Рішення № 78614197, 18.12.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/5013/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Самойлюк Г.П.,

при секретарі: Слободяник Н.С.

сторін:

позивач: ОСОБА_1 (представник за договором та ордером)

відповідач: Левенець А.В. (представник за довіреністю)

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі справу за позовом ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Єврейська, будинок 12; код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу № 2832 від 17.08.2018р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності, -

На підставі ст. 243 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 14 грудня 2018 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, в якій позивач просить визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 2832 від 17.08.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 2832 від 17.08.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийнятий за результатами службового розслідування, проведеного з порушенням вимог Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», Інструкції проведення службового розслідування в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 230 від 12.03.2013р. Відповідачем не видавався наказ про проведення повторного розслідування щодо позивача. Висновок службової перевірки від 13.08.2018р. не містить передбачених законом підстав для проведення розслідування. При накладенні дисциплінарного стягнення у вигляді догани не було забезпечено проведення повного, всебічного та об'єктивного дослідження обставин, що послугували підставою для проведення службового розслідування. Також, на думку позивача, відповідачем порушено вимоги Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» щодо строку проведення службового розслідування, вимоги п.8.4 Інструкції проведення службового розслідування в органах внутрішніх справ України, затвердженої наказом МВС України № 230 від 12.03.2013 р.

Відповідач в обґрунтування правової позиції зазначив, що оскаржуваний наказ в часині, що стосується позивача прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства. Головним управлінням Національної поліції в Одеській області під час проведення службового розслідування жодним чином не порушено прав та інтересів позивача, оскільки останнього притягнуто до відповідальності з суворим дотриманням процедури проведення службового розслідування, визначеної наказом МВС України № 230 від 12.03.2013р. та Законом України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ». При цьому акцентовано увагу на тому, що до позивача не застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення. Такий вид дисциплінарного стягнення застосовано до позивача з метою надання йому змоги виправитись у подальшому під час проходження служби та в майбутньому не допускати порушень, оскільки поліцейський повинен бути взірцем виконання правил дорожнього руху та чинного законодавства. Крім того, відповідач зазначив, що постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018р. у справі №521/9918/18 рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 25.06.2018 р. скасовано та відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3.

Ухвалою від 01.10.2018р. відкрито провадження по справі та визначено, що справа буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження (з викликом сторін); встановлено відповідачам п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачам п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено судове засідання по справі на 25.10.2018 р. о 10 год. 00 хв.

Ухвалою, яка занесена до протоколу судового засідання 25.10.2018 р., у судовому засіданні оголошено перерву до 08.11.2018 р. 14 год. 30 хв.

Ухвалою суду від 08.11.2018р. призначено проведення розгляду справи в порядку загального позовного провадження зі стадії проведення підготовчого засідання; встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву; встановлено позивачу п'ятиденний строк з дня отримання відзиву для подання відповіді на відзив; встановлено відповідачу п'ятиденний строк з дня отримання відповіді на відзив для подання заперечення, копія якого одночасно з поданням до суду повинна бути надіслана іншим учасникам справи; встановлено учасникам справи п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання заяв з процесуальних питань; призначено підготовче засідання по справі на 03.12.2018 р. о 16 год. 00 хв.

Ухвалою суду від 03.12.2018р. підготовче провадження у справі закрито; призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 12.12.2018 р. о 16 год. 00 хв.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник відповідача позов не визнав, проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, проаналізувавши положення чинного законодавства, суд,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 проходив службу в органах поліції, що згідно положень п.15 ч.1 ст.3 КАС України відноситься до поняття публічної служби, спори з відповідачем - Головним управлінням Національної поліції в Одеській області щодо її проходження, у тому числі й спори щодо прийняття, звільнення з неї, накладення дисциплінарних стягнень під час її проходження згідно п.2 ч.1 ст.19 КАС України віднесені до компетенції адміністративних судів та повинні розглядатись за правилами адміністративного судочинства.

Згідно п.1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 2832 від 17.08.2018 р. підполковника поліції ОСОБА_3, заступника начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді оголошення догани (а.с. 77-78).

Не погоджуючись, з вищезазначеним наказом, вважаючи притягнення до дисциплінарної відповідальності протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи із наступного.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи питання щодо позовних вимог ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Одеській області, суд керувався критеріями, закріпленими у ч. 3 ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи, які повинні дотримуватися при реалізації повноважень владного суб'єкта.

Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно ст. 8 Закону України "Про Національну поліцію" поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський зобов'язаний:

1) неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського;

2) професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва;

3) поважати і не порушувати прав і свобод людини;

4) надавати невідкладну, зокрема домедичну і медичну, допомогу особам, які постраждали внаслідок правопорушень, нещасних випадків, а також особам, які опинилися в безпорадному стані або стані, небезпечному для їхнього життя чи здоров'я;

5) зберігати інформацію з обмеженим доступом, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням службових обов'язків;

6) інформувати безпосереднього керівника про обставини, що унеможливлюють його подальшу службу в поліції або перебування на займаній посаді.

Поліцейський на всій території України незалежно від посади, яку він займає, місцезнаходження і часу доби в разі звернення до нього будь-якої особи із заявою чи повідомленням про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, або в разі безпосереднього виявлення таких подій зобов'язаний вжити необхідних заходів з метою рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, і повідомити про це найближчий орган поліції.

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про Національну поліцію» у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

За приписами ч.2 ст. 19 Закону України «Про Національну поліцію» підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.

Пунктом 4 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» встановлено, що до приведення законодавства у відповідність із цим Законом акти законодавства застосовуються в тій частині, що не суперечить цьому Закону.

Сутність службової дисципліни, обов'язки осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ України стосовно її дотримання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, порядок і права начальників щодо їх застосування, а також порядок оскарження дисциплінарних стягнень визначено Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, затвердженим Законом України №3460 від 22.02.2006р.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» службова дисципліна - дотримання особами рядового і начальницького складу Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів та інших нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, підпорядкованих йому органів і підрозділів та Присяги працівника органів внутрішніх справ України.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання особою рядового або начальницького складу службової дисципліни.

Згідно ст.5 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

За змістом ст.7 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов'язує кожну особу рядового і начальницького складу: дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги працівника органів внутрішніх справ України, статутів і наказів начальників; захищати і охороняти від протиправних посягань життя, здоров'я, права та свободи громадян, власність, довкілля, інтереси суспільства і держави; поважати людську гідність, виявляти турботу про громадян і бути готовим у будь-який час надати їм допомогу; дотримуватися норм професійної та службової етики; берегти державну таємницю; у службовій діяльності бути чесною, об'єктивною і незалежною від будь-якого впливу громадян, їх об'єднань та інших юридичних осіб; стійко переносити всі труднощі та обмеження, пов'язані зі службою; постійно підвищувати свій професійний та культурний рівень; сприяти начальникам у зміцненні службової дисципліни, забезпеченні законності та статутного порядку; виявляти повагу до колег по службі та інших громадян, бути ввічливим, дотримуватися правил внутрішнього розпорядку, носіння встановленої форми одягу, вітання та етикету; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють; берегти та підтримувати в належному стані передані їй в користування вогнепальну зброю, спеціальні засоби, майно і техніку.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ (ст. 12 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»).

З метою з'ясування всіх обставин дисциплінарного проступку, учиненого особою рядового або начальницького складу, начальник призначає службове розслідування. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником. У разі необхідності цей термін може бути продовжено начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, але не більш як на один місяць (ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ»).

За приписами ст. 5 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» за вчинення дисциплінарних проступків особи рядового і начальницького складу несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.

Наказом МВС України № 230 від 12.03.2013р. затверджено Інструкцію проведення службового розслідування в органах внутрішніх справ України (далі - Інструкція № 230).

Відповідно до п.2.1 Інструкції № 230 підставами для проведення службового розслідування є порушення особами РНС службової дисципліни, у тому числі скоєння кримінальних або адміністративних правопорушень, знищення або втрата службових документів, доручених або охоронюваних матеріальних цінностей, вчинення особами РНС діянь, які порушують права і свободи громадян, службову дисципліну, інші події, пов'язані із загибеллю (смертю) осіб РНС чи їх травмуванням (пораненням), а також події, які сталися за участю осіб РНС і можуть викликати суспільний резонанс.

За змістом наказу про призначення службового розслідування, 07.06.2018р. до Головного управління Національної поліції в Одеській області надійшов лист за фактом складання постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення за ст. 126 КУпАП відносно заступника начальника відділу УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3.

