Ухвала суду № 7883262, 03.02.2010, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 22-а-1774/09 Головуючий у 1-й інстанції: Добрянська Я.І.

Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

"03" лютого 2010 р. м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Саприкіної І.В.,

суддів: Костюк Л.О., Малиніна В.В.,

при секретарі: Приходько Є.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу підприємства з іноземними інвестиціями «Джіммі Інтернешнл Трейдінг Компані»на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2008 року у справі за їх позовом до Державної податкової інспекції у Печерському м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень, –

В С Т А Н О В И Л А :

Підприємство з іноземними інвестиціями «Джіммі Інтернешнл Трейдінг Компані»звернулися до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Печерському м. Києва про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №001010322310/0 від 19.12.2006 року; №0007612308/0 від 04.09.2007 року; №0000322308/0 від 16.01.2008 року; №0000732308/0 від 21.01.2008 року; №0002102308/0 від 22.02.2008 року.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2008 року в задоволенні позову відмовлено в повному обсязі.

Не погоджуючись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на неповне з’ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, незаконність, необґрунтованість та необ’єктивність оскаржуваного рішення, що є підставою для його скасування.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, що з’явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Окружний адміністративний суд міста Києва в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність відмови в задоволенні позовних вимог.

Апеляційна інстанція повністю погоджується з такими доводами суду першої інстанції, з огляду на наступне:

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб’єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва було проведено виїзні позапланові перевірки Підприємства з іноземним капіталом «Джіммі Інтернешнл Трейдінг Компані»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2006 року, березень - жовтень 2007 року.

За результатами перевірок позивача, ДПІ у Печерському районі м. Києва були складені акти перевірок, а саме: №600/23-10-24365226 від 08.12.2006 року (декларація за вересень 2006 р.) №522/23-8/24365226 від 31.08.2007 року (декларація за травень 2007р.) №785/23-8/24365226 від 29.12.2007 року (декл. за квітень, червень, липень 2007р.) №12/23-8/24365226 від 14.01.2008 року (декларація за серпень, вересень 2007р.) №85/23-8/24365226 від 15.02.2008 року (декларація за жовтень 2007р.).

Перевірками встановлено, що позивачем заявлено до бюджетного відшкодування за вересень 2006р., березень - жовтень 2007 року суму ПДВ на розрахунковий рахунок в порушення вимог пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», оскільки бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг). В зв'язку з тим, що позивачем в попередньому податковому періоді податок на додану вартість фактично не сплачувався постачальникам товарів (послуг), в акті перевірки зроблено висновок про безпідставність заявлення вказаної суми до бюджетного відшкодування, порушення пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

На підставі зазначених актів перевірки ДПІ у Печерському районі м. Києва, на підставі пп. "б" пп. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами»та відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»були винесені податкові повідомлення-рішення про визначення суми завищення бюджетного відшкодування, всього на загальну суму 548528,00 грн.: №001010322310/0 від 19.12.2006р. на суму 1 545 грн. (вересень 2006р.); №0007612308/0 від 04.09.2007р. на суму 23338 грн. (травень 2007р.); №0000322308/0 від 16.01.2008р. на суму 56361 грн. (квітень 2007р.), 48683 грн. (червень 2007р.), 63247 грн. (липень 2007р.); №0000732308/0 від 21.01.2008р. на суму 123 978 грн. (серпень 2007р.) та 106 375 грн. (вересень 2007р.); №0002102308/0 від 22.02.2008р. на суму 125 001 грн. (жовтень 2007р.).

Відповідно ч. 2 ст. 69 КАС України докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 86 КАС України).

Відповідно до пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів, вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та підтверджений відповідно податковими накладними. Підпункт 7.5 ст. 7 вказаного Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з наступних подій - а) дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг); б) дата отримання податкової накладної.

Згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з будь-якою поставкою товарів (робіт, послуг) протягом звітного періоду, та сумою податкового кредиту звітного періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пп. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 зазначеного Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пп. 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 цього Закону не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями.

Проаналізувавши матеріали справи та норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, апеляційна інстанція погоджується висновком суду першої інстанції, що позивачем в порушення вимог пп. 7.7.2 п. 7.2 ст. 7 «Про податок на додану вартість»завищено суму бюджетного відшкодування за вересень 2006 року, березень-жовтень 2007 року в сумі 548 528,00 грн. Оскільки, бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

Таким чином, апеляційна інстанція приходить до висновку, що суд першої інстанції правомірно не задовольнив позовні вимоги.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Проаналізувавши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права.

За таких підстав, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції –без змін.

Керуючись ст.ст. 198, 200, 205, 206 КАС України, судова колегія, -

У Х В А Л И Л А:

В задоволенні апеляційної скарги підприємства з іноземними інвестиціями «Джіммі Інтернешнл Трейдінг Компані»- відмовити.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.11.2008 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст ухвали виготовлено 08 лютого 2010 року.

Головуючий суддя:                    

Судді: