Постанова № 7882824, 01.02.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-46881/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Слободянюк Н.І.,

за участю секретаря –Дрижирук М.І.,

представника позивача - Квача Г.М.

представників відповідача - Мартиненко Л.Д., Грисенка С.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат"до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2009 № 0000042202/0, від 01.04.2009 № 0000042202/1, від 17.06.2009 № 0000042202/2, від 03.09.2009 № 0000042202/3, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Полтавський домобудівельний комбінат"звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтавіпро скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 30.01.2009 № 0000042202/0, від 01.04.2009 № 0000042202/1, від 17.06.2009 № 0000042202/2, від 03.09.2009 № 0000042202/3, якими визначено вказаному підприємству до сплати суму пені за порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 222736,75 грн.

Позовні вимоги ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» обґрунтовані тим, що прострочення законодавчо встановленого строку поставки бетоноформовочного обладнання на територію України за зовнішньоекономічним контрактом позивача з фірмою «Hess Maschinenfabrik GmbH Co. Kg» /Німеччина/ від 16.01.2007 № UK 7-01/07, за яке стаття 4 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» передбачає нарахування та стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від митної вартості недопоставленої продукції,сталося не з вини позивача, оскільки позивач вживав заходи по отриманню індивідуальної ліцензії Національного банку України на продовження такого строку, однак, через бездіяльність ДПА України вони не призвели до бажаного результату.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючись на несвоєчасне з точки зору статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» надходження на територію України обладнання при виконанні умов імпортного контракту від 16.01.2007 № UK 7-01/07, укладеного ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» з фірмою «Hess Maschinenfabrik GmbH Co. Kg» та на відсутність у позивача індивідуальної ліцензії НБУ на продовження строку поставки обладнання в Україну.

В судовому процесі представники сторін підтримали вимоги і доводи сторони, інтереси якої вони відповідно представляють.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши надані та зібрані судом письмові докази, застосувавши до спірних правовідносин відповідні норми матеріального та процесуального права, суд приходить до висновку про наявність законних підстав для задоволення позову, виходячи з наступного.

Судовим розглядом встановлено, що фактичною підставою для нарахування ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» пені в сумі 222736,75 грн згідно рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2009 № 0000042202/0, від 01.04.2009 № 0000042202/1, від 17.06.2009 № 0000042202/2, від 03.09.2009 № 0000042202/3 слугував висновок Державної податкової інспекції у м. Полтаві, викладений в акті перевірки від 21.01.2009 № 84/23/01270581, про порушення вказаним суб’єктом господарювання статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» внаслідок перевищення 90-денного терміну поставки на територію України бетоноформовочного обладнання за імпортним контрактом від 16.01.2007 № UK 7-01/07.

Відповідно до умов контракту від 16.01.2007 № UK 7-01/07 позивач, як покупець, отримав від фірми «Hess Maschinenfabrik GmbH Co. Kg», як продавця, бетоноформовочне обладнання на загальну суму 540000,00 євро /3 670703,64 грн/ 26.06.2007 та 27.06.2007, про що свідчать вантажні митні декларації № 005775, № 005776, № 005777, № 005842.

За правилом статті 2 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Виходячи з моментів здійснення позивачем авансових платежів на користь нерезидента (30.01.2007, 21.03.2007, 14.05.2007), граничні строки надходження обладнання від нерезидента згідно з наведеною нормою припадали на 30.04.2007, 19.06.2007 та 12.08.2007 відповідно.

З огляду на те, що граничні строки поставки обладнання з боку нерезидента порушувались, позивач вживав заходи по отриманню індивідуальної ліцензії Національного банку України на продовження строку надходження обладнання в Україну в законодавчо встановленому порядку, однак так її і не отримав.

Ці обставини сторонами спору не заперечуються та підтверджуються матеріалами справи.

Так, зокрема, 14.05.2007 ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» направлено до Міністерства економіки України заяву за №125/05 про надання висновку про віднесення операцій по Контракту від 16.01.2007 № UK 7-01/07 до категорії договорів з розрахунками в іноземній валюті відповідно до статті 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

18.06.2007 Міністерство економіки України надіслало підприємству висновок за №102-41/1007щодо віднесення зовнішньоекономічного контракту, за яким здійснюються операції резидента, до договорів поставки складних технічних виробів.

18.06.2007 ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» звернулося до ДПА України з заявою за №148/05 про надання висновку про доцільність продовження до 27 липня 2007 року терміну поставки обладнання за зовнішньоекономічним контрактом від 16.01.2007№ UK 7-01/07.

03.07.2007 ДПА України надана відповідь за №6384/6/22-5016 про відмову в наданні висновку щодо доцільності продовження законодавчо встановленого терміну розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом позивача від 16.01.2007 № UK 7-01/07.

12.07.2007 ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» надіслало ДПА України заяву за №443/01 про надання остаточного висновку про можливість продовження строку розрахунку за контрактом від 16.01.2007№ UK 7-01/07, який віднесено до договорів поставки складних технічних виробів, передбачених статтею 6 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті».

12.07.2007 ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» надіслало Національному банку України заяву за №444/01 про надання індивідуальної ліцензії на продовження законодавчо встановленого строку поставки за контрактом від 16.01.2007 № UK 7-01/07 на 90 днів, починаючи з 30 квітня 2007 року та закінчуючи 28 липням 2007 року.

