Постанова № 78943122, 20.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4823/18

Номер справи місцевого суду: 496/460/17

Головуючий у першій інстанції Трушина О. І.

Доповідач Дрішлюк А. І.

Категорія: 57

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 грудня 2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого - судді Дрішлюка А.І., суддів Драгомерецького М.М., Громіка Р.Д.,

при секретарі судового засідання Півнєві Д.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року в цивільний справі за позовом ОСОБА_2 до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа - ОСОБА_4 про визнання недійсними результатів електронних торгів, -

ВСТАНОВИВ:

Процесуальний рух справи в суді першої інстанції.

17.02.2017 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Біляївського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області, Державного підприємства «СЕТАМ», третя особа - ОСОБА_4, змінивши та доповнивши який просила суд визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації будівлі магазину-бару, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 проведених 29 листопада 2016 року, які оформлені протоколом проведення електронних торгів № 215709 від 29 листопада 2016 року (т. 1, а.с. 2-5, 33-36, 63-64).

04.04.2017 року від ДП «СЕТАМ» надійшли заперечення на позовну заяву (т. 1, а.с. 42-49).

19.05.2017 року від Біляївського МВДВС ГТУЮ в Одеській області надійшли заперечення на позовну заяву ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 70).

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2- залишено без задоволення у зв'язку з ненаданням позивачем жодного доказу порушень державним виконавцем правил проведення прилюдних торгів (т. 1, а.с.216-221).

Позиції сторін в справі в суді першої інстанції.

В обґрунтування вимог позивач посилалась на те, що вона є власницею будівлі магазину-бару, який розташований по АДРЕСА_1, на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого державним нотаріусом Біляївської державної нотаріальної контори Одеської області 24 жовтня 2008 року. На початку лютого 2017 року їй стало відомо, що 29 листопада 2016 року було проведено електронні торги за лотом № 1815847, сформовано протокол № 215709, відповідно до яких реалізовано належну їй будівлю магазину-бару. Переможцем торгів став ОСОБА_4, цінова пропозиція якого склала 169496,80 грн. Вказує, що відповідачами було порушено процедуру призначення та проведення електронних торгів, оскільки їй не було направлено жодного повідомлення ані з приводу заходів, направлених на реалізацію нерухомого майна, ані про проведення торгів, таким чином їй не було відомо про призначення суб'єкту оціночної діяльності, результати оцінки нерухомого майна, дату призначення торгів та результат їх проведення. Зазначені обставини призвели до того, що вона фактично була позбавлена права надавати заперечення щодо призначення суб'єкта оціночної діяльності, процедури та результатів оцінки належного їй нерухомого майна та ходу проведення торгів. Крім того, не повідомлення її, як власника майна, яке виставлене на торги, позбавило її можливості прийняти участь у цих торгах, визначити долю нерухомого майна шляхом проведення переговорів зі сторонами торгів та досягнення згоди. В результаті порушення її прав, як сторони електронних торгів, окрім вказаних наслідків, належну їй будівлю магазину-бару оцінено у 199408 грн, що на її думку, є сумою, яка не відображає реальну вартість нерухомого майна. Більш того, на торгах, про які її не повідомили, майно було придбано за ще меншу суму - 169496,80 грн. Зазначає, що позбавлення її права знати визначену вартість (оцінку) майна та оскаржити стартову ціну реалізації майна є суттєвим порушенням порядку його реалізації, що вплинуло на результат електронних торгів і зміст самого правочину. Посилаючись на недотримання відповідачами нормативно встановлених правил призначення та проведення прилюдних торгів, що є обов'язковою умовою правомірності правочину, вона просить визнати недійсними результати електронних торгів з реалізації будівлі магазину-бару, у зв'язку з чим звернулася з даним позовом до суду (т. 1, а.с. 2-5, 33-36, 63-64).

Відповідач ДП «СЕТАМ» вказував на те, що дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Окрім того відповідач звертав увагу на те, що позивач не довів та не обґрунтував як описані ним порушення вплинули на результат торгів та як це порушило його права, та, на думку відповідача, позов про визнання електронних торгів недійсними є передчасним, оскільки дії державного виконавця з підготовки та передачі майна на реалізацію не оскаржувались, а тому, як зазначає відповідач, дії виконавця є такими, що вчинені з дотриманням норм чинного законодавства та є законними (т. 1, а.с. 42-49).

