Рішення № 78738916, 12.12.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2-а/522/61/18

Справа № 522/21901/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участі секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил,

ВСТАНОВИВ:

До суду 21.11.2017 року надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської митниці Державної фіскальної служби про скасування постанови у справі про порушення митних правил.

Позовна заява обґрунтована тим, що 25.10.2017 року Одеською митницею ДФС було винесено постанову у справі про порушення митних правил №1395/50000/17, відповідно до якої позивача визнано винним у вчиненні порушень митних правил, передбачених ч.3 ст. 470 Митного кодексу України, та накладено на нього стягнення у вигляді штрафу у розмірі – 8500 грн.. З даною постановою позивач не згоден, вважає її незаконною. Посилався на те, що оскаржувана постанова була прийнята за його відсутності не зважаючи на наявність від нього клопотання про відкладення розгляду справи (порушено ст. 526 Митного кодексу України). Також порушено строки накладення адміністративного стягнення (порушення ст. 467 Митного кодексу України), вважає, що вина не доведена. Позивач посилається на те, що відповідачем залишивши поза увагою його клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з перебуванням його на лікарняному, всупереч частини 4 статті 526 Митного кодексу України, а також всупереч статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було необґрунтовано, без врахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотримання принципу рівності перед законом, не пропорційно, без дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, без врахування права особи на участь у процесі прийняття рішення, 25 жовтня 2017 року було незаконно винесено постанову в справі про порушення митних правил №1395/50000/17. За вказаних обставин звернувся до суду з дійсним позовом та просив поновити йому строки на оскарження постанови.

Згідно з автоматизованою системою документообігу суду при розподілі справ між суддями для розподілу вказана справа була розподілена на суддю Свячену Ю.Б..

На підставі Рішення Першої Дисциплінарної палата Вищої ради правосуддя №3723/3дп/15-17 від 22.11.2017 до ухвалення Вищою радою правосуддя рішення про звільнення з посади судді Свяченої Ю.Б., відповідно до наказу керівника апарату суду ОСОБА_2 № 21/а від 08.12.2017р., та на підставі службової записки помічника судді – Діденко К.В., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, здійснено повторний авторозподіл справи.

22.02.2018 року справа надійшла до провадження судді Кравчук Т.С.. Ухвалою суду від 23.02.2018 року справу прийнято до свого провадження та призначено підготовче засідання по справі.

Відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 12.04.2018 року №1093/0/15-18 про звільнення ОСОБА_3 з посади судді Приморського районного суду міста Одеси у зв’язку з поданням заяви про відставку, на підставі службової записки помічника судді Кравчук Т.С. – Антонецького С.Л., з метою дотримання розумних строків розгляду справи, недопущення порушень законних прав та інтересів громадян та законних інтересів сторін по справі, згідно розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси було здійснено повторний автоматизований розподіл судової справи.

Справа надійшла до провадження судді Домусчі Л.В.. Ухвалою суду від 30.05.2018 року справу було прийнято до провадження та призначено до розгляду у спрощеному порядку на 03.09.2018 року.

03.09.2018 року розгляд справи був відкладений на 23.10.2018 р. у зв’язку з неявкою сторін.

23.10.2018 року розгляд справи було відкладено на 12.12.2018 року у зв’язку з перебування судді у відпустці.

Сторони у судове засідання 12.12.2018 року не з’явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили. Відзиву від відповідача до суду не надходило. Позивач 18.10.2018 року надав до суду заяву, згідно якої просив справу розглядати за його відсутності або в письмовому провадженні.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка в судове засідання будь-якого учасник справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Суд з урахуванням заяви позивача вирішив розглядати справу в письмову провадженні.

Датою ухвалення судового рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення (ч.5 ст. 250 КАС України).

У зв’язку з цим датою складання повного тексту рішення є 18.12.2018 року.

Вивчивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

З матеріалів справи судом встановлено, що 04.09.2017 року співробітником Одеської митниці ДФС було складено протокол про порушення митних правил №1395/50000/17 у зв’язку із вчиненням гр.. України ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 470 МК України.

