Рішення № 78776974, 11.12.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9532/15-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2018 року Рівненський міський суд Рівненської області

в особі головуючої судді Крижової О.Г.,

при секретарі Гриценюк М.А.,

за участю представника позивача -відповідача ОСОБА_1,

представника відповідачів ОСОБА_2,

представника відповідача-позивача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Рівне цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки припиненим, суд –

В С Т А Н О В И В :

ПАТ «Украсоцбанк», як правонаступник ОСОБА_7 банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», звернувся з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості в розмірі 1 193 226 грн. 50 коп.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що між АКБ «Укрсоцбанк» та відповідачем ОСОБА_4 10.04.2018 року було укладено Договір кредиту № 738/34-Д на суму 25 000 доларів США зі сплатою 14% річних за користування кредитом та з кінцевим терміном повернення 09.04.2023 року.

Також, 10 квітня 2008 року між ОСОБА_7 банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_5 укладено договір поруки №738/34-Д-4 про солідарне виконання зобов’язань за основним кредитним договором.

Крім того, 10 квітня 2008 року між ОСОБА_7 банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» (правонаступником якого є ПАТ «Укрсоцбанк») та ОСОБА_6 укладено договір поруки №738/34-Д-3 про солідарне виконання зобов’язань за основним кредитним договором.

Додатковою угодою №738/34-Д-4/4 від 03.07.2009 року про внесення змін до Договору фінансової поруки №738/34-Д-4 від 10.04.2008 року змінено суму виданого кредиту 26166 дол. США та підвищення процентної ставки за користування кредитними коштами, які встановлено на рівні 15 відсотків річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 09.04.2028 року.

Додатковою угодою №738/34-Д/3 від 03.07.2009 року про внесення змін до Договору фінансової поруки №738/34-Д-3 від 10.04.2008 року змінено суму виданого кредиту 26166 дол. США та підвищення процентної ставки за користування кредитними коштами, які встановлено на рівні 15 відсотків річних з кінцевим терміном погашення заборгованості до 09.04.2028 року.

Внаслідок неналежного виконання відповідачами взятих на себе зобов'язань за договором, станом на 30 червня 2015 року виникла заборгованість, яка стверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: заборгованість за кредитом 25 652.00 дол. США (по курсу НБУ 539106,56 грн.); заборгованість за процентами22256,98 дол. США (по курсу НБУ467718,63 грн.), пеня -186401,32 грн., а всього сума боргу становить 56778, 79 дол. США, що в загальній сумі, в гривневу еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 30.06.2015 року становить 1193226 грн. 50 коп.

Відповідачам направленні письмові повідомлення № 08-206-297/968010 та № 08-206-297/968009 від 27.05.2015 з вимогою про виконання зобов’язання за Договором кредиту.

Оскільки відповідачі свої зобов’язання перед банком належним чином не виконують, представник позивача просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_6 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Укрсоцбанк», який є правонаступником ОСОБА_7 банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», про визнання договору поруки № 738/34-Д-3 від 10.04.2008 року припиненим з 20 жовтня 2008 року.

В обгрунтування позовних вимог посилається на те, що 10 квітня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір кредиту № 738/34-Д. З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_4, за Договором кредиту № 738/34-Д, 10 квітня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_6 було укладено Договір фінансової поруки № 738/34-Д-3.

Відповідно до п. 1.1. Договору кредиту № 738/34-Д від 10 квітня 2008 року Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, та цільового характеру використання в сумі 25 000,00 (двадцять п’ять тисяч) доларів США 00 центів, зі сплатою 14% (чотирнадцять цілих) процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору фінансової поруки № 738/34-Д-3 від 10 квітня 2008 року Поручитель ОСОБА_6 зобов’язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов’язань щодо повернення суми Кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 738/34-Д від 10 квітня 2008 року.

