Вирок № 78673892, 19.12.2018, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/3051/18

провадження №1-кп/619/477/18

ВИРОК

Іменем України

19 грудня 2018 року Дергачівський районний суд Харківської області у складі: головуючого-судді Калмикової Л.К.,

за участю: секретаря судового засідання- Кравченко К.В.,

прокурора- Лисенка В.Ю.,

представника потерпілого ОСОБА_1- ОСОБА_2,

потерпілих- ОСОБА_1, ОСОБА_3,

захисника- Майбороди С.С.,

обвинуваченого ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дергачі кримінальне провадження №12016220280000706 за обвинуваченням: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лагодехі Республіки Грузія, громадянина України, освіта середня спеціальна, одруженого, маючого малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, не працюючого, раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

09.04.2016 приблизно о 17.15 год. обвинувачений ОСОБА_4, керуючи технічно справним автомобілем «ВАЗ-1101», д/н НОМЕР_1, рухався по автодорозі «Харків-Ахтирка» по вул. Леніна смт Пересічне Дергачівського району Харківської області в напрямку м. Харкова з перевищенням допустимого швидкісного режиму, чим грубо порушив вимоги п.12.4 Правил дорожнього руху України, де вказано:

-п.12.4 «У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.».

Під час руху по автодорозі «Харків-Ахтирка» в напрямку м. Харків, поблизу розташування будинку № 26 по вул. Леніна смт Пересічне ОСОБА_4, не врахувавши дорожню обстановку, не впевнившись в безпеці послідуючих своїх дій, не переконавшись у безпеці свого маневру, грубо порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, де вказано:

-п.10,1 «перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатись, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху»

допустив виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху транспортних засобів, де в цей час їхали автомобіль «ВАЗ-2106» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіль «ВАЗ-21099» д/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 та допустив зіткнення з вказаними транспортними засобами.

В результаті дорожньо-транспортної пригоди пасажир автомобіля ВАЗ- 2106 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_3 згідно висновку судово-медичної експертизи №36-ОКБ/17 від 20.04.2017 отримала середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я у вигляді закритої черепно-мозкової травми у формі забою головного мозку з формуванням субарахноїдального крововиливу та травми обличчя у вигляді косого перелому гілки нижньої щелепи праворуч в області 6,5 зубів з травматичною екстракцією 6,5,4,3,2,1 нижніх зубів праворуч та 1,2 нижніх зубів ліворуч, з розривом слизових оболонок, перелому виличної кістки ліворуч.

Також в результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля ВАЗ- 2106 д/н НОМЕР_2 ОСОБА_1 згідно висновку судово-медичної експертизи №366-А/17 від 04.04.2017 отримав середнього ступеню тяжкості тілесні ушкодження за критерієм тривалості розладу здоров'я у вигляді закритого уламкового перелому правого надколінника без істотного зсуву, забійні рани правого колінного суглобу, закриті переломи 2-ї та 3-ї плюснових кісток лівої стопи.

Порушення вимог Правил дорожнього руху України водія ОСОБА_4, які знаходяться у причинному зв'язку з подією та наслідками, виразилися в тому, що він, не врахувавши дорожню обстановку, не впевнившись в безпеці послідуючих своїх дій, не переконавшись у безпеці свого маневру, допустив виїзд автомобіля на зустрічну смугу руху транспортних засобів, де в цей час їхали автомобіль «ВАЗ-2106» д/н НОМЕР_2 під керуванням водія ОСОБА_1 та автомобіль «ВАЗ-21099» д/н НОМЕР_4 під керуванням водія ОСОБА_7 та допустив зіткнення з вказаними транспортними засобами.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, у вчиненому щиросердно розкаявся, підтвердив факт і обставини вчинення злочину, так як це зазначено вище.

Надав показання, якими підтвердив обставини, що значаться вище, і стосуються місця, часу, обставин скоєння злочину. Пояснив, що слідував із сім'єю з відпочинку, не пересвідчився в безпеці свого маневру, виїхав на зустрічну полосу. Внаслідок ДТП він особисто отримав тяжкі тілесні ушкодження. Потерпілим він надав посильну матеріальну допомогу: ОСОБА_1 - 4000,00 грн., ОСОБА_3 - 18000,00 грн. Щиро кається у скоєному.

Оскільки учасники судового розгляду не заперечували, суд відповідно до ч.3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин справи, які ніким не оспорюються, та з урахуванням вимог ч.4 ст. 349 КПК України суд обмежився допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, які характеризують його особу.

Вина обвинуваченого ОСОБА_4 у скоєнні вищезазначеного злочину доведена в повному обсязі і підтверджується доказами, які є в матеріалах кримінального провадження, і обвинуваченим не оспорюються.

