Рішення № 78762182, 13.12.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

13 грудня 2018 року 16:27 № 826/11088/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Багрій М.В., за участі представника позивача - Сікорського Т.Г., представника відповідача - Вернигори М.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

за позовомЗакритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія"доДержавної архітектурно-будівельної інспекції Українипро визнання протиправною та скасування постанови №99/18/10/26-8/2606/02/2,-

На підставі ч. 1 ст. 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 13 грудня 2018 року проголошено скорочене (вступна та резолютивна частини) судове рішення. Виготовлення рішення у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог ч. 3 ст. 243 названого Кодексу. Під час проголошення скороченого (вступної та резолютивної частин) судового рішення сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту рішення.

В С Т А Н О В И В:

До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулось Закрите акціонерне товариство "Українська будівельна компанія" (02096, м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8, код ЄДРПОУ 23728595) з позовом до Головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Лисак С.Ф. (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, буд. 26) про визнання протиправною та скасування Постанови №99/18/10/26-8/2606/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2018.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, відповідач неправильно тлумачить норми відповідних ДБН та необґрунтовано робить висновки з проектної документації без здійснення необхідних замірів.

Представник Державної архітектурно-будівельної інспекції проти позовних вимог заперечив, через канцелярію суду надав суду відзив, у якому просив відмовити у задоволенні адміністративного позову повністю. Свої заперечення на адміністративний позов відповідач обґрунтовує тим, що при винесені оскаржуваної постанови про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, Головний інспектор будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Лисак С.Ф. діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією і законами України.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2018 року відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання.

В судовому засіданні 13 вересня 2018 року суд протокольною ухвалою здійснив заміну відповідача на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.

В судовому засіданні 13 грудня 2018 року представник позивача позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував, просив суд у задоволенні адміністративного позову відмовити.

У судовому засіданні 13.12.2018 на підставі частини третьої статті 243 Кодексу адміністративного судочинства України проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши пояснення, доводи та заперечення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позов з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, закрите акціонерне товариство «Українська будівельна компанія» є генеральним проектувальником об'єкту будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення на вул. Бориспільській, 67 у Дарницькому районі м. Києва.

Відповідно до річного плану здійснення заходів державного (контролю) Державної архітектурно-будівельної інспекції за діяльністю суб'єктів господарювання на 2018 рік, на підставі Наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції від 29.11.2017 № 1788 «Про затвердження річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Держархбудінспекції за діяльністю суб'єктів господарювання на 2018 рік», Направлення для проведення планового заходу від 05.06.2018, головним інспектором будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органу державного архітектурно-будівельного контролю та ринкового нагляду Департаменту ДАБІ у м. Києві Лисак С.Ф. проведено планову перевірку на об'єкті будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 67» щодо дотримання суб'єктом містобудування - позивачем, вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил.

Перевіркою зокрема встановлено, що на об'єкті будівництва «Будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення за адресою: м. Київ, Дарницький район, вул. Бориспільська, 67», генеральним проектувальником - позивачем, проектна документація на об'єкт: «Будівництво житлово-офісного комплексу з об'єктами соціального призначення на вул. Бориспільській, 67 у Дарницькому районі м. Києва (друга черга будівництва)» розроблена за порушеннями, а саме:

1. Майданчики для вигулу собак мають бути розташовані на території житлової забудови;

2. Не витримані нормативні відстані від житлового будинку, що будується до місця проїзду пожежної машини в осях 1-8.

Зазначені вище порушення, є порушенням вимоги п. 2* додатку 3.1 та п. 3.16 ДБН 360-92** «Планування і забудова міських і сільських поселень».

За результатами перевірки, складено акт перевірки від 18.06.2018, в якому зафіксовано встановлені порушення, складено протокол в якому зазначається відповідальність за встановлені правопорушення від 18.06.2018, також позивачу виданий обов'язковий до виконання припис від 18.06.2018, якими зобов'язано усунути допущені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 19.07.2018.

На підставі поданих документів і матеріалів, складених під час здійснення позапланової перевірки, позивача притягнуто до відповідальності встановленої абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», із накладенням стягнення у виді штрафу та винесено постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2018 №99/18/10/26-8/2606/02/2.

10.07.2018 через засоби поштового зв'язку позивач отримав постанову про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2018 №99/18/10/26-8/2606/02/2.

Незгода позивача із даною постановою зумовила його звернення до суду з даним позовом.

Перевіряючи правомірність прийняття оскаржуваних рішень, суд виходить із наступного.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регулюються Конституцією України, Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності", Законом України "Про архітектурну діяльність", Законом України "Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності", Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, Порядком накладення штрафів за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, та іншими нормативно-правовими актами.