Пунктом 2.1.1. Договору фінансової поруки № 738/34-Д-3 від 10 квітня 2008 року передбачено зміст зобов’язання передбаченого порукою, а саме, «повернення кредиту в сумі 25000,00 (двадцять п’ять тисяч) дол. США 00 цнт. зі сплатою 14% (чотирнадцять) відсотків річних з кінцевим терміном погашення боргу не пізніше 09 квітня 2023 року та в терміни згідно узгодженого графіка».

В подальшому, 20 жовтня 2008 року між Кредитором ОСОБА_7 банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Позичальником ОСОБА_4, без згоди Поручителя, було укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до договору кредиту № 738/34-Д від 11 квітня 2008 року, згідно з якою збільшилася процентна ставка за користування кредитом з 14 (чотирнадцяти цілих нуль сотих ) процентів річних до 15 (п’ятнадцять цілих нуль сотих) процентів річних, при цьому, жодних повідомлень чи пропозицій, щодо укладання даної Додаткової угоди ОСОБА_6 не отримував.

Збільшення процентної ставки з 14 до 15 процентів річних призвело до значного збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_6, як поручителя за Договором фінансової поруки.

Пунктом 1.2. Договору фінансової поруки встановлено, що Поручитель ознайомлений з умовами Договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь до його положень не має.

Пунктом 3.3.2. Договору фінансової поруки передбачене зобов’язання Кредитора не змінювати умови Договору кредиту без попереднього письмового погодження Поручителя до моменту виконання забезпеченого порукою зобов’язання.

Зазначив, що Договором фінансової поруки ОСОБА_6 поручався за виконання зобов’язання, що було встановлено редакцією Договору кредиту від 10 квітня 2008 року, а саме в частині повернення кредиту в сумі 25000,00 (двадцять п’ять тисяч) дол. США 00 цнт. зі сплатою 14% (чотирнадцять) відсотків річних.

При цьому, як вже зазначалось вище, зміни до Договору кредиту вносились без згоди поручителя ОСОБА_6, незважаючи на те, що договором фінансової поруки не передбачена можливість зміни відсоткової ставки в односторонньому порядку за основним зобов’язанням.

ОСОБА_6 посилаючись на значне збільшення обсягу його відповідальності як поручителя, без відповідної його на те згоди, просить суд визнати Договір фінансової поруки № 738/34-Д-3 від 10 квітня 2008 року припиненим з з дати внесення зазначених змін, а саме з 20 жовтня 2008 року.

Представник позивача - відповідача ОСОБА_1В в судовому засіданні заявлені позовні вимоги банку підтримала в повному обсязі з підстав, що викладені у позовній заяві.

Щодо заявленого зустрічного позову ОСОБА_6 про визнання договору поруки № 738/34-Д-3 від 10 квітня 2008 року припиненим з 20.10.2008 року, в зв'язку з укладенням між позивачем та основним боржником, ОСОБА_4Є, додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору кредиту № 738/34-Д від 11.04.2008 року, представником позивача-відповідача подано до суду відзив, в якому остання просить в задоволенні зустрічного позову відмовити в повному обсязі.

Представник відповідача ОСОБА_4 - ОСОБА_2, проти заявленого банком позову заперечила в повному обсязі, подала до суду заяву про застосування строків позовної давності до заявлених до ОСОБА_4 позовних вимог, просила відмовити в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 в зв'язку з пропуском строків давності для звернення до суду за захистом порушеного права, оскільки право вимоги у банку виникло в липні 2009 року, однак до суду представник позивача звернувся у 2015 році.Вважає, що сплив позовної давності , про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч.4 ст.267 ЦК України).

В обгрунтування своїх заперечень, представник ОСОБА_2 пояснила суду, що сторони кредитного договору встановили як строк дії договору, так і строки виконання зобов’язань за щомісячним погашенням платежів.

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором, надіславши 12 квітня 2010 року претензію (вимогу) боржнику про дострокове негайне повернення всієї суми кредиту й пов'язаних з ним платежів (відсотків).

