Ухвала суду № 7884974, 05.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 листопада 2009 р.Справа № 2-а-25404/08/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

головуючого судді - Бенедик А.П.

суддів:                                                   Кононенко З.О.

                                                             Калиновського В.А.

за участю секретаря

судового засідання Лаби О.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у м. Харкові адміністративну справу за апеляційною скаргою Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції Харківської області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 р. по справі

№2-а-25404/08/2070

за позовом Борівського підприємства теплових мереж

до Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Борівське підприємство теплових мереж, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції, в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення про застосування штрафних санкцій по податку на додану вартість від 14.02.2007 р. № 0000021530/0 на суму 49064,23грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що посадовими особами Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції Харківської області проведено невиїзну перевірку Борівського підприємства теплових мереж з питання розрахунків з бюджетом по податку на додану вартість згідно картки особового рахунку за період з 30.03.2006 р. по 20.12.2006 р., за результатами якої складений акт від 14.02.2007р.№3/32468926/15-429.

В акті перевірки вказано про порушення пп.5.3.1 п.5.3 ст.5 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-111, а саме: несвоєчасне погашення податкових зобов'язань по ПДВ, узгоджених відповідно податкових декларацій.

На підставі висновків акту перевірки начальником Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.02.2007р. № 0000021530/0 про застосування штрафу на суму 49064,23 грн. відповідно до пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".

Позивач вважає, що відповідачем невірно визначено строки погашення податкових зобов'язань по податку на додану вартість, нарахованих на вартість послуг з теплопостачання пільговому контингенту, в тому числі населенню, з урахуванням вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 р. та Постанови НКРЕ від 24.05.2006р. № 650, які прийняті на виконання статті 116 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" із змінами та доповненнями.

Борівське підприємство теплових мереж є комунальним підприємством, яке за статутом здійснює послуги у сфері теплопостачання Борівського району Харківської області та внесено до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу.

У 2006 році статтею 116 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік" передбачено порядок погашення податкового боргу по ПДВ за рахунок субвенції з державного бюджету, яка надавалася в рахунок погашення заборгованості місцевих бюджетів з різниці в тарифах на послуги з теплопостачання, в тому числі населенню.

На виконання ст. 116 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік" Постановою Кабінету Міністрів від 22.05.2006р. № 705 затверджено „Порядок перерахування у 2006 році субвенції державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги водопостачання і водовідведення".

Вищевказаний Порядок провадився з урахуванням механізмів погашення податкової заборгованості платників податків встановлених Законом України від 26.06.2005р. № 2711 „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Взаєморозрахунки з державним бюджетом не регулюються Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181-Ш, а проводилися на підставі договору договір про організацію взаєморозрахунків від 22.12.2006р. № 21/229.

Предметом Договору №21/229 є організація проведення взаєморозрахунку по погашенню різниці в тарифах за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості Борівського підприємства теплових мереж станом на 01.07.2006 р. та виконання додаткових зобов'язань, які виникають в результаті виконання статті 116 Закону України „Про державний бюджет України на 2006 рік".

Відповідно до абз. 2 п. 3 „Обов'язки сторін" вказаного договору, Борівське підприємство теплових мереж повинен був не вчиняти дій щодо погашення податкової заборгованості, яку передбачалося погасити відповідно до цього Договору.

Перерахування грошових коштів на погашення податкової заборгованості Борівського підприємства теплових мереж з ПДВ здійснювалося Головним управлінням Держказначейства у Харківській області на підставі платіжного доручення від 04.01.2007р. № 15.

В судовому засіданні суду першої інстанції представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача, Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції, надав заперечення на позов, в якому вказував, що податкове повідомлення-рішення від 14.02.2007р. № 0000021530/0 про застосування штрафу на суму 49064,23грн. прийняте у відповідності до підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-ІІІ за порушення граничних строків погашення узгоджених податкових зобов'язань.