Відповідач Біляївський МВДВС ГТУЮ в Одеській області пояснив, що державним виконавцем відповідно до ст.ст. 13,58 Закону України «Про виконавче провадження» винесено постанову про призначення експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, експертом було надано звіт про незалежну оцінку майна, з яким було ознайомлено боржника відповідно до вимог законодавства. Тому відповідач просив залишити без задоволення позовну заяву ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 70).

Оцінка позицій сторін судом першої інстанції.

Приймаючи рішення по справі суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано жодного доказу порушень державним виконавцем правил проведення торгів, питання щодо належної оцінки нерухомого майна не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження; позивачем дії державного виконавця щодо оцінки нерухомого майна не оскаржувались; посилання представника позивача на невідповідність оцінки майна, яке було реалізовано, само по собі не є підставою для задоволення позову. Відтак, суд першої інстанції враховуючи зазначене, в межах заявлених позовних вимог та визначеного позивачем предмета спору, прийшов до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Процесуальний рух справи в суді апеляційної інстанції.

10 квітня 2018 року ОСОБА_2 через канцелярію суду першої інстанції подала апеляційну скаргу нарішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року (т. 1, а.с. 157-162).

31.05.2018 року генеральний директор ДП «СЕТАМ» подав відзив на апеляційну скаргу (т. 2, а.с. 17-24).

05.06.2018 року від Біляївського МВДВС ГТУЮ в Одеській області надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 37-39).

Провадження в справі неодноразово відкладалось, в тому числі в зв'язку з поданням сторонами провадження відповідних клопотань, а також витребування документів виконавчого провадження, які 10.12.2018 року надійшли до апеляційного суду.

В судовому засіданні 20.12.2018 року представник апелянта просив задовольнити апеляційну скаргу. Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечував. Інші учасники провадження до суду не з'явилися. Про час та місце судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.

Доводи апеляційної скарги та заперечень на неї.

Апелянт вважає, щооскаржуване рішення ухвалене з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При цьому, як вказує апелянт, суд першої інстанції неповно з'ясував всі фактичні обставини справи та не дослідив і не надав належної оцінки наявним в матеріалах справи доказам, не сприяв повному, об'єктивному та неупередженому її розгляду, а тому рішення суду не відповідає фактичним обставинам справи, є незаконним та необґрунтованим. Тому апелянт просить скасувати рішення та постановити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити. Окрім того, апелянт зазначає, що відповідачем при проведенні прилюдних торгів апелянту не направлялось повідомлення про проведення торгів, а тому ОСОБА_2 не було відомо про призначення суб'єкту оціночної діяльності, про результат оцінки належного нерухомого майна, про дату призначення торгів та про результат проведення торгів, тобто було порушено права як сторони електронних торгів. Також, апелянт посилається на те, що після того як вона скористалась правом на перегляд заочного рішення суду ухвалою Біляївського районного суду Одеської області було відмовлено у задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельта банк» по справі №496/436/15-ц, тобто рішення суду, яке виконується шляхом реалізації майна на прилюдних торгах скасовано (т. 1, а.с. 157-162).

Відповідач, ДП «СЕТАМ» не погоджується з апеляційною скаргою, вважає її необґрунтованою та безпідставною, а рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02.04.2018 року законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального права та дотриманням норм процесуального права. Тому відповідач просить залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції без змін (т. 2, а.с. 17-24).

Відповідач Біляївський МВДВС ГТУЮ в Одеській області в своєму відзиві з апеляційною скаргою ОСОБА_2 не погоджується та просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін (т. 2, а.с. 37-39).

Позиція апеляційного суду по справі.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників провадження, які з'являлись до суду, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до положень ч.ч. 1-4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.

Відповідно до ч. 1 ст. 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового права та інтересу. Відповідно до ч. 2 вказаної статті та ст. 215 ЦК України одним із способів захисту порушеного права є визнання недійсним правочину, укладеного з недодержанням вимог, установлених частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Враховуючи те що відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу, така угода може визнаватись недійсною на підставі норм цивільного законодавства про недійсність правочину (статі 203, 215 ЦК України). Згідно з положеннями ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). При цьому сторона повинна навести відповідні обґрунтування та надати докази, які дійсно підтверджують недійсність правочину, що може після належного дослідження та встановлення обставин справи бути встановлено судом.