За приписами частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні основи містобудівної діяльності врегульовано Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" встановлено, що управління у сфері містобудівної діяльності здійснюється Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері містобудування, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, органами державного архітектурно-будівельного контролю, іншими уповноваженими органами містобудування та архітектури, місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування.

Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності визначає Закон України "Про архітектурну діяльність".

Частиною 2 ст. 10 Закону України "Про архітектурну діяльність" передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".

До уповноважених органів містобудування та архітектури належать органи, визначені у статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність".

Відповідно до статті 13 Закону України "Про архітектурну діяльність", до уповноважених органів містобудування та архітектури, зокрема, належать центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері архітектури.

Згідно із пунктами 1, 7 Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 9 липня 2014 року №294, Державна архітектурно-будівельна інспекція України (Держархбудінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.

Держархбудінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо через апарат та свої територіальні органи.

У відповідності до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Нормативно-правовим актом, який визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт є Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок або Порядок № 553).

Згідно приписів Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, Держархбудінспекцією.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Пунктом 9 Порядку № 533 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

У відповідності до п. 11 Порядку № 533, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:

1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;

2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;

3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;

зупинення підготовчих та будівельних робіт.

Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;

4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;

5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;

6) підпункт 6 пункту 11 виключено

7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;

8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.

Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;

9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;

11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки.

Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.

Згідно з п. 16 Порядку № 533, за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.

У пункті 17 Порядку № 533 встановлено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис). У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.

Відповідно до абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, несуть відповідальність у вигляді штрафу (у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб) за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно з пунктом 3.16 ДБН 360-92 при проектуванні житлової забудови слід передбачати розміщення майданчиків, розмір яких і відстані від них до житлових і громадських будинків треба приймати не менші ніж у таблиці 3.2.

В той же час, відповідно до пункту 5.8.1 ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій» місця або зони для вигулу тварин відводять не лише на території житлової забудови, але й на рекреаційних територіях спільного користування (крім територій пляжів та місць масового відпочинку), у смузі відведення залізничних колій, швидкісних автомагістралей, на пустирях, у лісах, лісопосадках, на територіях, що мало відвідуються, на території санітарно- захисної зони навколо АЗС, а також за межами першого і другого поясу зон санітарної охорони джерел водопостачання.

Згідно з пунктом 2* додатку 3.1 ДБН 360-92 При проектуванні проїздів і пішохідних шляхів необхідно забезпечувати можливість проїзду пожежних машин до житлових і громадських будинків, у тому числі із вбудованоприбудованими приміщеннями, і доступ пожежників з автодрабин і автопідйомників у будь- яку квартиру чи приміщення. Відстань від краю проїзду до стін будинку, як правило, слід приймати 5 - 8 м для будинків до 9 поверхів і 8 - 10 м для будинків 9 поверхів і вище. Ширина проїзду повинна бути не менше 3,5 м. У зоні мГж будинками і проїздами, а також на відстані 1,5 м від проїзду з протилежного боку будинку, не допускається розміщення огорож, повітряних ліній електропередачі і рядкового насадження дерев. Відстані від контактних проводів трамвайних і тролейбусних ліній слід призначати: до житлових і громадських будинків - не менше 5 м, до складів горючих і легкозаймистих рідин: підземних - 25 м, надземних - 50 м. Уздовж фасадів будинків, які не мають входів, допускається передбачати смуги завширшки 6 м з нижчим типом покриття, придатні для проїзду пожежних машин. Як вбачається з цієї норми зазначені відстані повинні бути дотримані, але повинні обов'язково відображатися у графічному вигляді в кресленнях у вигляді відповідних зон (радіусів).

Як встановлено судом, пункт 3.16 ДБН 360-92 не передбачає обов'язкового розміщення майданчика для вигулу собак всередині земельної ділянки, яка відведена під будівництво. Вказаний пункт ДБН 360-92 лише передбачає норми площі майданчиків (0,3 кв.м. на 1 людину) та мінімальні відстані від вікон житлових і громадських будинків (40м.).

Крім того, позивачем доведено та підтверджується матеріалами справи, що земельну ділянку під будівництво оточує територія лісопаркової зони, лісопосадки і подібні території. Тому при проектуванні Об'єкту місця для вигулу собак були передбачені на вказаних територіях із дотриманням норм вищезгаданих ДБН Б.2.2-5:2011 «Благоустрій територій».

Що стосується порушення нормативних відстаней від житлового будинку, що будується, до місця проїзду пожежної машини в осях 1-8, суд зазначає наступне.