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після одержання такої вимоги.

Просила відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог до ОСОБА_4 в зв’язку пропуском строків для звернення до суду за захистом порушеного права.

Окрім того, стосовно позовних вимог банку до ОСОБА_5 зазначила, що суд зобов’язаний з’ясувати під час вирішення спірних відносин обставини дії поруки чи її припинення, наявність правових підстав для такого стягнення, при цьому звернення особи до суду з позовом про визнання поруки припиненою на підставі статті 559 Цивільного кодексу України не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі відповідного спору.

За таких обставин, вважає, що у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості необхідно відмовити, оскільки порука у вказаних правовідносинах є припиненою, згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України, так як зобов’язання поруки змінилося без згоди поручителя в внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності.

Представник позивача- відповідача ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_3, проти задоволення первісного позову банку заперечила в повному обсязі, просила в його задоволенні відмовити, зустрічний позов підтримала в повному обсязі, з підстав, викладених в позовній заяві.

Зазначила, що Договором фінансової поруки ОСОБА_6 поручався за виконання зобов’язання, що було встановлено редакцією Договору кредиту від 10 квітня 2008 року, а саме в частині повернення кредиту в сумі 25000,00 (двадцять п’ять тисяч) дол. США 00 цнт. зі сплатою 14% (чотирнадцять) відсотків річних. При цьому, зміни до Договору кредиту вносились без згоди поручителя ОСОБА_6, незважаючи на те, що договором фінансової поруки не передбачена можливість зміни відсоткової ставки в односторонньому порядку за основним зобов’язанням.

ОСОБА_6, посилаючись на значне збільшення обсягу його відповідальності як поручителя, без відповідної його на те згоди, просить суд визнати Договір фінансової поруки № 738/34-Д-3 від 10 квітня 2008 року припиненим з дати внесення зазначених змін, а саме з 20 жовтня 2008 року.

Заслухавши пояснення сторін, всебічно дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заявлений позов Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», який є правонаступником ОСОБА_7 банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості в розмірі 1 193 226 грн. 50 коп. до задоволення не підлягає.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», який є правонаступником ОСОБА_7 банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», про визнання договору поруки припиненим – підлягає до задоволення в повному обсязі.

Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється сторонами 10 жовтня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_4 було укладено Договір кредиту № 738/34-Д. З метою забезпечення виконання зобов’язань ОСОБА_4, за Договором кредиту № 738/34-Д, 10 квітня 2008 року між Публічним акціонерним товариством «Укрсоцбанк» та ОСОБА_6 було укладено Договір фінансової поруки № 738/34-Д-3.

Відповідно до п. 1.1. Договору кредиту № 738/34-Д від 10 квітня 2008 року Кредитор надає Позичальнику грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, та цільового характеру використання в сумі 25 000,00 (двадцять п’ять тисяч) доларів США 00 центів, зі сплатою 14% (чотирнадцять цілих) процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку, визначених в Додатку №1 до цього Договору.

Відповідно до п. 1.1. Договору фінансової поруки № 738/34-Д-3 від 10 квітня 2008 року Поручитель ОСОБА_6 зобов’язується перед Кредитором у повному обсязі солідарно відповідати за виконання ОСОБА_4 зобов’язань щодо повернення суми Кредиту, сплати відсотків за користування Кредитом а також можливих штрафних санкцій, у розмірі та у випадках, передбачених Договором кредиту № 738/34-Д від 10 квітня 2008 року.

Пунктом 2.1.1. Договору фінансової поруки № 738/34-Д-3 від 10 квітня 2008 року передбачено зміст зобов’язання передбаченого порукою, а саме, «повернення кредиту в сумі 25000,00 (двадцять п’ять тисяч) дол. США 00 цнт. зі сплатою 14% (чотирнадцять) відсотків річних з кінцевим терміном погашення боргу не пізніше 09 квітня 2023 року та в терміни згідно узгодженого графіка».

