Постанова № 78943895, 06.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3410/18

Номер справи місцевого суду: 522/15593/15-ц

Головуючий у першій інстанції Загороднюк В. І.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.12.2018 року м. Одеса

Справа № 522/15593/15-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Погорєлової С.О.,

за участю секретаря - Драганової Ю.С.,

учасники справи:

- позивач - публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАТБАНК»,

- відповідач - ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором, заапеляційною скаргою ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси, ухвалене у складі судді Загороднюка В.І. 21 січня 2016 року,

встановив:

У лютому 2015 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПРИВАБАНК (далі - Банк) звернулося до суду із вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.12.2005 р. у розмірі - 21 778,82 грн..

Банк свої вимоги обґрунтовує тим, що 10.12.2005 р. з ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № б/н, відповідно до якого остання отримала кредит у розмірі - 3 000,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Банк свої зобов'язання за договором кредиту виконав. Відповідачка свої зобов'язання за кредитним договором не виконала. Станом на 05.07.2015 р. розмір заборгованості за кредитним договором складає - 21 778,82 грн., яка складається з: - заборгованість за кредитом в розмірі - 2 112,53 грн.; - заборгованість по процентам за користування кредитом в розмірі - 18 153,01 грн.; - штраф (фіксована частина) в розмірі - 500 грн. та штраф (процентна складова) в розмірі - 1 013,28 грн. (а. с. 1 - 3).

Заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 21.01.2016 р. вищезазначений позов Банку задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_4 на користь Банку заборгованість за кредитним договором № б/н від 10.12.2005 р. в загальному розмірі - 21778,82 грн. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 243,60 грн..

Заочне рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що 10.12.2005 р. між Банком та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір №б/н, відповідно до якого Позичальник отримала від Банку кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку у розмірі - 3 000,00 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі - 48,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки.

Позичальник підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною картою», затверджених наказом №СП-210-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті htt://privatbank.ua/ terms/pages/70, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві.

Відповідно до укладеного між сторонами кредитного договору Позичальник зобов'язався здійснювати погашення заборгованості по кредиту, процентам за його використання, по перевитраті платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором.

Згідно п. 6.5. Умов та правил надання банківських послуг Позичальник зобов'язується погашати заборгованість за Кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором.

Банком зобов'язання за кредитним договором були виконані належним чином - був наданий відповідний кредит згідно умов договору.

У порушення умов кредитного договору №б/н від 10.12.2005 р. відповідачка своїх зобов'язань перед Банком належним чином не виконала, у зв'язку з чим у неї станом на 05.07.2015 р., згідно розрахунків наданих позивачем, утворилась заборгованість у загальному розмірі 21778,82 грн., яка складається з: - 2112,53 грн. - заборгованості за кредитом; - 18153,01 грн. - заборгованості по процентам за користування кредитом; - 500,00 грн. - штраф (фіксована частина); - 1013,28 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно п. 6.6. Умов та правил надання банківських послуг, у разі невиконання зобов'язання за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту у тому числі простроченого кредиту та Овердрафу), оплатити винагороди Банку.

Відповідно до п. 8.6. Умов та правил надання банківських послуг, при порушенні позичальником строків платежів по якомусь з грошових зобов'язань, передбачених цим договором більш ніж за 30 днів, позичальник зобов'язаний сплатити Банку штраф в розмірі 500 грн. +5% від суми позову.

Згідно п. 5.7. Правил користування платіжною карткою, Банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов'язань в цілому або у встановленої Банком долі в разі невиконання боржником своїх боргових та інших обов'язків за цим Договором.

Відповідно до п. 5.2. Умов та правил надання банківських послуг, у разі порушення власником або довіреною особою вимог діючого законодавства України та/або умов даного Договору та/або у разі виникнення Овердрафту Банк має право призупинити здійснення розрахунків по карті (заблокувати карту) та/або визнати карту недійсною до моменту усунення порушень, а також вимагати дострокового виконання боргових обов'язків в цілому або у встановленою Банком часткою у разі невиконання власником або довіреною особою власника своїх боргових обов'язків та інших обов'язків за цим Договором.

Враховуючи вищевикладене, суд погоджується з розрахунками Банку та приймає їх як підставу для задоволення позовних вимог в частині стягнення заявленої ним суми заборгованості.

Таким чином суд вважає, що на користь Банку слід стягнути з відповідачки загальну суму заборгованості за кредитним договором № б/н від 10.12.2005 р. в розмірі - 21 778,82 грн. (а. с. 31 - 33).

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 25.07.2017 р. (а. с. 62) залишено без задоволення заяву ОСОБА_5 - представника ОСОБА_4 від 05.07.2017 р. (а. с. 46) про перегляд заочного рішення.

ОСОБА_5 - представник ОСОБА_4в апеляційній скарзі просить рішення суду першої інстанції скасувати. Ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог Банку в повному обсязі.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що заочне рішення ухвалено судом першої інстанції при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права, неправильному застосуванні норм матеріального права,

Апелянт вказує, що вона не була належним чином повідомлена про судове засідання. Відсутні докази видачі кредитної картки та коштів. Умови та Правила надання банківських послуг не містять її підпису. Згідно розрахунку останній платіж здійснено - 13.03.2006 р.. Банк з позовом звернувся - 29.07.2015 р. тобто з пропуском строку позовної давності.

ОСОБА_5 - представник ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримала викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги.

