Рішення № 78842254, 27.11.2018, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/8624/13-ц

№ провадження 2/208/137/18

РІШЕННЯ

Іменем України

27 листопада 2018 р. м. Кам'янське

Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: Головуючого судді Похвалітої С.М., за участю секретаря судового засідання – Тур І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, –

в с т а н о в и в:

У листопаді 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось до суду з вищезазначеним позовом, вимоги в якому змінював і в остаточній редакції послався на те, що 26.12.2007 року ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 уклали Договір про іпотечний кредит № 1336-22/2007, відповідно до умов якого банк наддав, а ОСОБА_1 отримала кредит у сумі 70000,00 доларів США для придбання квартири АДРЕСА_1. Позичальник зобов’язалась повернути отриманий кредит і сплатити проценти в сумі, строки та на умовах, що передбачені цим договором.

На забезпечення виконання зобов’язань за вказаним договором, 26.12.2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та відповідачкою ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 1338-22/2007, відповідно до якого ОСОБА_1 передала банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_2, яка належить їй на праві власності.

17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено договір відступлення прав вимоги, відповідно до п. 2.1, 2.2 якого банк відступає, а ТОВ «Кредитні ініціативи» приймає кредитний портфель, унаслідок чого ТОВ «Кредитні ініціативи» набув всіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов’язань.

Внаслідок укладення вказаного договору, відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора за договорами від 26.12.2007 року № 1336-22/2007 та № 1338-22/2007, позичальником і іпотекодавцем згідно яких є відповідач ОСОБА_1

Оскільки відповідач ОСОБА_1 взяті на себе зобов’язання не виконує, в зв’язку з чим станом на 19.05.2015 року утворилася заборгованість за кредитним договором у розмірі 1157450 грн. 78 коп., позивач в рахунок погашення вказаної заборгованості просить суд звернути стягнення на предмет іпотеки на користь ТОВ «Кредитні ініціативи», шляхом проведення прилюдних торгів згідно Закону України «Про виконавче провадження», встановивши початкову ціну предмету іпотеки на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна на підставі оцінки, проведеної суб'єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Представник позивача у судовому засіданні не з’явився позовні вимоги підтримує.

15.12.2017 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» №2147-VIII від 03.10.2017 року, котрим ЦПК України викладено в новій редакції.

Відповідно до п. 9 Перехідних положень ЦПК України, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Вивчивши матеріали цивільної справи, дослідивши надані суду докази, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 26.12.2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого є ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», та ОСОБА_1 був укладений Договір про іпотечний кредит № 1336-22/2007, відповідно до умов якого остання отримала кредит у сумі 70000,00 доларів США для придбання квартири АДРЕСА_2. Позичальниця зобов'язалась повернути отриманий кредит до 23.12.2027 року та у строки, передбачені договором, погашати кредит та сплачувати проценти в розмірі 13% річних. Крім того, розділом 6 договору передбачена відповідальність за порушення строків погашення заборгованості за кредитом та/або строків сплати процентів за користування кредитом, а саме сплата пені, у розмірі подвійної облікової ставки НБУ України (т. 1, а.с. 25-27).

На забезпечення виконання зобов'язань за вказаним договором про іпотечний кредит 26.12.2007 року між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та відповідачем ОСОБА_1 був укладений іпотечний договір № 1338-22/2007, відповідно до якого ОСОБА_1 передала Банку в іпотеку квартиру АДРЕСА_2, яка належить їй на праві власності.

17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір відступлення прав вимоги, відповідно до п. 2.1, 2.2 якого банк відступає а ТОВ «Кредитні ініціативи» приймає кредитний портфель, унаслідок чого ТОВ «Кредитні ініціативи» набув всіх прав вимоги первісного кредитора за кредитними договорами та договорами забезпечення, включно з правом вимагати від позичальників належного виконання всіх грошових та інших зобов'язань.

Право вимоги за кредитними договорами, в тому числі за кредитним договором № 1336-22/2007 від 26.12.2007 року, який був укладений між ЗАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк», правонаступником якого виступив ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_2 перейшло на користь ТОВ «Кредитні ініціативи» згідно договору відступлення прав вимоги укладеного 17.12.2012 року між ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ТОВ «Кредитні ініціативи» (т. 1, а.с. 10-20).

Перехід права вимоги від ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ТОВ «Кредитні ініціативи» підтверджено належними і допустимими доказами, а посилання представника відповідачки, що боржник не був повідомлений про такий перехід спростовується копією вимоги, що була направлена відповідачці 14.10.2013 (а.с.35-36).

З матеріалів справи також вбачається, що в 2010 році в провадженні Заводського районного суду м. Дніпродзержинська перебувала цивільна справа за позовом ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» до ОСОБА_1 «про звернення стягнення». Рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08.02.2010 року зазначений позов було задоволено та в рахунок заборгованості за кредитним договором № 1336-22/2007 від 26.12.2007 року у розмірі 2637167,15 грн. і складається: за кредитом - 1479716,37 грн.; за відсотками - 698819,00 грн.; пеня - 458631,78 грн., було звернено стягнення на іпотечну квартиру АДРЕСА_2, що належить ОСОБА_1 на праві власності.

З урахуванням наявності вищевказаного рішення, після роз’яснення позивачу позиції, викладеної в ухвалі ВССУ від 13.07.2016 року у вказаній справі, останній вважає, що у відповідача ОСОБА_1, внаслідок порушення умов кредитного договору станом на 19 травня 2015 року утворилась заборгованість у розмірі 1157450,78 грн. і складається: за відсотками - 698819,00 грн.; пеня - 458631,78 грн.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.575 ЦК України, іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Згідно ст.590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов’язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст.33 ЗУ «Про іпотеку» у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержавтель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов’язанням у повному обсязі або частині.

Згідно до уточненого в останній редакції позову, ТОВ «Кредитні ініціативи» просить звернути стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається з відсотків та пені.

Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду м. Дніпродзержинська від 08.02.2010 року спір між первісним кредитором ПАТ «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» та ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки – квартиру АДРЕСА_3 в судовому порядку вже вирішено, тобто з приводу спору між тими самими сторонами, про той саме предмет і з тих самих підстав наявне судове рішення, яке набрало законної сили. Чинним законодавством не передбачено право іпотекодержателя задовольняти свої вимоги за рахунок предмета іпотеки декілька разів в різні способи в рахунок виконання зобов’язань за одним і тим же договором.

Таким чином, позивач має право звернутися до суду із захистом свого майнового права шляхом стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором за рахунок іншого, ніж предмет іпотеки, майна боржника.

З урахуванням вищевказаного, у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 526, 527, 530, 575, 590 ЦК України, ст.ст. 7, 12, 33, 39-40 Закону України «Про іпотеку», 7, 19, 141, 268, 272, 273 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в:

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про звернення стягнення на предмет іпотеки, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції, тобто до Апеляційного суду Дніпропетровської області.

Згідно до п.п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи до або через відповідні суди, тобто через Заводський районний суд м.Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Похваліта С. М.