Ухвала суду № 7872318, 02.02.2010, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

Іменем України

2 лютого2010 року

Категорія 2.11.1

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів :

головуючого судді: Колеснік Г.А.

суддів: Ляшенка Д.В.

Ястребової Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєві О.О. за участю представників: від позивача: Анохіної Т.І.

від відповідача: Дєєві А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у

Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року по адміністративній справі № 2-а-1-10768 (суддя Христофоров А.Б.) за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" м. Донецьк До Державної податкової інспекції у

Ворошиловському районі м. Донецька Про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 5 лютого 2009 року № 0000851542/0

ВСТАНОВИВ:

Позивач подав позов до ДПІ про визнання податкового повідомлення- рішення про застосування штрафних санкцій з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів/ робіт , послуг/ у сумі 3 367204,5грн. Мотивував тим, що відповідач безпідставно не прийняв до уваги надані 28.12.2007 року уточнюючи розрахунки за вересень 2007 року у сумі 1 920000 грн по декларації № 128862 від 22.10.2007 року та за жовтень 2007 року у сумі 3 344875 грн по декларації № 145656 від 20.11.2007 року. А також надана 21.01.2008 року декларація № 175465 , якою була визначена сплата до бюджету за грудень 2007 року сума податку 398748 грн з гранічним строком сплати - 30.01.2008 року . Також відповідні уточнюючи розрахунки були направлені відповідачу 25.12.2008року., 28.03.2008року та 31.03.2008 року , 25.06.2008 року, 21.07.2008 року, 25.12.2008 року Податкова інспекція на вказані уточнюючи розрахунки нарахувавши штрафні санкції., приймаючи їх як несвоєчасні платежі податкового боргу для погашення боргу в порядку календарної черговості.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року позов задоволено. Визнано недійсним податкове повідомлення-рішення ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька № 0000851542/0 від 5.02.2009 року.

Суд першої інстанції виходив з того , що позивач не погашав податковий борг а визначав порядок його нарахування , надаючи уточнюючи розрахунки, що не давало підстав податковому органу нараховувати штрафні санкції за несвоєчасне погашення податкового боргу.

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька подала апеляційну скаргу на постанову суду першої інстанції , в якої ставить питання про скасування постанови та ухвалення нової про відмову у задоволенні позову.

Доводами апеляційної скарги є помилкове застосування норм матеріального права судом першої інстанції, яке полягає у неврахуванні факту погашення суми податкового боргу, що був встановлений актом перевірки № 43/15-2/03337119 від 20 січня 2009 року.

Позивач під час апеляційного розгляду справи доводи викладені в апеляційній скарзі відхиляє і просить постанову суду першої інстанції залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, з тих підстав, що постанова суду прийнята з урахуванням усіх обставин справи і відповідає нормам діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши доповідь суддідоповідача, пояснення сторін, які брали участь у розгляді справи, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на скаргу, вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Так, згідно підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 3 квітня 1997 року № 168/97-ВР, на підставі підпункту 17.1 7 пункту 17.1 статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»передбачено , що за затримку більш ніж 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобовязання застосовується штраф у розмірі 50% від суми погашеного податкового боргу .

Актом перевірки встановлена затримка сплати суми узгодженого податкового зобовязання (яке перетворилось на податковий борг внаслідок несплати у встановлений строк) у сумі 6 734 409 грн. грн. , яка визначена позивачем шляхом надання до податкового органу уточнюючих розрахунків по визначенню податку на додану вартість : № 159432 на суму 1 920 000 грн, , № 159434 на суму 3 344 875грн, № 23889 на суму 870грн., № 80093 на суму 2700грн., № 80091 на суму 1741 грн., № 80095 на суму 2566 грн., № 80073 на суму 143 грн., № 80089 на суму 358грн., № 80099 на суму 633 грн. ., які відповідач прийняв у якості платіжного документу.

Як платник податку на додану вартість , позивач у точнюючими розрахунками , які надані відповідно до абзацу 2 пункту 5.1 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, уточнив податкові зобов.язання але не сплачував їх.

Встановлюючи наявність або відсутність обєкту застосування штрафних (фінансових) санкцій за порушення граничних строків сплати узгодженої суми податкових зобовязань, визначених Законом України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”., суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку про неправомірність застосування санкції.

Згідно пункту 1.2 статті 1 зазначеного Закону податкове зобовязання зобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до пункту 1.3 статті 1 цього Закону податковий борг (недоїмка) податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання

Згідно з підпунктом 17.1.7 пункту 17.1 статті 17 вищенаведеного Закону у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених цим Законом, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф, зокрема, при затримці, що є більшою 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання, - у розмірі п'ятдесяти відсотків погашеної суми податкового боргу.