Наказом т.в.о начальника Головного управління Національної поліції в Одеській області К.Г.Гейко № 1971 від 13.06.2018 р. призначено службове розслідування за зазначеним вище фактом (а.с. 108).

13.08.2018р. складено висновок службового розслідування, який 13.08.2018р. затверджено начальником Головного управління Національної поліції в Одеській області Головіним Д.В. (а.с. 135-139).

З урахуванням наведеного, оскільки службове розслідування призначено 13.06.2018р., а висновок службового розслідування затверджено 13.08.2018р., відповідачем порушено приписи ч.2 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», відповідно до якої службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником.

Доказів продовження строку службового розслідування відповідачем, в тому числі на вимогу суду, не надано. Надана до суду копія рапорту (а.с. 54) на підтвердження факту продовження строку службового розслідування судом до уваги не береться, оскільки не дає можливості встановити факту його продовження начальником, який призначив службове розслідування, або старшим прямим начальником, як того вимагають приписи ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ».

Згідно висновку службового розслідування від 13.08.2018р., працівниками ГРПП ВОДГР УПД в Одеській області 06.06.2018р. було зупинено автомобіль «Audi A5» по вул. Канатній, б. 112, номерний знак НОМЕР_2, під керуванням заступника начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3, який надав працівникам ГРПП ВОДГР УПД в Одеській області своє посвідчення водія та свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, однак відмовився надавати поліс про обов'язкове страхування власника транспортного засобу, у зв'язку з тим, що останні не пояснили причину зупинки транспортного засобу та не мали на це жодних підстав, оскільки підполковник поліції не порушував правил дорожнього руху та не потрапив у дорожньо-транспортну пригоду.

Разом з тим, підполковник поліції ОСОБА_3 пояснив, що додатково документи на їх вимогу надасть у разі наявності на це законних підстав, які не було пояснено та надано.

В подальшому працівниками ГРПП ВОДГР УПД в Одеській області відносно ОСОБА_3 складено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовано не в автоматичному режимі серії НК № 887171 за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КПаАП.

У постанові про накладення дисциплінарного стягнення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зазначено, що керуючи транспортним засобом Audi A5», номерний знак НОМЕР_2, 06.06.2018р. о 16:30 в м. Одесі по вул. Канатній, б. 112, в порушення п. 2.1 ПДР не мав при собі поліс обов'язкового страхування власників наземних транспортних засобів, чим скоїв правопорушення, передбачене ч.1 ст.126 КПаАП. При цьому зазначено про відсутність будь-яких інших порушень ПДР.

Постановою Малиновського районного суду м.Одеси від 25.06.2018 р. у справі №521/9918/18 адміністративний позов задоволено частково: постанову по справі про адміністративне правопорушення серії НК № 887171, винесену 06.06.2018 року поліцейським ГРПП ВОДГР УАД ГУНП в Одеській області ОСОБА_7 про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП скасовано: провадження по справі про адміністративне правопорушення закрито.

Як передбачено ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», перед накладенням дисциплінарного стягнення начальник або особа, яка проводить службове розслідування, повинні зажадати від порушника надання письмового пояснення.

Позивач пояснив, що був зупинений працівниками поліції безпідставно. У висновку службового розслідування стверджується про невідповідність дійсності зазначеного твердження, оскільки ОСОБА_3 під час керування автомобілем не був престебнутий ремнем безпеки, однак такого порушення працівниками поліції не було зафіксвано. Більш того, у висновку службовго розслідування йдеться про відсутність будь-яких інших порушень з боку позивача, крім відсутноості поліса про обов'язкове страхування власника транспортного засобу. Зазначене в свою чергу свідчить про суперечливість встановлених під час службового розслідування обставин.

Як встановлено судом і вбачається з матеріалів справи, дисциплінарне стягнення у вигляді оголошення догани до ОСОБА_3 застосовано у зв'язку з порушенням останнім службової дисципліни, а саме: п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію», ст.ст. 1, 7 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України, затвердженого Законом України від 22.02.2006р. № 3460-VI, ч.1 ст. 8, п.п.1, 2 ч.1 ст.18 Закону України "Про Національну поліцію", що виразилось у порушенні п.2.1 Правил дорожнього руху України, а також у проявленні нещирості та спробі ввести в оману працівників Головного управління Національної поліції в Одеській області

Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 05.12.2018р. у справі №521/9918/18 рішення Малиновського районного суду м.Одеси від 25.06.2018 р. скасовано та прийнято нову постанову про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 в повному обсязі.

