Ухвала суду № 78668887, 04.12.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 11-сс/785/1914/18

Номер справи місцевого суду: 520/14194/18

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Толкаченко О. О.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04.12.2018 року м. Одеса

Апеляційний суд Одеської області у складі:

Головуючого судді Толкаченка О.О.,

суддів Джулая О.Б., Копіци О.В.,

за участю: секретаря с/з ОСОБА_2,

прокурора Притули Є.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2018 року про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеного до ЄРДР за №12017160000000847 від 20 жовтня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2018 року було задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та накладений арешт на документи, вилучені під час проведення обшуку 17 жовтня 2018 року у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: Одеська область, Біляївський район, м.Біляївка, вул.Космонавтів, 21, а саме на:

– заяву про перерахунок та призначення пенсії з 01.01.2012 року, написану ОСОБА_3 на 1 аркуші;

– заяву про перерахунок та призначення пенсії по інвалідності, написану ОСОБА_3 на 1 аркуші;

– заперечення на апеляційну скаргу від 03.12.2012 року на 5 аркушах;

– довідку Авангардівської селищної ради №596 від 28.11.2012 року на 1 аркуші;

– договір про розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 12б/2 від 01.11.2012 року №386 на 2 аркушах;

– рішення Авангардівської селищної ради №545-V від 27 вересня 2012 року на 2 аркушах;

– договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної соціальної інфраструктури селища ОСОБА_5 від 13.08.2012 року на 3 аркушах;

– розрахунок величини пайової участі за будівництво об’єкту – виробничі та невиробничі будівлі за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 12б/2 від 13.08.2012 на 1 аркуші;

– графік платежів величини пайової участі за будівництво об’єкту – виробничі та невиробничі будівлі за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 12б/2 на 1 аркуші.

Не погодившись із зазначеною ухвалою слідчого судді Лапавець М.І. подав апеляційну скаргу, в якій просив поновити йому строк на апеляційне оскарження, оскаржувану ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою зобов’язати слідчого повернути вилучене в ході проведення обшуку майно.

Обґрунтовуючи поважність причини пропуску строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 зазначив, що копію оскаржуваної ухвали слідчого судді одержав лише 08 листопада 2018 року.

Доводи апеляційної скарги обґрунтовував тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, у зв’язку із неповним з’ясуванням обставин справи, що призвело до невідповідності висновків слідчого судді фактичним обставинам кримінального провадження. ОСОБА_3 зазначив, що він є власником спірних об’єктів нерухомого майна, в слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого не встановив наявність достатніх підстав для накладення арешту на майно. На думку апелянта, звернення ТОВ «Одесоблпостачзбуд» із заявою про вчинення злочину, має на меті позбавити права власності ОСОБА_3, що істотно порушує його конституційні права як законослухняного громадянина.

В судові засідання апеляційного суду призначені на 28 листопада та 04 грудня 2018 року двічі не з’явився ОСОБА_3, який про дату, час та місце розгляду його апеляційної скарги був повідомлений належним чином, про причини неявки апеляційний суд не повідомив, з заявою про відкладення судового розгляду не звертався.

Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, що клопотання про арешт майна розглядається слідчим суддею, судом не пізніше двох днів з дня його надходження до суду, за участю слідчого та/або прокурора, цивільного позивача, якщо клопотання подано ним, підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, і за наявності – також захисника, законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Неприбуття цих осіб у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.

Згідно з ч.4 ст.405 КПК України неприбуття сторін або інших учасників кримінального провадження не перешкоджає проведенню розгляду, якщо такі особи були належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду та не повідомили про поважні причини свого неприбуття.

За таких обставин та з огляду на вимоги ч.1 ст.172 та ч.4 ст.405 КПК України, апеляційний суд вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу ОСОБА_3 без його участі оскільки його неявка не перешкоджає проведенню судового розгляду.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора Притулу Є.С., який заперечував проти задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 дослідивши матеріали провадження за клопотанням слідчого та перевіривши доводи наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд дійшов висновків про таке.

