Постанова № 78943643, 26.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 33/785/1996/18

Номер справи місцевого суду: 521/18353/18

Головуючий у першій інстанції Гранін В.Л.

Доповідач Калараш А. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.12.2018 року м. Одеса

Справа № 521/18253/18

Номер провадження 33/785/1996/18

Апеляційний суд Одеської області у складі: головуючого судді - Калараш А.А.,

з участю секретаря судового засідання Драганової Ю.С.,

з участю:

особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,

представника апелянта - Безлущенко Олександра Сергійовича,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби на постанову Малиновського районного суду м. Одеси , винесену 14 листопада 2018 року в м. Одеса,-

встановив:

14.11.2018 року постановою Малиновського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 1 700 (одна тисяча сімсот) грн., без конфіскації вилучених грошових коштів.

Валюту, вилучену згідно протоколу про порушення митних правил №2617/50000/18 у розмірі 4 300 доларів США, повернуто ОСОБА_2 або його законному представнику у встановленому законом порядку.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір у розмірі 352 грн. 40 коп.

23.11.2018 року на постанову Одеською митницею ДФС, через представника Безлущенко О.С. подано апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову, прийняти нову постанову, якою визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні ним порушення митних правил, передбачених ст. 471 МК України та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 1700 грн та конфіскації майна - безпосередніх предметів порушення митних правил - валюти у кількості 4300 доларів США.

В обґрунтування апеляційної скарги представник Одеської митниці ДФС Безлущенко О.С. зазначав, що постанова є незаконною та необґрунтованою, судом першої інстанції не звернуто увагу на те , що відповідно до норм ст. 471 МК України передбачено безальтернативну конфіскацію обмежених для переміщення через митний кордон України товарів у разі їх переміщення спрощеним порядком «зеленим коридором», а тому застосування адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу без конфіскації є незаконним.

Заслухавши пояснення представника Одеської митниці ДФС Безлущенко О.С., особи яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про наступне.

Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_2 тільки у вигляді штрафу, суд першої інстанції виходив з того, що конфіскація майна є додатковим видом покарання, і у разі конфіскації вилучених коштів у сумі 4300 доларів США, яка є заробітною платою ОСОБА_2, суд фактично не залишить особі заробітної плати, яку він заробив в установленому законом порядку своїм трудом і яка є єдиним його доходом.

Проте з такими висновками суду першої інстанції погодитись не можна.

Апеляційний суд погоджується з доводами апеляційної скарги, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про порушення митних правил № 2617/50000/18 від 28.08.2018 року, 28.08.2018 року о 10 год. 30 хв. в оглядовому залі «Приліт» Міжнародного аеропорту «Одеса» в зоні діяльності митного поста «Міжнародний аеропорт «Одеса» Одеської митниці ДФС, ОСОБА_2 проходив митний контроль після прибуття до України з Туреччини літаком «В-738» б/н TC-JVF, авіакомпанії «Турецькі авіалінії», рейсом № 465, зі сполученням «Стамбул - Одеса» (а.с.2-6).

Формою проходження митного контролю ОСОБА_2 обрав проходження через зону (коридор) спрощеного митного контролю («зелений коридор»), що належним чином інформаційно обладнана, тим самим шляхом вчинення дій заявив про відсутність у нього товарів, які під час переміщення через митний кордон України громадянами підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також на переміщення яких через митний кордон України встановлено заборони або обмеження.

Після перетину ОСОБА_2 білої лінії, що позначає закінчення «зеленого» коридору, на вимогу посадової особи Одеської митниці ДФС пред'явити наявні у нього валютні цінності, ОСОБА_2 надав готівку в розмірі 16 000 доларів США, яку він переміщував через митний кордон України.

Своїми діями, на думку митного органу, ОСОБА_2 порушив встановлений порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, оскільки формою проходження митного контролю обрав проходження через таку зону (коридор) та у нього під час проведення митного контролю було виявлено іноземну валюту в сумі 16 000 доларів США, що перевищує встановлені законодавством України обмеження для переміщення через митний кордон України по «зеленому» коридору.

Посадовою особою Одеської митниці ДФС затримано 4 300 доларів США та передано в касу Одеської митниці ДФС., що підтверджується службовою запискою ОСОБА_4 (а.с.7,8)

Статтею 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно з «Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», затвердженою постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року №148 (зі змінами), фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити з України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро без письмового декларування митному органу.

Відповідно до положень Постанови Правління НБУ від 25.07.2012 року №312, фізична особа-нерезидент має право ввозити в Україну готівку в сумі, що перевищує в еквіваленті 10000 євро, за умови письмового декларування митному органу в повному обсязі.

