Ухвала суду № 78738927, 19.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/23205/18

Провадження № 1-кс/522/23206/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2018 року м. Одеса

Слідчий суддя Приморського районного суду м. Одеси Іванов В.В.

при секретарі Торчинській О.О.,

розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора військової прокуратури Південного регіону України підполковника юстиції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю ІНФОРМАЦІЯ_2, одруженого, який має 2-х неповнолітніх дітей, працюючого менеджером ТОВ «ВО Запоріжресурс» проживаючому за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий,

підозрюваного в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових за № 42018160690000209 від 14.06.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора – Папуша Ю.І.

захисника – ОСОБА_3

підозрюваного – ОСОБА_2, -

В С Т А Н О В И В:

Слідчим відділом УСБ України в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженню № 42018160690000209 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

Нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування вказаного кримінального провадження у формі процесуального керівництва здійснюється прокурорами Головної військової прокуратури та військової прокуратури Південного регіону України.

У ході досудового розслідування встановлено, що наказом начальника директора регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця від 12.03.2018 № НОК-205/ОС ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника команди структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Відповідно до п. п. 1, 3, 4 та 20 Положення про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.01.1994 № 7 (далі – Положення) працівники відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті (далі – ВОХР) зобов'язані здійснювати охорону вантажів на шляху прямування та в парках станцій за переліком, затвердженим Мінінфраструктури, профілактичні заходи, спрямовані на запобігання крадіжкам вантажів, матеріальних цінностей; проводити затримання розкрадачів вантажів та матеріальних цінностей; чесно і сумлінно виконувати службові обов'язки, суворо дотримуватися законів України, вимог цього Положення, інструкцій та інших нормативних актів з питань забезпечення збереження вантажів, охорони об'єктів і пожежної безпеки.

Приміткою до ст. 364 КК України службовими особами у статтях 364, 368, 3682, 369 цього Кодексу визначені особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_4, як заступник начальника команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця», при виконанні службових обов’язків за посадою постійно здійснює функції представника влади, у зв’язку з чим є службовою особою.

Відповідно до п. п. 2.3., 2.7 посадової інструкції заступника начальника структурного підрозділу «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ОСОБА_4 зобов’язаний особисто контролювати несення служби та здійснювати оперативне керівництво підрозділами воєнізованої охорони Запорізького регіону, організовувати та контролювати проведення розглядів випадків неохоронних перевезень, оформлення матеріалів; здійснювати контроль за дотриманням перепусткового режиму на об’єктах залізничного транспорту, попередженням порушень встановленого порядку та самовільного проїзду в вантажних поїздах

Згідно ст.ст. 24, 68 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Кожен зобов’язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

31.05.2018 ОСОБА_5 призначено на посаду начальника служби безпеки ПП «АО Райзинг».

На початку червня 2018 року ОСОБА_5 стало відомо, що 04.04.2018 стосовно працівника ПП «АО Райзинг» ОСОБА_6, невстановленими у ході слідства працівниками команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» було застосовано побої та повідомлено, що службові особи вказаного підприємства не будуть допускатись на території залізничної станції «Запоріжжя Ліве», поки керівництво ПП «АО Райзинг» не вирішить усі питання з начальником команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_4

Після цього, 05.06.2018 ОСОБА_5 отримав від директора ПП «АО Райзинг» ОСОБА_7 номер телефону заступника начальника команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональна філія «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_4 для організації зустрічі та вжиття заходів для недопущення у подальшому подібних ситуацій та узгодження порядку належного здійснення охорони вантажу, що супроводжувався ПП «АО Райзинг».

Під час телефонної розмови зі ОСОБА_4 останній повідомив ОСОБА_5, що володіє ситуацією та може все залагодити, після чого надав номер мобільного телефону ОСОБА_2 та повідомив, що це його довірена особа та що саме з ним ОСОБА_5 повинен зустрітись та вирішити питання.

Цього ж дня, ОСОБА_5 зателефонував ОСОБА_2 та повідомив, що його номер телефону надав ОСОБА_4, після чого домовився про зустріч.

