Рішення № 78656436, 11.12.2018, Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОСОБА_1

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 210/67/16-ц

Провадження № 2/210/255/18

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

"11" грудня 2018 р.

Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді Скотар Р.Є.,

за участі секретаря Соколовської Т.О.,

представника позивача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовомОСОБА_4 виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення ОСОБА_4 виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Криворізьке міське управління Територіального органу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів , Українського науково-досліднього інституту промислової медицини, третя особа – ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування санітарно-гігієнічної характеристики №2-2-11-3-6699 від 13.11.2013 року про умови праці,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_4 виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення ОСОБА_4 виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області звернувся до суду 12.01.2016 року з позовом, в якому просить скасувати санітарно-гігієнічну характеристику №2-2-11-3-6699 від 13.11.2013 року про умови праці ОСОБА_5, складену Криворізьким міжміським управлінням Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області та скасувати висновок ЛЕК Українського НДІ промислової медицини від 08.11.2016 про встановлення професійного захворювання ОСОБА_5

В обґрунтування позову зазначив, що висновком ЛЕК Українського НДІ промислової медицини 16.06.2015 року ОСОБА_5 встановлене професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4,L5,S1 , та шийна С5-С8, білатеральна, переважно справа, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м’язово-тонічним синдромами, периферійним нейросудинним синдромом, нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періатрозу ( ПФС першого-другого ст.) та остеоартрозу ліктьових ( ПФ першого- другого ст.) та колінних ( ПФ першого-другого ст.) суглобів М 54.1 та хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії ( пиловий бронхіт першої стадії,емфізема легень першої стадії) група А.ЛН першого - другого ступеня, слюсаря-ремонтника УРТО ВАТ «ПівдГЗК» на підставі санітарно-гігієнічної характеристики №2-2-11-3-6699 від 13.11.2013 р. умов праці, складеної Криворізьким міжміським управлінням Головного управління Держсанепідмслужби у Дніпропетровській області. Відповідно до Висновку ЛЕК було складено Акт розслідування хронічного професійного захворювання від 11.03.2015 р. Представником позивача, як членом комісії, Акт підписано з окремою думкою, оскільки вважає випадок не страховим, а доповнення до санітарно-гігієнічної характеристики були складені з порушенням чинного законодавства, тому звернувся до суду з цим позовом.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала , обґрунтовуючи обставинами, викладеними в позовній заяві, просила задовольнити.

Представник відповідача - головного управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області - ОСОБА_3 позовні вимоги не визнала, просила у задоволенні позову відмовити, зазначила, що у управління Держпраці відсутня будь-яка інформація щодо оформлення, видачі та складення санітарно-гігієнічної характеристики №2-2-11-3-6699 від 13.11.2013 р. Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, на момент складання характеристики не мало жодних повноважень для складання та підписання такої довідки, тому є неналежним відповідачем по справі. Відокремленим структурним підрозділом «Криворізьке міськрайонне управління Головного управління Держсанеіпдслужби у Дніпропетровській області», правонаступником якого є Головне управління Держпраці у Дніпропетровській області, надано заперечення проти позову, в яких зазначено, що при складанні санітарно-гігієнічної характеристики умов праці ОСОБА_5 фахівці Держсанеіпдслужби керувалися даними інформаційної довідки про умови праці, яка була надана підприємством та узгоджена представником ОСОБА_6 соціального страхування, карти умов праці за період його роботи на даному підприємстві; не зважаючи на процедурні порушення, зазначена санітарно-гігієнічна характеристика достатньо повно відображає умови праці ОСОБА_5, які по шкідливим виробничим факторам перевищували нормативні; крім того, Фондсоціального страхування України не має повноважень на оскарження даної характеристики.

Представник відповідача - Криворізького міського управління Територіального органу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в судовому засіданні присутнім не був, про час та місце розгляду справи повідомлений, про причину неявки суд не повідомив .

