Ухвала суду № 7881487, 26.01.2010, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 січня 2010 року № 22-а-17066/08/9104

Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Заверухи О.Б.,

суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.,

при секретарі судового засідання Когутич Ю.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року у справі за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління Державного казначейства України в Рівненській області про визнання нечинними податкових повідомлень - рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2008 року фізична особа підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень від 20 серпня 2008 року № 0033661740/0, № 0033651740/0, № 0024721740/1, № 0024681740/1, № 0024711740/1 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0033641740 від 20.08.2008 року.

В обґрунтування позову посилався на те, що висновки податкового органу про порушення ним вимог Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» та Закону України «Про плату за землю» ґрунтуються на запереченні відповідача його права на застосування спрощеної системи оподаткування, обліку і звітності на підставі Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва». Факти порушення податкового законодавства згідно з вищевказаними правовими нормами повинні бути зафіксовані первинними документами, в той час як в акті № 137/17-47/2600323373 від 02 липня 2008 року немає жодного посилання на жоден документ первинного обліку та немає ніяких розрахунків, згідно з якими було визначено обсяг виручки підприємця. В акті № 158/17-47/2600323373 від 15 серпня 2008 року на сторінці 8 міститься посилання на реєстр прибуткових касових ордерів (додаток № 2 до акту), на підставі яких посадовими особами МДПІ зроблено висновок про обсяги виручки підприємця ОСОБА_1 за перевірений період в сумі 16970853,00 грн. Однак, такий висновок не відповідає фактичним обставинам справи. При дослідженні вищевказаного реєстру прибуткових касових ордерів можна зробити висновок, що всі фінансові операції, які в ньому відображені, мали місце між підприємцем ОСОБА_1 та ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія». Висновки податкового органу про те, що підприємець ОСОБА_1 протягом періоду з 01 січня 2006 року по 31 березня 2008 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія» 16970853,00 грн., спростовуються актом звірки взаєморозрахунків між Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія» та субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01 січня 2006 року по 31 березня 2008 року, згідно з яким підприємець ОСОБА_1 протягом періоду з 01 січня 2006 року по 31 березня 2008 року отримав від Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія» 225000,00 грн. Крім того, позивач вказує про те, що посилання відповідача на висновок спеціаліста з почеркознавчої експертизи від 26 червня 2008 року № 412, який «підтверджує, що підписи в графі «головний бухгалтер» та «касир» належать громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3» на сторінці № 7 акта перевірки № 158/17-47/2600323373 від 15 серпня 2008 року є безпідставним, оскільки позивач не укладав трудових договорів про виконання обов'язків касира та договорів про повну матеріальну відповідальність ні з ОСОБА_3, ні з ОСОБА_2, ні з будь-якою іншою третьою особою. Тому, прибуткові касові ордери, вказані у додатку № 2 до акту перевірки № 158/1747/2600323373 від 15 серпня 2008 року не є належними доказами отримання фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) в сумі 16970853,00 грн.

П остановою Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року позов задоволено. Визнано нечинними податкові повідомлення-рішення від 20 серпня 2008 року № 0033661740/0, № 0033651740/0, № 0024721740/1, № 0024681740/1, № 0024711740/1 та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0033641740 від 20.08.2008 року.

Вказана постанова суду першої інстанції мотивована тим, що досліджені докази, покладені відповідачем в основу висновку про порушення позивачем податкового законодавства не відповідають вимогам ст.ст. 3, 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року, Наказу Міністерства статистики України «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій» від 15.02.1996 року, оскільки ні касова книга, ні прибуткові і видаткові касові ордери, ні квитанції до прибуткових касових ордерів не містять назву особи (в даному випадку підприємця ОСОБА_1) від імені якої вони складені. Ці документи також не містять обовязкових відомостей про особу, відповідальну за здійснення господарських операцій і правильність їх оформлення. Квитанції до прибуткових касових ордерів, крім цих відомостей, не містять відтиску печатки особи, яка їх видала, а касова книга не пронумерована, не прошнурована та не скріплена відбитком печатки особи, якій книга належить. За таких обставин, документально не підтверджені висновки відповідача, викладені в акті перевірки. Оскільки перевищення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 обсягу виручки за рік у перевірені періоди в сумі 500000 грн., встановленого статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» документально не підтверджено, відповідно до статті 6 цього Указу він не є платником податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб, плати (податку) за землю, плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності». Як наслідок, фінансові санкції за результатами документальної перевірки оскаржуваними рішеннями до відповідача застосовані безпідставно.

