Ухвала суду № 7884491, 18.11.2009, Харківський апеляційний адміністративний суд

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

61064, м.Харків, вул.Володарського, 46 (1 корпус)

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 листопада 2009 р.Справа № 2-а-30764/09/2070

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Філатова Ю.М.

Суддів: Водолажської Н.С. , Гуцала М.І.

за участю секретаря судового засідання Баглаєнко Я. В.

за участю представників:

позивача - Ясінський А.В.

відповідача - Богданова М.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківський окружний адміністративний суд від 15.04.2009р. по справі№2-а-30764/09/2070

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю " Євросеть ВСК"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

про скасування податкового повідомлення-рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, ТОВ «Евросеть ВСК», звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 19.01.2009 р. № 0000061800/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 114414 гривень, у тому числі за основним платежем – 76276 гривень, за штрафними санкціями - 38138 гривень.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2009 р. по справі № 2-а-30764/09/2070 позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 19.01.2009 р. № 0000061800/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 114414 гривень, у тому числі за основним платежем – 76276 гривень, за штрафними санкціями - 38138 гривень.

Відповідач із зазначеною постановою не погодився, звернувся до Харківського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті постанови порушені норми матеріального та процесуального права, при неповному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. Просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2009 р. по справі № 2-а-30764/09/2070 та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позову.

У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги в повному обсязі та просив її задовольнити.

У судовому засіданні представник позивача зазначив, що оскаржувана постанова прийнята з дотриманням вимог чинного законодавства, при повному з’ясуванні обставин, що мають значення для справи. Просить залишити апеляційну скаргу відповідача без задоволення, а постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.04.2009 р. по справі № 2-а-30764/09/2070 просив залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Працівниками ДПІ у Київському районі була проведена документальна невиїзна перевірка ТОВ «Евросеть ВСК» з питань правових відносин ТОВ «Евросеть ВСК» з ТОВ «ПБК «Вертикаль» за період з 01.04.2006 р. по 20.06.2008 р.

За результатами перевірки складено акт № 6968/18-004/34017530 від 19.12.2008 р., яким було встановлено порушення позивачем вимог п. п. 7.4.1 п. 7.4.4 п.7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме, платником занижено податок на додану вартість за період з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р. до сплати в бюджет на суму 76275,84 гривень.

Одночасно в акті перевірки зазначено, що відповідно до пункту 1 статті 203, пункту 1 статті 228 ЦК України правочини, укладені між ТОВ «Евросеть ВСК» та ТОВ «ПБК «Вертикаль» суперечать, зокрема, моральним засадам суспільства та вважаються таким, що порушують публічний порядок. Відображення цих правочинів у податковому обліку ТОВ «Евросеть ВСК» призвело до зменшення податкових зобов'язань, завищення ПДВ, заявленого до відшкодування та не сплати до Державного бюджету податку на додану вартість в особливо великих розмірах, у зв’язку з чим відповідач з посиланням на ст. 215 ЦК України вважає, що вказані правочини є нікчемними та не спричиняють настання реальних наслідків.

На підставі висновків вищезазначеного акту перевірки начальником ДПІ у Київському районі м. Харкова було прийнято податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова від 19.01.2009 р. № 0000061800/0, яким визначено податкове зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 114414 гривень, у тому числі за основним платежем – 76276 гривень, за штрафними санкціями - 38138 гривень.

Проте, висновки відповідача викладені в акті є помилковими з наступних підстав.

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ «Евросеть ВСК» мало взаємовідносини з ТОВ «ПБК «Вертикаль», а саме: були укладені договори підряду на виконання ремонтних робіт.

На підставі зазначених угод ТОВ «Евросеть ВСК» від ТОВ «ПБК «Вертикаль», яке як і позивач є платником податку на додану вартість, були прийняті та оплачені ремонтні роботи нежитлових приміщень, які були призначені саме для виконання статутної діяльності – розміщення торгівельних точок товариства (магазини, павільйони, тощо) для реалізації третім особам товарів та послуг, внаслідок чого, ТОВ «Евросеть ВСК» було отримано податкові накладні від ТОВ «ПБК «Вертикаль» оформлені належним чином.

