Ухвала суду № 7872783, 10.02.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

Суддя І інстанції Головіна К.І.

Суддя-доповідач Малашкевич С.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

Іменем України

10 лютого 2010 року справа № 2-а-8876/09/0570

м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого Малашкевич С.А.

суддів Геращенко І.В.,Арабей Т.Г.

при секретарі судового засідання Стеблєві О.Л.

за участю представників сторін:

від позивача : Стрихар Г.В. за довірен.

від відповідача: Гладкової Л.М., Колосової Ж.Ю. - за довірен.

розглянувши апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року у справі 2-а-8876/09/0570 за позовом Державного підприємства «Макіїввугілля» до Макіївської обєднаної державної податкової інспекції про Визнання недійсним податкового повідомлення-рішення

ВСТАНОВИЛА:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 року задоволено позов Державного підприємства «Макіїввугілля» та визнано недійсним податкове повідомлення-рішення Макіївської обєднаної державної податкової інспекції від 28.04.2009 р. № 0000112330/010913/10/23-213 про визначення податкових зобовязань зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 451127,76 грн.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Представники відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили останню задовольнити.

Представники позивача, вказуючи на те, що рішення суду є законним та обґрунтованим, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду залишити без змін.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, заперечення на неї , вважає, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

Під час розгляду спору, судом було встановлено наступне.

Позивач зареєстрований як юридична особа, знаходиться на податковому обліку в Макіївській обєднаної державної податкової інспекції .

Макіївською обєднаною державною податковою інспекцєю проведено планову виїзну перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства . За результатами якої складений акт від 13.04.2009 р. № 3016/23-2/32442295 (надалі «акт перевірки»).

На підставі акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 28.04.2009 р № 0000112330/010913/10/23-213 , яким визначено податкове зобов'язання зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 451127,76 грн.

Колегія суддів апеляційного суду погоджує висновок суду першої інстанції про неправомірність прийнятих відповідачем рішень з огляду на наступне.

Підставою для прийняття спірного податкового повідомлення-рішення визначені норми п. 6 Порядку встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння, затвердженого Постановою КМУ № 115 від 29.01.1999 року та п. 5.5 ст. 5 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр та Державної податкової адміністрації України № 474/3767 від 23.06.1999 року. Зокрема, виходячи з акту перевірки порушенням з боку позивача є незастосування ним коефіцієнту 0.2 при обчисленні збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, що призвело до заниження його суми та обумовило нарахування податкового зобов'язання.

Позивач є користувачем надр та, відповідно до ст. 1б зазначеного Кодексу, має ліцензію АА № 378254 від 10.10.2008 року на користування надрами, згідно якої видом його господарської діяльності є видобування корисних копалин із родовищ, що мають загальнодержавне значення та включені до Державного фонду родовищ корисних копалин.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 28 Кодексу України Про надра плата за користування надрами справляється у вигляді, зокрема, відрахувань за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету.

Частина друга ст. 33 вказаного Кодексу передбачає, що порядок встановлення нормативів відрахувань за виконані геологорозвідувальні роботи та їх справляння визначається Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 115 від 29.01.1999 року затверджений Порядок встановлення нормативів збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету та його справляння (надалі -Порядок).

З п. 6 вищевказаного Порядку слідує, якщо надрокористувачі видобувають більше одного виду корисних копалин, що супутньо залягають на одному родовищі, збір за виконані геологорозвідувальні роботи обчислюється за основний вид корисної копалини у повному обсязі, а за супутньо залягаючі корисні копалини - із застосуванням до нього коефіцієнта 0.2. Збір, відповідно до п.13 Порядку, обчислюється надрокористувачами самостійно відповідно до вимог Інструкції. Пунктом 3.1 Інструкції про порядок стягнення збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету, затвердженої спільним наказом Комітету України з питань геології та використання надр та Державної податкової адміністрації України № 474/3767 від 23.06.1999 року (далі - Інструкція) передбачено, що об'єктом обчислення збору за геологорозвідувальні роботи є обсяг видобутих корисних копалин - для нафти, конденсату, газу природного, у тому числі і метану вугільних родовищ, торфу, сапропелю, сировини для виготовлення оптичної та п'єзооптичної продукції, сировини ювелірної і ювелірно-виробної, підземних вод (прісних, мінеральних, термальних, промислових), ропи, мінерачьних грязей і мулу та обсяг погашених у надрах запасів корисних копалин - для інших корисних копалин. Відповідно до п. 12 Порядку, п. 3.3 Інструкції збір не справляється за видобуток корисних копалин, видобуток яких є технологічно вимушеним у зв'язку з видобутком інших корисних копалин та які видобуваються із надр для усунення їх шкідливої дії. Згідно п. 3.2 Інструкції обсяги погашених балансових та позабалансових запасів корисних копалин і обсяги видобутих корисних копалин визначаються за даними державної статистичної звітності, підтвердженої обліковими матеріалами геолого-маркшейдерської документації.

Постановою КМУ № 432 від 05.05.1997 року затверджена Класифікація запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр, згідно якої основні корисні копалини і компоненти - це корисні копалини і компоненти, що визначають промислове значення родовища, надра його промислового використання і назву. Супутні корисні копалини і компоненти - це корисні копалини і компоненти, видобуток яких здійснюється разом з основними корисними копалинами, а вилучення і промислове використання технологічно можливі та економічно доцільні у процесі переробки основної мінеральної сировини .

Колегія судів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позивачем здійснюється видобуток кам'яного вугілля, як основної корисної копалини, а метан і германій не видобуваються як супутні корисні копалини, а процес з їх вилучення є засобом дегазації гірських виробіток та вимушеним процесом, що виключає необхідність обкладення такої діяльності збором за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету. Ці факти, також, встановлені судовим рішенням від 11.04.2007р. в адміністративній справі № 25/362а, яка набрала законної сили та, в силу ч.1 ст. 72 КАС України не потребують повторного доведення.

За вказаних обставин, постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Макіївської обєднаної державної податкової інспекції на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 р. по справі № 2-а-8876/09/0570 залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 17 серпня 2009 р. по справі № 2-а-8876/09/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали проголошені у судовому засіданні в присутності представників сторін. Ухвала у повному обсязі складена 15 лютого 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Головуючий С.А. Малашкевич

Судді: Т.Г. Арабей

І.В. Геращенко