У відповідності до Правил застосування спрощеного порядку здійснення митного контролю предметів, що переміщуються громадянами, які прямують авіаційним транспортом, затверджених наказом Держмитслужби України від 18.02.2006 р. №137, «зелений» коридор - це зона спрощеного митного контролю, яка є частиною зони митного контролю на території (у приміщенні) аеропорту, облаштована належним технічним та інформаційним обладнанням і призначена для здійснення в спрощеному порядку митного контрою товарів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, не підлягають обов'язковому письмовому декларуванню, а також оподаткуванню й на переміщення яких через митний кордон України не встановлено заборони або обмежень.

Згідно з п. 1.9 даних Правил, громадянин самостійно приймає рішення про проходження спрощеного митного контролю чи митного контролю з поданням митної декларації - «зеленим» чи «червоним» коридором. Митний контроль предметів громадян закінчується з моменту переміщення цих предметів за межі зони митного контролю - у разі обрання громадянином «зеленого» коридору; відповідальність за порушення митних правил настає для громадянина, який обрав проходження митного контролю «зеленим» коридором, - з моменту перетину громадянином білої лінії, що позначає закінчення «зеленого» коридору.

Обрання «зеленого коридору» вважається заявою громадянина про те, що переміщувані ним через митний кордон України товари, не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановленні законодавством заборони та/або обмеження щодо ввезення на митну територію України або вивезення за межі цієї території та свідчать про факти, що мають юридичне значення.

Згідно з санкцією ст. 471 МК України, порушення встановленого цим Кодексом порядку проходження митного контролю тягне за собою накладення штрафу в розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі якщо безпосередніми предметами порушення є товари, переміщення яких обмежено, - також конфіскацією цих товарів.

Відповідно до приписів п. 4 ст. 57 МК України, до товарів віднесено, зокрема, валютні цінності, тобто іноземну валюту.

Питання щодо обмеження ввезення на митну територію України та вивезення за її межі валютних цінностей, порядку переміщення їх через митний кордон та визначення граничних сум, які підлягають письмовому або усному декларуванню, регламентовані ст. 197 МК України та Інструкцією про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України, затвердженою постановою Правління НБУ від 27.05.2008 року №148.

Згідно з п. 1 ч. 2 даної Інструкції, фізична особа має право ввозити в Україну та вивозити за межі України готівку в сумі, що не перевищує в еквіваленті 10000 євро, без письмового декларування органу доходів і зборів.

Пунктом 7 ч. 2 даної Інструкції передбачено, що фізична особа, юридична особа несуть відповідальність за недекларування готівки і банківських металів, що переміщують через митний кордон України, відповідно до законодавства України.

Об'єктивна сторона правопорушення, вчиненого ОСОБА_2, полягає в недекларуванні іноземної валюти при проходженні митного контролю в «зеленому коридорі», тобто в зоні спрощеного митного контролю.

Частиною четвертою статті 197 МК України передбачено, що обмеження щодо ввезення на митну територію України та вивезення за межі митної території України валютних цінностей, а також порядок переміщення їх через митний кордон України, у тому числі особливості декларування валютних цінностей (зокрема, визначення граничних сум валютних цінностей, які підлягають письмовому або усному декларуванню), можуть встановлюватись Національним банком України.

На виконання цього положення закону, Інструкцією НБУ «Про переміщення готівки і банківських металів через митний кордон України», яка затверджена постановою НБУ від 27.05.2008 року № 148 зі змінами та доповненнями, внесеними постановою НБУ від 25.07.2012 року №312, визначено максимальну суму (еквівалент 10000 Євро), яка може переміщуватись фізичними особами через митний кордон України без декларування, а ОСОБА_2 переміщував, з порушенням митних правил, суму 16000 доларів США, що перевищує 10000 Євро і його дії носять умисний характер.

Суд першої інстанції вірно встановив, що в діях ОСОБА_5 міститься склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України, за кваліфікуючою ознакою: порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, тобто переміщення через митний кордон України товарів, переміщення яких через митний кордон України обмежене законодавством України.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що вина ОСОБА_2 у вчиненні митного правопорушення при зазначених у постанові обставинах, доведена змістом протоколу про адміністративне правопорушення, описом вилученої валюти, поясненнями правопорушника та іншими матеріалами справи, тому його дії правильно кваліфіковані за ст. 471 МК України, як порушення порядку проходження спрощеного митного контролю («зелений коридор»), переміщення товару (валюта) в обсягах, що перевищують неоподатковану норму переміщення через митний кордон України.

В судовому засіданні ОСОБА_2 не спростовував свою вину у скоєнні адміністративного правопорушення ,передбаченого статтею 471 МК України.

Проте, визнаючи винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 471 МК України, суд першої інстанції наклав на ОСОБА_2 стягнення у вигляді штрафу без конфіскації майна, обґрунтовуючи тим, що втручання держави має бути обґрунтованим та достатнім , а сама переміщувана сума є заробітною платою правопорушника, та підлягає захисту відповідно до практики Європейського суду з прав людини, а також з огляду на те, що сума яка підлягає конфіскації - 4300 доларів США є значною для ОСОБА_2

Проте,з такими висновками суду першої інстанції повністю погодитися не можна.