Дії обвинуваченого ОСОБА_4, які виразилися у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілим тілесні ушкодження середньої тяжкості, суд кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України.

При вирішенні питання про вид і міру покарання ОСОБА_4 суд враховує щире каяття, що відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України визнається судом обставиною, яка пом'якшує його покарання.

Обставин, які відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання ОСОБА_4, судом не встановлено.

Вивченням даних про особу ОСОБА_4 встановлено, що він раніше не судимий, на обліку у лікаря психіатра і нарколога не перебуває, має малолітню дитину ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4,характеризується позитивно.

При призначенні покарання ОСОБА_4 суд відповідно до вимог ст. 65 КК України бере до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного злочину, його наслідки, а також особу обвинуваченого.

Суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч.1 ст.286 КК України у виді обмеження волі в межах санкції частини цієї статті із застосуванням ст. 75 КК України.

У судовому засіданні обвинуваченим ОСОБА_4 заявлено про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році», оскільки на його утриманні перебуває малолітня дитина.

В обговорення клопотання заперечень не надійшло.

Враховуючи дані про особу обвинуваченого, заяву про застосування до нього акту амністії, суд вважає за можливе застосувати до обвинуваченого Закон України «Про амністію у 2016 році» від 22 грудня 2016 року, який набрав законної сили 07.09.2017, та звільнити від відбування покарання, враховуючи наступне.

Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про амністію у 2016 році» питання про застосування амністії суд вирішує за ініціативою особи, яка підтримує публічне обвинувачення в суді, а також за ініціативою обвинуваченого.

Відповідно до п.в) ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VIII від 22 грудня 2016 року підлягають звільненню від покарання у вигляді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань не пов'язаних із позбавленням волі, особи, визнані винними у вчиненні необережного злочину, який не є особливо тяжким відповідно до статті 12 Кримінального кодексу України, не позбавлені батьківських прав та на день набрання чинності цим Законом мають дітей, яким не виповнилося 18 років.

Закон України «Про амністію у 2016 році» набрав чинності 07 вересня 2017 року.

Обвинувачений ОСОБА_4 на день набрання чинності Закону України «Про амністію у 2016 році» мав на утриманні малолітню дитину.

З урахуванням положень ст.12 КК України злочин, передбачений ч.1 ст.286 КК України, є злочином невеликої тяжкості.

ОСОБА_4 не відноситься до осіб, зазначених ст.9 Закону України «Про амністію у 2016 році», щодо яких не може бути застосована амністія,звернувся до суду з відповідною завою про застосування до нього Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ч.1 ст.15 Закону України «Про амністію у 2016 році» особи, на яких поширюється дія цього Закону, можуть бути звільнені від відбування основного і додаткового покарання, призначеного судом, крім конфіскації майна, у частині вироку, що не була виконана на день набрання чинності цим Законом.

За таких обставин суд вважає за можливе звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання на підставі Закону України «Про амністію у 2016 році».

Відповідно до ст.ст.124, 126 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів.

Щодо цивільних позовів.

Відповідно до ч.1 ст.128 КПК України особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням завдано майнової та/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред'явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння.

Відповідно до ч.2 ст.127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

В даному кримінальному провадженні заявлено 4 позови: 2 позови-керівником Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Харківської міської ради (департаменту бюджету і фінансів), комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. професора О.І. Мещанінова» Департаменту охорони здоров'я Харківської міської лікарні до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення, і в інтересах держави в особі Харківської обласної ради комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення; потерпілою ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди; потерпілим ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про відшкодування матеріальних збитків, моральної шкоди, спричинених внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

При вирішенні позовних заяв прокурора суд виходить з наступного: пункт 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачає можливість представництва прокурором інтересів держави у виключних випадках.

Аналіз частини третьої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:

- якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;

- у разі відсутності такого органу.

Перший випадок передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак ,підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.

У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.

Прокурор в позовах не навів даних обставин.

Крім того, прокурор в позовах посилається на ст.121 Конституції України, яка виключена з Конституції України, на ст.45 ЦПК України, яка передбачає забезпечення захисту прав малолітніх або неповнолітніх, що не має жодного відношення до даної справи, на ст.1206 ЦПК України, яка не існує.

Таким чином, суд залишає позови прокурора без задоволення.

Заявлений потерпілою ОСОБА_3 позов про відшкодування матеріальних збитків - 59745.03 грн. підлягає задоволенню, оскільки підтверджується документально, моральної шкоди у розмірі 500 000,00 грн. суд вважає можливим задовольнити частково, виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи тяжкість перенесених та існуючих моральних страждань, з врахуванням також обставин справи, локалізації тілесних ушкоджень - зокрема, на обличчі, що потребує пластичні операції, даних про обвинуваченого, зазначених вище і стягнути 100 000,00 грн.

