Ухвала суду № 78943130, 26.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/2025/18

Номер справи місцевого суду: 522/12952/18 1-кс/522/16976/18

Головуючий у першій інстанції Куцаров В.І.

Доповідач Грідіна Н. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області в складі:

головуючого судді Грідіної Н.В.

суддів Потаніна О.О., Мандрика В.О.

секретаря судового засідання Узун Н.Д.

з участю прокурора Ляховченко І.А.

захисника Гупало П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі в залі суду апеляційну скаргу захисника Гупало П.М., в інтересах власника майна ОСОБА_3, на ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області Куймайгородського С.Г. про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018161500001723 від 04.07.2018 року, -

ВСТАНОВИВ:

Зазначеною ухвалою слідчого судді було задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області Куймайгородського С.Г. про накладення арешту на будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3.

В апеляційній скарзі захисник Гупало П.М., в інтересах власника майна ОСОБА_3, просить скасувати вищезазначену ухвалу та постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого про арешт майна посилаючись не те, що ухвала слідчого судді є незаконною, необґрунтованою, винесеною з порушенням вимог закону, так як про розгляд клопотання власник майна ОСОБА_3 не повідомлявся, клопотання розглянуто у його відсутності та копію ухвали слідчого судді власник майна не отримував.

Крім того, в апеляційній скарзі захисник зазначає, що висновок слідчого судді про накладення арешту на майно не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, так як відсутні ризики того, що не накладення арешту на майно може призвести до його втрати, зникнення або пошкодження.

Слідчий суддя не врахував, що майно зазначено у клопотанні не визнано речовим доказом, а також, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до вичненого кримінального правопорушення.

Заслухавши доповідача, захисника, який підтримали апеляційну скаргу, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, дослідивши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга має бути частково задоволена з наступних підстав.

Так, з матеріалів провадження вбачається, що відсутні повідомлення власника майна ОСОБА_3 про час та місце розгляду клопотання про арешт майна, що передбачено ч. 1 ст. 172 КПК України, а також направлення останнім копії оскаржуваної ухвали.

В клопотанні слідчого не зазначено необхідності розгляду клопотання без участі власника майна, для забезпечення арешту майна, яка передбачена ч.2 ст. 172 КПК України.

В даному випадку, апеляційний суд не вбачає обґрунтованості розгляду клопотання в порядку ч. 2 ст. 172 КПК України.

Таким чином, розгляд клопотання слідчого про арешт майна без участі власника майна апеляційний суд вважає порушенням вимог ч. 1 ст. 172 КПК України, що є безумовною підставою для скасування судового рішення.

Згідно з ч.1 ст.131 КПК України захід забезпечення кримінального провадження застосовується з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно ст. 170 ч.ч. 1-4 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку .

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

2. Арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

3. У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

4. У випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або третьої особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно підлягатиме спеціальній конфіскації у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України.

Згідно ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено:

1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна;

2) перелік і види майна, що належить арештувати;

3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном;

4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу.

До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

Згідно ст. 173 ч.ч. 1,2 п.5 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

При вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати розумність та спів розумність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Апеляційний суд дослідивши матеріали провадження та пояснення учасників апеляційного розгляду, вважає, що слідчий суддя обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про арешт з наступних обставин.

Так, в обґрунтування клопотання про арешт майна слідчий зазначив, що слідчим відділенням Шевченківського ВП Приморського ВП в місті Одесі ГУНП України в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за № 12018161500001723 від 04.07.2018, за ознаками складу кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.190, ч.1 ст.358, ч. 4 ст.358 КК України.

Під час досудового розслідування встановлено, що 04.07.2018 до Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеській області надійшла заява ОСОБА_6 про те що, невстановлена особа, в невстановлений час, використала завідомо підроблені документи, з метою привласнення будинку, розташованого за адресою: АДРЕСА_3.

В даній заяві, ОСОБА_6 зазначає, що є спадкоємицею ОСОБА_7, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.

Однак, після подачі заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини, стало відомо, що спадкове майно (будинок за адресою: АДРЕСА_3, загальною площею 90,3 кв.м., житловою 41,5 кв.м.) належить іншій особі, яка придбала його, за допомогою шахрайської схеми.

Оскільки, за інформацією наявною в реєстрі прав власності на нерухоме майно 11 квітня 2018 року будинок був зареєстрований за померлою ОСОБА_7, а вже 12 квітня 2018 року будинок вже був зареєстрований за ОСОБА_3

Зокрема, відомо, що 22.03.2018 року, було проведено державну реєстрацію №1074102000074088 новоутвореної шляхом заснування юридичної особи - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КОМПАНІЯ "ДІМЕЛ" (ТОВ "КОМПАНІЯ "ДІМЕЛ") ЄДРПОУ 42014466, розташоване за адресою: 01135, м. Київ, вул. Андрющенка Григорія, буд. 4-Г.

