами:

05.05.2018 ОСОБА_3 звернувся до органу ДВС із заявою про примусове виконання рішення комісії по трудових спорах комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, на підставі виданого 26.02.2018 посвідчення (реєстраційний №6 від 03.05.2018). Відповідно до пункту 4 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII та ст.ст. 229, 230 КЗпП це посвідчення є виконавчим документом та належною підставою для примусового виконання. Суд оглянув посвідчення №3 від 03.05.2018 та дійшов висновку, що таке відповідає вимогам до оформлення виконавчого документу, що визначені статтею 4 Закону № 1404-VIII, оскільки містить всі визначені Законом реквізити. З огляду на це державний виконавець Залізничного ВДВС міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області ОСОБА_5 діяв на підставі, у межах повноважень та в порядку, визначеному Законом № 1404-VIII, коли 07.05.2018 прийняв рішення про відкриття виконавчого провадження (оскаржувану постанову № 56333453). Суд констатує, що державний виконавець не мав передбачених частиною 4 статті 9 Закону № 1404-VIII підстав повертати стягувачу виконавчий документ чи приймати інше рішення, відмінне від прийнятого ним.

Суд не має підстав брати до уваги доводи позивача про те, що рішення комісії по трудових спорах від 08.02.2018 оскаржене у судовому порядку, а текст посвідчення не відповідає резолютивній частині згаданого рішення.

По-перше, в повноваження державного виконавця на стадії вирішення питання про відкриття виконавчого провадження не входить здійснення перевірки виконавчого документа на відповідність рішенню, на примусове виконання якого видано цей виконавчий документ.

По-друге, провадження у судовій справі про скасування рішення комісії по трудових спорах від 08.02.2018 відкрито лише 01.08.2018. Суд враховує, що Закон №1404-VIII надає боржнику як стороні виконавчого провадження достатньо можливостей для реалізації та захисту своїх прав. Так, боржник відповідно до пункту 2 частини першої статті 34 Закону №1404-VIII одночасно з поданням позовної заяви про скасування рішення, на підставі якого видано виконавчий документ або яке є виконавчим документом, вправі заявити клопотання про зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа. Крім того, ст.38 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження зупиняється виконавцем у разі поновлення судом строку подання апеляційної скарги на рішення, за яким видано виконавчий документ, або прийняття такої апеляційної скарги до розгляду (крім виконавчих документів, що підлягають негайному виконанню). Про зупинення виконавчого провадження виконавець виносить постанову не пізніше наступного робочого дня з дня отримання судового рішення. В матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що боржник ОСОБА_2 повідомив державного виконавця про оскарження рішення комісії по трудових спорах від 08.02.2018 в судовому порядку.

По-третє, за наведених обставин справи у випадку прийняття судом постанови про скасування рішення комісії з трудових спорів від 08.02.2018 така обставина в контексті приписів пункту 5 частини першої статті 39 Закону №1404-VIII є підставою для закінчення виконавчого провадження та не свідчить про протиправність постанови про відкриття виконавчого провадження від 07.05.2018.

Оцінюючи доводи представника третьої особи ОСОБА_3 про відсутність у ОСОБА_2 повноважень на звернення до суду з цим позовом суд керується такими міркуваннями. Питання реорганізації комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова, правомірності внесення тих чи інших відомостей до ЄДР щодо керівника установи не входять в предмет доказування у цій справі та жодним чином не змінюють очевидних для суду обставин:

- ОСОБА_6 на підставі постанови ВП №56333453 від 07.05.2018 набув статусу боржника у виконавчому провадженні;

- ОСОБА_6, як боржника у виконавчому провадженні ВП №56333453 зобов’язано вчинити певні дії саме як головного лікаря комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова.

З огляду на це ОСОБА_6 як сторона виконавчого провадження вправі звернувся до суду з позовом про оскарження протиправного, на його думку, рішення державного виконавця, що безпосередньо стосується його прав та обов’язків. Інший підхід до цього питання призведе до порушення права учасника виконавчого провадження на звернення до суду з позовом щодо правомірності рішень державного виконавця, що безпосередньо стосуються його прав та інтересів.

З огляду на викладені вище у цьому рішенні мотиви суд дійшов висновку про безпідставність заявлених ОСОБА_2 позовних вимог, що є підставою для прийняття рішення про відмову в задоволенні його позову.

З огляду на цей висновок суду по суті позову понесені позивачем судові витрати на підставі статті 139 КАС України покладаються на нього.

Керуючись ст.ст. 19-20, 90, 139, 229, 241-246, 250, 251, 255, 287, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

в задоволенні позову головного лікаря Комунальної 3-ї стоматологічної поліклініки м. Львова ОСОБА_2 до Залізничного відділу державної виконавчої служби міста Львів Головного територіального управління юстиції у Львівській області про скасування постанови про відкриття виконавчого провадження № 56333453 від 07.05.2018 - відмовити повністю.

Понесені позивачем судові витрати покласти на нього.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня його проголошення. Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який постановив рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Москаль Р.М.