Таким чином, ТОВ «Евросеть ВСК» правомірно включило до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість, яка входить в ціну поставленого товару (надання послуг) в розмірі 76275,84 гривень.

Згідно зі ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи зі змісту положень пункту 1.7 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість», податковий кредит - це сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Необхідно зазначити, що формування податкового кредиту платником ПДВ здійснюється відповідно до п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», згідно якого податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за встановленою ставкою протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно із п. п. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків, або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до п. п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» до складу податкового кредиту підлягають включенню суми сплаченого (нарахованого) податку, що підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

За приписами п. 10.2 ст. 10 Закону України «Про податок на додану вартість», платники податку відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також, за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Згідно з п. 1.4. ст. 1 Закону, поставка товарів - будь-які операції, що здійснюються згідно з договорами купівлі-продажу, міни, поставки та іншими цивільно-правовими договорами, які передбачають передачу прав власності на такі товари за компенсацію незалежно від строків її надання, а також операції з безоплатної поставки товарів (результатів робіт) та операції з передачі майна орендодавцем (лізингодавцем) на баланс орендаря (лізингоотримувача) згідно з договорами фінансової оренди (лізингу) або поставки майна згідно з будь-якими іншими договорами, умови яких передбачають відстрочення оплати та передачу права власності на таке майно не пізніше дати останнього платежу.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Як вірно було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту суму в розмірі 76275,84 гривень за результатами виконання ремонтних робіт ТОВ «ПБК «Вертикаль».

Посилання відповідача на те, що судом першої інстанції не враховано, що за результатами перевірки ТОВ «ПБК «Вертикаль» встановлено, що у ТОВ «ПБК «Вертикаль» відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів і відсутня фінансово-господарська діяльність та те, що ці положення акту перевірки не визнано незаконними та необґрунтованими жодною судовою інстанцією, колегія суддів вважає необґрунтованими, оскільки висновки, що викладені в акті перевірки, не підкріплені жодними доказами і носять характер суб’єктивних припущень.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 статті 203 Цк України визначено, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Виходячи з положень ст. ст. 207, 208 ГК України, правочин, який вчинено з метою завідомо суперечною інтересам держави і суспільства, водночас суперечить моральним засадам суспільства, а тому згідно з ч. 1 ст. 203, ч. 2 ст. 215 ЦК України є нікчемним.

Згідно приписів ст. 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Судом у судовому засіданні встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ТОВ «Евросеть ВСК» та ТОВ «ПБК «Вертикаль» при вчиненні угод та на час розгляду справи в суді зареєстровані як платники податку на додану вартість. Тобто, виходячи зі змісту підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» мають право на нарахування податку та складання податкових накладних, оскільки таке право надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

ТОВ «Евросеть ВСК» та ТОВ «ПБК «Вертикаль» належним чином оформили договірні правовідносини та на виконання вимог податкового законодавства оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності.          

В акті перевірки відсутні посилання на докази, які підтверджують, що ТОВ «Евросеть ВСК» було відомо про порушення ТОВ «ПБК «Вертикаль» та його постачальниками вимог податкового законодавства.          

Правові наслідки, обумовлені правочинами, реально настали для обох сторін цих угод.

Отже, в діях позивача не вбачається щодо укладення угод із ТОВ «ПБК «Вертикаль» та відображенні такої операції в податковому обліку ТОВ «Евросеть ВСК» мети завуальованої та завідомо суперечної інтересам держави та суспільства.

На момент укладення угод та їх виконання, згідно документів, наявних в матеріалах справи, сторони були наділені належною господарською компетенцією, знаходилися в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України, жодних рішень компетентних органів, які б свідчили про відсутність у них відповідної правоздатності, не надано.

Із урахуванням вищезазначеного, колегія суддів дійшла висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія судів вважає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови правильно встановлено обставини справи та вона ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування та задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківський окружний адміністративний суд від 15.04.2009р. по справі№2-а-30764/09/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом місяця з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя(підпис)Філатов Ю.М.

Судді(підпис)

(підпис)Водолажська Н.С. Гуцал М.І. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Філатов Ю.М. Повний текст ухвали виготовлений 23.11.2009 р.