Постанова № 7859604, 27.05.2009, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 2-а-4623/09/0470

Категорія стат.обліку-2.32

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2009 р. м. Дніпропетровськ

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Барановського Р.А.

при секретарі судового засідання Черномаз О.В.

за участю:

представника позивача Юрченко В.А.

представника відповідача Міщенко П.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов Закритого акціонерного товариства «Юніком» до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії, -

встановив:

18 березня 2009 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов позов Закритого акціонерного товариства «Юніком» до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради з вимогами:

- визнати неправомірним та скасувати рішення реєстратора КП «Дніпропетровське

міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської області Іваніна В.С. про відмову в реєстрації від 26.02.09р.;

- зобов'язати КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації»

Дніпропетровської області зареєструвати право власності ЗАТ «Юніком» на будівлі та споруди: адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 41,9 кв.м., убиральня літ. Б площею 1 кв.м., літній душ літ . В, площею 1 кв. м., навіс літ. Г, площею 17,9 кв.м., будівля охорони (тимчасова) літ. Д площею 9 кв.м., №1,2- споруди, які знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 37.

В судове засідання з'явилися представник позивача та представник відповідача за довіреністю.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 24 грудня 2008 року визнано за позивачем право власності на нерухоме майно, яке знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, б. 37. Вказане рішення є повністю законним та вступило в силу на час подання позивачем заяви про реєстрацію свого права власності.

Таким чином, відповідач не прийняв до уваги обов'язковість виконання рішення суду, яке вступило в силу, натомість здійснив своє тлумачення прав позивача, у звязку з чим відмовив позивачу в реєстрації права власності на нерухомість.

Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував мотивуючи тим, що подані позивачем документи не відповідають вимогам чинного законодавства України, а саме згідно даних інвентарної справи та матеріалів технічної інвентаризації, проведеної 12.09.2008р., адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 41,9 кв.м., убиральня літ.Б площею 1 кв.м., літній душ літ. В, площею 1 кв.м. побудовані самовільно та підлягають введенню в експлуатацію .

Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи осіб, які беруть участь у справі, суд доходить висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що 24 грудня 2008 року Жовтневим районним судом М. Дніпропетровська було прийнято рішенням яким визнано за Закритим акціонерним товариством «Юніком» (ЄДРПОУ 30325344) право власності на будівлі та споруди: літ. А-1 - адміністративна будівля загальною площею 41,9 м2, літ. Б - убиральня площею 1 м2., літ. В - літній душ площею 1м2, літ. Г - навіс площею 17,9 м2 , літ. Д - будівля охорони (тимчасова) площею 9 м2, № 1,2- споруди, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 37, без акту введення в експлуатацію. Та про реєстрацію за Закритим акціонерним товариством «Юніком» (ЄДРПОУ 30325344) в Комунальному підприємстві «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради право власності на будівлі та споруди: літ. А-1 - адміністративна будівля загальною площею 41,9 м2, літ. Б - убиральня площею 1 м2., літ. В - літній душ площею 1м2, літ. Г - навіс площею 17,9 м2, літ. Д - будівля охорони (тимчасова) площею 9 м2, № 1,2- споруди, які розташовані за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 37, без акту введення в експлуатацію.

28.01.2009р. позивач звернувся до КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради з замовленням щодо проведення державної реєстрації за Позивачем права власності на обєкт нерухомого майна.

26.02.2009р. відповідачем прийнято рішення про відмову в реєстрації права власності на зазначений об'єкт нерухомого майна. Рішення реєстратора про відмову в реєстрації прийняте на підставі п.3.3 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджено наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 р. N 7/5 та обґрунтоване тим, що заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Тимчасового положення.

Відповідач посилається на те, що подані документи не відповідають вимогам чинного законодавства України, а саме не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства без попереднього проведення технічної інвентаризації нерухомого майна.

Згідно даних інвентарної справи та матеріалів технічної інвентаризації, проведеної 12.09.2008р., адміністративна будівля літ. А-1, загальною площею 41,9 кв.м., убиральня літ.Б площею 1 кв.м., літній душ літ. В, площею 1 кв.м. побудовані самовільно та підлягають введенню в експлуатацію.

