Рішення № 78561570, 26.11.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

26 листопада 2018 року № 826/11154/16

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Бояринцевої М.А. при секретарі судового засідання Кравченку Я.В..

за участі представників сторін:

позивач - ОСОБА_1,

від позивача - ОСОБА_2,

від відповідачів - Хорольский С.В., Гриб Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу:

За позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури України Прокуратури Київської області про поновлення на роботі

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати наказ Генеральної прокуратури України № 11дк від 22.06.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- поновити ОСОБА_1 в органах прокуратури на посаді заступника прокурора Київської області з поновленням класного чину «старший радник юстиції»;

- стягнути з Прокуратури Київської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 23.06.2016 до дня поновлення на посаді.

В обґрунтування наведених вимог позивач посилається на Конституцію України, Кримінальний кодекс України, Дисциплінарний статут органів прокуратури, та зазначає про протиправність звільнення ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області, оскільки наявність кримінального провадження та повідомлення особи про підозру у вчиненні злочину може бути підставою тільки для відсторонення такої особи від виконання службових обов'язків та не є підставою для звільнення. Також позивач вказує на необгрунтованість висновків комісії Генерального прокурора України щодо порушення ОСОБА_1 вимог чинного законодавства.

Представник Генеральної прокуратури України заперечив по суті заявлених позовних вимог з огляду на положення Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28.11.2012 № 123, Закону України «Про прокуратуру», Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, затвердженого постановою Верховної Ради України від 06.11.1991 №1795-ХІІ, та зазначив про видання Генеральною прокуратурою України наказу № 11дк від 22.06.2016 про притягнення до дисциплінарної відповідальності на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені чинним законодавством, оскільки ОСОБА_1 вчинено дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури.

Представник Прокуратури Київської області підтримав позицію Генеральної прокуратури України.

Під час розгляду справи судом допитано в якості свідка ОСОБА_6, який повідомив суд, що він як адвокат надав правові послуги Приватному підприємству «ОФІР» та подавав скаргу на незаконні дії слідчого у кримінальному провадженні №12015000000000539, яка була задоволена та прийнята постанова про повернення тимчасово вилученого майна. Також свідок зазначив, що особисто з ОСОБА_1 він не знайомий, на особистому прийомі у нього не був, зустрічей та переговорів не проводив.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

ОСОБА_1 працював в органах прокуратури з 2006 року. З червня 2006 року по липень 2014 року обіймав посади: слідчого прокуратури м. Брянки Луганської області, слідчого та старшого слідчого прокуратури Лутугінського району Луганської області; помічника прокурора м. Луганська Луганської області, прокурора та старшого прокурора прокуратури м. Луганська Луганської області, прокурора та старшого прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Луганської області. У серпні 2014 року призначений на посаду прокурора другого відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням і підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ Головного управління нагляду у кримінальному провадженні. У жовтні 2014 року переведений на посаду старшого прокурора відділу. Згідно з наказом Генеральної прокуратури України від 21.08.2015 № 569к призначений на посаду заступника прокурора Київської області.

Наказом Генерального прокурора України від 22.06.2016 № 11дк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури звільнено ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину «старший радник юстиції», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 30.09.2015 № 619к.

Підставою для притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у наказі зазначено наступні обставини:

Національним антикорупційним бюро України у ході досудового розслідування кримінального провадження № 42013110000000284 від 22.03.2013 за фактами розкрадання майна ДСБУ «Аграрний фонд» за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч.ч. 1, 3 ст. 209, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 362, ч.ч. 1, 2 ст. 364, ч. 1 ст. 366, ч. 2 ст. 367 Кримінального кодексу України, викрито заступника прокурора Київської області Колесника Олександра Вікторовича.