Не погодившись з вищенаведеною постановою, Костопільська міжрайонна державна податкова інспекція подала апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми законодавства. Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги те, що факт того, що позивач не задекларував свій дохід, встановлений актом перевірки на підставі касових книг, прибуткових та видаткових касових ордерів, квитанцій до прибуткових касових ордерів, які були підписані бухгалтерами позивача . Відносно відсутності обовязкових реквізитів на цих документах, зауважує, що відповідальність за дотримання порядку ведення операцій з готівкою покладається на підприємців, керівників підприємств.

Представник відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу, покликавшись на обставини, які в ній викладені, просив постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Представник позивача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги заперечив, просив залишити постанову суду першої інстанції без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник третьої особи Головного управління Державного казначейства України в Рівненській області в судове засідання не з»явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що з 13 по 26 червня 2008 року Костопільською МДПІ проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2006 року по 31.03.2008 року, про що складено Акт від 02 липня 2008 року №137/17-47/2600323373.

У зв'язку зі скаргою ОСОБА_1 з 06 по 12 серпня 2008 року Костопільською МДПІ було проведено позапланову перевірку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за цей же період, про що складено Акт від 15 серпня 2008 року №158/17-47/2600323373.

Для визначення обсягу виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) перевіркою використані: касові книжки, прибуткові та видаткові касові ордери, квитанції до прибуткових касових ордерів, накладні, які вилучені при обшуку в орендованому офісі ПП ОСОБА_1 працівниками управління податкової міліції ДПА в Рівненській області згідно протоколу обшуку від 19.05.2008 року по кримінальній справі № 70/76-08; лист УПМ ДПА в Рівненській області за підписом першого заступника начальника В.Ф.Дзюбака (вих.№ 22305/26-34 від 13.08.2008 р., вх. № 3368/8 від 14.08.2008 р.) про факти виявлених порушень податкового законодавства ПП ОСОБА_1; пояснення бухгалтерів ОСОБА_2 та ОСОБА_3; висновок спеціаліста з почеркознавчої експертизи від 26.06 2008 року № 412, який підтверджує, що підписи в графі «головний бухгалтер» та «касир» належать громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_3; дані книги обліку доходів та витрат платника, зареєстрованої в Костопільській МДПІ 21.04.2005 року за №1755, заповненої на підставі банківських виписок філії ВАТ КБ «Надра», наданих платником.

Актом перевірки також встановлено, що позивач протягом перевіреного періоду обрав для заняття підприємницькою діяльністю спрощену систему оподаткування, обліку та звітності за видами діяльності: вантажні перевезення; оброблення деревини та виробництво виробів з деревини, крім меблів; лісопильне та стругальне виробництво, просочування деревини (розпиловка деревини та її сушіння); роздрібна торгівля залізними виробами; оптова торгівля і посередництво в оптовій торгівлі.

Згідно заяв про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності і виданих на підставі заяв Свідоцтв про сплату єдиного податку, платник у період з 01.01.2006 р. по 31.03.2008 р. перебував на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності зі сплатою єдиного податку за ставкою 200,00 грн. за вказаними вище видами діяльності. За вказані періоди сплачено платником єдиного податку в сумі 12430 грн. в т.ч. за 2006 рік 2930 грн., за 2007 рік - 7400 грн., за І кв. 2008 року - 2100 грн. Платником використовувалась праця найманих працівників, а саме: в 2006 році - 1 чол., в 2007 році - 7 чол., в 1 кв.2008 року - 5 чол. зі сплатою слиною податку в розмірі 50% від встановленої ставки. По даних звіту платника єдиного податку приватним підприємцем ОСОБА_1 за перевірений період задекларовано обсяг виручки від реалізації товарів (робіт, послуг) на суму 266467 грн. в т.ч. за 2006 рік - 14560 грн., за 2007 рік - 96207 грн., за І квартал 2008 року - 155700 грн.