Представник відповідача - Українського науково-досліднього інституту промислової медицини в судовому засіданні присутнім не був, про час та місце розгляду справи повідомлений, про причину неявки суд не повідомив . В запереченнях зазначено, що підстави не довіряти чи перевіряти дані, зазначені в санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці немає та й сама санітарно-епідеміологічна станція не відкликала свою характеристику, тому у задоволенні позову просив відмовити.

Третя особа ОСОБА_5 в судовому засіданні присутнім не був, просив розглядати справу за його відсутності /а.с.78/.

Суд, вислухавши представника позивача та представника головного управління Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, приходить до наступних висновків.

Законом України «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів» від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIІІ внесено зміни до ЦПК України від 18.03.2004 року, які набирали законної сили з 15.12.2017 року.

Відповідно до вимог частини 3 статті 3 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно п. 9 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

В силу ст.81ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Так, в судовому засіданні встановлено, що висновком ЛЕК українського НДІ промислової медицини 16.06.2015 року ОСОБА_5 встановлене професійне захворювання: радикулопатія попереково-крижова L4,L5,S1 , та шийна С5-С8, білатеральна, переважно справа, з вираженими статико-динамічними порушеннями, стійким больовим та м’язово-тонічним синдромами, периферійним нейросудинним синдромом, нейродистрофічними проявами у вигляді двобічного плечолопаткового періатрозу ( ПФС першого-другого ст.) та остеоартрозу ліктьових ( ПФ першого- другого ст.) та колінних ( ПФ першого-другого ст.) суглобів М 54.1 та хронічне обструктивне захворювання легень першої стадії ( пиловий бронхіт першої стадії,емфізема легень першої стадії) група А.ЛН першого -другого ступеня, слюсаря-ремонтника УРТО ВАТ «ПівдГЗК» на підставі санітарно-гігієнічної характеристики №2-2-11-3-6699 від 13.11.2013 р. умов праці, складеної Криворізьким міжміським управлінням Головного ОСОБА_4 Держсанепідмслужби у Дніпропетровській області /а.с.20,26/.

Акт розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11.03.2015 р., підписаний членом комісії – страховим експертом з охорони праці відділення виконавчої дирекції ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м.Кривому Розі ОСОБА_7 з окремою думкою, в якій зазначено, що обстеження робочого місця працівника для уточнення умов праці на підприємстві не проводилося, тому санітарно-гігієнічна характеристика умов праці не є дійсною і не може бути підставою для зв’язку захворювання з умовами праці, тому даний випадок, на його думку, не є страховим /а.с.25-28/.

Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 13.12.2004р. №614 затверджено Порядок складання та вимоги до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці (далі за текстом - Порядок), який було прийнято на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 №1112 «Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві».

Пунктом 1.3 Порядку визначено, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці складається в разі підозри в працівника професійного захворювання (отруєння) та є одним з документів, з урахуванням якого в кожному конкретному випадку вирішується питання про зв'язок хронічного захворювання (отруєння) з впливом виробничих факторів і трудового процесу (далі - виробничі фактори) з метою встановлення діагнозу хронічного професійного захворювання (отруєння).

Згідно з п.1.4 Порядком санітарно-гігієнічна характеристика складається лікарем з гігієни праці закладу державної санітарно-епідеміологічної служби за місцезнаходженням підприємства, де працює хворий, на запит керівника ЛПЗ.

Пунктом 1.5. Порядку визначено, що підставою для складання санітарно-гігієнічної характеристики є акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта за формою 315/о, затвердженою наказом МОЗ України від 11.07.2000 №160 "Про затвердження форм облікової статистичної документації, що використовується в санітарно-епідеміологічних закладах". Обстеження проводиться за участю представників підприємства, первинної профспілкової організації, членом якої є хворий, або уповноваженої найманими працівниками особи з питань охорони праці, якщо хворий не є членом профспілки, та робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_6 за місцезнаходженням підприємства.

Відповідно до п.1.14 Порядку для складання санітарно-гігієнічної характеристики головний державний санітарний лікар надсилає припис роботодавцю (особі) для надання необхідних документів за встановленою формою (Додаток 3). Термін надання документів не повинен перевищувати 15 робочих днів з часу отримання офіційного запиту від головного державного санітарного лікаря. Матеріали подаються до закладу державної санітарно-епідеміологічної служби із супровідним листом.