Судом встановлено, що переміщувана через митний кордон Україна ОСОБА_2 сума 16078.11 доларів США є його заробітною платою, яку він отримав, як старший механік за трудовим контрактом з компанією Ві.Шипс.ЛТД.

Відповідно до п. 10 пп. 1 та пп. 2 Конвенції про захист заробітної плати № 95 від 1949 року, вказано:

Заробітна плата може стати об'єктом арешту або передачі лише у такій формі й у таких межах, які визнані національним законодавством.

Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Окрім того, положення ст. 1 Протоколу №1 до Європейської Конвенції з захисту прав людини, передбачають, щокожна фізична чи юридична особа має право на повагу до своєї власності.

Разом з тим, зазначені норми не обмежують право держави вводити в дію закони, які вона вважає необхідними для забезпечення контролю за користуванням майном або для забезпечення сплати податків, зборів або штрафів.

Відповідно до ст. 41 Конституції України конфіскацію може бути застосовано за рішенням суду в обсягах та порядку, встановленому законом.

Таким чином, регулювати на законодавчому рівні випадки, за наявності яких, особа може бути позбавлена своєї власності, є правом держави.

До того ж, правовідносини, які виникли у даній справі, безпосередньо врегульовані ст. 471 Митного кодексу України.

Всі кошти та валютні цінності, готівка, які фізична особа переміщує через митний кордон України мають загальне поняття - майно.

Нормами Митного кодексу України, зокрема ст. 471 не визначено винятку для окремих категорій майна, яке не підлягає конфіскації в залежності від його походження (заробітна плата, тощо), а тому норми вказаної статті носять загальний порядок для всіх валютних цінностей (коштів), які переміщуються через митний кордон України з порушенням порядку їх декларування.

Окрім того, законодавством встановлено ліміт готівки, який має право переміщувати через митний кордон України фізична особа без декларування - 10 000 євро, який в свою чергу ї є гарантією захисту права власності особи від неправомірного та достатнього втручання держави.

Таким чином, готівка понад встановлений ліміт ( 10 000 євро), яку фізична особа переміщує через митний кордон України, підлягає обов'язковому декларуванню не зважаючи на порядок походження цих коштів ( заробітна плата, тощо).

Суд першої інстанції не звернув уваги на те, що ОСОБА_2 після отримання заробітної плати міг на власний розсуд розпорядитися заробітною платою (переказати їх електронним шляхом, тощо).

Тому, враховуючи викладене, суд першої інстанції помилково прийшов до висновку про те, що не підлягають конфіскації кошти, походження яких є заробітна плата, оскільки винятків для такої категорії коштів не передбачено нормами Митного кодексу України.

Окрім того, суд першої інстанції помилково посилався на те, що сума яка підлягає конфіскації для ОСОБА_2 є значною для нього, а шкода завдана державі незначна, як на підставу звільнення від конфіскації цих коштів, оскільки таких винятків не передбачено Митним законодавством, а санкція ст. 471 МК України передбачає безальтернативний вид стягнення і штраф і конфіскацію.

Практику Європейського Суду до даних правовідносин, судом першої інстанції, було застосовано помилково, оскільки законодавством України встановлено вимоги до порядку перетину митного кордону України та відповідальність за їх порушення та є обов'язковими для всіх.

В судовому засіданні ОСОБА_2 суду пояснив, що він працює моряком та раніше неодноразово проходив митний контроль.

Апеляційний суд приходить до висновку про те, що ОСОБА_2 був обізнаний з порядком перетину митного кордону України і декларування майна.

В ідповідно до змісту частин першої та другої ст. 465 МК України, конфіскація як адміністративне стягнення за порушення митних правил полягає у примусовому вилученні товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу, і безоплатній передачі їх у власність держави.

Конфіскація може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, що визначаються цим Кодексом та іншими законами України.

Суд першої інстанції не звернув уваги на вищенаведене та помилково не застосував стягнення у вигляді конфіскації майна, що є порушенням та підставою для скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нової постанови.

За таких підстав, наведених вище, знайшли своє підтвердження доводи апеляційної скарги відносно того, що нормами ст. 471 МК України передбачено безальтернативну конфіскацію обмежених для переміщення через митний кордон України товарів у разі їх переміщення спрощеним порядком «зеленим коридором», а тому застосування адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу без конфіскації є незаконним.

У відповідності до п. 1 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та прийняти нову постанову.

Керуючись ст. ст. 7, 251, 285, 294 КУпАП, ст. ст. 465, 467, 471 МК України суд, -

постановив:

Апеляційну скаргу Одеської митниці Державної фіскальної служби - задовольнити.

Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 14 листопада 2018 року - скасувати та прийняти нову постанову.

Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 471 МК України та накласти на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 ( одна тисяча сімсот) гривеньз конфіскацією вилучених у нього валютних коштів у розмірі 4300 (чотири тисячі триста) доларів США у власність держави.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

повний текст постанови складено 27.12.2018 року.

Суддя апеляційного суду

Одеської області А.А. Калараш