Рішення № 78614205, 18.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/5365/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(додаткове)

18 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Самойлюк Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження заяву представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, у якому позивач просить визнати протиправним та скасувати наказ №1021 від 01.10.2018 р. "Про проведення фактичних перевірок" та Витяг (Перелік суб'єктів (ПІБ фізичної особи платника податків) та/або об'єктів (фактична адреса здійснення діяльності), які перевіряються шляхом проведення фактичних перевірок, у відповідності до вимог ст.80 Податкового кодексу України) до нього в частині призначення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1

У прохальній частині позовної заяви міститься заява про вирішення питання про розподіл судових витрат після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 10.12.2018р. позов задоволено:

визнано протиправним та скасовано наказ Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі № 1021 від 01.10.2018р. "Про проведення фактичних перевірок" в частині призначення фактичної перевірки фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65025, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1);

стягнуто з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, Херсонська обл., місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 75; код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65025, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 1762,00 грн. (одна тисяча сімсот шістдесят дві гривні 00 коп.).

14.12.2018 р. (вхід. № 39126/18) до суду надійшла заява представника фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, в якій останній просить стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 3500,00 грн. витрат на надання професійної правничої допомоги.

Згідно ч.1 ст. 247 КАС України суд може вирішити питання розподілу судових витрат у додатковому рішенні після ухвалення рішення за результатами розгляду справи по суті.

Згідно п.3 ч. 1 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

У відповідності з ч.ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, повязаних з розглядом справи. До витрат, повязаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їх представників, що повязані із прибуттям до суду; 3) повязані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) повязані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) повязані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Також згідно ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем виступала його посадова чи службова особа.

При прийнятті рішення суд вирішив витання щодо стягнення судового збору.

Судом встановлено, що 12.10.2018р. між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 та адвокатським об'єднанням «Джастіс» укладено договір про надання правової допомоги № АОД/28 (а.с. 22). Умовами даного договору передбачено, що за надання правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі, що залежить від обсягу надання правової допомоги та визначається в акті прийому-передачі послуг (а.с. 22-24).

На підтвердження факту виконання умов вказаного договору позивачем надано до суду акт прийому-передачі послуг до договору № АОД/28 від 12.10.2018р., сума вартості юридичних послуг за яким склала 3500,00 грн., платіжного доручення №613 від 13.12.2018р.

Згідно ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

У відповідності з ч. 9 ст. 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи повязані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи на якій такі дії вчинялись.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (ч.3 ст. 134 КАС України).

За приписами ч.5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.6 ст. 134 КАС України, у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч.7 ст. 134 КАС України).

Згідно ч. 3 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Отже, враховуючи, що вимоги фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 задоволені, виходячи з принципу обґрунтованості та пропорційності розміру судових витрат до предмета спору, співмірності розміру судових витрат зі складністю справи та наданих адвокатом послуг, часом, витраченим адвокатом на надання відповідних послуг, обсягом наданих послуг, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про стягнення з відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн.

Таким чином, враховуючи необхідність вирішення питання розподілу судових витрат, суд дійшов до висновку про необхідність ухвалення додаткового судового рішення.

Керуючись ст.ст. 139, 143, 241 247, 252 КАС України суд, -

ВИРІШИВ:

Стягнути з Головного управління ДФС у Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі (73026, Херсонська обл., місто Херсон, проспект Ушакова, будинок 75; код ЄДРПОУ 39394259) за рахунок бюджетних асигнувань на користь фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (65025, АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3500,00 грн. (три тисячі п'ятсот гривень 00 коп.).

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Г.П. Самойлюк