Установлено, що ОСОБА_1, будучи службовою особою органів прокуратури України, з червня 2015 року по березень 2016 року неодноразово вчиняв використання влади та службового становища всупереч інтересам служби в інтересах інших осіб, з метою отримання ними неправомірної вигоди, а саме: дії щодо сприяння у розкраданні державного майна ДСБУ «Аграрний фонд» в особливо великих розмірах шляхом прийняття постанови від 25.06.2015 про закриття кримінального провадження № 42013110000000284.

Також в наказі зазначено, що ОСОБА_1 забезпечив незаконний опис державним виконавцем та передачу ТОВ «Компанія з управління активами «Система плюс» цукру-піску ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 29 880 тонн та винесення 18.12.2015 постанови про повернення тимчасово вилученого майна, відповідно до якої майно ДСБУ «Аграрний фонд» передано ПП «Офір», а також приховування матеріалів кримінального провадження №12015000000000539.

ОСОБА_1 18.05.2016 затримано в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України, а 19.05.2016 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Указана подія набула негативного суспільного резонансу та завдала шкоди авторитету органів прокуратури України.

Своїми діями ОСОБА_1 грубо порушив вимоги Закону України «Про прокуратуру», правила прокурорської етики, вчинив дії, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, чесності та непідкупності органів прокуратури і є несумісними з подальшим перебуванням на роботі в органах прокуратури.

Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України визначає Закон України «Про прокуратуру».

Відповідно до статей 44, 45 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин) дисциплінарне провадження здійснюється Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією прокурорів дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку.

Статтею 3 Закону України від 14.10.2014 № 1697-VII «Про прокуратуру» (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, далі - Закон № 1697-VII) діяльність прокуратури ґрунтується на засадах:

1) верховенства права та визнання людини, її життя і здоров'я, честі і гідності, недоторканності і безпеки найвищою соціальною цінністю;

2) законності, справедливості, неупередженості та об'єктивності;

3) територіальності;

4) презумпції невинуватості;

5) незалежності прокурорів, що передбачає існування гарантій від незаконного політичного, матеріального чи іншого впливу на прокурора щодо прийняття ним рішень при виконанні службових обов'язків;

6) політичної нейтральності прокуратури;

7) недопустимості незаконного втручання прокуратури в діяльність органів законодавчої, виконавчої і судової влади;

8) поваги до незалежності суддів, що передбачає заборону публічного висловлювання сумнівів щодо правосудності судових рішень поза межами процедури їх оскарження у порядку, передбаченому процесуальним законом;

9) прозорості діяльності прокуратури, що забезпечується відкритим і конкурсним зайняттям посади прокурора, вільним доступом до інформації довідкового характеру, наданням на запити інформації, якщо законом не встановлено обмежень щодо її надання;

10) неухильного дотримання вимог професійної етики та поведінки.

Частиною третьою статті 19 Закону № 1697-VII встановлено, що прокурор зобов'язаний неухильно додержуватися присяги прокурора. За порушення присяги прокурор несе відповідальність, передбачену законом.

Згідно із частиною першою статті 8 Закону № 1697-VII Генеральна прокуратура України організовує та координує діяльність усіх органів прокуратури з метою забезпечення ефективного виконання функцій прокуратури.

Генеральний прокурор призначає прокурорів на адміністративні посади та звільняє їх з адміністративних посад у випадках та порядку, встановлених цим Законом (пункт 3 частини першої статті 9 Закону № 1697-VII).

Відповідно до пунктів 5, 6 частини першої статті 43 Закону № 1697-VII прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з таких підстав: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики.

Згідно з підпунктом 5-1 Перехідних положень Закону № 1697-VII до набрання чинності положеннями, передбаченими абзацом третім пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення" цього Закону дисциплінарне провадження щодо прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури, які мають класні чини, здійснюється відповідно до Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року № 1795-XII.

