Рішення № 78762176, 19.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ДОДАТКОВЕ СУДОВЕ РІШЕННЯ

19 грудня 2018 року м. Київ № 826/2779/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Васильченко І.П. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження заяву про ухвалення додаткового судового рішення в адміністративній справі

за позовом ОСОБА_1

до Пенсійного фонду України,

Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України

Донецької області

про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі-позивач/ОСОБА_1.) звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовною заявою до Пенсійного фонду України (далі-відповідач 1/ПФУ), Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (далі-відповідач2/ Слов'янське ОУПФУ Донецької області) , в якій просила суд: визнати протиправними дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України, яка полягає у не виплаті, починаючи з січня 2018 року, пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) та зобов'язати Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України поновити виплату пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) негайно після проголошення судового рішення, а також утриматися від подальшого призупинення її виплати; зобов'язати відповідача 1 в порядку контролю вжити заходи щодо поновлення виплати пенсії ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) негайно після проголошення судового рішення, а також утриматися від подальшого призупинення її виплати та подати суду звіт про виконання судового рішення.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 26.09.2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправними дії Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області щодо припинення з січня 2018 року нарахування та виплати пенсії за віком ОСОБА_1. Зобов'язано Слов'янське об'єднане управління Пенсійного фонду України Донецької областіпоновити нарахування та виплату пенсії за віком ОСОБА_1. В іншій частині позовних вимог відмовити. Присуджено на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 704 (сімсот чотири ) гривні 80 копійок за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області.

Через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від представника позивача надійшла заява від 28.11.2018 (ДМ№5662) про ухвалення додаткового рішення. В обґрунтування вказаної заяви позивач зазначає, що судом не було визначено способу виконання судового рішення, а саме не вказано про стягнення судових витрат в розмірі 704,80 грн.

З огляду на те, що рішення в адміністративній справі №826/2779/18 ухвалено в спрощеному позовному провадженні без повідомлення учасників справи (письмовому провадженні), суд приходить до висновку щодо можливості розгляду заяви також в порядку письмового провадження.

Відповідно до статті 252 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо:

1) щодо однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувалися докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення;

2) суд, вирішивши питання про право, не визначив способу виконання судового рішення;

3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу.

Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.

Таким чином, Кодексом адміністративного судочинства передбачено процесуальний інститут додаткового судового рішення, яким вирішуються окремі правові вимоги, котрі не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Крім того, додаткове судове рішення може прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.

Отже, як вбачається з вищевикладеного, процесуальний інститут додаткового судового рішення дає можливість виправити помилки суду, спричинені недотриманням вимог судового рішення, зокрема, щодо наявності в ньому відповіді на всі заявлені вимоги позивача (третьої особи), наявності суджень суду щодо способу виконання судового рішення у випадку, коли такі судження є необхідними, вирішення питання про судові витрати.

З наведеного слідує, що додаткове судове рішення є засобом усунення недоліків основного, яким вирішено спір по суті позовних вимог за результатами судового розгляду справи, а не прийняття додаткових судових рішень.

Дослідивши заяву позивача про винесення додаткового судового рішення в частині визначення способу виконання рішення від 26.09.2018, суд зазначає наступне.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Судом встановлено, що вимога позивача про стягнення за рахунок бюджетних асигнувань Слов'янського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області судових витрат у розмірі 704,80 грн. була вирішена у рішенні суду від 26.09.2018.

Крім того, суд звертає увагу позивача на наступне.

Відповідно до пункту 3 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. № 845 (далі Порядок №845) встановлено, що рішення про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників виконуються на підставі виконавчих документів виключно органами Казначейства у порядку черговості надходження таких документів до органів Казначейства (про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів - з попереднім інформуванням Мінфіну, про стягнення коштів боржників - у межах відповідних бюджетних призначень, наданих бюджетних асигнувань (залишків коштів на рахунках підприємств, установ, організацій).

Пунктом 4 Порядку №845 передбачено, що органи Казначейства: забезпечують у випадках, передбачених цим Порядком, зберігання виконавчих документів та ведення їх обліку. Після виконання у повному обсязі виконавчого документа суду або іншого органу (посадової особи) такий документ повертається до суду або іншого органу (посадової особи), який його видав з відміткою про його виконання; вживають заходів до виконання виконавчих документів; розглядають письмові звернення (вимоги) щодо виконання виконавчих документів осіб, які беруть участь у справі, державних виконавців, а також прокурорів - учасників виконавчого провадження.

Відповідно до пункту 6 Порядку №845 у разі прийняття рішення про стягнення коштів стягувач подає органові Казначейства в установлений зазначеним органом спосіб:

- заяву про виконання такого рішення із зазначенням реквізитів банківського рахунка (у разі наявності - довідку банку), назви банку, його МФО та коду ЄДРПОУ, номера рахунка (поточний, транзитний, картковий), прізвища, імені, по батькові (повне найменування - для юридичної особи) власника рахунка, на який слід перерахувати кошти, або даних для пересилання коштів через підприємства поштового зв'язку, що здійснюється за рахунок стягувача (прізвище, ім'я, по батькові адресата, його поштова адреса (найменування вулиці, номер будинку, квартири, найменування населеного пункту, поштовий індекс), реквізити банківського рахунка поштового відділення);

- оригінал виконавчого документа;

- судові рішення про стягнення коштів (у разі наявності);

- оригінал або копію розрахункового документа (платіжного доручення, квитанції тощо), який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету (у судових рішеннях про стягнення коштів з відповідного бюджету).

Суд звертає увагу позивача на те, що представником позивача було отримано виконавчі листи по справі, у тому числі і в частині виконання рішення суду щодо стягнення з відповідача судових витрат. Однак, позивачем не було надано до суду доказів на підтвердження пред'явлення виконавчого листа до виконання органам державної казначейської служби чи відповідних рішень про відмову у його виконанні.

Враховуючи викладені обставини, вимога позивача про винесення додаткового рішення, шляхом визначення способу виконання рішення Окружного адміністративного суду України від 26.09.2018 щодо стягнення з відповідача судових витрат, задоволенню не підлягає.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 245, 246, 250, 252, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення у справі - відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295, 296 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.П. Васильченко