У вказаному протоколі від 04.09.2017 року вказано, що 15.05.2017 року о 18 год. 18 хв. в зону діяльності міжнародного автомобільного пункту пропуску «Кучурган-Первомайськ» відділу митного оформлення 31 митного поста «Кучурган» Одеської митниці ДФС в напрямку з Молдови до України режимі «Транзит» в’їхав легковий автомобіль марки «Renault Trafic», р.н.JRR583, країна реєстрації Литва, під керуванням гр.. України ОСОБА_1.

Зазначено, що гр.. ОСОБА_1 не надав до митного контролю та митного оформлення документи, що підтверджують сплату ним митних платежів, які відповідно до закону підлягають сплаті при імпорті у разі тимчасового ввезення даного транспортного засобу.

Зазначено, що гр.. України ОСОБА_1 у порушення вимог діючого законодавства, перевищено встановлений ст. 95 МК України строк доставки транспортного засобу більше ніж на 10 діб, чим скоєно порушення митних правил, передбачене ч.3 ст. 470 МК України.

За даним фактом відносно позивача складений протокол про порушення митних правил №1395/50000/17 за ч. 3 ст. 470 МК України.

Постановою заступника начальника Одеської митниці ДФС України - начальника управління протидії митним правопорушенням та міжнародної взаємодії ОСОБА_4, 25.10.2017 року позивача визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 МК України, та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п'ятсот неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500,00 грн..

Не погоджуючись із діями відповідача, позивач звернувся з відповідним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приписами п. 1 ч. 1 ст. 95 Митного кодексу України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту: 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб);

Відповідно до ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України регламентовано, що перевищення встановленого ст. 95 цього Кодексу строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на десять діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Статтею 467 МК України передбачено, що адміністративне стягнення за порушення митних правил у справах, які розглядаються митним органом, може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду питання митним органом справ про триваючи порушення митних правил, у тому числі передбачені ст.ст. 469, 477-481, 485 цього Кодексу, - не пізніше ніж через шість місяців з дня виявлення цих порушень.

Крім того, з аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статей.

Митний кодекс України та КУпАП , відповідно до ст. 487 МК України якого провадження у справах про порушення митних правил здійснюється відповідно до Митного кодексу України, а в частині, що не регулюється ним - відповідно до законодавства України про адміністративні правопорушення, не містять визначення поняття «триваючого правопорушення».

Так, поняття триваючого правопорушення роз'яснювалось листами Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року №22-34-1465, 17.07.2007 року №22-14-493. Зокрема, зазначалось, що триваючим визнається правопорушення, які, розпочавшись з будь-якої протиправної дії або бездіяльності, здійснюється потім безперервно шляхом невиконання обов'язків. Початковим моментом такого діяння може бути активна дія чи бездіяльність коли винна особа або не виконує конкретний покладений на неї обов'язок, або виконує його неповністю або неналежним чином.

Відповідно до вказаних постанов правопорушення, передбачене ст. 470 МК України належить до триваючих правопорушень, які характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій. Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

При цьому, порушення не може вважатись таким, що носить разовий характер, обов'язок зворотного вивезення транспортного засобу впродовж 10 діб спливає не в останній день цього строку, а вважається виконаним саме з моменту його виконання, а не із закінченням строків такого виконання.

Як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 повинен був доставити спірний автомобіль, оформлений 15.05.2017 року в митному режимі транзиту, до митниці вивезення протягом 10 діб, тобто в строк до 25.05.2017 року (у разі переміщення в зоні діяльності Одеської митниці ДФС до 20.05.2017 року), але автомобіль не був доставлений до митниці призначення до даного часу, з чого слідує, що такі дії безперервно порушували закон протягом зазначеного часу, а позивач скоював правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків, що в свою чергу, свідчить про те, що дане правопорушення є триваючим.

Таким чином, посилання позивача на те, що митним органом було порушено строки притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 470 МК України є необґрунтованими, та не приймаються судом до уваги.

Позивачем не спростовано належними та допустимими доказами відсутності порушень ним митних правил, передбачених ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, не надано інформацію стосовно місця перебування транспортного засобу та причин порушення ним вимог ст. 95, 470 Митного кодексу України.