Статтею 2 Дисциплінарного статуту прокуратури України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 6 листопада 1991 року N 1795-XII, передбачено, що працівники прокуратури повинні мати високі моральні якості, бути принциповими і непримиренними до порушень законів, поєднувати виконання своїх професійних обов'язків з громадянською мужністю, справедливістю та непідкупністю. Вони повинні особисто суворо додержувати вимог закону, виявляти ініціативу в роботі, підвищувати її якість та ефективність і сприяти своєю діяльністю утвердженню верховенства закону, забезпеченню демократії, формуванню правосвідомості громадян, поваги до законів, норм та правил суспільного життя.

Будь-які порушення прокурорсько-слідчими працівниками законності та службової дисципліни підривають авторитет прокуратури, завдають шкоду інтересам держави та суспільства.

Порядок застосування дисциплінарних стягнень визначено розділом 3 Дисциплінарного статуту прокуратури України.

Відповідно до статті 8 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарні стягнення до прокурорсько-слідчих працівників, а також працівників навчальних, наукових та інших установ прокуратури застосовується за невиконання чи неналежне виконання службових обов'язків або за проступок, який порочить його як працівника прокуратури.

Винесення виправдувального вироку, повернення кримінальної справи для додаткового розслідування, скасування запобіжного заходу та інших процесуальних рішень тягне дисциплінарну відповідальність прокурорів і слідчих, якщо ними в процесі слідства були допущені недбалість або несумлінність.

Згідно із статтею 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарними стягненнями є:

1) догана;

2) пониження в класному чині;

3) пониження в посаді;

4) позбавлення нагрудного знаку "Почесний працівник прокуратури України";

5) звільнення;

6) звільнення з позбавленням класного чину.

Статтею 10 Дисциплінарного статуту прокуратури України встановлено, що Генеральний прокурор України має право застосовувати дисциплінарні стягнення, зазначені у статті 9 цього Статуту, в повному обсязі, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Позбавлення або пониження в класному чині державного радника юстиції 1, 2, 3 класів провадиться Президентом України за поданням Генерального прокурора України.

Прокурори Кримської АРСР, областей, міста Києва та прирівняні до них прокурори мають право застосовувати такі дисциплінарні стягнення: догану, пониження на посаді, звільнення, крім пониження в посаді і звільнення працівників, які призначаються Генеральним прокурором України. При необхідності застосування заходу дисциплінарного стягнення, що перевищує повноваження зазначених прокурорів, вони вносять подання Генеральному прокурору України.

Особи, нагороджені нагрудним знаком "Почесний працівник прокуратури України", можуть бути звільнені з роботи лише за попередньою згодою Генерального прокурора України.

Міські і районні прокурори, інші прирівняні до них прокурори вносять подання вищестоящому прокурору про накладення дисциплінарного стягнення на підлеглих їм прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню вини та тяжкості проступку. Прокурор, який вирішує питання про накладення стягнення, повинен особисто з'ясувати обставини проступку та одержати письмове пояснення від особи, яка його вчинила. В разі необхідності може бути призначено службову перевірку.

Згідно із статтею 12 Дисциплінарного статуту прокуратури України дисциплінарне стягнення застосовується протягом одного місяця з дня виявлення проступку, не враховуючи часу службової перевірки, тимчасової непрацездатності працівника та перебування його у відпустці, але не пізніше одного року з дня вчинення проступку. Строк проведення службової перевірки не може перевищувати двох місяців.

За один і той самий проступок може бути накладене тільки одне дисциплінарне стягнення.

Прокурор або слідчий, якому повідомлено про підозру у вчиненні ним злочину у сфері службової та професійної діяльності, пов'язаної з наданням публічних послуг, та/або пов'язаного із зловживанням своїм службовим становищем, підлягає відстороненню від виконання повноважень на посаді в порядку, визначеному законом.

У разі вчинення працівником діяння, не сумісного з перебуванням на роботі в органах прокуратури, його звільнення проводиться незалежно від часу вчинення проступку.

