Рішення № 78903279, 30.11.2018, Вишгородський районний суд Київської області

30.11.2018 Справа № 363/1284/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2018 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді РудюкаО.Д.,

за участі секретаря Клименко В.В.,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в м. Вишгороді в загальному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 доОСОБА_2 сільськоїради Вишгородськогорайону Київськоїобласті,третя особа:ОСОБА_3 провизнання прававласності наспадкове майно,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулась до суду з позовною заявою про визнання права власності в порядку спадкування. Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що після смерті батька ОСОБА_4, який помер 27.02.2017 року, залишилось спадкове майно, а саме житловий будинок №7 по вул. Миру в с. Жукин Вишгородського району Київської області. У визначений законодавством строк ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за законом. Крім того, від нотаріуса позивачу стало відомо, що спадкодавець перебував у шлюбі з ОСОБА_3, яка являється третьою особою по справі. Постановою державним нотаріусом пятої Київської державної нотаріальної контори від 26.10.2017 року ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину спадкового майно, оскільки відсутні правовстановлюючі документи на спадковий будинок. За таких обставин позивач звернулась до суду за захистом своїх порушених прав, оскільки іншим шляхом захистити свої порушені права не може.

Ухвалою суду від 11.05.2018 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче судове засідання.

Позивач та її представник в судове засідання не зявились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, через канцелярію суду представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_2 сільської ради в судове засідання не зявився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, на адресу суду направив лист про слухання справи у його відсутність, заявлені позовні вимоги визнав.

Третя особа в судове засідання не зявилась, про день та час розгляду справи повідомлена належним чином причини неявки суду невідомі.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем..

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, обєктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

27.02.2017 року помер ОСОБА_4, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія І-БК №399381 від 07.03.2017 року.

Як вбачається, з свідоцтва про народження серія IV-УР №363654 від 28.04.1962 року батьками ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, являються батько ОСОБА_4, мати ОСОБА_6.

Згідно копії свідоцтва про одруження серія ІІІ-БК №259788 від 04.03.1982 року позивач змінила прізвище з «Пуляєвська» на «Селезньова». Крім того, відповідно до свідоцтва про розірвання шлюбу серія ІІІ-БК №407119 від 18.08.1987 року, шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_8 розірвано 18.08.1987 року.

Разом з тим, згідно свідоцтва про одруження серія ІІІ-БК №430232 від 09.10.1987 року позивач змінила прізвище з «Селезньової» на «Давтян».

ОСОБА_1 являється донькою ОСОБА_4 та спадкоємицею першої черги, відповідно до ст.1261 ЦК України.

Відповідно до ст.1220 ЦК України відкрилась спадщина, яка складається із ? частки житлового будинку №7 по вул. Миру в с. Жукин Вишгородського району Київської області.

З копії спадкової справи №151/2017 до майна померлого 27.02.2017 року ОСОБА_4 вбачається, що 17.03.2017 року ОСОБА_1 звернулась до нотаріальної контори із заявою зареєстрованою під №417 про прийняття спадщини після померлого батька ОСОБА_4

Крім того, із заявою зареєстрованою 28.08.2017 року №1129 про прийняття спадщини після смерті чоловіка ОСОБА_4, до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_3

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальних дій від 26.10.2017 року державним нотаріусом пятої Київської державної нотаріальної контори ОСОБА_9 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на ? частину житлового будинку №7 по вул. Миру в с. Жукин Вишгородського району Київської області, у звязку з відсутністю документів, що підтверджують право власності на спадкове майно.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно ч. 3 ст.3Закону Українивід 01липня 2004року «Продержавну реєстраціюречових правна нерухомемайно таїх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч.4 ст.3зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обовязкової реєстрації таких прав.

Як вбачається з довідки на нерухоме майно, виданої КП «Вишгородське бюро технічної інвентаризації» 16.08.2017 року №881, житловий будинок №7 по вул. Миру, с. Жукин зареєстрований у КП КОР «Вишгородське БТІ» 31.12.2012 року в реєстровій книзі №5 під реєстровим №121, за ОСОБА_4 на підставі договору дарування №11-1445 від 06.05.1992 року. Крім того, вказаний житловий будинок побудовано у 1921 році.

Відповідно до умов договору дарування зареєстрованого в реєстрі за №11-1445 06.05.1992 року, посвідченого державним нотаріусом ОСОБА_10 Вишгородської державної нотаріальної контори, ОСОБА_11 подарувала, а ОСОБА_4 прийняв у дар жилий будинок з надвірними будівлями, що знаходиться в с. Жукин по вул. Миру, 7 Вишгородського району Київської області.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди на час закінчення будівництва спірного житлового будинку (1921 рік) регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженою 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року №56.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української PCP, затвердженої Міністерством комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року (була чинною до 13 грудня 1995 року), не підлягають реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах, які адміністративно підпорядковані містам або селищам міського типу, але до них не приєднані.

Підстави набуття права власності на житловий будинок, споруди та належність цього майна особі визначаються законодавством, чинним на час набуття права власності. Законодавством, яке діє на час відкриття спадщини, врегульовано питання спадкування цього майна, а не його належність спадкодавцю.

Отже, при вирішенні спору про визнання права власності на спадкове майно суд керується законодавством, яке регулювало виникнення права власності у самого спадкодавця на момент набуття ним права власності, а також положеннями ЦК УкраїнськоїРСР 1963 року, Законом України «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування в Україні», постановою Кабінету Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР».

Відповідно до п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 45/5 від 31 жовтня 1975 року, п. 45 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженої наказом Міністра юстиції Української РСР № 1/5 від 19 січня 1976 року, підтвердженням належності будинку може служити відповідна довідка виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, в якій, крім підтвердження належності жилого будинку (частини будинку) відчужувачу на підставі запису в погосподарській книзі, повинно бути також зазначено: дані про склад будинку; розмір загальної жилої площі і розмір земельної ділянки.

Статті 1216, 1218 ЦК України передбачають, що спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавці), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною 1 статті 1297 ЦК України встановлено обовязок спадкоємця звернутися до нотаріуса за видачею свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Таким чином, позивач не може захистити своє порушене право, як спадкоємця в позасудовому порядку, а тому звернулась до суду з позовом про визначення права власності в порядку спадкування. Отже, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки на час відкриття спадщини спірне майно належало спадкодавцю на підставі договору дарування від 06.05.1992 року, яке відповідно до статті 1218 ЦК України переходить спадкоємцю.

На підставі статей 331,1216, 1217, 1218, 1220, 1297 ЦК України, керуючись статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1), право власності в порядку спадкування за законом на ? частину житлового будинку №7 по вул. Миру в селі Жукин Вишгородського району Київської області, після смерті 27.02.2017 року ОСОБА_4.

Позивач: ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

Відповідач: ОСОБА_2 сільська рада Вишгородського району Київської області (код 04359548, с. Жукин, вул. Шевченка, 27).

Третя особа: ОСОБА_3 (с. Жукин, вул. Миру, 7, Івано-Франківська область, Косівський район, с. Старий Косів, ідентифікаційний номер в матеріалах справи відсутній).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя О.Д. Рудюк