Документи згідно з додатком 3 роботодавець (уповноважений ним орган) (особа), а в разі ліквідації підприємства його правонаступник (особа) узгоджує з робочим органом виконавчої дирекції ОСОБА_6, а також з профспілковою організацією підприємства відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року №1112 "Деякі питання розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (п. 1.17 Порядку ).

Після отримання вказаних документів заклад державної санітарно-епідеміологічної служби проводить обстеження підприємства для уточнення умов праці працівника в його присутності, представників роботодавця, робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_6, профспілкової організації з проведенням, у разі необхідності, вимірювань (досліджень) виробничих факторів і трудового процесу за кошти роботодавця (п.1.18) та в подальшому комісія складає акт санітарно-епідеміологічного обстеження об'єкта за формою 315-/0. З актом ознайомлюють працівника, робоче місце якого обстежувалось, що засвідчується його підписом (п.1.19 Порядку).

Відповідно до п. 1.20 Порядку заклад державної санітарно-епідеміологічної служби протягом 5 робочих днів після складання та підписання акта всіма членами комісії готує санітарно-гігієнічну характеристику згідно з додатком 4.

Пунктом 1.23 Порядку визначено, що санітарно-гігієнічна характеристика може бути використана протягом 5 років, якщо умови праці працівника за цей час не змінились, що підтверджується довідкою роботодавця (особи) відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби.

Відповідно до п. Порядку 1.26. у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

З матеріалів справи вбачається, що 21.11.2012 року ТОВ «МЕДИКОМ» звернувся до Головного державного санітарного лікаря Інгулецького району м. Кривого Рогу з запитом на складання санітарно-гігієнічної характеристики умов праці при підозрі у ОСОБА_5 професійного захворювання з зазначенням параметрів показників важкості за період роботи слюсарем /а.с.7/.

Відповідно до п. 1.14. Порядку № 614 для складання санітарно-гігієнічної характеристики головний державний санітарний лікар надсилає припис роботодавцю (особі) для надання необхідних документів за встановленою формою (додаток 3).

ВАТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат» 10.05.2013 року на адресу Головного державного санітарного лікаря м.Кривого Рогу на виконання припису №2/2-11-3-1425 від 12.04.2013 р. направлено довідку про умови праці /а.с.13-17/.

Роботодавець (особа) несе відповідальність згідно з чинним законодавством за повноту та достовірність поданих документів (п. 1.16 Порядку № 614).

13.11.2013 року Криворізьким міським управлінням Головного управління Держсанепідслужби у Дніпропетровській області складено «Санітарно-гігієнічну характеристику умов праці» ОСОБА_5 вих. №2-2-11-3-6699 від 13.11.2013 року /а.с.18-24/.

Пунктом 1.26 Порядку № 614 визначено, що у разі незгоди з санітарно-гігієнічною характеристикою заявник має право оскаржити її у вищому закладі державної санітарно-епідеміологічної служби або в судовому порядку.

Крім цього, слід зазначити, що обстеження підприємства для складання такої Інформаційної довідки, у разі необхідності, проводиться за участю представника робочих органів виконавчої дирекції зазначеного фонду.

Щодо посилань представника позивача про право на звернення до суду з даним позовом слід зазначити наступне.

Згідно п.62 Постанови КМУ від 30.11.11р. №1232 "Деякі питання розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві" (далі за текстом - Постанова) усі випадки хронічних професійних захворювань незалежно від строку їх настання підлягають розслідуванню.

Згідно п. 64 Постанови віднесення захворювання до професійного здійснюється відповідно до процедури встановлення зв'язку захворювання з умовами праці згідно з додатком 14 та переліку професійних захворювань, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2000 р. № 1662.

Пунктами 1, 3 Додатку №14 до Постанови визначено, що професійний характер хронічного захворювання (отруєння) встановлюється лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу (далі - комісія), склад якої затверджує керівник такого закладу.