В подальшому, 20 жовтня 2008 року між Кредитором ОСОБА_7 банком соціального розвитку «Укрсоцбанк» та Позичальником ОСОБА_4, без згоди Поручителя, було укладено Додаткову угоду №1 про внесення змін до договору кредиту № 738/34-Д від 11 квітня 2008 року, згідно з якою збільшилася процентна ставка за користування кредитом з 14 (чотирнадцяти цілих нуль сотих ) процентів річних до 15 (п’ятнадцять цілих нуль сотих) процентів річних, як вказує представник відповідача-позивача , жодних повідомлень чи пропозицій, щодо укладання даної Додаткової угоди ОСОБА_6 не отримував. Матеріали цивільної справи доказів протилежного не містять, представником позивача-відповідача вони також не надані.

Із матеріалів справи вбачається, що збільшення процентної ставки з 14 до 15 процентів річних призвело до значного збільшення обсягу відповідальності ОСОБА_6, як поручителя за Договором фінансової поруки.

Пунктом 1.2. Договору фінансової поруки встановлено, що Поручитель ознайомлений з умовами Договору кредиту, ніяких заперечень, а також непорозумінь до його положень не має.

Пунктом 3.3.2. Договору фінансової поруки передбачене зобов’язання Кредитора не змінювати умови Договору кредиту без попереднього письмового погодження Поручителя до моменту виконання забезпеченого порукою зобов’язання.

Договором фінансової поруки ОСОБА_6 поручався за виконання зобов’язання, що було встановлено редакцією Договору кредиту від 10 квітня 2008 року, а саме в частині повернення кредиту в сумі 25000,00 (двадцять п’ять тисяч) дол. США 00 цнт. зі сплатою 14% (чотирнадцять) відсотків річних.

При цьому зміни до Договору кредиту вносились без згоди поручителя ОСОБА_6, незважаючи на те, що договором фінансової поруки не передбачена можливість зміни відсоткової ставки в односторонньому порядку за основним зобов’язанням.

Стаття 559 ЦК України містить підстави припинення поруки, серед яких, «Порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов’язання, а також у разі зміни зобов’язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності».

Згідно п. 22 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» відповідно до частини першої статті 559 ЦК припинення договору поруки пов’язується зі зміною забезпеченого зобов’язання за відсутності згоди поручителя на таку зміну та за умови збільшення обсягу відповідальності поручителя. При цьому обсяг зобов’язання поручителя визначається як умовами договору поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов’язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель. Проте якщо в договорі поруки передбачено, зокрема, можливість зміни розміру процентів за основним зобов’язанням і строків їх виплати тощо без додаткового повідомлення поручителя та укладення окремої угоди, то ця умова договору стала результатом домовленості сторін (банку і поручителя), а отже, поручитель дав згоду на зміну основного зобов’язання.

У зобов’язаннях, в яких беруть участь поручителі, збільшення кредитної процентної ставки навіть за згодою банку та боржника, але без згоди поручителя або відповідної умови в договорі поруки, не дає підстав для покладення на останнього відповідальності за невиконання або неналежне виконання позичальником своїх зобов’язань перед банком і тягне припинення поруки (правова позиція висловлена Верховним Судом України в постанові від 25 вересня 2013 року (справа № 6-97 цс 13).

В правовому висновку судової палати у цивільних та господарських справах Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2662цс15 зазначається, що: «збільшення відповідальності може відбутися внаслідок змін забезпеченого порукою зобов’язання, які безпосередньо спрямовані на підвищення суми кредиту, процентної ставки за користування кредитом, пені тощо або на включення опосередковано обтяжливих умов відповідальності поручителя, зокрема, шляхом скорочення термінів повернення кредитів».

З вищенаведеного правового висновку вбачається, що збільшення процентної ставки за користування кредитом, призводить до збільшення обсягу відповідальності поручителя.

Відповідно до положень ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способом захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, може бути припинення правовідносин.

