Рішення № 78637469, 18.12.2018, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/10308/17

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18.12.2018 місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в складі:

головуючого судді – Світлик О.М.,

за участю секретаря судового засідання – Гайданки Г.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Ужгороді цивільну справу за позовною заявою публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерний банк «Експрес-Банк» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Ухвалою суду від 30.05.2018 року на підставі ст. 55 ЦПК України залучено до участі у даній справі правонаступника позивача публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Експрес-Банк» – публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк» (місцезнаходження: м. Запоріжжя, вул. Незалежної України, 39 Д, Запорізька область; код ЄДРПОУ 13857564).

Позовні вимоги мотивує тим, що згідно з кредитним договором № 29837/35/к від 10.01.2014 року, укладеним між публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_1, банк надав відповідачу кредит на споживчі цілі в сумі 40000 грн., зі сплатою 28 % річних, строком на 36 місяців, з 10.01.2014 року по 09.01.2017 року.

Зазначає, що згідно з п. 1.1 кредитного договору відповідач зобов’язувався використати кредит на цілі, визначені договором, своєчасно та в повному обсязі сплачувати проценти за користування кредитом, інші платежі, виконати інші свої зобов’язання за договором, та повернути позивачу кредит на умовах та в строки (терміни), визначені договором. Погашення кредиту відбувалося шляхом відрахування із заробітної плати відповідача на рахунку № 26208815051671.0, відкритого в АБ «Експрес-Банк», МФО 325956. Як вбачається із виписки по рахунку № 22035002983707,0 відповідач отримав кредит у сумі 40000 грн. На момент отримання кредиту відповідач працював на посаді маневрового диспетчера в ДН-5 м. Ужгород, де працює і по теперішній час. Після переведення на обслуговування в «Ощадбанк» в квітні 2016 року погашення заборгованості по кредиту частково припинилося. Відповідно до п. 1.4 кредитного договору з моменту припинення зарахування заробітної плати та інших виплат від підприємства, яке було роботодавцем відповідача на момент укладення цього договору, на поточний (картковий) рахунок, відкритий у позивача, до закінчення строку дії договору становить 40 % процентів річних.

Вказує, що у зв’язку з невиконанням відповідачем умов кредитного договору працівниками АБ «Експрес-Банк» проводилися заходи для добровільної сплати відповідачем заборгованості по кредиту і відсотках, зокрема, здійснювалися телефонні дзвінки на телефонний номер, який відповідач вказав в анкеті, але слухавку ніхто не брав, телефон працює періодично. Також за адресою прописки позичальника направлено ряд листів з повідомленням про заборгованість по кредитному договору та по відсотках за користування кредитом. Проведені заходи для добровільного виконання взятих на себе зобов’язань за договором жодних результатів не дали. Відповідач відмовляється виконувати взяті на себе зобов’язання за кредитним договором та сплачувати заборгованість.

Зауважує, що станом на 14.09.2017 року відповідачем не повернуто кредитні кошти в сумі 23640,65 грн. за кредитним договором № 29837/35/к від 10.01.2014 року, що підтверджується розрахунком загальної суми заборгованості, який додається. Зокрема, сума простроченої заборгованості по кредиту становить 9999,16 грн., сума донарахованих відсотків – 142,46 грн., сума прострочених відсотків по кредиту, згідно з п. п. 1.4, 4.3 кредитного договору – 5535,15 грн., сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, згідно з п. 6.3 кредитного договору – 2168,37 грн., сума пені за несвоєчасне повернення відсотків, згідно з п. 6.2 кредитного договору – 727,90 грн., сума штрафу (10 %) за невиконання п. п. 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5 кредитного договору (згідно з п. 6.4 кредитного договору) – 4000 грн., індексація боргу по кредиту згідно зі ст. 625 ЦК України – 1067,01 грн.

З урахуванням наведеного просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № 29837/35/к від 10.01.2014 року в сумі 23640,65 грн. та судові витрати у розмірі 1600 грн.

Представник позивача ПАТ АБ «Індустріалбанк» у судове засідання не з’явився, при цьому надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі, зазначивши, що позовні вимоги підтримують у повному обсязі та щодо заочного рішення не заперечують.

Відповідач у судове засідання повторно не з’явився, хоча про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином шляхом надіслання судових повісток про виклик рекомендованими поштовими відправленнями, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення справи до суду не надходило.

У відповідності до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відтак, суд розглядає справу відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України заочно, оскільки проти цього не заперечує представник позивача.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, виходячи з їх належності та допустимості, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково, виходячи з наступного.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 10.01.2014 року між публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Експрес-Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 29837/35/к, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит на споживчі цілі в сумі 40000 грн. зі сплатою 28 % річних, строком на 36 місяців, з 10.01.2014 року по 09.01.2017 року.