У разі потреби до роботи комісії залучаються спеціалісти (представники) закладів державної санітарно-епідеміологічної служби, підприємства, робочого органу ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань, первинної організації профспілки, членом якої є хворий, або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня).

Рішення про зв'язок захворювання з умовами праці приймається на підставі клінічних, функціональних досліджень (амбулаторних або стаціонарних) з урахуванням відомостей, зазначених у: копії трудової книжки - для визначення стажу роботи в умовах дії виробничих факторів; виписці з амбулаторної картки (форма 025/у); історії хвороби за весь період спостереження; направленні хворого на комісію з медичним висновком лікаря-профпатолога; санітарно-гігієнічній характеристиці умов праці; інформаційній довідці про умови праці працівника, що складається фахівцями установи державної санітарно-епідеміологічної служби, яка здійснює державний санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством, у разі підозри в нього професійного захворювання (отруєння); висновку фтизіатра, нарколога та інших документах (у разі потреби); актах за формою Н-5 і Н-1 (у разі гострого професійного захворювання (отруєння).

В пункті 4 Додатку №14 до Постанови регламентовано, що висновок комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) професійного захворювання видається працівникові, а копія надсилається головному спеціалістові з професійної патології Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя за місцем роботи або проживання працівника та робочому органові ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

До спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу в разі потреби для встановлення діагнозу може направлятися також хворий, який проходить обстеження у будь-якому науковому інституті (установі) медичного профілю.

Пунктом 68 Постанови передбачено, що у спірних випадках остаточне рішення щодо встановлення діагнозу професійного захворювання приймається центральною лікарсько-експертною комісією державної установи "Інститут медицини праці Національної академії медичних наук України", у роботі якої мають право брати участь фахівці відповідного закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, лікувально-профілактичного закладу, спеціалізованого лікувально-профілактичного закладу, робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_6, спеціалісти (представники) підприємства, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), представники вищого органу профспілки.

Оскарження рішення зазначеної комісії у разі незгоди хворого або роботодавця здійснюється у судовому порядку.

Згідно п. 70 Постанови спеціалізованими профпатологічними лікувально-профілактичними закладами стосовно кожного хворого складається повідомлення про професійне захворювання (отруєння) за формою П-3 (далі - повідомлення за формою П-3) згідно з додатком 15.

Відповідно до п. 72 Постанови працівникові видається під розписку медичний висновок лікарсько-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність (відсутність) у нього професійного захворювання за формою згідно з додатком 16.

Пунктом 74 Постанови визначено, що головний державний санітарний лікар Автономної Республіки Крим, області або міста утворює протягом трьох днів після отримання повідомлення за формою П-3 комісію з проведення розслідування причин виникнення професійного захворювання (далі - комісія з розслідування), до складу якої входять представник закладу державної санітарно-епідеміологічної служби, який здійснює санітарно-епідеміологічний нагляд за підприємством (голова комісії), представники лікувально-профілактичного закладу, роботодавця, первинної організації відповідної профспілки або уповноважена найманими працівниками особа з питань охорони праці (у разі, коли профспілка на підприємстві відсутня), вищого органу профспілки, робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_6 за місцезнаходженням підприємства, а також у разі потреби представники інших органів.

Згідно п. 86 Постанови за результатами розслідування комісія складає акт проведення розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання за формою П- 4.

У разі незгоди члена комісії з розслідування із змістом акта за формою П-4 він його підписує, письмово викладає свою окрему думку, яка додається до акта і є його невід'ємною частиною, про що робиться відмітка у зазначеному акті (п. 87 Постанови).

Актом розслідування причин виникнення хронічного професійного захворювання від 11.03.2015 року форма П-4 встановлено за яких обставин виникло професійне захворювання слюсаря-ремонтника УРТО /а.с.27/.

Слід зазначити, що питання призначення страхових виплат врегульоване Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 року, в редакції Закону від 28.12.2014р. Так, в частині 1 статті 43 Закону встановлено, що для розгляду справ про страхові виплати до ОСОБА_6 подаються, зокрема акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання за встановленими формами та/або висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності застрахованого чи копія свідоцтва про його смерть.

