Ухвала суду № 78673881, 17.12.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3556/18

провадження №2/619/1562/18

У Х В А Л А

про закриття провадження по справі

17 грудня 2018 року Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Остропілець Є.Р., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський завод шампанський вин» «Про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні та моральної шкоди»,-

В С Т А Н О В И В :

05.09.2018 року до Дергачівського районного суду Харківської області звернувся ОСОБА_1 з позовом до Державного підприємства «Харківський завод шампанський вин» «Про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні та моральної шкоди».

В своєму позові ОСОБА_1 посилається на те, що згідно наказу ДП «Харківського заводу шампанських вин» № 160-К від 07 листопада 2016 року позивач був прийнятий на роботу оператором котельної 4-го розряду у відділ головного енергетика.

Наказом ДА «Харківського заводу шампанських вин» № 42-к від 02 квітня 2018 року позивач був звільнений згідно п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України за згодою сторін.

При звільненні ОСОБА_1 не виплатили заборгованість по заробітній платі в сумі 7 457.64 гривні.

Також порушенням трудових прав адміністрацією Харківського заводу шампанських вин позивачу спричинена моральна шкода, передбачена ст. 23 ЦК України, оскільки ОСОБА_1 як пенсіонер не міг своєчасно отримувати заробітну плату та сплачувати своєчасно кошти по сплаті за комунальні послуги, не міг купляти належний одяг, продукти в зв’язку з чим переносив душевні та моральні страждання, а тому вважає, що спричинена моральна шкода становить 10 000,00 гривень, він просить стягнути з відповідача.

Позивач просив суд зобов’язати відповідача надати до суду належну і згідно закону довідку про його - ОСОБА_1 середню заробітну плату за час праці та звільнення в ДП ХЗШВ, а також суму заборгованості на момент прийняття рішення судом та стягнути з Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин» заборгованість по заробітній платі в сумі 7457,64 гривні, а також стягнути на користь позивача за затримку середню заробітну плату на день винесення судом рішення, а також стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі -10 000 ( десяти тисяч) гривень.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з’явився, причини неявки суду не повідомив, був належним чином повідомлений про час, дату та місце розгляду справи.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, причини неявки суд не повідомив, був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, надав до суду заяву 26.09.2018 року про закриття провадження по справі.

Суд вважає за можливе слухати справу без фіксування технічними засобами за ч.2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що провадження по справі необхідно закрити з наступних підстав.

Судом встановлено, що згідно наказу ДП «Харківського заводу шампанських вин» № 160-К від 07 листопада 2016 року позивач був прийнятий на роботу оператором котельної 4-го розряду у відділ головного енергетика.

Наказом ДА «Харківського заводу шампанських вин» № 42-к від 02 квітня 2018 року позивач був звільнений згідно п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України за згодою сторін.

15 квітня 2011 року ухвалою Господарського суду Харківської області порушено провадження у справі за заявою ПП «АЗЧ Постач» про визнання банкрутом Державного підприємства «Харківський завод шампанських вин».

Відповідно до ч.1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових га інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Стягнення заробітної плати у загальному порядку дійсно відноситься до трудових правовідносин та може бути предметом розгляду у межах цивільного судочинства у судах загальної юрисдикції, однак у нашому випадку є певна особливість, яка унеможливлює розгляд цього у вищевказаному порядку.

Стосовно ДП «Харківський завод шампанських вин» (відповідача) розпочато процедуру банкрутства, яка досі триває.

Такім чином, можливість застосування норми ч.1 ст. 19 ЦПК України необхідно розглядати у співвідношенні із нормами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом та ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України «Господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:., справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України...».

Крім того, згідно із ч. 4 ст. 10 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов’язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов’язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкове го кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочині . (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України.

Якщо співвіднести вищевказані норми, а саме норму передбачену ч.1 ст. 19 ЦПК України та п.8 ч.І ст. 20 ГПК України, ч.4 ст. 10 ЗУ Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», то вбачається конкуренція норм права. У даному випадку згадані норми співвідносяться як загальна та спеціальні відповідно. У випадку конкуренції загальної та спеціальної норм пріоритет ' застосуванні надається спеціальній нормі.

Особливість вирішення таких спорів полягає в тому, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом, який розглядає справу про банкрутство, без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Закону про банкрутство, з метою судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна та коштів боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.

Аналогічні правові висновки викладені Верховним Судом України в Постанові від 13.04.2016 у справі №908/4804/14 та постанові Верховного суду України від 16 листопада 2016 року по справі №908/560/16. Крім того даною правової позиції дотримується і Вищий господарський суд України в свої постановах від 10 жовтня 2017 року по справі №922/2027/16, від 13 грудня 2017 року по справі №918/111/17 та від 01 листопада 017 року по справі №914/2064/15.

Таким чином, позивач звернувся до Ленінського районного суду міста Харкова із порушенням правил підсудності та повинен був звернутися із вимогами про стягнення заробітної плати за правилами господарського судочинства Відповідно зо ч.1 ст. 27 ГПК України позов пред’являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України «Суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства...». Однак, у даному випадку суд не маючи інформації стосовно процедури банкрутства, яка ведеться стосовно відповідача, відкрив провадження.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 255 ЦПК України «Суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства...».

Враховуючи вищевикладене, суд прийшов до висновку про закриття провадження по справі.

Керуючись ст.ст.2, 77-80, 141, 255, 353, 354 ЦПК України,-

УХВАЛИВ:

Провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Харківський завод шампанський вин» «Про стягнення заробітної плати, невиплаченої при звільненні та моральної шкоди» - закрити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення через Дергачівський районний суд Харківської області. У разі якщо ухвалу було поставлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п’ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Є. Р. Остропілець