Позивач непогодившись з вищезазначеним рішенням відповідача був вимушений звернутися до суду за захистом порушених прав.

Суд проаналізувавши доводи сторін зазначає, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.

Відповідно до п.1.4 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерство юстиції України №7/5 від 07.02.2002 року, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.02.2002 року за № 157/6445 компетенцією відповідача є виключно державна реєстрація прав власності на нерухоме майно, тобто внесення запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно у звязку з виникненням, існуванням або припиненням права власності на нерухоме майно на підставі правовстановлюючих документів.

Перелік правовстановлюючих документів передбачений Додатком № 1 до вищезазначеного положення, п.10 якого, передбачено, що правовстановлюючим документом, зокрема, є рішення судів про визнання права власності на обєкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на обєкти нерухомого майна.

Діючим законодавством не допускається тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності. Реєстрація прав на нерухоме майно має здійснюватися у відповідності до резолютивної частини рішення суду.

Проте тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно від 07.02.2002р. передбачено процедуру реєстрації та порядок прийняття рішення про реєстрацію прав власності або про відмову у такій реєстрації.

Відповідно до п.3.3. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно у реєстрації прав на нерухоме майно може бути відмовлено, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.

Згідно п.1.6. Тимчасового положення-реєстрації підлягають права власності тільки на об'єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку.

Приписами п.2 ст. 331 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Також, відповідно до п.2 Постанови Кабінету Міністрів України від 08.10.2008р. №923 «Про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів здійснюється комісією і полягає у підтвердженні нею готовності до експлуатації об'єктів нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, комунікацій та споруд інженерної і транспортної інфраструктури, їх інженерно-технічного оснащення та забезпечення, пускових комплексів, черг будівництва, відповідно до погодженої та затвердженої в установленому порядку проектної документації.

Відповідно до п.14 Постанови на підставі акта готовності об'єкта до експлуатації інспекція державного архітектурно-будівельного контролю протягом двох робочих днів від дати його підписання видає замовнику або уповноваженій ним особі свідоцтво про відповідність збудованого об'єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил за формою, затвердженою в установленому законодавством порядком Мінрегіонбудом. Датою прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта є дата видачі зареєстрованого інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю свідоцтва (п.15 Постанови).

Крім того, згідно п.3 ст.376 ЦК України передбачено що, право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно.

Проте позивачем не надано документ, що підтверджує право власності або користування земельною ділянкою, на якій розміщене нерухоме майно.

Відповідно до ч.4 ст.182 ЦК України порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Суд зазначає, що згідно п.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою. Відповідно до цього Закону реєстрація речових прав на нерухомість, їх обмежень здійснюється лише в разі вчинення правочинів щодо нерухомого майна, а також за заявою власника (володільця) нерухомого майна.

Згідно абз.4 ч.1 ст.24 Закону у державній реєстрації права може бути відмовлено в разі, якщо подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншими

нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують.

У ч.2 цієї статті зазначено, що відмова в державній реєстрації прав із підстав, зазначених в абзаці четвертому частини першої цієї статті, не позбавляє особу права повторно звернутися із заявою за умови усунення підстав для відмови у державній реєстрації прав, а саме з документом, що підтверджує введення зазначеного обєкту в експлуатацію.

Таким чином можна зробити висновок, що позивачем подано документи які не відповідають вимогам, установленим цим Законом та іншим нормативно-правовим актам.

З урахуванням викладеного суд доходить висновку про правомірність відмови відповідача здійснити реєстрацію права власності на нерухоме майно з вищезазначених підстав.

Тому рішення Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради від 26.02.2009 року про відмову Закритому акціонерному товариству «Юніком» в реєстрації прав власності на обєкт нерухомого майна є правомірним та не підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 159-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

постановив:

У задоволені адміністративного позову Закритого акціонерного товариства «Юніком» до Комунального підприємства «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради про скасування рішення та зобовязання вчинити певні дії відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано.

Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, постанова суду набирає законної сили після закінчення цього строку.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження через Дніпропетровський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі, а апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова складена в повному обсязі 28.05.2009 р.

Суддя Р.А. Барановський