Статтею 44 Закону визначено, що ОСОБА_6 розглядає справу про страхові виплати на підставі заяви потерпілого або заінтересованої особи за наявності усіх необхідних документів і приймає відповідні рішення у десятиденний строк, не враховуючи дня надходження зазначених документів.

Рішення оформляється постановою, в якій зазначаються дані про осіб, які мають право на страхові виплати, розміри виплат на кожного члена сім'ї та їх строки або обґрунтування відмови у виплатах; до постанови додаються копії необхідних документів.

ОСОБА_6 може затримати страхові виплати до з'ясування підстав для виплат, якщо документи про нещасний випадок оформлені з порушенням установлених вимог.

Статтею 45 Закону визначено, випадки у яких ОСОБА_6 відмовляє у страхових виплатах і наданні соціальних послуг застрахованому, зокрема тоді, коли мали місце:навмисні дії, а також бездіяльність (приховування захворювань, невиконання приписів та обмежень лікаря) потерпілого, спрямовані на створення умов для настання страхового випадку;подання роботодавцем, іншими органами, що беруть участь у встановленні страхового випадку, або потерпілим ОСОБА_6 свідомо неправдивих відомостей про страховий випадок; вчинення застрахованим умисного злочину, що призвів до настання страхового випадку.

З системного аналізу наведених вище норм чинного законодавства слід дійти висновку, що санітарно-гігієнічна характеристика умов праці є лише одним із документів, на підставі якого лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу приймається рішення про зв'язок захворювання з умовами праці (п. 3 додатку№14 Постанови).

Суд звертає увагу, що саме члени такої комісії несуть відповідальність за складання відповідного висновку, так само як інші органи, які долучені до встановлення професійного захворювання, за вчинення відповідних дій, що перебувають у їхній компетенції.

З матеріалів справи вбачається, що остаточний діагноз професійного захворювання ОСОБА_5 було прийнято лікарсько-експертною комісією спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу про наявність професійного характеру захворювання Українського НДІ Промислової медицини, у роботі якої мають право брати участь в т.ч. фахівці робочого органу виконавчої дирекції ОСОБА_6, які можуть надавати свої пояснення щодо обставин захворювання. При цьому, у разі незгоди, таке рішення згідно п.68 Постанови, може бути оскаржене хворим або роботодавцем у судовому порядку. Тобто, визначене чітке коло суб'єктів права оскарження рішення.

Порядком складання та вимог до санітарно-гігієнічних характеристик умов праці також не передбачено право оскарження такого висновку в судовому порядку відділенням ОСОБА_6 соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.

Законом передбачений інший спосіб дій ОСОБА_6 у разі виявлення ним порушення чинного законодавства заявником, зокрема шляхом затримки або відмови у страхових виплатах.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що підстав для задоволення позову не має: позивачем не доведено належними доказами обставини, що оспорювані ним санітарно-гігієнічна характеристики умов праці від 13.11.2013 року та висновок ЛЕК Українського НДІ промислової медицини порушує його права, та що він є суб'єктом, який в силу закону має право на їх оспорення у такий спосіб.

На підставі ст. ст. 15, 16 ЦК України, Закону України «Про соціальне страхування», керуючись ст. ст.ст.2, 4, 12, 23, 76-83, 141, 258, 259, 263-265, 268, 271, 273 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_4 виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області в особі Криворізького відділення ОСОБА_4 виконавчої дирекції фонду соціального страхування України в Дніпропетровській області до Головного управління Держпраці у Дніпропетровській області, Криворізьке міське управління Територіального органу Державної служби з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів , Українського науково-досліднього інституту промислової медицини, треті особи – ОСОБА_5, про визнання незаконним та скасування санітарно-гігієнічної характеристики №2-2-11-3-6699 від 13.11.2013 року про умови праці – відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в тридцятиденний строк з дня його проголошення через Дзержинський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: Р. Є. Скотар