Згідно ч. 1 ст. 460 МК України вчинення порушень митних правил, передбачених частиною третьою статті 469, статтею 470, частиною третьою статті 478, статтею 481 цього Кодексу, внаслідок аварії, дії обставин непереборної сили або протиправних дій третіх осіб, що підтверджується відповідними документами, а також допущення у митній декларації помилок, які не призвели до неправомірного звільнення від сплати митних платежів або зменшення їх розміру, до незабезпечення дотримання заходів тарифного та/або нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, якщо такі помилки не допускаються систематично (стаття 268 цього Кодексу), не тягне за собою адміністративної відповідальності, передбаченої цим Кодексом.

Отже, обов'язковою умовою для звільнення особи від адміністративної відповідальності за порушення митних правил, передбачене ст. 470 МК України, є документальне підтвердження того, що вчинення порушенням митних правил сталося внаслідок аварії, дії обставин не переробної сили або протиправних дій третіх осіб.

Позивач під час складання протоколу про порушення митних правил та під час розгляду справи в суді документально не підтвердив наявність обставин, які б виключали його адміністративну відповідальність або виключали провадження у справі про порушення митних правил.

У той же час, недоставляння товарів до митниці призначення у встановлені законодавством строки є підставою для розгляду питання щодо наявності в діях особи ознак правопорушення, передбаченого ст. 470 МК України.

Позивач у позові не наводить жодної з підстав, передбачених ст. 521 МК України, як і не наводить жодного аргументу, який би вказував на відсутність складу порушення митних правил, передбаченого ч. 3 ст. 470 МК України.

Таким чином, з урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 саме з підстав порушення відповідачем строків накладення адміністративного правопорушення та недоведеності вини позивача у скоєному правопорушенні, тому в цій частині позову суд відмовляє.

Між тим, згідно із ст. 498 МК України, особи, які притягуються до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, та власники товарів, транспортних засобів, зазначених у пункті 3 статті 461 цього Кодексу (заінтересовані особи), під час розгляду справи про порушення митних правил в органі доходів і зборів або суді мають право знайомитися з матеріалами справи, робити з них витяги, одержувати копії рішень, постанов та інших документів, що є у справі, бути присутніми під час розгляду справи у органі доходів і зборів та брати участь у судових засіданнях, подавати докази, брати участь у їх дослідженні, заявляти клопотання та відводи, під час розгляду справи користуватися юридичною допомогою захисника, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, давати усні і письмові пояснення, подавати свої доводи, міркування та заперечення, оскаржувати постанови органу доходів і зборів, суду (судді), а також користуватися іншими правами, наданими їм законом. Зазначені в цій статті особи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами.

У відповідності до ст. 526 Митного кодексу України, справа про порушення митних правил розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, та/або її представника.

Про час та місце розгляду справи про порушення митних правил органом доходів і зборів цей орган інформує особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за порушення митних правил, поштовим відправленням з повідомленням про вручення, якщо це не було зроблено під час вручення зазначеній особі копії протоколу про порушення митних правил.

У разі розгляду справи про порушення митних правил у суді про час та місце розгляду справи суд (суддя) повідомляє особу, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, а також відповідний орган доходів і зборів.

Справа про порушення митних правил може бути розглянута за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності за це правопорушення, лише у випадках, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

Відповідно до ч.1 ст.486 МК України завданнями провадження у справах про порушення митних правил є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її з дотриманням вимог закону, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню порушень митних правил, та запобігання таким правопорушенням.

Отже, чинним на час виникнення спірних відносин Митним кодексом України визначено порядок провадження у справі про порушення митних правил, визначено зокрема право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності знати про час та місце розгляду справи, брати участь у розгляді справи, подавати пояснення та заперечення.

Також, Митним кодексом України визначено єдину обов'язкову умову розгляду справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, а саме: розгляд справи може відбуватись за відсутності особи, яка притягається до відповідальності лише в разі, якщо є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.

З позову суд вбачає, що позивача було сповіщено органом митної служби про час та місце розгляду справи про порушення митної справи 25.10.2017 року.

У свою чергу, позивач 20.10.2017 року направив на адресу митниці клопотання про перенесення розгляду справи, згідно якого зазначив, що знаходиться на лікуванні та не зможе бути присутнім при розгляді його справи 25.10.2017 року.