Відповідно до ч.2 ст.395 КПК України, якщо ухвалу суду або слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

З наданих до апеляційного суду матеріалів вбачається, що власник арештованого майна ОСОБА_3 не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду слідчим суддею клопотання про арешт майна. Матеріали провадження не місять будь-яких відомостей стосовно дати отримання ним копії ухвали від 25 жовтня 2018 року, а тому апеляційний суд дійшов висновку про те, що строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді пропущений не був.

Частиною 1 ст. 404 КПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ч.1 ст.170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Положення даної норми КПК України узгоджуються зі ст.1 Першого протоколу Конвенції про захист прав та основоположних свобод, відповідно до якої будь-яке обмеження власності повинно здійснюватися відповідно до закону, а отже суб’єкт, який ініціює таке обмеження повинен обґрунтувати свою ініціативу в контексті норм закону.

Відповідно до ч.3 ст.170 КПК України, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, яка встановлює, які об’єкти, у відповідності до положень КПК України, можуть бути визнані речовими доказами у кримінальному провадженні.

Так, ст.98 КПК України встановлено, що речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

На теперішній час слідчим управлінням ГУНП в Одеській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12017160000000847 від 20 жовтня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст.190 КПК України.

З клопотання слідчого вбачається, що рішенням Виконкому Одеської обласної ради депутатів трудящих від 15.09.1970 №482 на земельній ділянці 7-го кілометру Овідіопольської дороги ВАТ «Облпостачзбут» було передано у користування земельну ділянку для будівництва та розміщення бази.

За результатами проведеної інвентаризації споруд 27.03.2003 року Овідіопольським РБТІ складено та видано ВАТ «Одесоблспостачзбут», який є правонаступником Облпостачзбут, технічний паспорт на виробничі та невиробничі споруди, які розташовані за адресою Авангардівська селищна рада, 7-й км Овідіопольської дороги, вул.Базова, 12Б, з якого вбачається наявність споруд, а саме: адмінбудинок, 1А, 231,10 кв.м.; котельня, 2Б, 87,0 кв.м., майстерня зарядна, 3В, 450 кв.м.; навіс-склад, 4Г, 504,0 кв.м.; склад «ДОК», 5Д, 384,0 кв.м.; склад «МОДУЛЬ-2», 6Е, 945,0 кв.м.; склад «Модуль - 1», 7Ж, 1332,0 кв.м.; насосна (пожежна), 8З, 65,0 кв.м.; вагова, 9И, 12,0 кв.м.; дизельна (пожежна), 10К, 62,40 кв.м.; пожежний резервуар, 13 №1; трансформаторна підстанція, 14 №2; майданчик з краном, 15 № 3; колія залізної дороги, 16 № 4; відмостки, 17 I, ворота, 18 №5, огорожа, 19 №6.

На підставі розпорядження Овідіопольської районної державної адміністрації №1659 від 14.12.2006 року, виконкомом Авангардівської селищної ради ВАТ «Одесоблпостачзбут» 06.02.2007 року видано свідоцтво про право власності на усе вище вказане нерухоме майно.

Рішенням №112- IV Авангардівської селищної ради Овідіопольського району Одеської області IV сесії IV скликання від 10.08.2006 року ВАТ «Одесоблпостачзбут» надано дозвіл на виготовлення проекту землеустрою з відведення в оренду земельної ділянки орієнтовної площею 2,98 га за адресою: смт.Авангард, вул.Базова, 12Б.

На підставі договору суборенди нежитлового приміщення №58 від 27.02.2012 року, за письмовою згодою Дочірнього підприємства «Кристал», ВАТ «Одесоблпостачзбут», орендарем ФОП ОСОБА_6 передано ФОП ОСОБА_7 у користування нежитлове приміщення площею 250 кв.м. за адресою: Одеська область, 7 км Овідіопольської дороги, вул. Базова, 12Б.

Жодних угод ТОВ «Одесоблпостачзбут» та ДП «Кристал» щодо відчуження вказаного предмету оренди на користь ОСОБА_7 та його тестя ОСОБА_3 не укладалось.