06.08.2007 Національний банк України листом за №28-113/2794-8033 відмовив позивачу у наданні індивідуальної ліцензії на продовження законодавчо встановленого строку поставки за контрактом від 16.01.2007 № UK 7-01/07 на 90 днів з 30 квітня 2007 року по 28 липня 2007 року у зв’язку з відсутністю остаточного висновку ДПА України про можливість продовження такого строку.

04.01.2008 ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» надіслало ДПА України заяву за №3/1-14 з вимогою виконати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2007 у справі №6/129 про зобов’язання ДПАУ надати висновок і надати ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» позитивний остаточний висновок про доцільність продовження строку здійснення розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом від 16.01.2007№ UK 7-01/07.

22.01.2008 ДПА України надіслала ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» відповідь за № 472/6/22-5015 про розгляд листа від 04.01.2008 №3/1-14, в якій повідомила, що для отримання висновку стосовно віднесення операцій резидента до таких, що здійснюються за договорами виробничої кооперації, консигнації, комплексного будівництва, тендерної поставки, гарантійного обслуговування, поставки складних технічних виробів і товарів спеціального призначення та продовження встановленого строку, ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» необхідно звернутися до Міністерства економіки України.

22.02.2008 позивач повторно звернувся до ДПА України з проханням виконати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2007 у справі №6/129 та надати ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» позитивний остаточний висновок про доцільність продовження строку здійснення розрахунку за зовнішньоекономічним контрактом від 16.01.2007№ UK 7-01/07.

24.03.2008 ДПА України повідомила ВАТ «Полтавський домобудівельний комбінат» про те, що на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.11.2007 у справі №6/129 подана апеляційна скарга до Київського апеляційного адміністративного суду, а отже зазначена постанова не набрала законної сили та не буде виконана.

Оскільки за змістом статті 2 Закону України Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті» в редакції Закону, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин, строк поставки може перевищувати 90 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу лише у разі продовження такого строку Національним банком України, за відсутності у позивача індивідуальної ліцензії НБУ на продовження строку поставки за імпортним контрактом від 16.01.2007 № UK 7-01/07, навіть з незалежних від позивача причин, суд приходить до висновку про порушення позивачем наведеної норми Закону. Ні стаття 2, ані стаття 4 зазначеного Закону не ставлять в залежність наявність або відсутність порушення строку поставки та нарахування пені від наявності або відсутності вини суб’єкта господарювання у пропущенні строку.

Разом з тим, нарахування пені контролюючим органом в загальній сумі 222736,75 грн за період /01.05.2007- 26.06.2007, 20.06.2007 – 26.06.2007, 27.06.2007/ не відповідає правильному застосуванню статті 250 Господарського кодексу України, оскільки нарахування пені за порушення термінів розрахунків в іноземній валюті при здійсненні господарської діяльності, яка за своєю суттю є адміністративно-господарською санкцією, повинно здійснюватися з 01.01.2004 /дата набрання чинності Господарським кодексом України/ з урахуванням строку, встановленого цією статтею.

Відповідно до норми цієї статті адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб’єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення цим суб’єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.

Оскільки порушення терміну зарахування виручки в іноземній валюті/поставки обладнання є триваючим, то строк, встановлений статтею 250 ГК України за таке порушення, застосовується за таким правилом, що пеня може бути нарахована не більш ніж за один рік до дати прийняття контролюючим органом рішення про нарахування пені при умові, що це порушення було виявлено в межах шестимісячного строку.

Згідно додатку № 2 до акту перевірки від 21.01.2009 пеня за порушення терміну надходження обладнання за імпортним контрактом від 16.01.2007 № UK 7-01/07 нарахована за період з 01.05.2007 по 27.06.2007, тобто за період, що знаходиться за межами строку, встановленого статтею 250 ГК України для притягнення суб’єкта господарювання до відповідальності. Так, порушення виявлено податковим органом 21.01.2009 /акт перевірки від 21.01.2009 № 84/23/01270581/, санкція застосована 30.01.2009 / рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2009 № 0000042202/0/, імпорт товару відбувся в червні 2007 року.

          Таким чином, порушення контролюючим органом законодавчо встановленого строку застосування до позивача адміністративно-господарської санкції у вигляді пені виключає правомірність спірних рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, у зв’язку з чим позов підлягає задоволенню.

Частиною 1 статті 94 КАС України передбачено, що якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Отже, понесені позивачем витрати у вигляді сплати судового збору, які згідно з статті 87 вказаного Кодексу відносяться до судових витрат, підлягають стягненню на його користь.

На підставі викладеного, керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві про скасування рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 30.01.2009 № 0000042202/0, від 01.04.2009 № 0000042202/1, від 17.06.2009 № 0000042202/2, від 03.09.2009 № 0000042202/3 задовольнити.

Скасувати рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій Державної податкової інспекції у м. Полтаві від 30.01.2009 № 0000042202/0, від 01.04.2009 № 0000042202/1, від 17.06.2009 № 0000042202/2, від 03.09.2009 № 0000042202/3.

Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Полтавський домобудівельний комбінат" (вул. Ливарна, 8, м. Полтава, 36034, код ЄДРПОУ 01270581) витрати зі сплати судового збору в розмірі 3 грн 40 коп.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10 - денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст постанови виготовлено 08 лютого 2010 року.

          Суддя                                                                                Н.І. Слободянюк