На підставі акту перевірки від 15 серпня 2008 року Костопільською МДПІ 20 серпня 2008 року прийнято:

рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій №0033641740, яким до суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 1 статті 1, пунктів 1, 2, 3, 4 статті 3 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності» застосовані штрафні (фінансові) санкції в сумі 3284,52 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0033661740/0, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.3 статті 2, підпунктів 2.3.1, 2.3.3 статті 3, пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.8 статті 7, пунктів 9.3 та 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 2984414,74 грн., з яких 1989836,49 грн. основного платежу та 994578,25 грн. фінансових санкцій;

податкове повідомлення-рішення № 0033651740/0, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 4.1 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 9.12.1 статті 9, пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 14, абзацу «б» пункту 1 статті 24 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян» визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 1499221,98 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0024721740/1, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 2.3 статті 2, підпунктів 2.3.1, 2.3.3 пункту 4.1 статті 4, підпункту 7.2.8 статті 7, пунктів 9.3 та 9.4 статті 9 Закону України «Про податок на додану вартість», підпункту 4.1.4 статті 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 1017128,60 грн., з яких 675592,40 грн. основного платежу та 341536,20 грн. фінансових санкцій;

податкове повідомлення-рішення № 0024681740/1, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 за порушення вимог пункту 4.1 статті 4, пункту 7.1 статті 7, підпункту 9.12.1 статті 9, пункту 22.3 статті 22 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», статті 14, абзацу «б» пункту 1 статті 24 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» визначено податкове зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб в сумі 445892,32 грн.;

податкове повідомлення-рішення № 0024711740/1, яким суб'єкту підприємницької діяльності - фізичній особі ОСОБА_1 за порушення вимог статей 2, 5, 8, 13, 15, 17 Закону України «Про плату за землю» визначено податкове зобов'язання із земельного податку в сумі 1243,82 грн.

З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у матеріалах справи докази, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п.п. 1.4.-1.7 Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства субєктами підприємницької діяльності - фізичними особами, затвердженого Наказом ДПА України від 11.06.2004 року №326 встановлено, що за результатами проведеної документальної перевірки складається акт документальної перевірки. Акт документальної перевірки повинен містити систематизований виклад виявлених у ході перевірки фактів порушень, зокрема, норм податкового та валютного законодавства, а також невиконання платником податків законних вимог посадової особи податкових органів, яка проводила перевірку. За результатами документальної перевірки в акті викладаються всі суттєві обставини фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, які мають відношення до фактів виявлених порушень податкового та валютного законодавства. Факти виявлених порушень податкового та валютного законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, з посиланнями на первинні або інші документи, які зафіксовані за обліком та підтверджують наявність зазначених фактів.

У відповідності до ст. 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансове становище, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Первинний документ це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату і місце складання; 3) назву підприємства, від імені якого складено документ; 4) зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; 5) посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; 6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Постановою Національного банку України від 15.12.2004 року № 637, затверджено Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні. Цим Положенням визначено, що касова книга це документ установленої форми, що застосовується для здійснення первинного обліку готівки в касі. Форму касової книги установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 року N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій". Касовий ордер це первинний документ (прибутковий або видатковий касовий ордер), що застосовується для оформлення надходжень (видачі) готівки з каси. Форму касових ордерів установлено наказом Міністерства статистики України від 15.02.1996 року N 51 "Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій". Касові документи це документи (касові ордери та платіжні чи розрахунково-платіжні відомості, розрахункові документи, відомості закупівлі сільськогосподарської продукції, інші прибуткові та видаткові касові документи), за допомогою яких відповідно до законодавства України оформляються касові операції, звіти про використання коштів, а також відповідні журнали встановленої форми для реєстрації цих документів та книги обліку. Касові операції - операції підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами, що пов'язані з прийманням і видачею готівки під час проведення розрахунків через касу з відображенням цих операцій у відповідних книгах обліку. Приймання готівки в каси проводиться за прибутковими касовими ордерами, підписаними головним бухгалтером або особою, уповноваженою керівником підприємства. Про приймання підприємствами готівки в касу за прибутковими касовими ордерами видається засвідчена відбитком печатки цього підприємства квитанція (що є відривною частиною прибуткового касового ордера) за підписами головного бухгалтера або працівника підприємства, який на це уповноважений керівником. Усі надходження і видачу готівки в національній валюті підприємства відображають у касовій книзі. Аркуші касової книги мають бути пронумеровані, прошнуровані та скріплені відбитком печатки підприємства (юридичної особи). Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера підприємства (юридичної особи).

