Ухвала суду № 78903289, 26.12.2018, Вишгородський районний суд Київської області

"26" грудня 2018 р. Справа № 363/5290/18

УХВАЛА

26 грудня 2018 року суддя Вишгородський районний суд Київської області ОСОБА_1, розглянувши заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову,

встановив:

представник позивача звернувся до суду з позовом ОСОБА_2 до ПуАТ «ФІДОБАНК», ТОВ «Фінансова компанія «Авераж», ОСОБА_3, треті особи: ОСОБА_4, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позов обґрунтовано тим, що 25 квітня 2007 року між позивачем та АКБ «Престиж» (правонаступником якого є ПуАТ «ФІДОБАНК») укладено кредитний договір № 014/0398/81/02080, відповідно до якого ОСОБА_4 отримав кредит в сумі 100 000 доларів США. З метою забезпечення належного виконання зазначеними особами укладено Іпотечний договір до кредитного договору № 014/0398/81/02080, згідно умов якого позивачка передала в іпотеку належну їй земельну ділянку, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, СТ «Пролісок» та садовий будинок, незавершений будівництвом, готовність якого складає 62% (об’єкт незавершеного будівництва), з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, «Пролісок-10» садове товариство садівничого масиву «Світанок», вул. Квітнева, 11.

29.08.2014 року укладено між ПуАТ «ФІДОБАНК» та ТОВ «Авераж» договір відступлення прав вимоги № 2 від 29.08.2014 року. В подальшому право вимоги за кредитним та іпотечними договорами передано до ТОВ «Фінанас транс груп», а потім до ТОВ «Фінансова компанія «Інновація».

5 вересня 2018 року позивачці стало відомо, що право власності на належне їй майно, яке передано в іпотеку ПуАТ «ФІДОБАНК», 07 серпня 2018 року зареєстровано за ОСОБА_3

В поданій заяві про забезпечення позову представник позивача просить накласти арешт на земельну ділянку кадастровий номер 3221888800:37:064:0001, площею 0,0898 га, що розташована за адресою: Київська область, Вишгородський район, с. Хотянівка, СТ «Пролісок» та садовий будинок, площею 389,1 кв.м., з надвірними будівлями та спорудами, що розташований за адресою: Київська область, Вишгородський район, Хотянівська сільська рада, «Пролісок-10» садове товариство садівничого масиву «Світанок», вул. Квітнева, 11. Заборонити будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії по передачі права користування на спірне нерухоме майно. Заборонити будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо проникнення до спірного садового будинку. Заборонити будь-яким третім особам вчиняти будь-які дії щодо встановлення замків чи інших охоронних систем до спірного садового будинку. Заборонити будь-яким третім особам проводити ремонтні роботи, реконструкцію, перепланування, здавати в оренду, найм, піднайм, безоплатне користування, укладати договори застави (іпотеки) або іншим способом передавати третім особам у палатне або безоплатне користування спірним садовим будинком. Зобов’язати ОСОБА_3 демонтувати замки, встановлені на спірному садовому будинку. Та надати дозвіл ОСОБА_2 на проникнення до спірного садового будинку, з метою захисту права на приватну власність, за будь-яких умов, у тому числі за умов існування необхідності демонтажу замків на зазначеному об’єкті нерухомості.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Згідно ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 7 ст. 153 ЦПК України в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову і підстави його обрання та вирішує питання зустрічного забезпечення.

Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Разом з тим, згідно до ч.1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як передбачено ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.

Відповідно до ч. 2, 4 і 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Згідно роз’яснень даних в п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заявником не подано до суду письмові докази в оригіналі або в належним чином засвідчених копіях.

Відтак обставини викладені в заяві про забезпечення позову на підставі допустимих доказів не обґрунтовано.

Відповідно до положень ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може на будь-якій стадії розгляду справи забезпечити позов, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду. У заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено причини, у зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, вид забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності, інші відомості, потрібні для забезпечення позову. За ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Зважаючи на наведені норми, при вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову, суд насамперед має дослідити, чи існує небезпека ускладнення можливості виконання рішення суду, чи є така небезпека реальною, та чи співмірні запропоновані заходи забезпечення позову позовним вимогам. При цьому єдиною передбаченою законом підставою для застосування заходів забезпечення позову є ризик ускладнення виконання або неможливості виконання рішення суду у справі.

При вирішенні даної справи суд виходить з того, що правовий інститут забезпечення позову не може вирішувати усі правовідносини між сторонами або захищати усі без виключення права сторін від їх можливого порушення. Єдиною метою для забезпечення позову є не захист усіх прав і інтересів сторін, а виключно забезпечення можливості виконання рішення суду у разі задоволення позову, за таких умов забезпечення позову застосовується у разі потенційного ризику неможливості виконання рішення суду, в незалежності від волі боржника. В даному випадку наявність такого ризику не доведено, а тому підстав для забезпечення позову не встановлено.

Що стосується, вимог заяви щодо зобов’язання ОСОБА_3 демонтувати замки, встановлені на спірному садовому будинку та надання дозволу ОСОБА_2 на проникнення до спірного садового будинку, заборона користування ним третім особам, тощо, то запропоновані види забезпечення позову на вимогах Закону не ґрунтуються, меті передбаченій п. 2 ст. 149 ЦПК України не слугують, пов’язані з вирішенням інших прав та інтересів сторін, які можуть бути предметом самостійного судового розгляду і їх застосування фактично призведе до вирішення таких прав та обов’язків невизначеного кола осіб без вирішення справи по суті, чого суд зробити не вправі.

Тому підстав вважати, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання можливого рішення про задоволення позову у суду немає.

Відтак, враховуючи характер спірних правовідносин, вагомість поданих доказів та виходячи з висунутих у цій справі позовних вимог, суд на даний час не може дійти висновку про необхідність вжиття заходів до забезпечення позову, а тому заява про це задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260 ЦПК України,

ухвалив:

у задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 15 днів з дня її підписання шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Суддя