З огляду на вказані обставини, які не заперечуються позивачем і не спростовані жодним належним та допустимим доказом, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_6 слід відмовити, а зустрічний позов ОСОБА_6 про визнання договору поруки припиненим заводоволити.

Крім того, суд зобов’язаний з’ясувати під час вирішення спірних відносин обставини дії поруки чи її припинення, наявність правових підстав для такого стягнення, при цьому звернення особи до суду з позовом про визнання поруки припиненою на підставі статті 559 Цивільного кодексу України не є необхідним, проте такі вимоги підлягають розгляду судом у разі відповідного спору.

За таких обставин, у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» до ОСОБА_5 про солідарне стягнення заборгованості необхідно відмовити, оскільки порука у вказаних правовідносинах є припиненою, згідно ч. 1 ст. 559 ЦК України, так як зобов’язання поруки змінилося без згоди поручителя в внаслідок чого збільшився обсяг відповідальності.

Як вбачається із матеріалів справи, внаслідок неналежного виконання відповідача ОСОБА_4 взятих на себе зобов'язань за договором, станом на 30 червня 2015 року виникла заборгованість, яка стверджується наявними в матеріалах справи письмовими доказами, а саме: заборгованість за кредитом 25 652.00 дол. США (по курсу НБУ 539106,56 грн.); заборгованість за процентами 22 256,98 дол. США (по курсу НБУ467718,63 грн.), пеня -186 401,32 грн., а всього сума боргу становить 56 778, 79 дол. США, що в загальній сумі, в гривневому еквіваленті згідно офіційного курсу НБУ станом на 30.06.2015 року становить 1193226 грн. 50 коп.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Цивільне законодавство передбачає два види позовної давності: загальну і спеціальну.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

Із матеріалів справи вбачається і позивачем-відповідачем не оспорюється та обставина, що з липня 2009 року по день звернення до суду позичальник не виконувала свої зобов’язання по сплаті кредиту.

До суду Публічне Акціонерне Товариство «Укрсоцбанк» звернулося в липні 2015 року (Ухвала Рівненського міського суду про відкриття провадження у справі від 07.07.2015 року ).

Відповідно до вимог частини другої статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати відсотків.

Отже, перебіг позовної давності щодо повернення кредиту в цілому обчислюється із дня настання строку виконання основного зобов'язання, тобто строку виконання зобов'язання в повному обсязі (кінцевий строк) або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково.

Таким чином, пред'явлення вимоги про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом змінює строк виконання зобов'язання та зумовлює перебіг позовної давності.

У зв'язку з порушенням боржником виконання зобов'язання за кредитним договором банк використав право достроково вимагати з позичальника повернення заборгованості за кредитним договором, надіславши 12 квітня 2010 року претензію (вимогу) боржнику про дострокове негайне повернення всієї суми кредиту й пов'язаних з ним платежів (відсотків).

Отже, пред'явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату відсотків за користування кредитом та пені, кредитор відповідно до частини другої статті 1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов'язання, а тому перебіг позовної давності за вимогами банку про негайне повернення кредиту та платежів за ним почався з наступного дня після одержання такої вимоги.

Зважаючи на вищевикладене, суд приходить до висновку, що позивач звернувся до суду із даним позовом із пропуском строків позовної давності, а відтак в задоволенні позову до ОСОБА_4 слід відмовити.

На підставі ст.ст. 11, 16, 253, 257, 267, 509, 559, 1050 ЦК України, керуючись ст.ст. 10, 12, 81, 141, 263, 264, 265, 268, 273, 354 Цивільно-процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк», який є правонаступником ОСОБА_7 банку соціального розвитку «Укрсоцбанк», до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 про стягнення заборгованості - відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_6 до Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» про визнання договору поруки припиненим – задовольнити.

Визнати припиненим Договір фінансової поруки № 738/34-Д-3 від 10.04.2008 року з 20 жовтня 2008 року.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга подається до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Рівненського міського суду О.Г. Крижова