Статтею 13 Дисциплінарного статуту прокуратури України встановлено, що про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ прокурора, який оголошується працівнику під розписку. Копія наказу додається до особової справи. З наказом можуть бути ознайомлені працівники відповідної прокуратури. Накази Генерального прокурора України, в необхідних випадках, доводяться до відома особового складу органів прокуратури України.

Як встановлено під час розгляду справи, у травні 2016 року до Генеральної прокуратури України надійшла інформація Національного антикорупційного бюро України про те, що в ході досудового розслідування кримінального провадження №42013110000000284 за фактом розкрадання державного майна ДСБУ «Аграрний фонд» в особливо великих розмірах 18.05.2016 затримано в порядку ч. 3 ст. 208 КПК України заступника прокурора Київської області Колесника О.В., якому 19.05.2016 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Відповідно до повідомлення про підозру, ОСОБА_1, будучи службовою особою органів прокуратури України у період часу з червня 2015 року по березень 2016 року неодноразово вчинив використання влади та службового становища всупереч інтересам служби в інтересах та з метою отримання неправомірної вигоди іншими особами, а саме: дії щодо сприяння для розкрадання державного майна ДСБУ «Аграрний фонд» у особливо великих розмірах, шляхом прийняття постанови від 25.06.2015 про закриття кримінального провадження в частині, якою цукор ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 15 480 тон передано ПАТ «Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд «Ефективні інвестиції», а також забезпечивши незаконний опис державним виконавцем та передачу ТОВ «Компанія з управління активами «Система плюс» цукру-піску ДСБУ «Аграрний фонд» у кількості 29 880 тон, а також забезпечення винесення 18.12.2015 постанови про повернення тимчасово вилученого майна, відповідно до якої майно ДСБУ «Аграрний фонд» передано ПП «Офір», а також приховування матеріалів кримінального провадження. В результаті дій ОСОБА_1 державі заподіяно шкоду на суму приблизно 300 млн. грн.

На підставі наказу Генерального прокурора України від 24.05.2016 № 185 комісією у складі: начальника управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Дзюби І.І. (голови комісії), заступника начальника відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції, захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Титарчука І.Г., прокурора відділу службових розслідувань, запобігання та протидії корупції захисту працівників прокуратури управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Цисова Д.А., прокурора відділу запобігання правопорушенням у територіальних прокуратурах управління внутрішньої безпеки та захисту працівників прокуратури Чоломбитька М.В., заступника начальника Департаменту кадрової роботи та державної служби - начальника управління роботи з кадрами Садового М.В., прокурора відділу штатів, обліку кадрів та дисциплінарної практики Департаменту кадрової роботи та державної служби Криницького О.В., начальника Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату Носової Н.В., заступника начальника Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих центрального апарату - начальника управління процесуального керівництва у кримінальних провадженнях слідчих управління спеціальних розслідувань Андрєєва А.В., заступника начальника Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Балити Р.І., заступника начальника другого наглядового відділу за додержанням законів при провадженні досудового розслідування та підтриманням державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією Департаменту нагляду у кримінальному провадженні Дерюгіна Д.М., начальника шостого відділу управління процесуального керівництва, підтримання державного обвинувачення та представництва в суді Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Козачини С.С. проведено службове розслідування за рапортом заступника керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Кривенка В.В. щодо законності дій окремих посадових осіб органів прокуратури України під час розслідування кримінального провадження № 4201310000000284 за фактами розкрадання майна ДСБУ «Аграрний фонд».

Наказом Генерального прокурора України від 26.05.2016 № 82к на час проведення службового розслідування ОСОБА_1 відсторонено від виконання службових обов'язків заступника прокурора Київської області.

За результатами проведеного службового розслідування складено висновок від 17.06.2016, відповідно до якого комісія дійшла висновку, що факт грубого порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури знайшов своє підтвердження та рекомендувала звільнити ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину «старший радник юстиції».

