Суддя І інстанції Ісаєнко Ю. А.
Суддя-доповідач Малашкевич С. А.
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«10» лютого 2010 року справа № 2-а-9008/09/0570
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевича С. А.
суддів Геращенко І. В., Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Стеблєві О. Л.
за участю представників сторін:
від позивача не прибули
від відповідачів 1) не прибули 2) не прибули
від третьої особи не прибули
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року у справі 2-а-9008/09/0570 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька До
Третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Іссіда»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Азарія» про про стягнення у дохід держави одержаного за нікчемною угодою,
ВСТАНОВИЛА
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року відмовлено у задоволенні позову Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька до Товариства з обмеженою відповідальністю «Іссіда», Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент», за участю третьої особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Азарія» про стягнення у дохід держави одержаного за нікчемною угодою від 01.07.2008 року.
Не погодившись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. Позивач посилається на те, що судом не враховані долучені до матеріалів справи пояснення гр.. ОСОБА_2 директора ТОВ «Іссіда», відповідно до яких він до діяльності ТОВ «Іссіда» ніякого відношення не має та висновок експерта з проведення графологічної експертизи, згідно якого документи по угоді підписані не гр. ОСОБА_2 Позивач вважає, що угода від 01.07.08 р. між ТОВ «Іссіда» та ТОВ «Аксент» була укладена без мети виконання обовязків, визначених в угоді.
Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, вивчивши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає останні необґрунтованими, а судове рішення таким, що не підлягає скасуванню, з нижченаведених підстав.
При розгляді справи судом було встановлено наступне.
01.07.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Аксент» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Іссіда» укладено договір б/н на поставку товарів для виробництва горілчаних виробів на суму 3 000 000 (три мільйони) гривень.
На поставлені товари постачальником ТОВ «Аксент» були виписані податкові накладні (а.с. 12-20).
22 грудня 2008 року ТОВ «Іссіда» подало до податкового органу податкову декларацію з ПДВ за листопад 2008 року, де до складу податкового кредиту за листопад 2008 року включило суму ПДВ у розмірі 1694078 грн.
Довідкою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька від 28.01.2009 року за №432/15-213/34511889, яку складено за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Іссіда» встановлено, що по декларації за листопад 2008 року податковий кредит відображено у сумі 1694078,00грн., фактично підтверджено згідно наданих копій податкових накладних та реєстрів по взаємовідносинах з ТОВ «Аксент» - 1694124,86 грн.
Колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції про безпідставність позовних вимог позивача про стягнення з відповідачів в доход держави, відповідно, майна або коштів одержаних за угодою.
Заявляючи позов, позивач зазначає, що укладений між відповідачами правочин є нікчемним, тобто таким, що вчинено з метою, завідомо суперечною інтересам держави та суспільства, що суперечить моральним засадам суспільства, порушує публічний порядок з огляду на положення приписів ст.ст. 203, 215,228 ЦК України.
Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: 1) зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; 2) особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; 3) волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; 4) правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; 5) правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; 6) правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Статтею 215 ЦК України передбачені підстави недійсності правочину, а саме : 1) недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу; 2) недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Виходячи з приписів ст. 207 Господарського кодексу України, необхідними умовами для визнання господарського зобов»язання недійсним, як такого, що укладено з метою що завідомо суперечить інтересам держави та суспільства, є наявність у сторін зобов»язання відповідної мети та умислу на настання відповідних наслідків.
Позовні вимоги позивача обґрунтовуються тим, що спірна угода була укладена, з боку другого відповідача ТОВ «Іссіда», з метою суперечною інтересам держави та суспільства, оскільки ТОВ «Іссіда» безпідставно включило кошти до складу податкового кредиту, тобто при укладанні та виконанні спірної угоди умисел ТОВ «Іссіда» полягав у відсутності наміру сплатити до Державного бюджету відповідні суми податків за результатами цих операцій.
Як на доказ наявності протиправного умислу у ТОВ «Іссіда» позивач посилається на довідку, складену ДПІ у Київському районі м. Донецька 28.01.2009 року за №432/15-213/34511889 за результатами документальної невиїзної (камеральної) перевірки податкової декларації з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Іссіда», якою встановлено, що по декларації за листопад 2008 року податковий кредит відображено у сумі 1694078,00грн., фактично підтверджено згідно наданих копій податкових накладних та реєстрів по взаємовідносинах з ТОВ «Аксент» - 1694124,86грн.
Відповідно до ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, укладений між відповідачами договір поставки за своєю суттю відповідає вимогам ст. 712 ЦК України.
Оспорюваний договір має усі необхідні ознаки договору поставки, підписаний і скріплений печатками обох сторін, що його уклали.
Для висновку про нікчемність угоди необхідним є наявність умислу хоча б у однієї зі сторін на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства. В даному випадку, позивачем не доведений умисел на укладення угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства будь-кого з відповідачів.
Умисел юридичної особи доводиться через умисел посадових осіб, які повноважні представляти таку особу та вчиняли від її імені відповідні протиправні дії.
Зазначені обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, повинні бути доведені позивачем.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання позивача в апеляційній скарзі на пояснення гр. ОСОБА_2 та висновок спеціаліста № 23 від 09.04.2009 року, як на доказ наявності умислу у ТОВ «Іссіда», оскільки такі докази не є належними та допустимими. Як вбачається, пояснення та висновок спеціаліста складені не в межах судового розгляду, а на прохання податкового органу, що не може вважатися експертним висновком.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року по справі № 2-а-9008/09/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року по справі № 2-а-9008/09/0570 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі складена 15 лютого 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей
ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
(Вступна та резолютивна частини)
«10» лютого 2010 року справа № 2-а-9008/09/0570
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого Малашкевича С. А.
суддів Геращенко І. В., Арабей Т. Г.
при секретарі судового засідання Стеблєві О. Л.
за участю представників сторін:
від позивача не прибули
від відповідачів 1) не прибули 2) не прибули
від третьої особи не прибули
розглянувши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року у справі 2-а-9008/09/0570 за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька До
Третя особа Товариства з обмеженою відповідальністю «Іссіда»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Аксент»
Товариства з обмеженою відповідальністю «Азарія» про про стягнення у дохід держави одержаного за нікчемною угодою,
Керуючись статтями 24, 184, 195, 196, 198, 200, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року по справі № 2-а-9008/09/0570 - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 25 серпня 2009 року по справі № 2-а-9008/09/0570 - залишити без змін.
Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні. Ухвала у повному обсязі буде складена 15 лютого 2010 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Геращенко
Т. Г. Арабей
Судове рішення № 7872785, Донецький апеляційний адміністративний суд було прийнято 10.02.2010. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2а-9008/09/0570. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: