Постанова № 7882806, 26.01.2010, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м.ПолтаваСправа № 2а-47677/09/1670 Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді –Бойка С.С.,

при секретарі –Білан В.В.,

за участю:

представника позивача - Плескун О.В.

представника відповідача - Назаренко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівельний завод"до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень ,суд, -

В С Т А Н О В И В:

Відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівельний завод"звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Полтавській областіпро скасування податкових повідомлень-рішень №0003261501/2/3221 від 12.10.2009 року та №0005181501/2/3222 від 12.10.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що податковим органом неправомірно встановлено порушення ВАТ "Кременчуцька автобаза №3" п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств” щодо безпідставного віднесення до валових витрат сум з придбання литва від ТОВ "Камелор", в зв'язку із укладанням угод без мети настання реальних правових наслідків та їх безтоварності. Позивач зазначає, що він є виробником продукції машинобудування і для її виробництва у другій половині 2008 року позивачем прийнято рішення придбати продукцію у Відкритого акціонерного товариства “Кременчуцький сталеливарний завод” (надалі ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”). Після проведених переговорів щодо асортименту продукції, вимог до її виробництва та якості ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” повідомлено позивачу, що така закупівля можлива тільки через Товариство з обмеженою відповідальністю “Камелор” (надалі –ТОВ “Камелор”), який є офіційним дилером ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”. Тому позивачем було укладено договір поставки № 3080627 від 27.06.2008 року з ТОВ “Камелор”, на виконання якого ТОВ “Камелор” відвантажив продукцію позивачу, а позивач розрахувався за відвантажену продукцію. Таким чином, позивач правомірно відніс до складу валових витрат витрати, понесені у зв’язку з придбанням продукції в ТОВ “Камелор” у період з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року. Посилаючись на вищенаведене позивач вказує, що йому безпідставно донараховано податок на прибуток та застосовано штрафні санкції спірними податковими повідомленнями-рішеннями, з цих підстав просить суд визнати їх протиправними та скасувати.

Представник позивача в засіданні позовні вимоги підтримав та просив суд позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

          Представник відповідача в засіданні та у запереченнях на позовну заяву зазначив, що спірні податкові повідомлення-рішення прийняті правомірно на підставі Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в зв'язку із встановленими порушеннями на підприємстві позивача.

Суд, вивчивши та дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство "Крюківський вагонобудівний завод" (ідентифікаційний код 22526984) зареєстровано як юридичну особу та взято на податковий облік як платник податків в державній податковій інспекції у м.Кременчуці.

          Працівниками відповідача в період з 06.04.2009 року по 09.04.2009 року було проведено документальну (камеральну) перевірку податкової звітності з податку на прибуток за результатами фінансово - господарської діяльності за 2008 рік ВАТ "Крюківський вагонобудівний завод".

За результатами перевірки 18.05.09 року відповідачем складено акт, в якому зафіксовано порушення п. 5.1, пп. 5.2.1 п. 5.2, ст. 5 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме:

- заниження податку на прибуток підприємства за 2008 рік на суму 20596200 грн. в т.ч. за 4 квартал 2008 року в сумі 20596200 грн.

          На підставі вищенаведеного акту відповідачем 12.10.2009 року прийнято податкові повідомлення-рішення №0005181501/2/3222 та №0003261501/2/3221.

          За результатами процедури апеляційного узгодження вказаних податкових повідомлень-рішень вищі контролюючі органи залишили спірні рішення без змін.

          З вимогою про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області №0003261501/2/3221 від 12.10.2009 року та №0005181501/2/3222 від 12.10.2009 року позивач звернувся до суду.

          Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

          Надаючи оцінку податковим повідомленням-рішенням Кременчуцької ОДПІ №0003261501/2/3221 від 12.10.2009 року та №0005181501/2/3222 від 12.10.2009 року, суд приходить до наступних висновків.

Позивач є виробником продукції машинобудування і для її виробництва закуповує литво.

Представником позивача у судовому засіданні пояснено, що позивачем у 2008 році проводились переговори з ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”про закупівлю продукції, у ході якої позивачу було повідомлено, що така закупівля можлива лише через ТОВ “Камелор”.

