Постанова № 78943888, 20.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/7246/18

Номер справи місцевого суду: 495/10272/13-ц

Головуючий у першій інстанції Прийомова О. Ю.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 19

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Черевка П.М.,

при секретарі судового засідання Півнєві Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» на ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2018 року в цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки, -

ВСТАНОВИВ:

27 квітня 2012 року позивач звернувся до Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області з позовом до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки (т.1, а.с.1-3).

До суду від представника відповідача ОСОБА_4 надійшло клопотання про призначення по справі судової економічної експертизи, вказуючи із рахунку, Банком нарахована катастрофічна сума нібито простроченої заборгованості, яка є необґрунтованою та безпідставною, оскільки на протязі дії кредитного договору відповідачем сплачувалися проценти за користування кредитом та погашалися суми основного боргу за кредитом, що підтверджується платіжними документами (квитанціями), копії яких надані до суду. Вважає, розрахунок позовних вимог, наданий позивачем безпідставним, бездоказовим, оскільки до розрахунку навіть не надано рух коштів по кредитному договору, що не дозволяє перевірити його обґрунтованість (т.4, а.с.33-38).

Ухвалою Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2018 року клопотання представника відповідача ОСОБА_4 про призначення судової економічної експертизи по цивільній справі за позовом ПАТ «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки задоволено та призначено по цивільній справі судову економічну експертизу, на вирішення якої були поставлені питання: «Чи відповідає наявний в матеріалах справи (т. 3, а.с. 144-149) розрахунок заборгованості ОСОБА_2 (по сплаті основного боргу по кредиту; по сплаті процентів за користування кредитом; по сплаті строкових процентів за користування кредитом; по сплаті пені за прострочений основний борг по кредиту; по сплаті пені за прострочені проценти за користування кредитом; по сплаті 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, інфляційні втрати від прострочених сум за кредитом, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів) перед ПАТ «Державний ощадний банк України» умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору №173 від 05.12.2007 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?» (т.4, а.с.49-51).

11 серпня 2018 року ПАТ «Державний ощадний банк України» через суд першої інстанції звернувся з апеляційною скаргою на ухвалу суду від 10 липня 2018 року та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування доводів своєї скарги апелянт зазначив, що суд першої інстанції не навів мотивів з яких дійшов висновку про необхідність призначення експертизи, а також не обґрунтував того, що питання яке поставав заявник потребує спеціальних знань (т.4, а.с.53-55).

01.11.2018 року до суду апеляційної інстанції від представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4 надійшов відзив на апеляційну скаргу. Так, представник відповідача вказує на те, що суд першої інстанції обґрунтував необхідність призначення експертизи в справі, зокрема, вказав на те, що протягом дії кредитного договору відповідачем сплачувались проценти за користування кредитом та погашались суми основного боргу за кредитом, що підтверджується платіжними документами (квитанціями), копії яких були надані до суду. Окрім того, представник відповідача посилається на те, що суд не зобов'язаний перенести розгляд справи, якщо сторона подала до суду відповідну заяву, а також звертає увагу на те, що представник позивача не надав жодних доказів того, що неможливість його явки до суду обумовлена поважними причинами. Тому представник відповідача просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а ухвалу суду першої інстанції без змін (т. 4, а.с. 76-80).

В судовому засіданні представник відповідача проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Інші учасники в судове засідання не з'явились. Про час та місце судового засідання повідомлялись належним чином (т. 4, а.с. 89, 90). Згідно з ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторони, яка сповіщена про день і час розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд погоджується з процесуальним рішенням суду першої інстанції та відхиляючи доводи апеляційної скарги вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно з ч. 4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Приймаючи оскаржуване рішення в справі суд першої інстанції посилаючись на норми цивільного процесуального законодавства виходив з того, що призначення експертизи зумовлено тим, що відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Так, враховуючи, що для проведення вказаної судової економічної експертизи необхідні спеціальні знання, суд вирішив призначити по справі судову економічну експертизу та зупинити провадження в справі на час проведення експертизи.

Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції та відхиляючи доводи апеляційної скарги вважає за необхідне звернути увагу на наступне.

Предметом спору, який виник в рамках даної справи, стали вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про стягнення заборгованості за кредитним договором та звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до положень ст. 103 ЦПК України суд призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; сторонами (стороною) не надані відповідні висновки експертів із цих самих питань або висновки експертів викликають сумніви щодо їх правильності. Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом. Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз'яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов'язаний мотивувати таке відхилення або зміну. За ч. 2 ст. 102 ЦПК України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.

Як роз'яснив Пленум Верховного суду України в своїй Постанові № 5 від 12.06.2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства, що регулюють провадження в справі до судового розгляду», а саме в п. 17, для з'ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань у галузі науки, мистецтва, техніки, ремесла тощо, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, призначає експертизу, коли необхідність експертного висновку випливає з обставин справи і поданих доказів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Відповідно до Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 року № 53/5, зокрема, п. 3.1. основними завданнями експертизи документів фінансово-кредитних операцій є: визначення документальної обґрунтованості оформлення банківських операцій з відкриття рахунків, руху грошових коштів на рахунках; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку операцій з видачі, використання та погашення кредитів; визначення документальної обґрунтованості оформлення та відображення в обліку банків їх фінансово-господарської діяльності; визначення відповідності чинному законодавству відображення фінансово-господарських операцій банків вимогам нормативних актів з ведення обліку і подання звітності; визначення документальної обґрунтованості відображення фінансово-господарських операцій щодо нарахування та сплати банками податків та їх відповідність даним обліку та звітності, чинному законодавству; установлення кола осіб, на яких покладено обов'язок забезпечення дотримання вимог нормативно-правових актів з банківського обліку і контролю.