На підтвердження поважності причин неможливості з’явитись до митниці суд надав до суду копію листка непрацездатності серії АГШ№311257 від 20.10.2017 року.

Між тим, розгляд справи відповідачем не було відкладено та розглянуто справу про митне правопорушення за відсутності позивача, не зважаючи на поважність причин його неявки.

Отже, розглянувши справу про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення митних справи у відсутність особи, яка притягається до відповідальності та від якої було подано клопотання про відкладення розгляду справи, суд вбачає, що відповідач діяв протиправно, із порушенням приписів ст. 526 МК України.

Суд зазначає, що статтею 531 МК України визначено перелік підстав для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил, а саме: відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 3 ст. 79 КАС України, відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом із поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Відповідачем, на якого покладено обов'язок доведення правомірності прийнятого ним рішення, не надав суду належних та допустимих доказів на підтвердження дотримання порядку розгляду справи про притягнення позивача до відповідальності за порушення митних правил, зокрема, врахування клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи, призначеного на 25.10.2017 року, у зв’язку перебування ним на лікарняному, як передумови забезпечення обґрунтованості прийняття оскаржуваної постанови.

Відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

На підставі вищевикладеного, суд вважає, що в цій справі з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи про порушення митних правил у відношенні позивача, матеріали справи №1395/50000/17 підлягають новому розгляду Одеською митницею Державної фіскальної служби.

Відповідно до ч.1, 4 ст.529 МК України, постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Згідно зі ст. 289 КпАП України, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Вважаючи прийняту постанову у справі про порушення митних справи №1395/50000/17 від 25 жовтня 2017 року протиправною, позивач в десятиденний термін, а саме 21 листопада 2017 року звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом, оскільки отримав оскаржувану постанову лише 14.11.2017 року.

Щодо сплаченого позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви суд зазначає наступне.

Справа про порушення митних правил відносить до справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 288 КУпАП особа, яка оскаржила постанову у справі про адміністративне правопорушення, звільняється від сплати державного мита.

Враховуючи вказані положення суд приходить до висновку, що по даній категорії справ позивачі звільненні від сплати судового збору за подання позовної заяви, а відтак необхідно повернути позивачеві помилково сплачений судовий збір у розмірі 640,00 грн. відповідно до квитанції від 20.11.2017 року.

При вищевикладених обставинах та керуючись ст. 2, 22, 72, 73, 75-77, 132, 134, 242-246, 250-251, 286, 295 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: 65058, АДРЕСА_1) до Одеської митниці Державної фіскальної служби (місцезнаходження: 65078, м.Одеса, вул.Гайдара, 21-а) про скасування постанови у справі про порушення митних правил - задовольнити частково.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №1395/50000/17 від 25 жовтня 2017року, якою ОСОБА_1 визнаним винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 Митного Кодексу України, та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 8500 гривень 00 копійок, та надіслати справу на новий розгляд до Одеської митниці Державної фіскальної служби.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - відмовити.

Повернути ОСОБА_1 (паспорт серії КК216271, виданий 22.02.1999р. Іллічівським РВ УМВС України в м. Одеси, місце проживання: 65058, АДРЕСА_1) помилково сплачений судовий збір у розмірі 640 гривень 00 копійок відповідно до квитанції від 20 листопада 2017 року, а саме зобов'язати Управління Державної казначейської служби України м. Одеси в Одеській області, яке знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Черняховського 6, код ЄДРПОУ: 38016923, повернути повністю позивачу – ОСОБА_1 (паспорт серії КК216271, виданий 22.02.1999р. Іллічівським РВ УМВС України в м. Одеси, місце проживання: 65058, АДРЕСА_1) сплачений судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) гривень 00 копійок, який було сплачено на розрахунковий рахунок отримувача: 31215206700008, банк отримувача - ГУ ДКСУ в Одеській області, МФО банку отримувача: 828011, отримувач платежу – Приморський районний суд м. Одеси, код отримувача: 38016923, за квитанцією від 20 листопада 2017 року на суму 640 гривень 00 копійок.

Постанова може бути оскаржена до П’ятого апеляційного адміністративного суду через Приморський районний суд м. Одеси, шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк після отримання постанови суду.

Повний текст рішення складений – 18.12.2018 року.

Суддя Л.В. Домусчі