Заявлений потерпілим ОСОБА_1 позов про відшкодування матеріальних збитків - 4467.99 грн. підлягає задоволенню, оскільки підтверджується документально, моральної шкоди у розмірі 100 000,00 грн. суд вважає можливим задовольнити частково, виходячи з вимог розумності та справедливості, враховуючи тяжкість перенесених та існуючих моральних страждань, з врахуванням також обставин справи, даних про обвинуваченого, зазначених вище і стягнути 30 000,00 грн.

При цьому суд враховує правову позицію Верховного Суду, яка міститься у постанові від 14.02.2018 у справі № 754/1114/15-ц, відповідно до якої потерпілому як кредитору належить право вимоги в обох видах зобов'язань - деліктному та договірному. Він вільно, на власний розсуд обирає спосіб здійснення свого права шляхом звернення вимоги виключно до особи, яка завдала шкоди, про відшкодування цієї шкоди, або шляхом звернення до страховика, у якого особа, яка завдала шкоди, застрахувала свою цивільну відповідальність, із вимогою про виплату страхового відшкодування, або шляхом звернення до страховика та в подальшому до особи, яка завдала шкоди, за наявності передбачених статтею 1194 ЦК України підстав.

Потерпілий вправі відмовитися від свого права вимоги до страховика та одержати повне відшкодування шкоди від особи, яка її завдала, в рамках деліктного зобов'язання, незалежно від того, чи застрахована цивільно-правова відповідальність особи, яка завдала шкоди.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд, одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

Арешт майна, застосований відповідно до ухвал слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 11.04.2016 та 12.04.2016 - підлягає скасуванню.

Речові докази у провадженні відсутні.

Керуючись ст.ст. 368, 370, 374, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ :

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 3 років обмеження волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 3 роки.

Зобов'язати ОСОБА_4 на підставі ст. 76 КК України періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

На підставі п.в ст.1 Закону України «Про амністію у 2016 році» №1810-VIII від 22 грудня 2016 року ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання.

Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 11.04.2016 року, а саме про накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 21099» держ. номер НОМЕР_4 - скасувати.

Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12.04.2016 року, а саме про накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 2106» д.н.з. НОМЕР_2 - скасувати.

Арешт майна, застосований відповідно до ухвали слідчого судді Дергачівського районного суду Харківської області від 12.04.2016 року, а саме про накладення арешту на автомобіль «ВАЗ 2101» держ. номер НОМЕР_1 - скасувати.

В часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_3 стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_3 59745.03 грн. - матеріальні збитки, 100 000,00 грн. - у відшкодування моральної шкоди, а всього - 159 745,03 грн.

В часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 стягнути з ОСОБА_4 таріеловича на користь ОСОБА_1 4467.99 грн. - матеріальні збитки, 30 000,00 грн. - у відшкодування моральної шкоди, а всього - 34 467,99 грн.

Позовні заяви керівника Дергачівської місцевої прокуратури в інтересах держави держави в особі Харківської міської ради (департаменту бюджету і фінансів), комунального закладу охорони здоров'я «Харківська міська клінічна лікарня швидкої та невідкладної медичної допомоги ім. професора О.І. Мещанінова» Департаменту охорони здоров'я Харківської міської лікарні до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення; в інтересах держави в особі Харківської обласної ради комунального закладу охорони здоров'я «Обласна клінічна лікарня-центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» до ОСОБА_4 про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від кримінального правопорушення- залишити без задоволення.

Стягнути з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати:

-1473,12 грн. за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (код доходів 24060300 код банку 37999680 установа банку ГУДКСУ України в Комінтернівському районі м. Харкова ) судової автотехнічної експертизи №341/16 від 02.07.2016.

-1407,36 грн. за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (код доходів 24060300 код банку 37999680 установа банку ГУДКСУ України в Комінтернівському районі м. Харкова ) судової транспортно-трасологічної експертизи №339/16 від 16.06.2016.

-3958,2 грн. за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (код доходів 24060300 код банку 37999680 установа банку ГУДКСУ України в Комінтернівському районі м. Харкова ) судової транспортно-трасологічної експертизи №591/16 від 16.09.2016.

-1186,44 грн. за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (код доходів 24060300 код банку 37999680 установа банку ГУДКСУ України в Комінтернівському районі м. Харкова ) судової автотехнічної експертизи №384/17 від 07.06.2017.

-1186,44 грн. за проведення Харківським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України (код доходів 24060300 код банку 37999680 установа банку ГУДКСУ України в Комінтернівському районі м. Харкова ) судової автотехнічної експертизи №1137/17 від 19.12.2017.

Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Дергачівський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку не подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя Л. К. Калмикова