Рішення № 78819249, 24.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

24 грудня 2018 року № 826/7891/17

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «Вторес» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправними та скасування наказу,

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Вторес» (далі – позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі – відповідач, Департамент) у якій просить суд визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 27.04.2017 № 136 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

Позовні вимоги мотивовані тим, що у порушення вимог чинного законодавства, позивачу не було повідомлено про позапланову перевірку ані про день закінчення перевірки, акт перевірки не складався, не провів перевірку об'єкта будівництва, видав наказ на підставі документів, не перевіривши їх достовірність. Позивач просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.07.2017 відкрито провадження у справі та призначено справу до судового розгляду на 21.08.2017.

У судових засіданнях 21 серпня та 09 листопада 2017 року представник позивача позов підтримав, з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач у письмовому запереченні на позовну заяву та його представник у судових засіданнях 21 серпня та 09 листопада 2017 року просили відмовити в задоволенні позову, зазначив, що при винесені оскаржуваного наказу відповідач діяв виключно на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

У судовому засіданні 09.11.2017 суд перейшов до розгляду справи у порядку письмового провадження.

Розглянувши у порядку письмового провадження подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

З матеріалів справи вбачається, що у власності публічного акціонерного товариства «Вторес» на підставі свідоцтва про права власності від 15.08.2002 серія НС № 010005405 знаходиться нежила споруда-стимул (літ. А) по вулиці Петропавлівській, 2.

06.06.2016 публічним акціонерним товариством «Вторес» зареєстровано Декларацію № КВ 082161580309 про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщень нежилої споруди-стимул (літ. А) під приміщення творчості дітей на вулиці Петропавлівська, 2 у Подільському районі міста Києва.

25.04.2017 виконуючого обов’язки директора Департаменту з питань державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва видав наказ № 213 «Про проведення позапланової перевірки» позивача на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єктах будівництва на вулиці Петропавлівській, 2 (літ.А) у Подільському районі міста Києва.

25.04.2017 виконуючого обов’язки директора Департаменту з питань державного архітектурного-будівельного контролю міста Києва винесено направлення № б/н на проведення позапланової перевірки на вулиці Петропавліській, 2 (літ. А) у Подільському районі міста Києва.

Судом встановлено, що 27.04.2017 відповідачем винесено наказ № 136 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт», яким скасовано декларацію № КВ 082161580309 від 06.06.2016 про початок виконання будівельних робіт «Реконструкція приміщення нежилої споруди-стимул (літ.А) під приміщення творчості на вулиці Петропавлівській, 2 у Подільському районі міста Києва».

В письмових запереченнях відповідач зазначає, що під час здійснення виїзду адресою виконання будівельних робіт, вулиця Петропавлівська, 2 (літ. А) у Подільському районі міста Києва (реконструкція приміщення нежилої споруди – стимул (літ. А)) під приміщенням творчості дітей, посадовою особою Департаменту встановлено, що земельна ділянка не огороджена будівним парканом та вільна від забудови. Крім того, відповідачем було отримано від комунального підприємства «Київської міської ради «Київське міське бюро технічної інвентаризації» інформацію про неотримання позивачем дозволу на право забудови.

З огляду на зазначене у межах спірних правовідносинах суду належить в становити правомірність дій відповідача щодо проведення перевірки спірного об’єкта будівництва та чи мали місце протиправні діяння відповідача, які призвели до невиконання або неналежного виконання вимог установлених законодавством.

Як свідчить наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 28.04.2017 № 213, перевірку в межах спірних правовідносин проведено з метою перевірки на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил на об’єктах будівництва на вулиці Петропавлівській, 2 (Літ. А) у Подільському районі міста Києва.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено).

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно до частини 2 статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об’єкт самочинним будівництвом, зокрема якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень реєстрація такої декларації, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягають скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Про скасування декларації чи права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю письмово повідомляє замовника протягом трьох робочих днів з дня скасування.

Згідно з статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю визначений Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України № 553 від 23.05.2011р. (у редакції, яка була чинна на момент проведення перевірки) (далі – Порядок).

Згідно з п. 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Відповідно до п. 7 Порядку № 553, позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 12 Порядку № 533, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:

- у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;

- дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;

- ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством;

- надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку або вручати особисто під розписку керівнику суб’єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку.

У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб’єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб’єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об’єкті під час перевірки складається відповідний акт.

Відповідно до п. 13 Порядку № 553 суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:

- бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;

за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;

- подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.

Відповідно до п. 14 Порядку № 553, суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов'язаний: допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; подавати документи, пояснення, довідки, відомості, матеріали з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 16 -20 Порядку № 553, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.

Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.

Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об’єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об’єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату Держархбудінспекції як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.

Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.

Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.

Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.

Відповідно до п. 21 Порядку № 553, якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.

У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.

Однак, відповідач не надав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження своєчасного повідомлення позивача про проведення позапланової перевірки, підстав та строків її проведення, на підставі чого суд доходить висновку, що позивач не був належним чином повідомлений про час та місце проведення перевірки, її строків та підстав.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов до висновку, що перевірка проводилася за відсутності позивача, доказів щодо належного сповіщення останньої про розгляд справи в матеріалах справи відсутні, у зв'язку з чим, позивач був позбавлений можливості надати свої пояснення та заперечення щодо виявлених порушень.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до частини 1, 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Також, відповідачем не надано доказів пред’явлення та отримання позивачем направлення на перевірку, що є обов’язком посадової особи відповідно до п. 7 Порядку № 533.

Суд враховує приписи п. 9 Порядку № 533, в якому передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб’єктів містобудування або їх представників та згідно з п. 12 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язані ознайомлювати суб’єкта містобудування чи уповноважену особу з результатами державного архітектурно - будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.

Таким чином, суд вважає прийнятий за наслідками перевірки оскаржуваний наказ таким, що суперечить вимогам діючого законодавства унаслідок не доведення та ненадання Відповідачем доказів належного сповіщення позивача про проведення перевірки, пред’явлення та отримання позивачем направлення на перевірку, відсутності доказів виїзду на проведення перевірки та відсутності акта про здійснення перевірки.

З урахуванням усіх доказів, наданих до матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною та скасування наказу №136 від 27.04.2017 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Частиною 1 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При поданні позовної заяви позивач сплатив судовий збір в розмірі 1600,00 грн. Відтак, у відповідності до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України на користь позивача необхідно присудити 1600,00 грн. судового збору.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Вторес» (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 16 Б, код ЄДРПОУ 018882568) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921) № 136 від 27.04.2017 «Про скасування реєстрації декларації про початок виконання будівельних робіт».

3. Стягнути на користь публічного акціонерного товариства «Вторес» (04073, м. Київ, вул. Марка Вовчка, 16 Б, код ЄДРПОУ 018882568) судові витрати (судовий збір) в сумі 1600,00 (одна тисяча шістсот гривень) 00 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, 32, код ЄДРПОУ 40224921).

Рішення суду, відповідно до частини 1 статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя В.І. Келеберда