18.06.2008 позивач звернувся до ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”з листом за вих. № 25/9-17-3325 для письмового підтвердження повноважень ТОВ “Камелор”по реалізації продукції виробництва ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод”.

Листом від 20.06.2008 за № 40-13/980 ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” повідомив позивача, що відповідно до дилерської угоди ТОВ “Камелор” з 01.07.2008 року є офіційним дилером продукції виробництва ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” на території України, держав СНД та Балтії, тому 27.06.2008 між позивачем та ТОВ “Камелор” укладено договір поставки № 3080627.

В зв'язку із викладеним позивач придбавав продукцію ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” виключно через ТОВ “Камелор”.

Відповідно до пункту 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств”(далі –Закон) валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи (пункт 1.32 статті 1 цього Закону).

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 ст. 5 Закону суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Підпунктом 5.3.9 пункту 5.3 статті 3 Закону встановлено, що не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Судом встановлено, контрагент позивача за договором поставки ВАТ “Камелор” є юридичною особою та взятий на податковий облік 25.10.2006 року за № 10568, здійснював згідно з Довідкою про включення до ЄДРПОУ наступні види діяльності: 51.90.0 – інші види оптової торгівлі та 51.19.0 –посередництво в торгівлі товарами широкого асортименту.

Відповідно до розділу 1 “Предмет договору” договору поставки № 3080627 від 27.06.2008 року укладеного між ВАТ “Крюківський вагонобудівний завод” та ТОВ “Камелор” Постачальник зобов’язується поставити товар вироблений заводом виробником ВАТ “Кременчуцький сталеливарний завод” м. Кременчук. Згідно з. п. 2.1 Договору ціна продукції зазначена у специфікації і може бути змінена тільки за письмовим погодженням сторін. Пунктом 2.3 Договору передбачено, що загальна кількість кожної партії товару по договору визначається відповідно у специфікаціях, що є невід’ємною частиною цього договору.

З метою виконання умов договору ТОВ "Камелор" відвантажив продукцію, позивачу, що підтверджується рахунками та видатковими накладними які досліджені в судовому засіданні та залучені до матеріалів справи.

ТОВ "КВБЗ" в сою чергу розрахувався за отриману продукцію, що підтверджується відповідними платіжними дорученнями (в матеріалах справи).

Таким чином, понесені позивачем витрати підтверджені відповідними розрахунками, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського та податкового обліку.

Згідно ст. 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно із наданими у судовому засіданні представниками сторін поясненнями, зазначений договір поставки в судовому порядку недійсними не визнаний.

Щодо висновку про нікчемність правочину, зробленого відповідачем у акті перевірки, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України та ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідачем не доведено факту порушення позивачем публічного порядку при укладенні та виконанні договору поставки № 3080627 від 27.06.2008 року, тому висновки зроблені податковим органом щодо нікчемності укладеного правочину суд вважає помилковими.

Виходячи з вищенаведеного суд приходить до висновку про те, що контролюючий орган безпідставно визначив позивачу податкове зобов'язання з податку на прибуток, за основним платежем, в сумі 20596200 грн., а тому податкове повідомлення - рішення №0003261501/2/3221 від 12.10.2009 року підлягає скасуванню як неправомірне.

Крім того, податкове повідомлення - рішення №0005181501/2/3222 від 12.10.2009 року яким позивачу було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток, за штрафними санкціями в сумі 14417340 грн., необхідно скасувати як неправомірне, оскільки воно вмотивоване твердженнями позивача про нікчемність правочинів між ТОВ "Камелор" та ВАТ "КВБЗ" які відхилені судом.

Згідно із ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірних повідомлень-рішень покладено на податковий орган.

В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятих ним податкових повідомлень-рішень.

Таким чином, суд перевіривши матеріали справи, оцінивши надані докази, дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області №0003261501/2/3221 від 12.10.2009 року та №0005181501/2/3222 від 12.10.2009 року.

          Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства "Крюківський вагонобудівний завод" витрати зі сплати судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.

Копію постанови направити сторонам.

          Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений Кодексом адміністративного судочинства України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга може бути подана у 20-денний строк після подачі заяви про апеляційне оскарження в порядку, визначеному статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст постанови виготовлено 01.02.2010 року.

          Суддя                                                                                С.С. Бойко