Суд зазначає, що накладення на позивача дисциплінарного стягнення у вигляді оголошення догани відбулось у зв'язку з порушенням позивачем службової дисципліни. При цьому, проведення такого розслідування та встановлення обставин фактичної дійсності законодавцем віднесено до компетенції відповідача.

Однак, як встановлено судом та вбачається з матервалів справи, службове розслідування відносно дій заступника начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 проведено з порушенням вимог чинного законодавства, в тому числі Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» та Інструкції № 230.

Зазначене свідчить про порушення Головним управлінням Національної поліції в Одеській області порядку проведення службового розслідування.

По-перше, як було встановлено судом, відповідачем порушено приписи ч.2 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», відповідно до якої службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення начальником та, не зважаючи на те, що службове розслідування було призначене 13.06.2018 р., висновок службового розслідування складено та затверджено лише 13.08.2018р.

При цьому, як вбачається з матеріалів справи, спершу відповідачем було складено висновок службового розслідування від 06.07.2018р., згідно якого встановлено, що заступник начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковник поліції ОСОБА_3 притягненню до дисциплінарної відповідальності не підлягає (а.с. 61-63).

Відповідачем не приймався наказ про проведення повторного службового розслідування. Між тим, матеріали справи містять два протилежні висновки службового розслідування.

По-друге, відповідачем не дотримано вимог п.8.3 Інструкції № 230, зокрема, в описовій частині висновку службового розслідування не містяться встановлені при проведенні службового розслідування відомості про: наявність причинного зв'язку між неправомірними діяннями особи РНС та їх наслідками; наявність вини особи (осіб) РНС, обставини, що пом'якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного. Стверджуючи про те, що позивач проявив нещирість та спробцу ввести в оману працівників Головного управління Національної поліції в Одеській області, відповідач не зазначив в чому саме це виявилось та яким чином зумовлено порушення вимог чинного законодавства.

По-третє, відповідачем порушено вимоги ч.3 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» п.3.4 Інструкції № 230.

Згідно п.3.4 Інструкції № 230 забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими особи РНС, стосовно якої призначено службове розслідування, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Згідно ч.3 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ» забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими порушника, а також особам - співучасникам проступку або зацікавленим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього начальника порушника.

Пунктом 3.2 розділу ІІІ Інструкції № 230 визначено, що службове розслідування проводиться посадовою особою, якій воно доручено, чи декількома особами у складі комісії, одна з яких за необхідності призначається головою цієї комісії.

Як вбачається з матеріалів справи, наказом Головного управління Національної поліції в Одеській Області № 1971 від 13.06.2018р. «Про призначення службового розслідування» проведення службового розслідування було доручено УБЗПТЛ ГУНП із залученням Одеського управління ДВБ НПУ (ОСОБА_9.) та УКЗ ГУНП. УБЗПТЛ ГУНП (ОСОБА_10.) результати розслідування доповісти керівництву Головного управління у встановлений строк (а.с. 108).

Як вбачається з висновку службового розслідування від 06.07.2018р., службове розслідування було проведено заступником начальника управління - начальником відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців, підполковником поліції ОСОБА_11 спільно з застуником начальника відділу Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ, полковником поліцї ОСОБА_9, старшим інспектором ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області, майором поліції ОСОБА_12 на підставі наказу ГУНП в Одеській області №1971 від 13.06.2018р.

Зі змісту висновку висновку службового розслідування від 13.08.2018р. вбачається, що службове розслідування проведено старшим інспектором ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області, майором поліції ОСОБА_12 та заступником начальника відділу Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ, полковником поліцї ОСОБА_9на підставі наказу ГУНП в Одеській області №1971 від 13.06.2018р.

При цьому, висновок службового розслідування від 13.08.2018р.підписано старшим інспектором ОД ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області, майором поліції ОСОБА_12 та заступником начальника відділу Одеського управління Департаменту внутрішньої безпеки НПУ, полковником поліцї ОСОБА_9, заступником начальника управління - начальника ВІОС УКЗ ГУНП в Одеській області, полковником поліції ОСОБА_13, начальником УКЗ ГУНП в Одеській області, полковником поліції ОСОБА_14

Жодних рішень щодо зміни складу комісії до суду відповідачем не надано, в тому числі щодо виключення з її складу ОСОБА_10 та ОСОБА_11, на яких також накладено дисциплінарне стягнення.