У подальшому, цього ж дня, ОСОБА_5 зустрівся в м. Запоріжжі з ОСОБА_2 в його офісі, розташованому на 3-му поверсі будівлі, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Макаренка, 9. Під час особистої розмови ОСОБА_2 за вказівкою ОСОБА_4 висунув вимогу ОСОБА_5, про те, що він повинен надавати ОСОБА_4, 19-го числа кожного місяця, через нього або інших осіб, на яких він вкаже, грошові кошти у розмірі 750 грн. за здійснення належної охорони залізничних вагонів (цистерн) із пальним, не допущення крадіжок та не перешкоджання працівникам ПП «АО Райзинг» виконувати їх службові обов’язки під час їх перебування на залізничній станції «Запоріжжя Ліве», охорону, якої здійснює команда СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

Також, ОСОБА_2 вказав, що з метою точного підрахунку вагонів (цистерн) з пальним, охорону та супроводження, яких здійснює ПП «АО Райзинг» та, які слідують через залізничну станцію «Запоріжжя Ліве» ОСОБА_5 повинен кожного разу відправляти смс-повідомлення на мобільний телефон ОСОБА_8 з номерами вагонів (цистерн).

Після цього, ОСОБА_2 наголосив, що в разі відмови ОСОБА_5 сплачувати щомісячно неправомірну вигоду ОСОБА_4 у працівників ПП «АО Райзинг» будуть проблеми під час виконання ними своїх службових обов’язків, а крадіжки з вагонів (цистерн) під час їх перебування на залізничній станції «Запоріжжя Ліве» будуть продовжуватись.

У подальшому, 14.06.2018 на підставі заяви ОСОБА_5 про вчинення злочину внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, а він почав діяти під контролем правоохоронних органів.

Надалі, ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, діючи як пособник, спільно із заступником начальника команди СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» Регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця» ОСОБА_4 вимагав та одержав неправомірну вигоду від представника ПП «АО Райзинг» ОСОБА_5 за вчинення ОСОБА_4 дій в інтересах ОСОБА_5 із використанням наданої йому влади та службового становища, а саме здійснення належної охорони залізничних вагонів (цистерн) із пальним, не допущення крадіжок та не перешкоджання працівникам ПП «АО Райзинг» виконувати їх службові обов’язки під час їх перебування на залізничній станції «Запоріжжя Ліве», охорону якої здійснює команда СП «Дніпровський загін воєнізованої охорони» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Українська залізниця».

- зокрема, ОСОБА_2, діючи як пособник у вчиненні злочину, 19.06.2018 близько 22 год. 07 хв., за адресою: м. Запоріжжя, вул. Тиражна, 70, на території АЗС «Шелл», в автомобілі НОМЕР_1 вимагав та одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 11 тис. 500 грн., для подальшої передачі ОСОБА_4 як службовій особі;

- він же, діючи повторно як пособник вчинення злочину, з тих же мотивів та спонукань, 19.07.2018 у період часу з 14 год. 15 хв. по 14 год. 20 хв., перебуваючи в м. Запоріжжя, по вул. Макаренка, 9, в автомобілі Mercedes-Benz ML, н.з. KCR056 одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 37 тис. грн. для подальшої передачі ОСОБА_4 як службовій особі;

- 20.07.2018 близько 16 години 55 хвилин ОСОБА_5, перебуваючи в м. Рівне, на виконання вказівки ОСОБА_2, який діяв як пособник з прямим умислом, з корисливих мотивів, за наказом ОСОБА_4, повторно, переказав через термінал Приватбанку на банківську картку № 5168757363666696, що належить ОСОБА_9 частину неправомірної вигоди в розмірі 6 тис. грн., для подальшої передачі ОСОБА_4 як службовій особі;

- він же, ОСОБА_2, діючи повторно як пособник, з тих же мотивів та спонукань, 17.08.2018 о 12 год. 15 хв., перебуваючи в м. Запоріжжя, по вул. Перемоги (біля пам’ятника воїнам-авіаторам), в автомобілі НОМЕР_2, одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 64 тис. 500 грн., для подальшої передачі ОСОБА_4 як службовій особі;