Статус державної податкової служби в Україні, її функції та правові основи діяльності як органу владних повноважень визначені Законом України «Про державну податкову службу в Україні» від 4 грудня 1990 року № 509-12. Однією із функцій державних податкових інспекцій в районах відповідно до пункту 2 статті 10 зазначеного Закону, передбачено забезпечення обліку платників податків, інших платежів, правильність обчислення і своєчасність надходження цих податків, платежів.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до пункту 3 статті 9 Закону України «Про систему оподаткування» обовязок юридичної особи щодо сплати податків і зборів (обовязкових) платежів припиняється із сплатою податку, збору (обовязкового платежу) або його скасуванням або списанням податкової заборгованості.

Колегія суддів не приймає посилання відповідача на те, що позивач шляхом надання уточнюючих розрахунків прийняв на себе обовязок сплати податку на додану вартість у сумі 6734409 грн. Суть спору полягає у тому, чи була погашена зазначена сума шляхом збільшення відємного значення.

Відповідно до пункту 5.3 Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету , яка затверджена наказом ДПА України від 18 липня 2005 року № 276 , дані про надходження платежів до бюджету відображаються органами державної податкової служби в особових рахунках платників і в реєстрі надходжень та повернень у день отримання від органів Державного казначейства України відомостей про зарахування та повернення надміру сплачених платежів у вигляді електронного реєстру розрахункових документів. Підбиття підсумків в особових рахунках платників визначене розділом 8 наведеної Інструкції. Порядок ведення реєстрів надходжень та повернень визначений 12 розділом наведеної Інструкції. Саме цим розділом передбачена взаємодія органів державного казначейства та податкової служби в процесі виконання Державного та місцевих бюджетів за доходами. Стосовно податку на додану вартість такий порядок визначений наступним чином.

Відповідно до преамбули Закону України „Про податок на додану вартість” зазначений закон, серед іншого, визначає внесення податку до бюджету. Відповідно до абзацу 3 підпункту 7.7.1 даного Закону при відємному значенні розрахованої суми, ця сума враховується в зменшення суми податкового боргу з цього податку.

Порядок відшкодування податку на додану вартість затверджений спільним наказом Державної податкової адміністрації України та Головного управління Державного казначейства України від 2 липня 1997 року № 209/72 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18 липня 1997 року за № 263/2067 (з наступними змінами та доповненнями), що є нормативно-правовим актом в розумінні статті 117 Конституції України.

Відповідно до пункту 2.4 Порядку (в редакції від 21 травня 2001 року) відшкодування при настанні терміну проводиться згідно з рішенням платника податку, яке відображене в податковій декларації (одночасно може бути декілька напрямів відшкодування) шляхом у тому числі шляхом зарахування суми відшкодування в рахунок платежів з податку на додану вартість. У цьому випадку податковий орган у 10-денний термін з моменту проведення зарахування повідомляє платника податків про суми відшкодування, спрямовані в рахунок погашення податкового боргу.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку податковими органами висновки автоматично формуються і обліковуються в журналі обліку наданих висновків про суми відшкодування податку на додану вартість . Пунктом 2.6 передбачено, що в органах Державного Казначейства України зазначені висновки про відшкодування податку на додану вартість реєструються в спеціальному журналі та відображаються на відповідних рахунках бухгалтерського обліку.

Вищезазначені документи, а саме повідомлення, висновки, які б підтвердили здійснення відповідачем взаємозаліку відємного значення в рахунок сплати податкового боргу, який став обєктом застосування штрафу, податковим органом не надані.

Таким чином, погашення суми податкового боргу шляхом взаємозаліку відповідачем не доведене, внаслідок чого нарахування штрафних (фінансових) санкцій на суму, яка не сплачена до бюджету на дату прийняття спірного податкового повідомлення-рішення є неправомірним.

Враховуючи наведене, спірне податкове повідомлення-рішення є необґрунтованим, тобто прийняте без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення та з порушенням норм Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Наведене доводить невідповідність спірного податкового повідомлення-рішення вимогам, викладеним у пунктах 1 та 3 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищенаведеного, колегія суддів апеляційного суду вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 198, 200, Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 18 серпня 2009 року про задоволення позову Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" м. Донецьк залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця .

Колегія суддів Г.А.Колеснік Л.В.Ястребова Д.В.Ляшенко