Відповідно до ст. 1 Указу Президента України від 3 липня 1998 року N 727/98 «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» виручкою від реалізації продукції (товарів, робіт та послуг) вважається сума, фактично отримана субєктом підприємницької діяльності на розрахунковий рахунок або (та) в касу за здійснення операцій з продажу продукції (товарів, робіт, послуг).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що прибуткові касові ордери, на підставі яких податковий орган зробив висновок про те, що обсяги виручки підприємця ОСОБА_1 за перевірений період перевищили граничну норму встановлену Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» не відповідають вимогам чинного законодавства.

Так, з матеріалів справи вбачається, що прибуткові касові ордери (Т. 4 а.с. 120-133), на підставі яких податковий орган зробив висновок про те, що обсяг виручки підприємця ОСОБА_1 за перевірений період становить 16970853,00 грн., не містять обовязкових реквізитів первинних документів, а саме: не містять повної дати та місця їх складання; не містять назви особи (в даному випадку підприємця ОСОБА_1) від імені якої вони складені; не містять змісту та обсягу господарської операції, одиниці виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції.

Наведене свідчить про те, що за своєю формою вказані документи, на які посилається податковий орган, не відповідають вимогам ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 88 від 24.05.1995 року в якому також чітко визначено перелік обовязкових реквізитів первинних та зведених облікових документів, які необхідні для надання цим документам юридичної сили.

В цьому контексті слід також зауважити, що у прибуткових касових ордерах, на підставі яких податковий орган зробив висновок про те, що обсяги виручки підприємця ОСОБА_1 за перевірений період перевищили граничну норму встановлену Указом Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності субєктів малого підприємництва» зазначено особою, від якої надійшли кошти до ОСОБА_1 - Товариство з обмеженою відповідальністю «Українська лісова промислова заготівельна компанія».

Для перевірки цих відомостей Костопільською МДПІ доручалось проведення зустрічної перевірки даного товариства. Згідно довідки ДПІ у Жидачівському районі Львівської області від 15.07.2008 року №709/23-0/31579043 (Т.1, а.с. 99-102) ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» отримало від ОСОБА_1 за 2007-2008 роки продукції на суму 175000 грн. без ПДВ. Кошти за дану продукцію перераховані у безготівковому порядку. Станом на 01.06.2008 року дебіторська заборгованість по розрахунках з ОСОБА_1 становить 20000 грн. Ці дані спростовують висновки відповідача про отримання позивачем доходу від ТзОВ «Українська лісова промислова заготівельна компанія» в розмірі 16970853 грн. в 2006-2008 роках. Інших належних і допустимих доказів, які б свідчили про отримання позивачем вказаного доходу відповідачем не надано.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про те, що документально не підтверджено перевищення фізичною особою - підприємцем ОСОБА_1 обсягу виручки за рік у перевірені періоди в сумі 500000 грн., встановленого статтею 1 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва». А тому, відповідно до статті 6 цього Указу він не є платником податку на додану вартість, податку на доходи фізичних осіб (для фізичних осіб суб'єктів малого підприємництва), плати (податку) за землю, плати за патенти згідно із Законом України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності».

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому підстав для його скасування немає.

Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п.1 ч.1 ст. 205, ст. 206, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

А пеляційну скаргу Костопільської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 16 жовтня 2008 року у справі № 2-а-4304/08 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом одного місяця з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий: О.Б. Заверуха

Судді: І.Я. Олендер

В.М. Каралюс