22.06.2016 Генеральним прокурором України прийнято оскаржуваний наказ від 22.06.2016 № 11 дк.

При цьому, суд зазначає наступне.

Підстави та порядок проведення Головним управлінням кадрового забезпечення та внутрішньої безпеки, Головним управління організаційного та правового забезпечення та іншими підрозділами Генеральної прокуратури України, підрозділами роботи з кадрами прокуратур обласного рівня, іншими посадовими особами органів прокуратури службових розслідувань та службових перевірок визначає Інструкція про порядок проведення службових розслідувань та службових перевірок в органах прокуратури України, затверджена наказом Генерального прокурора України від 06.03.2012 № 20.

Відповідно до підпункту 1.1, 1.2, 1.3 пункту 1 Інструкції службові розслідування проводяться у всіх випадках скоєння прокурорсько-слідчими працівниками корупційних кримінальних правопорушень, інших ганебних вчинків, вчинення ними або за їх участі дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками, порушення вимог щодо інформаційної безпеки, втрати службових документів, зброї та її застосування, за фактами здійснення неправомірного втручання у службову діяльність, посягань на життя, здоров'я, прокурорів і слідчих, а також у випадках їх загибелі.

Службове розслідування може бути проведено на вимогу працівника прокуратури для зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозр.

Службові перевірки можуть проводитися за іншими фактами недотримання Присяги працівника прокуратури, а також порушень виконавської дисципліни, вчинення дисциплінарних проступків, адміністративних правопорушень, не пов'язаних з корупційними діяннями та ганебними вчинками.

Згідно з пунктом 2, підпунктом 2.1 Інструкції метою службових розслідувань та службових перевірок є повне, об'єктивне і всебічне з'ясування обставин надзвичайних подій, ганебних вчинків та правопорушень, скоєних за участі працівників органів прокуратури, виявлення причин і умов, що їм сприяли, зміцнення службової дисципліни та попередження негідних вчинків серед особового складу.

Службові розслідування та службові перевірки проводяться незалежно від проведення стосовно прокурорсько-слідчих працівників адміністративних чи кримінальних проваджень.

Генеральним прокурором України або особою, яка виконує його обов'язки, приймається рішення про проведення службового розслідування чи службової перевірки працівниками Головного управління кадрового забезпечення та внутрішньої безпеки, Головним управлінням організаційного та правового забезпечення та інших підрозділів центрального апарату (пункт 3 Інструкції).

Згідно з пунктом 6 Інструкції приводами для проведення службового розслідування чи службової перевірки можуть бути:

- звернення громадян, народних депутатів України, керівників державних органів, інших підприємств, установ та організацій;

- повідомлення у засобах масової інформації;

- повідомлення органів дізнання, слідства та суду.

Відповідно до пункту 10 Інструкції при проведенні службового розслідування чи службової перевірки повному, об'єктивному і всебічному з'ясуванню підлягають:

- обставини події, у зв'язку з якою проводиться розслідування чи перевірка (час, місце, спосіб, наслідки тощо);

- правомірність дій чи бездіяльності працівників прокуратури, що призвели до події чи безпосередньо передували їй;

- наявність у діянні прокурорсько-слідчого працівника ознак дисциплінарного проступку, адміністративного чи кримінального правопорушення, іншого ганебного вчинку, їх мотиви;

- обставини, що впливають на ступінь і характер відповідальності прокурорсько-слідчих працівників;

- характеристика особи, що вчинила порушення (ставлення до виконання службових обов'язків, поведінка до порушення тощо);

- причини та умови, що сприяли вчиненню порушення, посадові особи, якими вони допущені;

- характер і розмір завданих порушенням збитків, а також можливості їх відшкодування;

- обставини зарахування в органи прокуратури працівників, які припустились ганебних вчинків, обґрунтованість призначення їх на відповідні посади, присвоєння класних чинів, заохочень та роль їх безпосередніх керівників у забезпеченні належної поведінки цих працівників;

- правильність і обґрунтованість прийнятого відповідними компетентними органами рішення за фактом події.