Представник відповідача підтвердив, що погашення заборгованості позивача відбулося згідно з Постановами Кабінету Міністрів України від 09.11.2006р. № 1574 та від 15.12.2006р. № 1751, пунктом 6 передбачалося, що для проведення взаєморозрахунку надається довідка про розмір (з урахуванням штрафних санкцій) на 1 липня 2006 р. податкової заборгованості до державного бюджету (який не може бути більшим, ніж уся податкова заборгованість, яка існує день видачі довідки), що засвідчена підписом керівника органу державної податкової служби і скріплена печаткою зазначеного органу.

На виконання цих вимог Ізюмською ОДПІ надана довідка №5 від 20.12.2006р. про розмір непогашеної податкової заборгованості на дату її видачі.

Штрафна санкція за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань, яка передбачена підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181, нараховується при наявності факту погашення податкової заборгованості.

Таким чином, як вказав представник відповідача, до позивача по факту погашення узгоджених податкових зобов'язань застосована штрафна санкція у розмірі 50 % суми погашеного боргу.

Розрахунок штрафних санкцій за несвоєчасну сплату узгоджених податкових зобов'язань Ізюмською ОДПІ по підприємству проводиться по особовому рахунку платника податку за допомогою програмного забезпечення АІС "Облік податків і платежів".

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року задоволено адміністративний позов Борівського підприємства теплових мереж до Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення-рішення.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової від 14.02.2007р. № 0000021530/0 про застосування штрафу на суму 49064,23 грн.

Відповідач, Ізюмська об'єднана державна податкова інспекція Харківської області, не погодившись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2009 року та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на прийняття оскаржуваної постанови при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи, з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також на доводи та обгрунтування, викладені в апеляційній скарзі.

Позивач надав письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких, посилаючись на обґрунтованість та об’єктивність рішення суду, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з’явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином, причини неявки не повідомили.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час та місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що, статтею 116 Закону України від 20.12.2005 року «Про Державний бюджет України на 2006р.». (зі змінами та доповненнями) передбачено, що перерахування субвенції з Державного бюджету України місцевим бюджетам на погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання та водовідведення, що постачалися населенню, яка виникла у зв'язку невідповідністю фактичної вартості теплової енергії, послуг з водопостачання та водовідведення тарифам, що затверджувалися органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, що надавали такі послуги, або їх кредиторів до державного бюджету, яка утворилася станом на 1 липня 2005 року, та додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання цієї статті. Розрахунки з різниці в тарифах на теплову енергію, що постачалася населенню, здійснюється з урахуванням відповідних норм Закону України «Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року № 705 «Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевих бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення» із змінами та доповненнями» (із змінами та доповненнями), якою затверджено порядок погашення заборгованості з різниці в тарифах провадиться за рахунок надходжень від погашення податкової заборгованості підприємств, які надавали такі послуги (далі - надавачі послуг), або їх кредиторів, що утворилася на 1 липня 2006 р., та виконання додаткових податкових зобов'язань, які виникають у результаті виконання статті 116 Закону України "Про Державний бюджет України на 2006 рік", з урахуванням Закону України "Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Задовольняючи позовні вимоги позивача, суд першої інстанції виходив з того, що у відповідності до вказаної постанови № 705, перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості з різниці в тарифах здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, лише на суму заборгованості, що утворилася у період з 1 січня 2000 р. по 1 січня 2005 р. і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості надавачів послуг, у межах щомісячних лімітів, встановлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2006 рік. Коригування лімітів може провадитися щокварталу на підставі звернень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, що надсилаються до Мінфіну з відповідними обґрунтуваннями і розрахунками. Підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається між надавачами послуг та іншими підприємствами - учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості, форму якого затверджує Державне казначейство за погодженням з Державною податковою адміністрацією, Мінпаливенерго, Мінбудом і Мінфіном.

Згідно з умовами п. 3 «Обов'язки сторін» договору, затвердженого наказом Державного казначейства України від 31.05.2006 року № 150 «Про затвердження Примірного договору про організацію взаєморозрахунку», з метою реалізації цього договору сторони зобов'язуються: до проведення взаєморозрахунку не вчиняти дій щодо погашення заборгованості, яку передбачається погасити відповідно до цього Договору.