У проектній документації, яка була надана під час проведення перевірки та наявна в матеріалах справи, нормативні відстані від житлового будинку, що будується, до місця проїзду пожежної машини в осях 1-8 дотримані.

Однак, суд зазначає, що у проектній документації креслення по вказаних осях виконані у масштабі, який без спеціальних замірів із використанням найточнішого вимірювального приладу не дозволяє однозначно виміряти зазначену відстань.

Як вбачається з акту перевірки, відповідачем не було проведено відповідних замірів для встановлення даного порушення, також представник відповідача підтвердив це у судовому засіданні.

В силу норми ч. 2 ст. 19 Конституції України посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Тобто особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок (тягар) доказування в спорі покладається на відповідача - орган публічної влади, який повинен надати докази, що свідчать про правомірність його дій, законність прийнятих рішень.

Акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб'єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу, а тому оцінка акта, в тому числі й оцінка дій службових осіб контролюючого органу щодо його складання, викладення у ньому висновків перевірки, може бути надана судом при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта.

Проте, ні в Акті заходу, ні в протоколах про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, складених Департаментом за наслідками здійснення заходів контролю на Об'єкті будівництва, не вказано будь-яких доказів, які б об'єктивно свідчили про наявність описаних в них порушеннях.

Крім того, зважаючи на надані позивачем докази, суд погоджується з твердженнями позивача відносно того, що місця для вигулу собак були передбачені у відповідності до чинних норм і правил, а у проектній документації були дотримані відповідні відстані.

При цьому, суд не залишає поза увагою, що стаття 1 Протоколу 1, яка спрямована в основному на захист особи від будь-якого посягання держави на право володіти своїм майном, також зобов'язує державу приймати деякі необхідні заходи, спрямовані на захист права власності (див. рішення Броньовський проти Польщі [GC], N 31443/96, п. 143, CEDH 2004).

У кожній справі, в якій йде мова про порушення вищезгаданого права, суд повинен перевірити дії чи бездіяльність держави з огляду на дотримання балансу між потребами загальної суспільної потреби та потребами збереження фундаментальних прав особи, особливо враховуючи те, що заінтересована особа не повинна нести непропорційний та непомірний тягар (див. Рішення Спорронг та Лонрот п. Швеції , рішення від 23.09.1982, серія A N 52, стор. 26, п. 69).

Європейський Суд підкреслює особливу важливість принципу «належного урядування», який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб (див. рішення у справах «Беєлер проти Італії» [ВП] (Beyeler v. Italy [GC]), заява № 33202/96, п. 120, ECHR 2000, «Онер'їлдіз проти Туреччини» [ВП] (Oneryэldэz v. Turkey [GC]), заява № 48939/99, п. 128, ECHR 2004-XII, «Megadat.com S.r.l. проти Молдови» (Megadat.com S.r.l. v. Moldova), заява № 21151/04, п. 72, від .08.04.2008, і «Москаль проти Польщі» (Moskal v. Poland), заява № 10373/05, п. 51, від 15.09.2009). Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (див., наприклад, рішення у справах «Лелас проти Хорватії» (Lelas v. Croatia), заява № 55555/08, п. 74, від 20.05.2010, і «Тошкуце та інші проти Румунії» (Toscuta and Others v. Romania), заява № 36900/03, п. 37, від 25.11.2008) і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси.

Враховуючи наведені позиції Європейського Суду, виходячи зі системного аналізу вищевказаних правових норм в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведена правомірність спірного акту індивідуальної дії (постанови), у зв'язку з чим він підлягає скасуванню.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, а також усні та письмові доводи представників сторін стосовно заявлених позовних вимог, суд дійшов до висновку наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з положеннями статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 77, 139, 143, 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" (02096, м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8, код ЄДРПОУ 23728595) задовольнити повністю.

2. Визнати протиправною та скасувати Постанову № 99/18/10/26-8/2606/02/2 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 26.06.2018.

3. Стягнути на користь закритого акціонерного товариства "Українська будівельна компанія" (02096, м. Київ, вул. Ремонтна, буд. 8, код ЄДРПОУ 23728595) судові витрати у розмірі 2 378,70 грн. (дві тисячі триста сімдесят вісім гривень 70 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України (01133, м. Київ, бул. Лесі Українки, буд. 26, код ЄДРПОУ 37471912).

Рішення набирає законної сили в порядку передбаченому ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295-297 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги).

Повний текст рішення виготовлено та підписано 20 грудня 2018 року.

Суддя Н.Г. Вєкуа