З огляду на встановлені у суді обставини суд приходить до висновку про дотримання Генеральною прокуратурою України порядку притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності.

Також суд зазначає, що саме під час службового розслідування підлягають встановленню обставини щодо наявності в діях працівників органу прокуратури ознак дисциплінарного проступку. При цьому, комісією складається висновок в незалежності від наявності кримінального провадження відносно прокурорсько-слідчих працівників.

Відповідно до статті 5 Кодексу професійної етики та поведінки працівників прокуратури, затвердженого наказом Генерального прокурора України від 28.11.2012 № 123 (який був чинним на час виникнення спірних правовідносин), професійна діяльність працівника прокуратури має ґрунтуватися на неухильному дотриманні конституційних принципів верховенства права та законності.

Статтею 9 Кодексу встановлено, що працівник прокуратури зобов'язаний діяти справедливо, неухильно дотримуючись вимог закону щодо підстав, порядку та умов реалізації конституційних повноважень прокуратури, бути об'єктивним у своїх стосунках з органами влади, громадськістю та окремими особами. Він має усвідомлювати соціальну значущість прокурорської діяльності, міру відповідальності перед суспільством у забезпеченні захисту прав людини і громадянина та відстоюванні інтересів держави.

Працівник прокуратури має прагнути досягнення справедливого балансу між правами та свободами особи і загальними інтересами суспільства.

Він повинен дотримуватися пріоритету інтересів: представляючи інтереси держави у відносинах з іншими особами, зобов'язаний діяти виключно в інтересах держави.

Згідно із статтею 18 Кодексу працівник прокуратури не має права використовувати своє службове становище в особистих інтересах або в інтересах інших осіб.

У разі явного порушення закону, очевидцем якого став працівник прокуратури, він вживає усіх можливих передбачених законодавством заходів для припинення протиправних дій та притягнення винних осіб до відповідальності.

Працівнику прокуратури слід уникати особистих зв'язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об'єктивність виконання професійних обов'язків, скомпрометувати високе звання працівника прокуратури, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний громадський резонанс.

Поза службою поводити себе коректно і пристойно. При з'ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення працівника прокуратури, з метою ухилення від відповідальності.

Згідно з Нормами професійної відповідальності та переліком необхідних прав та обов'язків прокурорів, прийнятих Міжнародною Асоціацією прокурорів 23 квітня 1999 року, прокурори зобов'язані завжди підтримувати честь та гідність професії, вести себе професійно, відповідно до закону, правилами та етикою їх професії, в будь-який час дотримуватись найбільш високих норм чесності.

Крім того, при виконанні своїх обов'язків прокурори, зокрема, повинні: а) справедливо, неупереджено й об'єктивно виконувати свої функції; б) поважати і намагатися захищати права людини, як це викладено в Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція); (…) (п. 24 Рекомендації Rec (2000) 19 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо ролі прокуратури в системі кримінального правосуддя (далі - Рекомендація Rec (2000) 19), ухваленій Комітетом Міністрів Ради Європи (далі - Комітет Міністрів) на 724 засіданні заступників міністрів 6 жовтня 2000 року).

Текстом Рекомендації Rec (2000) 19 підкреслюються дві істотні вимоги: поважати права окремої особи і прагнути ефективності, за яку прокурор частково несе відповідальність (Коментар до індивідуальних рекомендацій за п. 24 Рекомендації Rec (2000) 19).

Стосовно такої відповідальності Рекомендація Rec (2000) 19, зокрема, передбачає, що держава повинна вжити заходів, щоб дисциплінарне судочинство проти прокурорів регулювалося законом і гарантувало справедливу й об'єктивну оцінку та рішення, що є предметом незалежного і неупередженого нагляду (підп. «ґ» п. 5).