Суд першої інстанції посилався на те, що у відповідності по п. 2.5 вищевказаного договору, Борівське підприємство теплових мереж перераховує кошти до спеціального фонду державного бюджету як погашення заборгованості з платежів до бюджету по ПДВ.

Відповідно до п.п.5.3.1. п..п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. №2181, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації. У разі коли відповідно до закону контролюючий орган самостійно визначає податкове зобов'язання платника податків за причинами, не пов'язаними із порушенням податкового законодавства, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму податкового зобов'язання у строки, визначені у законі з відповідного податку, а за їх відсутності - протягом тридцяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення про таке нарахування.

Згідно з вимогами підпункту 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181 із змінами та доповненнями, у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених їм Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф у таких розмірах: при затримці до 30 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі десяти відсотків такої суми; при затримці від 31 до 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі двадцяти відсотків такої суми; при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків такої суми.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначає, що суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що позивач, Борівське підприємство теплових мереж, хоча і визначив самостійно суму узгодженого податкового зобов'язання відповідно до вимог ст. 5 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181, однак погашення податкового зобов'язання по ПДВ здійснювалось ним в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 22.05.2006 року № 705 «Про затвердження Порядку перерахування у 2006 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам для погашення заборгованості минулих років з різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з водопостачання і водовідведення, затверджених для населення» із змінами та доповненнями» (із змінами та доповненнями), що підтверджується платіжним дорученням від 04.01.2007 року за № 15.

Відповідно до пп. 12.4.3 п. 12.4 ст. 12 „Прикінцеві положення" Закону України № 2711,, Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" внесено зміни до Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181, а саме статтю 19 доповнено підпунктом 19.3.7 такого змісту:,, 19.3.7. Встановити, що на період дії процедури погашення заборгованості згідно із Законом України „Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" для платників податків-учасників розрахунків, визначених цим Законом, порядок погашення зобов'язань юридичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів) визначається з урахуванням особливостей, встановлених Законом України „ Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Матеріали справи свідчать про те, що Борівське підприємство теплових мереж є підприємством паливно-енергетичного комплексу. Оскільки фактична збитковість комунальних підприємств закладена у тарифах, держава передбачила особливий порядок здійснення розрахунків по податку на додану вартість з бюджетом, зокрема таких підприємств, як підприємство позивача. Цей порядок не є порядком погашення зобов'язань платника податків згідно норм Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». При цьому остаточний строк сплати відповідних сум не залежить лише від позивача.

Колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, зазначає, що в даному випадку надходження сум відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №705 від 22.05.2006 р. неможливо вважати погашенням податкового зобов'язання в порядку, визначеному Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а відповідно неможливим є застосування санкцій, передбачених п. п. 17.1.7 ст. 17 цього Закону.

Відповідно до вимог п.п. 4.4.1. ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000р. № 2181, у разі, коли норма закону чи іншого нормативно-правового акту, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Колегія суддів вважає обґрунтованою відмову суду першої інстанції в задоволенні вимоги відповідача щодо застосування ст..100 КАС України у зв’язку з порушенням позивачем строку, визначеного в ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду.

Так, відповідно до ст.99 КАС України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Законом №2181 передбачений загальний строк визначення та стягнення суми податкових зобов’язань 1095 днів, перебіг якого починається з дня, наступного за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, а у разі, коли така податкова декларація була надана пізніше, – за днем її фактичного подання (пп.15.1.1 п.15.1 ст.15). З урахуванням строків, давності платник податків має право оскаржити до суду рішення контролюючого органу про нарахування податкового зобов'язання у будь-який момент після отримання відповідного податкового повідомлення. На підставі викладеного, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. ст. 160, 195, п.1 ч.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст.. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Ізюмської об’єднаної державної податкової інспекції залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 17.06.2009р. по справі№2-а-25404/08/2070 за позовом Борівського підприємства теплових мереж до Борівського відділення Ізюмської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування податкового повідомлення – рішення залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддяБенедик А.П.

Судді Калиновський В.А. Кононенко З.О. Повний текст ухвали виготовлений 11.11.2009 р.