У переліку засновників юридичної особи значаться: ОСОБА_8 (АДРЕСА_1), розмір внеску до статутного фонду (грн.): 241 200.00 та ОСОБА_7 (АДРЕСА_3), розмір внеску до статутного фонду (грн.): 118 800.00. Місцезнаходження реєстраційної справи: Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація.

Таким чином, М.О.Р. на підставі підроблених документів було зареєстроване підприємство, засновником якого було зазначено померлу особу, оскільки підписати ані протокол про створення юридичної особи, ані статут ОСОБА_7 не могла.

Відповідно до Інформаційної довідки від 06.06.2018 року №126494956, 06 квітня 2018 року будинок за адресою: пров. Кордонний, буд. 18/1, м. Одеса було внесено у статутний фонд ТОВ «Компанія «Дімел» на підставі Акту приймання-передачі нерухомого майна від 23.03.2018 року б\н. та Протоколу загальних зборів учасників №2 від 23.03.2018 року.

А вже далі - 12 квітня 2018 року ТОВ «КОМПАНІЯ «ДІМЕЛ» продало будинок ОСОБА_3 Всі вищезазначені дії, були вчинені після смерті ОСОБА_7 та на підставі підроблених документів від її імені, оскільки вона померла ще ІНФОРМАЦІЯ_1 і не могла підписати жодного з цих документів.

При цьому, відомо, що Акт приймання-передачі нерухомого майна від 23.03.2018 року був посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10 (адреса: АДРЕСА_2).

Відповідно до відповіді на запит приватний нотаріус Київського нотаріального округу ОСОБА_10 повідомив, що зазначена нотаріальна дія від ОСОБА_7 та ОСОБА_8 не вчинялась, підписи вищезазначених осіб він не засвідчував, нумерація по реєстру не співпадає з тими нотаріальними документами, а за поточний рік нотаріальних дій за номерами 2110, 2111 у нього ще не було,

Тобто, ОСОБА_3 придбав будинок, який був проданий за допомогою підроблених документів.

Таким чином, в клопотанні слідчого підставою для накладення арешту на майно зазначено, що арештоване майно є предметом злочину, та арешт майна необхідний для забезпечення збереження доказу, так як існує ризик того, що зазначене майно може бути відчужене, змінено або знищено.

Таким чином, під час апеляційного розгляду встановлено, що відповідно до ст. 170 КПК України, доведено, що зазначене майно є предметом злочину, в зв'язку з чим є доказом у кримінальному провадженні.

Також апеляційний суд вважає, що відповідно до вимог ст. 170 КПК України, накладення арешту на майно необхідно для запобіганням ризикам, зокрема, його відчужене, змінення або знищення, з урахуванням того, що нотаріальна акт приймання-передачі нерухомого майна від 23.03.2018 року не був посвідчений нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_10, тобто майно придбано за допомогою підроблених документів.

На підставі наведеного апеляційний суд вважає, що органами досудового розслідування надано достатньо доказів,що вказують на вчинення кримінального правопорушення, щовилучене майно може бути речовим доказом кримінального правопорушення, а також про наявність правових підстав для арешту майна, передбачених ст. 170 ч.ч.1-4 КПК України.

При таких обставинах, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню. Відповідно до вимог ст. 407 ч. 3 КПК України, ухвала слідчого судді має бути скасована в зв'язку з недотриманням слідчим суддею прав власника майна ОСОБА_3, та постановлена нова ухвала, якою клопотання слідчого про арешт майна має бути задоволено.

Керуючись ст.ст. 376 ч. 2, 404,405,419,422 КПК України, апеляційний суд Одеської області, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу захисника Гупало П.М., в інтересах ОСОБА_3, - задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12.11.2018 року, якою задоволено клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області Куймайгородського С.Г. про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018161500001723 від 04.07.2018 року, - скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання слідчого СВ Шевченківського ВП Приморського ВП в м. Одесі ГУНП в Одеської області Куймайгородського С.Г. про накладення арешту на майно, за матеріалами кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12018161500001723 від 04.07.2018 року - задовольнити.

Накласти арешт на будинок розташований за адресою: АДРЕСА_3.

Ухвала апеляційного суду Одеської області є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали буде оголошений 27.12.2018 року о 14:00 год.

Судді:

Н.В. Грідіна О.О. Потанін В.О. Мандрик

(підпис) (підпис) (підпис)

Згідно з оригіналом: суддя апеляційного суду