Як зазначено у письмових поясненнях поліцейських ОСОБА_15 та ОСОБА_7 (особа, якою складено постанову про притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності), 01.06.2018р. безпосередньо під час встановлення обставин порушення позивачем Правил дорожнього руху, з ними був присутній співробітник Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_9 (а.с. 37-40). Зазначені посадові особи були допитані судом в якості свідків та підтвердили вищевказані обставини. Допитаний в якості свідка ОСОБА_9 підтвердив, що рішень щодо зміни складу комісії не приймалось.

Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, заступник начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_9 не погодився із висновком службового розслідування, про що склав доповідну записку на ім'я начальника Одеського управління ДВБ НП України Мартиненко Д.О., що в подальшому і призвело до проведення службового розслідування щодо позивача за тим самим фактом порушення без прийняття відповідного наказу.

При цьому, зі змісту листа начальника Мартиненко Д.О від 07.06.2018р. (а.с. 26), яким фактично ініційовано проведення службового розслідування щодо ОСОБА_3, вбачається, що останнім зазначено про залучення до проведення службового розслідування заступника начальника відділу Одеського управління ДВБ НПУ ОСОБА_9

Зазначені обставини свідчать про недотримання відповідачем приписів ч.3 ст. 14 Закону України «Про дисциплінарний статут органів внутрішніх справ», п.3.4 Інструкції № 230.

Як зазначено в рішенні по справі Black Clawson Ltd. v. Papierwerke AG, (1975) AC 591 at 638, сприйняття верховенства права як конституційного принципу вимагає того, аби будь-який громадянин, перед тим, як вдатися до певних дій, мав змогу знати заздалегідь, які правові наслідки настануть.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок ("Лелас проти Хорватії" і "Тошкуце та інші проти Румунії") і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах ("Онер'їлдіз проти Туреччини").

Системний аналіз наведених правових норм при застосуванні до правовідносин, що є предметом судового розгляду, вказує на те, що відповідач при прийнятті наказу №2832 від 17.08.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3 діяв із суттєвим порушенням законодавства, яким врегульовано процедуру проведення службового розслідування, а також без врахування фактичних обставин, які підлягали встановленню в ході проведення дисциплінарного провадження, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Суд зазначає, що висновок службового розслідування, проведеного з дотриманням вимог законодавства щодо процедури його проведення, може бути підставою для прийняття відповідного рішення про притягнення особи до дисциплінарної відповідальності. Невиконання таких вимог та проведення службового розслідування з суттєвими порушеннями призводить до відсутності правових наслідків такого розслідування.

Враховуючи, що відповідачем порушено процедуру притягнення до дисциплінарної відповідальності, передбачену Інструкцією Інструкції № 230 та Дисциплінарним статутом органів внутрішніх справ України, суд дійшов висновку, що відповідач діяв не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, що обумовлює протиправність наказу відповідача та наявність підстав для його скасування в частині, що стосується позивача.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Згідно положень ст. 75 КАС України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. При цьому в силу положень ст. 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, особливістю адміністративного судочинства є те, що обов'язок доказування в спорі покладається на відповідача орган публічної влади, який повинен надати суду всі матеріали, які свідчать про його правомірні дії.

Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню.

Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи висновки суду про задоволення позовних вимог судом встановлено наявність підстав для стягнення з Головного управління Національної поліції в Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 судового збору у розмірі 704,80 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 8, 9, 10, 77, 90, 139, 242-246, 250, 251, 255, 295, 297 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Єврейська, будинок 12; код ЄДРПОУ 40108740) про визнання протиправним та скасування пункту 1 наказу № 2832 від 17.08.2018р. про притягнення до дисциплінарної відповідальності,- задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати п. 1 наказу Головного управління Національної поліції в Одеській області № 2832 від 17.08.2018р. «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності працівників УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області» в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності заступника начальника відділу боротьби з незаконною легалізацією іноземців УБЗПТЛ ГУНП в Одеській області підполковника поліції ОСОБА_3.

Стягнути з Головного управління Національної поліції в Одеській області (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Єврейська, будинок 12; код ЄДРПОУ 40108740) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.).

Рішення може бути оскаржено до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до П'ятого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 18.12.2018р.

Суддя Г.П. Самойлюк

.