Банк у наданих апеляційному суду письмових поясненнях по справі вважає, що кредитний договір було укладено шляхом приєднання відповідачки до Умов та правил надання банківських послуг, підписавши анкету-заяву від 12.12.2005 р., тобто за принципом укладення договору приєднання. Зміст кредитного договору зафіксовано у декількох документах: - заяві позичальника; - Умовах надання банківських послуг та Правилах користування платіжною карткою, Тарифах. З розрахунку заборгованості та виписки про рух коштів чітко вбачається, що відповідачка частково сплачувала кредит. У зв'язку з тим, що у суді першої інстанції не було заявлено про застосування позовної давності, тому не має достатніх правових підстав для її застосування апеляційним судом. У зв'язку з невиконанням договірних зобов'язань Банк має право на отримання заборгованості по кредиту, відсотків за користування кредитом та передбачених ст. 625 ЦК України суми.

До вищевказаних пояснень Банк надав розрахунок заборгованості станом на 05.07.2012 р., довідки про те, що відкрита 12.12.2005 р. картка діє до - 09.08 р. та, що 15.10.2008 р. було знижено кредитний ліміт до - 2 120,00 грн., виписку по рахунку (а. с. 154 - 161).

Банк представника у судове засідання з розгляду справи про суті не направив. Про дату, час і місце розгляду справи сповіщений належним чином. Причини неявки представника не повідомив. Заяв та клопотань не надав.

Частиною 2 ст. 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, неодноразове призначення справи до розгляду, баланс інтересів сторін у як найшвидшому вирішенні спору, освідомленість Банку про розгляд справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її інших учасників.

Згідно із частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 1, 2, 6 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково наданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши пояснення осіб, які прийняли участь у судовому засіданні, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення заочного рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам законодавства у повній мірі не відповідає.

Суд першої інстанції на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів дійшов правильних вищевказаних висновків про наявність між сторонами кредитних правовідносин, наявність заборгованості за кредитним договором. Висновки суду в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 11, 509, 525, 526, 546, 553, 1054 ЦК України) та процесуального (ст. ст. 10, 11, 60, 179, 213, 214 ЦПК України, в редакції чинній на час ухвалення рішення судом першої інстанції, та ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду) права.

Між сторонами виникли правовідносини з кредитного договору.

За змістом ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори.

За правилами, передбаченими ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Згідно із ст. ст. 1054, 1056 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позичальник має право відмовитися від одержання кредиту частково або в повному обсязі, повідомивши про це кредитодавця до встановленого договором строку його надання, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, правильним є висновок суду про обґрунтованість позовних вимог Банку.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що позов не підлягає задоволенню у зв'язку з пропуском Банком позовної давності, про застосування якої апеляційним судом просить апелянт, виходячи з наступного.

Згідно з умовами кредитного договору його складовими є заява позичальника, Умови та Правила надання банківських послуг.

Пунктом 9.12 Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє протягом 12 місяців з моменту підписання. Якщо протягом цього строку ні одна із сторін не поінформує іншу сторону про припинення дії Договору, він автоматично продовжує дію на такий самий строк (а. с. 11).

Відповідно до вищевказаної довідки Банку строк дії картки становить - 09/08, тобто до - 30.09.2008 р. включно. Якщо враховувати, що 15.10.2008 р. було знижено кредитний ліміт до - 2 120,00 грн., то строк дії картки становить до - 30.09.2009 р. включно.

З позовом про стягнення заборгованості з ОСОБА_4 Банк звернувся 29.07.2015 року (а. с. 1), тобто з пропуском строку позовної давності.

Згідно зі ст. ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Ст. 257 ЦК України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

Оскільки матеріали справи не містять відомостей про належне сповіщення ОСОБА_4 про розгляд справи судом першої інстанції (а. с. 17, 18), колегія суддів вважає правомірною заяву апелянта про застосування строку позовної давності в апеляційному суді та можливість її застосування.

Виходячи з вищевказаного, колегія суддів вважає, що доводи апелянта про те, що вона не була належним чином повідомлена про судове засідання, пропуск Банком строку позовної давності є обґрунтованими.

Доводи апелянта про відсутність доказів щодо видачі кредитної картки та коштів, Умови та Правила надання банківських послуг не містять її підпису, колегія суддів відхиляє, оскільки вони суперечать встановленим по справі обставинам щодо укладення кредитного договору, погашення кредиту.

Таким чином, апеляційна скарга є частково обґрунтованою, підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. п. 3, 4 ст. 376 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги скасовує судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення при невідповідності висновків суду обставинам справи, з порушенням норм процесуального права або неправильному застосуванні норм матеріального права.

Оскільки висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, судом порушено норми процесуального права, неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення за вищевказаного обґрунтування.

Відповідно до ст. ст. 133, 141 ЦПК України необхідно стягнути з Банку на користь ОСОБА_4 судовий збір, сплачений останнім за подання апеляційної скарги (а. с. 67), у сумі - 320,00 грн..

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5, представника ОСОБА_4, - задовольнити частково.

Заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 21 січня 2016 року- скасувати. Ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позову публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором- відмовити.

Стягнути з публічного акціонерного товариства комерційного банку «ПРИВАТБАНК» (680514, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ - 14360570) на користь ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1) судовий збір у сумі - 320 (триста двадцять) грн. 00 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 22 грудня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

С. О. Погорєлова