Ухвала суду № 78730038, 12.12.2018, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/59195/18-к

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2018 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва Білоцерківець О.А., за участю секретаря Король А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві клопотання прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Ганжи О.М. про арешт майна,

В С Т А Н О В И В :

28.11.2018 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва Білоцерківця О.А. надійшло клопотання сторони кримінального провадження - прокурора другого відділу процесуального керівництва управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих Головного слідчого управління Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях підслідних Державному бюро розслідувань Генеральної прокуратури України Ганжи О.М. про арешт майна у кримінальному провадженні № 42018000000001685.

Слідчий або прокурор в судове засідання не з'явились, прокурор направив заяву про розгляд клопотання без його участі та задоволення клопотання.

В обґрунтування клопотання, прокурор зазначив наступне.

Генеральною прокуратурою України здійснюється процесуальне керівництво у кримінальному провадженні відомості щодо якого внесені до ЄРДР за № 42018000000001685, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 240, ч. 2 ст. 364 КК України.

Службовими особами ПАТ «Жежелівський кар'єр» (код ЄДРПОУ 00292379), здійснювався видобуток корисних копалин, а саме граніту на Північній та Південній ділянці Жежелівського родовища на території Вінницької області без відповідних дозвільних документів.

Так, встановлено що ПАТ «Жежелівський кар'єр» надано спеціальний дозвіл на користування надрами № 735 від 28.12.1996 з метою видобування останніми граніту на Північній та Південній ділянках Жежелівського родовища Вінницької області.

24.02.2012 Державною службою гірничого нагляду та промислової безпеки України видано ПАТ «Жежелівський кар'єр» акт про надання гірничого відводу за № 1982, з метою промислової розробки Північної ділянки Жежелівського родовища гранітів, терміном дії до 28.12.2016.

Центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України було проведено перевірку дотримання вимог законодавства у сфері видобування корисних копалин ПАТ «Жежелівський кар'єр», за результатами якої складено акт перевірки за № 06-03/26/2018-34п (92) від 02.07.2018.

Відповідно до даного акту було встановлено, що ПАТ «Жежелівський кар'єр» у період часу з 28.12.2016 по 07.06.2018 проводив вивіз та реалізацію гранітної продукції Жежелівського родовища за відсутності акту про надання гірничого відводу за № 1982 (промислової розробки Північної ділянки Жежелівського родовища гранітів) термін дії якого закінчився 28.12.2016, а також акту про надання гірничого відводу за № 99 (промислової розробки Південної ділянки Жежелівського родовища гранітів), термін дії якого закінчився також 28.12.2016.

Крім того під час проведення перевірки, центральним міжрегіональним відділом Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, маркшейдерської документації, що підтверджувала б правомірність проведення робіт, а саме обліку та списання корисних копалин, а також руху корисних копалин на складах, службовими особами

ПАТ «Жежелівський кар'єр» надана не була.

Також, відповідно до листа від 10.10.2018 за № 7918/1/10.3-Дп-18, що був наданий Державною службою України з питань праці, встановлено що в книзі обліку гірничих відводів, наданих для використання ділянок надр, відсутні факт видачі ПАТ «Жежелівський кар'єр» акту про надання гірничого відводу за № 99.

Окрім цього, відповідно до довідки від 19.06.2018 за № 351 наданою ПАТ «Жежелівський кар'єр» за період І кварталу 2017 року - І кварталу 2018 року реалізовано 123083,187 тон продукції та проведено сплату за користування надрами.

Також під час досудового розслідування, а саме під час опрацювання статистичної звітності за 2016-2017 роки, наданою ДНВП «Геоінформ України» встановлено, що ПАТ «Жежелівський кар'єр» видобуто 52400 м3 граніту, а в свою чергу у 2017 рік, видобування корисних копалин взагалі не здійснювалось.

Крім того встановлено, що у період з 07.03.2017 по 02.08.2017

ПАТ «Жежелівський кар'єр» здійснював оплату ТОВ «Євровибухпром»

(код ЄДРПОУ 39368391) за послуги з проведення буро вибухових робіт без подрібнення негабариту, а також у той період коли термін дії актів про надання гірничого відводу закінчився.

Таким чином, із вище вказаного вбачається що у період з 28.12.2016 по 07.06.2018 службові особи ПАТ «Жежелівський кар'єр», всупереч норм гірничого законодавства здійснювали видобування корисної копалини загальнодержавного значення, а саме граніту на території Жежелівського родовища у Вінницькій області.

У зв'язку з тим, що ПАТ «Жежелівський кар'єр» отримувало прибуток за реалізацію, незаконно видобуті корисні копалини загальнодержавного значення - граніт, орган досудового розслідування вважає за необхідне накласти арешт на грошові кошти, що знаходяться на розрахункових рахунках, які відкриті у наступних банківських установах, а саме:

-на розрахунковому рахунку № 26001301170120 (російський рубль), що відкритий у ФАКБ «Національний Кредит» в м. Козятин;

-на розрахунковому рахунку № 26037040808803 (російський рубль), що відкритий в АТ «УкрСиббанк»;

-на розрахунковому рахунку № 26009300397607 (українська гривня), що відкритий в Філії-Вінницького обласного управління АТ «Ощадбанк»;

-на розрахункових рахунках за №№ 26005543645 (долар США), 26000543617 (українська гривня), 26009543674 (російський рубль), 2604170863 (українська гривня), 26001543672 (євро), що відкриті в АТ «Райффайзенбанк Аваль» у м. Києві, так як грошові кошти, що знаходяться на вище вказаних рахунках є речовими доказами, а також з метою в подальшому відшкодування шкоди, завданої внаслідок вчиненого кримінального правопорушення.

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до частини 2 статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

У випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 КПК України, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, фізичної чи юридичної особи, яка в силу закону несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діями (бездіяльністю) підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, а також юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності обґрунтованого розміру цивільного позову у кримінальному провадженні, а так само обґрунтованого розміру неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, щодо якої здійснюється провадження.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Згідно ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 КПК України); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Слідчий суддя, дійшов висновку про наявність підстав для задоволення клопотання, оскільки накладення арешту на майно сприятиме меті кримінального провадження, а не накладення може призвести до незворотніх наслідків.

На підставі викладеного і керуючись ст. 107, 131, 132, 170-173, 309 КПК України, слідчий суддя,

У Х В А Л И В :

Клопотання - задовольнити.

Накласти арешт на кошти, які знаходяться на розрахункових рахунках в наступних банківських установах:

-на розрахунковому рахунку № 26001301170120 (російський рубль), що відкритий у ПАТ "БАНК НАЦІОНАЛЬНИЙ КРЕДИТ" (код ЄДРПОУ 20057663), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Тургенєвська, будинок 52/58;

-на розрахунковому рахунку № 26037040808803 (російський рубль), що відкритий в АТ "УКРСИББАНК" (код ЄДРПОУ 09807750), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Андріївська, будинок 2/12;

-на розрахунковому рахунку № 26009300397607 (українська гривня), що відкритий в АТ «Ощадбанк» (код ЄДРПОУ 00032129), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, будинок 12-Г;

-на розрахункових рахунках за №№ 26005543645 (долар США), 26000543617 (українська гривня), 26009543674 (російський рубль), 2604170863 (українська гривня), 26001543672 (євро), що відкриті в АТ "РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ" (код ЄДРПОУ 14305909), що зареєстрований за адресою: м. Київ, вул. Лєскова, будинок 9.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання копії судового рішення.

Слідчий суддя О.А.Білоцерківець