Разом з тим, як встановлено під час розгляду справи, за результатами всебічного вивчення матеріалів службового розслідування комісією зроблений висновок про порушення ОСОБА_1 вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів.

За таких обставин, суд приходить до висновку про правомірність притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності.

При цьому, правомірність прийняття ОСОБА_1 процесуальних рішень та процесуальних дій під час розслідування кримінального провадження № 4201310000000284 за фактами розкрадання майна ДСБУ «Аграрний фонд» підлягають дослідженню в межах кримінальної справи, оскільки адміністративний суд не наділений повноваженнями наданню оцінки проведеним прокурором слідчим діям.

Відносно доводів позивача про протиправність звільнення його з органів прокуратури з тих підстав, що визнання його винним у вчиненні проступку можливе лише за вироком суду у кримінальній справі, а також, що висновки службового розслідування ґрунтується виключно на підставі матеріалів, зібраних під час проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42013110000000284, суд вважає ці доводи безпідставними, оскільки Комісія не вирішувала питання про обґрунтованість обвинувачення ОСОБА_1, яке здійснюється в межах досудового розслідування, а лише перевірила викладені у рапорті обставини на предмет дотримання вимог, що ставляться до посадових осіб органів прокуратури та наявності в діях прокурора складу дисциплінарного проступку. Встановлені в ході дисциплінарного провадження комісією факти і з'ясовані обставини мають значення тільки для прийняття рішень в межах дисциплінарного провадження та жодним чином не свідчать про доведеність вини особи у вчиненні адміністративних або кримінальних правопорушень.

Згідно з практикою Європейського суду з прав людини не є порушенням ст. 6 Конвенції притягнення особи до дисциплінарної відповідальності на основі відомостей про факти, що встановлені у кримінальному провадженні, якщо такі відомості аналізувалися під кутом зору правил службової етики, навіть якщо особа була у кримінальному провадженні виправданою (рішення Європейської комісії з прав людини від 6 жовтня 1982 року у справі «X.. Austria» про неприйнятність заяви № 9295/81) чи таке провадження було закрите (рішення Європейської комісії з прав людини від 7 жовтня 1987 року у справі «C. v.» про неприйнятність заяви № 11882/85). Більше того, гарантована п. 2 ст. 6 Конвенції презумпція невинуватості застосовується до процедури, яка за своєю суттю є кримінальною, і в межах якої суд робить висновок про вину особи саме у кримінально-правовому сенсі (рішення Європейського суду з прав людини від 11 лютого 2003 року у справі «Ringvold v. Norway», заява № 34964/97). Відтак, зазначена гарантія не може бути поширена на дисциплінарні й інші провадження, які згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції охоплюються поняттям спору щодо прав та обов'язків цивільного характеру.

Таким чином, суд зазначає, що рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 хоч і прийнято на підставі відомостей, наявних в матеріалах кримінального провадження, розпочатого відносно нього за ч. 2 ст. 364 КК України, однак ґрунтується на самостійних правових підставах.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 від 2 жовтня 2018 року у справі №9901/454/18.

Згідно зі статтею 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем доведено правомірність наказу Генерального прокурора України від 22.06.2016 № 11дк «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності», яким за грубе порушення вимог Закону України «Про прокуратуру», правил прокурорської етики, вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об'єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури звільнено ОСОБА_1 з посади заступника прокурора Київської області та з органів прокуратури з позбавленням класного чину «старший радник юстиції», присвоєного наказом Генерального прокурора України від 30.09.2015 № 619к.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необґрунтованість позовних вимог, тому позов визнається таким, що задоволенню не підлягає.

Керуючись статтями 139, 241-243, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (08293, АДРЕСА_1) до Генеральної прокуратури України (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15), Прокуратури Київської області (01601, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 27/2) про визнання протиправним та скасування наказу та поновлення на роботі відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя М.А. Бояринцева

Повний текст постанови складений 14.12.2018.