Утім, ОСОБА_7 достовірно знаючи, що вказане майно передано йому виключно у строкове платне користування, тобто ввірене йому на підставі цивільно-правової угоди, діючи протиправно шляхом обману з метою привласнення чужого майна (складських приміщень), здійснив об’єднання двох окремих приміщень розмістивши між спорудами бетонні перекриття (на рівні даху), а також огородження їх парканом разом із відкритою площадкою на якій розміщено козловий кран.

Вказаний промислово-рельсовий кран введений до експлуатації 29.12.1976 року підприємством, правонаступником якого є потерпілий - ТОВ «Одесоблпостачзбут», що підтверджується актом робочої комісії про приймання завершеного будівництва відкритого майданчику з козловим краном від 29.12.1976 року.

Закривши територію, на якій розміщено орендовані приміщення, самовільно встановленими парканами, розмістивши власну охорону та системи безпеки, тобто позбавивши у такий спосіб власника доступу до них, фактично привласнивши промислово-рельсовий кран та орендовані споруди, ОСОБА_7 з метою завершення протиправного наміру вчинив дії направлені на розтрату ввіреного йому майна.

Зокрема, розуміючи необхідність повернення майна власнику після спливу строку дії договору, який укладено на 11 місяців, тобто з 27.01.2013 року, будучи обізнаним про те, що вказане майно не належить до категорії самочинно збудованого, з метою оформлення на нього прав, яке необхідно останньому для легалізації його неправомірного походження, ОСОБА_7, будучи відповідальною особою за збереження та повернення його власнику, залучив до вчинення кримінального правопорушення близького родича свого тестя ОСОБА_3, від імені якого замовив невстановленим на цей час слідством особам складання проекту позовної заяви про визнання права власності на нерухоме майно, для обґрунтування якого завчасно підшукав відомості про контрагентів, які насправді жодних будівельно-монтажних угод не виконували, надав копії договорів з ними, визначивши у них дату 2008 рік, а також умовив ОСОБА_3 12.06.2012 року підписати позовну заяву про визнання права власності до суду за відсутності будь-якого спору з Авангардівською селищною радою Овідіопольського району та оскарження, порушення прав ОСОБА_3

Зокрема, до суду надано договір субпідряду № 257/08 від 01.08.2008 року, предметом якого є виконання будівельних робіт зі зведення складських приміщень. Договір укладений від імені ОСОБА_3 та ТОВ «Релан», від імені якого діяв директор ОСОБА_5 Також, між вказаними особами укладено договір № 131/04 від 04.04.2008 року про складання кошторисної документації.

Разом з цим, за результатами моніторингу Єдиного державного реєстру судових рішень України, а саме з ухвали Вищого адміністративного суду України від 02.12.2013 року у справі № К-33632/10-С, а також з вироку Хотинського районного суду Чернівецької області від 14.07.2010 року у справі № 1-111/2010, яким засуджено винну особу за ч.1 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, вбачається, що ТОВ «Релан», код ЄДРПОУ 34994894, є підприємством з ознаками фіктивності, керівником якого у 2008 року значився ОСОБА_8

За результатами розгляду Овідіопольським районним судом Одеської області судової справи № 2-2850/12 ухвалено рішення 12.07.2012 про задоволення позову ОСОБА_3 та заяви останнього про ухвалення додаткового рішення від 16.08.2012 року, які скасовані ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.12.2012 року у справі № 22-ц/1590/10572/2012, за результатами розгляду апеляційної скарги заступника прокурора Одеської області, з відмовою у задоволенні позовних вимог.

Спірне майно обтяжене (арештоване) на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області від 02.11.2012, про що до Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна 14.11.2012 року внесено запис щодо арешту усього майна ОСОБА_9, у тому числі за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 12б/2.

ОСОБА_7, розуміючи юридичні наслідки відмови суду у задоволенні позову про визнання права власності ОСОБА_3І, за для безоплатного вибуття якого він раніше вчинив усі залежні від нього протиправні дії, усвідомлюючи відсутність правових підстав для подальшого утримання майна ТОВ «Одесоблпостачзбут», маючи єдиний злочинний намір, вирішив повторно здійснити оформлення прав власності на чуже майно.