Відповідно до ч 5 ст. 58 Закону України «Про виконавче провадження», в редакції чинній на момент проведення торгів, виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом. Відповідно до чч. 1-2 ст. 61 Закону України «Про виконавче провадження», в тій же редакції, реалізація арештованого майна (крім майна, вилученого з цивільного обороту, обмежено оборотоздатного майна та майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону) здійснюється шляхом електронних торгів або за фіксованою ціною. Порядок проведення електронних торгів визначається Міністерством юстиції України.

Як вбачається з матеріалів справи та правильно було встановлено судом першої інстанції Біляївським районним судом Одеської області було видано виконавчий лист № 496/436/15-ц про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Дельта Банк» грошової суми у розмірі 1346002,52 грн, який перебував на примусовому виконанні в Біляївському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Виконавче провадження № 50053706.

05.09.2016 року постановою головного державного виконавця Біляївського міськрайонного ВДВС ГТУЮ в Одеській області для проведення оцінки арештованого майна боржника було призначено експерта, суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання у виконавчому провадженні ТОВ «Інвестиційно-консалтингове бюро «Тріада», яке має сертифікат, виданий 19.04.2016 року за № 334/16 Фондом державного майна України (строк дії: 19.04.2019 року) (т. 1, а.с. 71). Відповідно до звіту про незалежну оцінку майна від 20.09.2016 року ринкова вартість (без урахування ПДВ) будівлі магазину-бару за адресою: Одеська обл., Біляївський район, с. Нерубайське, вул. Радгоспна, 7-Б, становить 199408 грн (т. 1, а.с. 72-73).

28.09.2016 року на адресу сторін виконавчого провадження головним державним виконавцем Олефіром С.В. було направлено повідомлення про оцінку арештованого майна, в якому роз'яснено право ознайомитись з експертною оцінкою майна у відділі державної виконавчої служби, а у разі незгоди з нею - оскаржити її до суду в 10-денний строк з моменту отримання повідомлення (а.с. 51, 77). Відповідно до роздруківки відстеження пересилання поштових відправлень згідно штрихкодового ідентифікатора повідомлення про оцінку майна було отримано ОСОБА_2 (т. 1, а.с. 79). Відповідно до довідки від 10.10.2016 року, складеної головним державним виконавцем Біляївського МВДВС ГТУЮ в Одеській області, будь-яких повідомлень про оскарження сторонами звіту про незалежну оцінку майна щодо визначення ринкової вартості будівлі магазину-бару за адресою: АДРЕСА_1 яка належить на праві приватної власності ОСОБА_2 до відділу не надходило (т. 1, а.с. 53). Також, 10.10.2016 року Біляївський МВДВС ГТУЮ в Одеській області направили до Одеської філії ДП «СЕТАМ» заявку на реалізацію вказаного арештованого майна (т. 1, а.с. 54-55).

Як вбачається з матеріалів справи 29.11.2016 року відбулись електронні торги, проведені ДП «СЕТАМ», на яких було реалізовано належну позивачці будівлю магазину-бару за ціною 169496,80 грн (лот № 18154), про що складено протокол проведення електронних торгів № 215709. Переможцем торгів визнано учасника 1 (ОСОБА_4) (т. 1, а.с. 6). 12.12.2016 року було складено акт про проведені електронні торги (т. 1, а.с. 141-142). Постановою головного державного виконавця Біляївського МВДВС ГТУЮ в Одеській області від 20.09.2017 року виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 496/436/15-ц закінчено у зв'язку з тим, що ухвалою суду від 19.05.2017 року скасовано заочне рішення Біляївського районного суду Одеської області від 06.03.2015 року, на підставі якого було видано зазначений виконавчий лист (т.1, а.с. 101).

Отже, враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги щодо неповідомлення апелянта-позивача державним виконавцем про результати незалежної оцінки майна судом відхиляються, оскільки вказані доводи спростовуються матеріалами справи, які були вище зазначені.