Пунктом 3.2 вказаної Інструкції передбачений орієнтовний перелік питань, які можуть бути вирішені експертом в рамках економічної експертизи, серед яких, зокрема, питання такого змісту: «Чи відповідає наявний у матеріалах справи розрахунок заборгованості позичальника (по сплаті процентів за кредит та погашення основної суми боргу) перед банком умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?».

За обставинами даної справи перед експертом для дослідження було поставлено питання: «Чи відповідає наявний в матеріалах справи /т.3 а.с. 144-149/ розрахунок заборгованості ОСОБА_2 (по сплаті основного боргу по кредиту; по сплаті процентів за користування кредитом; по сплаті строкових процентів за користування кредитом; по сплаті пені за прострочений основний борг по кредиту; по сплаті пені за прострочені проценти за користування кредитом; по сплаті 3% річних за несвоєчасне погашення кредиту, інфляційні втрати від прострочених сум за кредитом, інфляційні втрати за несвоєчасну сплату процентів) перед ПАТ «Державний ощадний банк України» умовам укладеного між вказаними сторонами кредитного договору №173 від 05.12.2007 року та розрахунковим документам щодо видачі та погашення кредиту за цим кредитним договором?». Отже, вбачається, що вказане питання побудовано відповідно до вимог Інструкції, що, в тому числі, означає, що його аналіз та вирішення потребує спеціальних знань у відповідній сфері. Апеляційний суд звертає увагу на те, що з врахуванням предмету та підстав позовних вимог, вирішення вище вказаного питання безпосередньо необхідно для з'ясування обставин, що мають значення для справи та правильного вирішення справи по суті заявлених позовних вимог, а тому суд першої інстанції правильно застосував норм процесуального права, отже, доводи апелянта у відповідній частині судом відхиляються.

Щодо інших доводів апеляційної скарги. Відповідно до статті 2 ЦПК України визначені основні засади (принципи) цивільного судочинства, серед яких змагальність сторін, диспозитивність, розумність строків розгляду справи судом, розумність строків розгляду справи судом. Стаття 11 ЦПК встановлює, що суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. Відповідно до положень ст. 12 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків. Відповідно до положень ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності. Отже, в контексті наведеного цивільний процес носить змагальний характер, сторони процесу мають рівні права та обов'язки, та несуть відповідний ризик настання відповідних процесуальних наслідків у випадку вчинення/не вчинення певних процесуальних дій. Кожна сторона в процесі розгляду справи має право та власне повинна, знову ж таки з врахуванням специфіки стадії та інстанції, довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу для задоволення своїх позовних вимог. Якщо ж сторона не доводить певні обставини, суд в своєму рішенні відображає таку доведеність/недоведеність.

Отже, як було встановлено, за обставинами даної справи, з врахуванням положень діючого цивільного процесуального права, основних засад судочинства, балансу інтересів сторін, предмету та підстав заявлених позовних вимог, здійснення сторонами наданих їм процесуальних прав, судом першої інстанції були дотримані норми процесуального права, та задоволено відповідне клопотання про призначення експертизи з метою з'ясування обставин, що мають значення для справи, та, одночасно, забезпечено сторонам право в майбутньому (в залежності від виконання/невиконання експертизи) обґрунтовувати позиції в справі з посиланням на відповідний доказ - висновок експерта. Одночасно, з врахуванням інстанції провадження та доводів апеляційної скарги, необхідно звернути увагу на те, що суд апеляційної інстанції на даній стадії справи, з точки зору процесу, не розглядає справу по суті, а лише здійснює перевірку процесуальних дій суду першої інстанції на предмет їх відповідності вимогам ЦПК України.

Одночасно суд звертає увагу на те, що апелянту було надано право на доступ до суду апеляційної інстанції та перевірене оскаржуване рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Оскільки суд апеляційної інстанції прийшов до висновку, що доводи апеляційної скарги не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції, суд правильно застосував норми процесуального права, а, з точки зору процесуального законодавства за загальним правилом, обов'язок збирання доказів для належного встановлення обставин, що мають значення для справи покладається на суд першої інстанції, доводи апеляційної скарги відхиляються. Інші доводи апеляційної скарги для вирішення справи, з точки зору допущення судом першої інстанції порушень норм процесуального права, з врахуванням предмету та підстав позовних вимог, не мають правового значення, а тому відхиляються.

Таким чином, враховуючи наведене, оскільки доводи апеляційної скарги не спростували правильних по суті висновків суду першої інстанції, поставлене питання перед експертом відповідає за своїм змістом та суттю нормам процесуального законодавства та методичним рекомендаціям, а власне дослідження постановленого питання є необхідним для з'ясування обставин, що мають значення для справи, апеляційний суд на підставі ст. 375 ЦПК України відхиляє апеляційну скаргу та залишає без змін оскаржувану ухвалу суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Одеської області,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» - залишити без задоволення.

Ухвалу Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 10 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з дня її прийняття та подальшому оскарженню не підлягає.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький

П.М. Черевко

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2018 року.

Суддя апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

20.12.2018 року м. Одеса