Задля цього ним на підставі нотаріально посвідченої довіреності від 25.07.2012 року, виданої йому ОСОБА_3, до Департаменту ДАБІ України в Одеській області подано декларацію про готовність об’єкту до експлуатації «Про реконструкцію складської бази (адміністративної будівлі) літ. «А», складу «Б», підсобної будівлі «В» за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 12б, корп.2, яка зареєстрована 13.12.2013 за № ОД 192133470175 та до якої внесені завідомо недостовірні відомості, що стали підставою для скасування її реєстрації у судовому порядку за позовом власника майна ТОВ «Одесоблпостачзбут» (рішення Одеського окружного адміністративного суду від 04.06.2018 у справі № 815/4892/17).

З інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об’єктів нерухомого майна щодо об’єкта нерухомого майна, вбачається, що 21 лютого 2018 року державним реєстратором КП «Реєстрація нерухомості та бізнесу» ОСОБА_10 повторно проведено державну реєстрацію прав власності ОСОБА_3 фактично на той саме об’єкт нерухомості, однак зі зміною його назви на «Складська база», який розташований за адресою: Одеська область, Овідіопольський район, смт.Авангард, вул.Базова, 12б/2.

Повторну державну реєстрацію прав на користь ОСОБА_3 здійснено 21.02.2018 року завдяки зусиллям ОСОБА_7 на підставі тієї ж декларації про готовність об’єкту до експлуатації, технічного паспорту від 16.12.2013 року, які перебували на зберіганні у реєстраційній справі з оформлення прав власності ОСОБА_3, здійсненого 29.08.2012 року на підставі незаконного та скасованого у апеляційному порядку рішенні суду.

Оцінюючи викладені обставини апеляційний суд дійшов висновку про те, що документи, які були вилучені під час проведення обшуку 17 жовтня 2018 року у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: Одеська область, Біляївський район, м.Біляївка, вул.Космонавтів, 21 можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також могли зберегти на собі сліди злочину.

За таких обставин, апеляційний суд дійшов висновку про те, що арештовані документи зазначені в мотивувальній частині оскаржуваної ухвали слідчого судді відповідають критеріям майна, визначеним статтею 98 КПК України, на яке у відповідності до положень ч.3 ст.170 КПК України може бути накладений арешт.

Крім того, постановою старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 від 18 жовтня 2018 року вилучені під час проведення обшуку квартири ОСОБА_3 документи були визнані речовими доказами у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за №12017160000000847 від 20 жовтня 2017 року за ознаками злочину, передбаченого ч.3 ст. 190 КК України

Враховуючи викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що слідчий суддя, задовольняючи клопотання слідчого про арешт майна, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 щодо незаконності ухвали слідчого судді не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає.

Потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси ОСОБА_3, з метою запобігання можливості приховування, пошкодження, псування, знищення арештованих документів чи інших негативних наслідків, які можуть перешкодити всебічному та повному проведенню досудового розслідування.

За таких обставин, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_3 є необґрунтованою, а тому не підлягає задоволенню, а ухвала слідчого судді є законною і обґрунтованою, у зв’язку із чим відсутні підстави для її скасування.

Разом з тим, апеляційний суд вважає за необхідним роз’яснити ОСОБА_3, що згідно із ч.1 ст.174 КПК України він має право звернутися з клопотанням до слідчого судді про скасування арешту накладеного на документи зазначені в мотивувальній частині вказаної ухвали, якщо він доведе, що відпала потреба в подальшому застосуванні цього заходу забезпечення кримінального провадження.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 418, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 25 жовтня 2018 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_4 та накладено арешт на документи, вилучені під час проведення обшуку 17 жовтня 2018 року у квартирі за місцем мешкання ОСОБА_3 за адресою: Одеська область, Біляївський район, м. Біляївка, вул. Космонавтів, 21 – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді апеляційного суду Одеської області:

О.О. ОСОБА_11 ОСОБА_12 Джулай