Відповідач свої зобов’язання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого згідно з наданим банком розрахунком загальної заборгованості по кредитному договору станом на 14.09.2017 року допустив заборгованість у розмірі 23640,65 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по кредиту – 9999,16 грн.; сума донарахованих відсотків – 142,46 грн.; сума прострочених відсотків по кредиту, згідно з п. п. 1.4, 4.3 кредитного договору – 5535,15 грн.; сума пені за несвоєчасне повернення кредиту, згідно з п. 6.3 кредитного договору – 2168,37 грн.; сума пені за несвоєчасне повернення відсотків, згідно з п. 6.2 кредитного договору – 727,90 грн.; сума штрафу (10 %) за невиконання п. п. 5.2.3, 5.2.4, 5.2.5 кредитного договору (згідно з п. 6.4 кредитного договору) – 4000 грн.; індексація боргу по кредиту згідно зі ст. 625 ЦК України – 1067,01 грн.

Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов’язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

За правилами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов’язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишалася, та сплати процентів, належних за договором.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

В силу ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов’язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов’язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання, а відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Враховуючи наведені вимоги закону та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що ОСОБА_1 належним чином не виконував свої зобов’язання за кредитним договором № 29837/35/к від 10.01.2014 року, внаслідок чого у нього виникла заборгованість, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для стягнення заборгованості по сумах простроченої заборгованості по кредиту, прострочених та донарахованих відсотків з відповідача на користь банку відповідно до положень кредитного договору та ст. 526 ЦК України.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Отже, у разі неповернення позичальником суми позики своєчасно його борг складатиме: суму позики з урахування встановленого індексу інфляції за весь час прострочення грошового зобов’язання; проценти за позикою, якщо інше не встановлено договором або законом, нараховані відповідно до договору позики або облікової ставки НБУ за весь строк користування позиченими коштами; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір не встановлено договором або законом.

Наведене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України (постанова від 02 вересня 2015 року у справі № 6-369цс15).

Як вбачається з розрахунку суми індексації заборгованості по кредиту з урахуванням індексу інфляції, наданого банком, відповідачу нараховані інфляційні витрати за кредитом в сумі 1067,01 грн.

Суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем прострочено виконання грошового зобов’язання перед банком, то в останнього виникло право згідно зі ст. 625 ЦК України вимагати сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Вирішуючи позовні вимоги банку в частині стягнення пені та нарахованих штрафів, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи, що відповідно до ст. 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення-строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором, свідчить про недотримання положень, закріплених у ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Відповідний правовий висновок викладено Верховним Судом України у постанові від 21.10.2015 року у справі № 6-2003цс15.

Отже, законодавством не передбачено подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Зважаючи на те, що позивачем заявлено вимоги про стягнення заборгованості за пенею та штрафом, суд вважає, що до стягнення підлягає лише пеня, оскільки банк просить застосувати до боржника подвійну цивільно-правову відповідальність одного й того ж виду за одне й те саме порушення договірного зобов’язання (порушення позичальником грошового зобов’язання за кредитним договором), що суперечить вимогам ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, та зазначене з одного боку забезпечить дотримання справедливого балансу інтересів сторін, а з іншого дозволить реалізувати забезпечувальну функцію неустойки.

За таких обставин, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача нарахованого штрафу за кредитним договором.

Таким чином, загальний розмір заборгованості відповідача за кредитним договором становитиме 19640,65 грн., з яких: сума простроченої заборгованості по кредиту – 9999,16 грн.; сума донарахованих відсотків – 142,46 грн.; сума прострочених відсотків по кредиту – 5535,15 грн.; сума пені за несвоєчасне повернення кредиту – 2168,37 грн.; сума пені за несвоєчасне повернення відсотків – 727,90 грн.; індекс інфляції за весь час прострочення згідно зі ст. 625 ЦК України – 1067,01 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 10 ст. 141 ЦПК України при частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов’язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.

Позивач при поданні даного позову сплатив судовий збір у розмірі 1600 грн.

Відтак, оскільки суд ухвалює рішення про часткове задоволення позову, то понесені позивачем витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 1328 грн. судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 13, 76, 81, 89, 141, 223, 258, 263-265, 273, 280-284, 289, 354, 355 ЦПК України, ст. ст. 509, 526, 509, 549, 610-612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позовну заяву публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» заборгованість за кредитним договором № 29837/35/к від 10.01.2014 року в розмірі 19640 (дев’ятнадцять тисяч шістсот сорок) гривень 65 коп., з яких:

сума простроченої заборгованості по кредиту – 9999,16 грн.;

сума донарахованих відсотків – 142,46 грн.;

сума прострочених відсотків по кредиту – 5535,15 грн.;

сума пені за несвоєчасне повернення кредиту – 2168,37 грн.;

сума пені за несвоєчасне повернення відсотків – 727,90 грн.;

індекс інфляції за весь час прострочення згідно зі ст. 625 ЦК України – 1067,01 грн.

У задоволенні решти позовних вимог – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства акціонерного комерційного банку «Індустріалбанк» судовий збір у розмірі 1328 (одну тисячу триста двадцять вісім) гривень.

Позивач: публічне акціонерне товариство акціонерний комерційний банк «Індустріалбанк», код ЄДРПОУ 13857564, що знаходиться за адресою: вул. Незалежної України, 39Д, Запорізька область.

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНКОПП НОМЕР_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Дата складення повного судового рішення – 18 грудня 2018 року.

Головуюча О.М. Світлик