- він же, ОСОБА_2, діючи повторно як пособник, з тих же мотивів та спонукань, 19.09.2018 в період часу з 14 год. 56 хв. по 15 год. 08 хв., перебуваючи в м. Запоріжжя по вул. Макаренка, 9, на третьому поверсі в офісному приміщенні одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 39 тис. грн., для подальшої передачі ОСОБА_4 як службовій особі;

- він же, ОСОБА_2, діючи повторно як пособник, з тих же мотивів та спонукань, повідомив ОСОБА_5, що він повинен передати частину неправомірної вигоди в розмірі 23 тис. 300 грн. ОСОБА_10, після чого, на виконання вказівки ОСОБА_2 25.10.2018 у період часу з 16 год. 58 хв. по 17 год. 01 хв., перебуваючи в м. Запоріжжя по вул. Макаренка, 9, в автомобілі Mercedes-Benz ML, н.з. KCR056 ОСОБА_5 передав частину неправомірної вигоди в розмірі 23 тис. 300 грн. ОСОБА_10 для подальшої передачі ОСОБА_4 та ОСОБА_2;

- надалі, ОСОБА_4, продовжуючи здійснювати свою злочинну діяльність, спільно із ОСОБА_2, який діяв як пособник, з тих же мотивів та спонукань 09.11.2018 у період часу з 11 год. 37 хв. по 11 год. 53 хв., перебуваючи в м. Запоріжжя по вул. Запорізька, 1В, на стоянці супермаркету «Епіцентр» в автомобілі ОСОБА_11, д.н.з. НОМЕР_3 одержав від ОСОБА_5 частину неправомірної вигоди в розмірі 30 тис. грн.;

- він же, ОСОБА_4, спільно із ОСОБА_2, який діяв як пособник, повторно, з тих же мотивів та спонукань 17.12.2018 близько 14 год. 00 хв., перебуваючи в автомобілі НОМЕР_4, що знаходився на території автомобільної стоянки на території супермаркету «Епіцентр», що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Запорізька, 1В, вимагав та одержав від ОСОБА_5 чергову частину неправомірної вигоди в розмірі 146 200 грн., після чого, був затриманий працівниками правоохоронного органу, а його злочинна діяльність припинена, а загалом ОСОБА_2, діючи як пособник, спільно із ОСОБА_4В, вимагав та одержав неправомірну вигоду на загальну суму 357 500 гривень.

17.12.2018 року ОСОБА_2 затримано в порядку ст.208 КПК України та 18.12.2018 року підозрюваному ОСОБА_2, повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.368 КК України.

У зв’язку з чим, прокурор звернувся до суду із клопотанням про застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання в повному обсязі та просив його задовольнити, посилаючись на те, що наявні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме те, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та може здійснювати вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, окрім цього просив застосувати заставу як альтернативний запобіжний захід, у розмірі, який перевищує максимальну меж для санкції інкримінованому ОСОБА_2, статті, мотивуючи тим, що державі завдано збитків на дуже велику суму, а тому просив застосувати заставу у розмірі 1 004 340 (один мільйон чотири тисячі триста сорок) гривень.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання прокурора, оскільки ОСОБА_2 не збирається переховуватися від органів досудового розслідування та суду, сам з’явився до органу досудового розслідування, не може впливати на свідків, які на нього не вказують в своїх показаннях, ОСОБА_2 раніше не судимий, тому він не може вчинити інші злочини.

Дослідивши матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання прокурора, допитавши підозрюваного, заслухавши учасників судового розгляду, приходжу до висновку, що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, підозрюваний ОСОБА_2 на даний час обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який передбачене покарання виключно у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, зважаючи на тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання ОСОБА_2 винним, є ризики того, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, може впливати на свідків, які до теперішнього часу не допитані, з метою схилення останніх до зміни показань у кримінальному провадженні та спотворення доказів.

Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підозрюваного є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та запобігання спробам здійснювати вплив на свідків у вказаному кримінальному провадженні.

Інші, менш суворі запобіжні заходи не зможуть запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Пред’явлена ОСОБА_2 підозра обґрунтовується зібраними у кримінальному провадженні доказами: повідомлення про злочин Головного управління контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері економічної безпеки СБ України та їх матеріалами за результатами виконання доручень прокурора; показами заявника ОСОБА_5; протоколом затримання ОСОБА_2 в порядку ст. 208 КПК України, протоколом обшуку автомобіля НОМЕР_5, яким користувався ОСОБА_4, під час якого виявлено предмет неправомірної вигоди, протоколами допитів свідків ОСОБА_9, ОСОБА_8, а також речовими доказами.

Відповідно до ст.9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Згідно із ч.2 ст.8 КПК України, принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини

Окрім цього, відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до практики ЄСПЛ, при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов’язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів, передбачених законом (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).

Крім того, слідчий суддя враховує положення ст. 5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою. В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Погоджуючись з прокурором, слідчий суддя виходить з того, що діючий Кримінальний процесуальний Кодекс України встановлює обов’язок розглядати обґрунтованість підозри, що за визначенням ЄСПЛ «є необхідною умовою законності тримання під вартою» (Нечипорук і Йонкало проти України, no. 42310/04, § 219, 21 квітня 2011 року).

Відповідно до практики ЄСПЛ «обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину гарантії від безпідставного арешту і затримання, закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції». За визначенням ЄСПЛ «обґрунтована підозра у вчиненні кримінального злочину, про яку йдеться у статті 5 § 1(с) Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила певний злочин» (K.-F. проти Німеччини, 27 листопада 1997, § 57).

З урахуванням конкретних обставин справи та практики ЄСПЛ, слідчий суддя вважає, що надані органом досудового розслідування до клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_2 докази, в своїй сукупності, на даній стадії досудового розслідування, вказують на обґрунтованість висунутої підозри у вчиненні кримінальних правопорушень.

Обставин, передбачених ч. 2 ст. 183 КПК України, які є перешкодою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не встановлено.

Зважаючи на положення ч. 3 ст. 183 КПК України, приймаючи до уваги дані про особу підозрюваного та його майновий стан, вважаю за необхідне визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Зважаючи на те, що підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, з урахуванням його майнового стану, беручи до уваги, що ОСОБА_2 раніше не судимий, одружений, має на утриманні 2-ух неповнолітніх дітей, позитивно характеризується за місцем роботи, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, зважаючи на те, що у кримінальному провадженні проводяться першочергові слідчо-оперативні заходи, вважаю, що застава у розмірі 57 прожиткових мінімумів для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх обов’язків, а тому слідчий суддя вважає за доцільне визначити розмір застави, як альтернативного запобіжного заходу, у вказаному розмірі, яка зможе забезпечити виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України.

Керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 183, 186, 193, 194, 196, 197, 205 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Клопотання прокурора військової прокуратури Південного регіону України підполковника юстиції ОСОБА_1 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Одеській УВП-21 строком на 2 (два) місяці.

Визначити розмір застави як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним обов’язків, передбачених КПК України, у розмірі 57 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто у сумі 100 434 (сто тисяч чотириста тридцять чотири) гривень.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу на рахунок ТУ ДСА України в Одеській області, з призначенням платежу: застава за підозрюваного; провадження по справі 1-кс/522/23206/ 18.

Підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного обов’язки строком на 2 (два) місяці, передбачені ч.5 ст.194 КПК України:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора в розумні строки;

2) повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) не відлучатися з м. Запоріжжя Запорізької області без дозволу слідчого, прокурора або суду.

Роз’яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з’явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин не повідомив про причину своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою становить 2 (два) місяці та обчислюється з моменту фактичного затримання, тобто з 17.12.2018 року.

Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою припиняє свою дію 15.02.2019 року.

Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п’яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Слідчий суддя: Іванов В.В.

19.12.2018