Щодо інших доводів апеляційної скарги. Апелянт посилається на те, що ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19.05.2017 року було скасовано заочне рішення в справі № 496/436/15-ц, та рішенням від 02.04.2018 року в задоволенні позовних вимог ПАТ «Дельтабанк» до ОСОБА_6 та ОСОБА_2 відмовлено. Так апелянт посилається на те, що підстава для видання виконавчого листа та, відповідно, проведення виконавчих дії відпала, а тому, оскільки рішення було скасоване, воно не підлягає виконанню. Апеляційний суд звертає увагу на те, що, як вже було вище зазначено, 20.12.2018 року до апеляційного суду надійшли матеріали виконавчого провадження з якого вбачається, що 27.09.2016 року до Біляївського МВДВС ГТУЮ в Одеській області звернулись ПАТ «Банк Кредит Дніпро» з заявою про прийняття виконавчого листа № 2-4648/2009, виданим Бабушкінським районним судом м. Дніпропетровська 13.09.2016 року, до виконання. Виконавчий лист № 2-4648/2009 виданий щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості за кредитним договором № 070308-АК/2 від 07.03.2008 року в сумі 333 852, 99 грн. Отже, фактично Біляївського МВДВС ГТУЮ в Одеській області знаходилось два виконавчі листа щодо стягнення з позивача-апелянта ОСОБА_2 заборгованості. А тому скасування одного з них не виключає скасування виконавчих дій по іншому, та, власне, існування обов'язку ОСОБА_2 сплатити заборгованість іншому стягувачу (кредитору). А тому відповідні доводи апеляційної скарги також відхиляються. При цьому апеляційний суд звертає увагу на те, що заочне рішення в справі № 496/436/15-ц було оскаржено у встановленому порядку вже після вчинення виконавчих дій та проведення прилюдних торгів (прилюдні торги відбулися 29.11.2016 року, акт про проведення торгів складено 12.12.2016 року, а з заявою про скасування заочного рішення в справі № 496/436/15-ц ОСОБА_2 звернулася 05.04.2017 року, що встановлено ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 19.05.2017 року).

Окремо апеляційний суд звертає увагу на те, що підставами для визнання прилюдних торгів недійсними є порушення встановлених законодавством правил проведення торгів. Що стосується порушень, допущених державним виконавцем при здійсненні своїх повноважень, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», до призначення прилюдних торгів, у тому числі щодо відкриття виконавчого провадження, накладення арешту на майно, визначення вартості чи оцінки майна, тощо, то такі дії (бездіяльність) державного виконавця підлягають оскарженню в порядку, передбаченому положеннями спеціального законодавства. Відтак, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними. Вказану позицію висловив Верховний суд в своїй постанові від 14.02.2018 року, справа № 490/5475/15-ц, аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постанові Верховного Суду України від 24 жовтня 2012 року, справа № 6-116цс12. Окрім того, апеляційний суд звертає увагу на те, що Верховний Суд в своїй постанові від 30.05.2018 року, справа № № 759/4405/15-ц звернув увагу на те, що оскарження оцінки майна розглядаються як оскарження рішення державного виконавця про оцінку майна в процесуальному порядку, оскільки є процесуальною дією державного виконавця незалежно від того, яка конкретна особа (сам державний виконавець, залучений ним суб'єкт оціночної діяльності чи особа, яка рецензувала звіт про оцінку) здійснювала відповідні дії, так як виконавчо-процесуальні відносини виникли між сторонами виконавчого провадження. За обставинами даної справи окремо дії державного виконавця, позивачем не оскаржувались.

Таким чином, оскільки суд першої інстанції прийшов до правильних висновків по суті спору, правильно при цьому застосувавши норми матеріального права та дотримавшись норм процесуального права, а доводи апеляційної скарги фактично дублюють доводи позовної заяви та вже були предметом розгляду суду першої інстанції, інші доводи, які наводились в процесі розгляду справи в суді апеляційної інстанції, виходять за межі предмету та підстав, заявлених в суді першої інстанції, апеляційний суд відхиляє доводи апеляційної скарги та залишає оскаржуване рішення суду першої інстанції без змін на підставі ст. 375 ЦПК України.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Апеляційний суд Одеської області,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 02 квітня 2018 року - залишити без змін.

Постанова Апеляційного суду Одеської області набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційного скарги до Верховного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Судді апеляційного суду

Одеської області А.І. Дрішлюк

М.М. Драгомерецький

Р.Д. Громік

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2018 року.

Суддя апеляційного суду Одеської області А.І. Дрішлюк

20.12.2018 року м. Одеса